Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кодекс законів про працю України

Кодекс України № 322-VIII от 10.12.1971

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 2

уповноваженим   ним   органом   (особою),   з  однієї  сторони,  і
первинною  профспілковою  організацією,  які  діють  відповідно до
своїх  статутів,  а у разі їх відсутності - представниками, вільно
обраними    на   загальних   зборах   найманих   працівників   або
уповноважених ними органів, з другої сторони.
     Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька
первинних  профспілкових  організацій,  вони  повинні  на  засадах
пропорційного  представництва  (згідно  з  кількістю членів кожної
первинної    профспілкової    організації)   утворити   об'єднаний
представницький орган для укладення колективного договору. В цьому
разі  кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо
своїх   конкретних   зобов'язань   за   колективним  договором  та
відповідальності   за   їх   невиконання.   Первинна  профспілкова
організація,    що    відмовилася   від   участі   в   об'єднаному
представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси
працівників при підписанні колективного договору.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3693-12  від
15.12.93,  в   редакції   Закону    N 2343-III    ( 2343-14 )  від
05.04.2001,  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 1096-IV
( 1096-15 ) від 10.07.2003 )
 
     Стаття 13. Зміст колективного договору
 
     Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх
компетенції.
     У колективному договорі встановлюються  взаємні  зобов'язання
сторін       щодо      регулювання      виробничих,      трудових,
соціально-економічних відносин, зокрема:
     зміни в організації виробництва і праці;
     забезпечення продуктивної зайнятості;
     нормування і   оплати   праці,  встановлення  форм,  системи,
розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат  (доплат,
надбавок, премій та ін.);
     встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
     участі трудового   колективу   у   формуванні,   розподілі  і
використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це
передбачено статутом);
     режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
     умов і охорони праці;
     забезпечення житлово-побутового,    культурного,    медичного
обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
     гарантій діяльності профспілкової  чи  інших  представницьких
організацій трудящих;
     умов  регулювання   фондів   оплати   праці  та  встановлення
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
     забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
     Колективний договір може передбачати  додаткові  порівняно  з
чинним   законодавством  і  угодами  гарантії,  соціально-побутові
пільги.
( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР  N  8474-10
від 27.02.85, N  7543-11  від  19.05.89;  Законами N  3693-12  від
15.12.93,  N  20/97-ВР  від  23.01.97,  N  274-VI  (  274-17 ) від
15.04.2008 )
 
     Стаття 14. Колективні переговори, розробка і укладення
                колективного договору, відповідальність
                за його виконання
 
     Укладенню колективного    договору    передують    колективні
переговори.
     Строки, порядок ведення переговорів,  вирішення розбіжностей,
що  виникають під час їх ведення,  порядок розробки,  укладення та
внесення   змін   і   доповнень    до    колективного    договору,
відповідальність  за  його  виконання  регулюються Законом України
"Про колективні договори і угоди" ( 3356-12 ).
( Стаття 14 із змінами,  внесеними згідно із Законом N 3693-12 від
15.12.93 )
 
     Стаття 15. Реєстрація колективного договору
 
     Колективні   договори   підлягають   повідомній    реєстрації
місцевими органами державної виконавчої влади.
     Порядок реєстрації   колективних    договорів    визначається
Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 15 із змінами,  внесеними згідно із Законом N 3693-12 від
15.12.93 )
 
     Стаття 16. Недійсність умов колективного договору
 
     Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним
законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
(  Стаття  16 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4617-10
від  24.01.83,  N  5938-11  від  27.05.88,  N 871-12 від 20.03.91;
Законом N 3693-12 від 15.12.93 )
 
     Стаття 17. Строк чинності колективного договору
 
     Колективний договір набирає чинності з  дня  його  підписання
представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому.
     Після закінчення   строку   чинності   колективний    договір
продовжує  діяти до того часу,  поки сторони не укладуть новий або
не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.
     Колективний договір  зберігає  чинність  у разі зміни складу,
структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені
якого укладено цей договір.
     У разі  реорганізації  підприємства,  установи,   організації
колективний  договір  зберігає  чинність протягом строку,  на який
його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.
     У разі   зміни   власника   чинність   колективного  договору
зберігається протягом строку його дії,  але не більше одного року.
У  цей  період  сторони повинні розпочати переговори про укладення
нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору.
     У разі   ліквідації   підприємства,   установи,   організації
колективний  договір  діє  протягом   усього   строку   проведення
ліквідації.
     На новоствореному  підприємстві,  в   установі,   організації
колективний  договір укладається за ініціативою однієї із сторін у
тримісячний  строк  після   реєстрації   підприємства,   установи,
організації, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після
рішення про заснування підприємства,  установи,  організації, якщо
не передбачено їх реєстрацію.
( Стаття 17 із змінами,  внесеними згідно із Законом N 3693-12 від
15.12.93 )
 
     Стаття 18. Поширення колективного договору на всіх
                працівників
 
     Положення колективного   договору   поширюються    на    всіх
працівників  підприємства,  установи,  організації  незалежно  від
того,  чи є вони членами професійної спілки,  і є обов'язковими як
для власника або уповноваженого ним органу,  так і для працівників
підприємства, установи, організації.
( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4617-10
від 24.01.83; Законом N 3693-12 від 15.12.93 )
 
     Стаття 19. Контроль за виконанням колективного договору
 
     Контроль  за  виконанням  колективного  договору  проводиться
безпосередньо  сторонами,  які його уклали, у порядку, визначеному
цим колективним договором.
     Якщо  власник  або  уповноважений  ним  орган (особа) порушив
умови  колективного  договору,  профспілки,  що його уклали, мають
право  надсилати  власнику  або  уповноваженому ним органу (особі)
подання  про  усунення  цих порушень, яке розглядається у тижневий
строк.  У  разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у
зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії
або бездіяльність посадових осіб до суду.
(  Стаття  19 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4617-10
від 24.01.83,  N  5938-11  від  27.05.88;  Законами  N 3693-12 від
15.12.93, N 2343-III ( 2343-14 ) від 05.04.2001 )
 
     Стаття 20. Звіти про виконання колективного договору
 
     Сторони, які підписали колективний договір, щорічно в строки,
передбачені колективним договором, звітують про його виконання.
( Стаття 20 із змінами,  внесеними згідно із Законом N 3693-12 від
15.12.93 )
 
                            Глава III
 
                         ТРУДОВИЙ ДОГОВІР
 
     Стаття 21. Трудовий договір
 
     Трудовий  договір  є  угода  між  працівником   і   власником
підприємства,  установи,   організації   або   уповноваженим   ним
органом  чи фізичною  особою,  за  якою  працівник  зобов'язується
виконувати  роботу,   визначену   цією   угодою,   з   підляганням
внутрішньому  трудовому  розпорядкові,  а  власник   підприємства,
установи, організації  або  уповноважений  ним  орган  чи  фізична
особа зобов'язується виплачувати працівникові  заробітну  плату  і
забезпечувати  умови  праці,  необхідні  для   виконання   роботи,
передбачені законодавством  про  працю,  колективним  договором  і
угодою сторін. 
     Працівник   має   право   реалізувати   свої   здібності   до
продуктивної і творчої праці шляхом укладення  трудового  договору
на одному або одночасно на декількох підприємствах,  в  установах,
організаціях,   якщо   інше   не    передбачене    законодавством,
колективним договором або угодою сторін.
     Особливою формою  трудового  договору  є  контракт,  в  якому
строк його дії, права,  обов'язки  і  відповідальність  сторін  (в
тому  числі  матеріальна),  умови  матеріального  забезпечення   і
організації праці працівника, умови розірвання  договору,  в  тому
числі дострокового, можуть встановлюватися  угодою  сторін.  Сфера
застосування контракту визначається законами України.
( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законами N 871-12  від
20.03.91,  N  263/95-ВР  від  05.07.95,  N  1356-XIV  (  1356-14 )
від 24.12.99 )
(  Офіційне  тлумачення  частини  третьої статті 21 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 12-рп/98 ( v012p710-98 ) від 09.07.98 )
 
     Стаття 22. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні
                трудового договору
 
     Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.
     Відповідно  до  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) будь-яке
пряме  або  непряме  обмеження  прав  чи  встановлення  прямих або
непрямих  переваг  при  укладенні,  зміні  та припиненні трудового
договору  залежно  від  походження, соціального і майнового стану,
расової  та  національної  приналежності,  статі, мови, політичних
поглядів,  релігійних переконань, членства у професійній спілці чи
іншому   об'єднанні  громадян,  роду  і  характеру  занять,  місця
проживання не допускається.
     Вимоги щодо віку,  рівня освіти,  стану  здоров'я  працівника
можуть встановлюватись законодавством України.
( Стаття 22 із змінами,  внесеними згідно із Законами N 871-12 від
20.03.91, N 6/95-ВР від 19.01.95 )
 
     Стаття 23. Строки трудового договору
 
     Трудовий договір може бути:
     1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
     2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
     3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
     Строковий трудовий  договір  укладається  у  випадках,   коли
трудові відносини  не  можуть  бути  встановлені  на  невизначений
строк з  урахуванням  характеру  наступної  роботи,  або  умов  її
виконання,  або  інтересів  працівника  та   в   інших   випадках,
передбачених законодавчими актами.
( Стаття 23 із змінами,  внесеними згідно із Законами N 871-12 від
20.03.91, N 6/95-ВР від 19.01.95 )
 
     Стаття 24. Укладення трудового договору
 
     Трудовий договір укладається,  як правило, в письмовій формі.
Додержання письмової форми є обов'язковим:
     1) при організованому наборі працівників;
     2)  при  укладенні  трудового договору про роботу в районах з
особливими  природними  географічними  і  геологічними  умовами та
умовами підвищеного ризику для здоров'я;
     3) при укладенні контракту;
     4) у  випадках,  коли  працівник   наполягає   на   укладенні
трудового договору у письмовій формі;
     5) при укладенні трудового договору з  неповнолітнім  (стаття
187 цього Кодексу);
     6)  при  укладенні  трудового  договору  з  фізичною  особою;
     7) в інших  випадках,  передбачених  законодавством  України.
     При  укладенні  трудового  договору  громадянин  зобов'язаний
подати  паспорт  або інший документ,  що посвідчує особу,  трудову
книжку,  а  у  випадках,  передбачених  законодавством,  -   також
документ   про  освіту  (спеціальність,  кваліфікацію),  про  стан
здоров'я  та  інші  документи. 
     Укладення трудового   договору   оформляється   наказом    чи
розпорядженням   власника   або   уповноваженого  ним  органу  про
зарахування працівника на роботу.
     Трудовий договір вважається укладеним і тоді,  коли наказ  чи
розпорядження   не  були  видані,  але  працівника  фактично  було
допущено  до  роботи.  
     Особі, запрошеній на роботу в порядку  переведення  з  іншого
підприємства,   установи,   організації   за    погодженням    між
керівниками  підприємств,  установ,  організацій,  не  може   бути
відмовлено в укладенні трудового договору.
     Забороняється укладення  трудового  договору  з громадянином,
якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана  за
станом здоров'я.
( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  7543-11
від 19.05.89; Законами N 3694-12 від  15.12.93,  N  374/97-ВР  від
19.06.97, N 1356-XIV ( 1356-14 ) від 24.12.99 )
 
     Стаття 24-1. Реєстрація трудового договору
 
     У разі  укладення  трудового  договору  між   працівником   і
фізичною  особою  фізична особа повинна у тижневий строк з моменту
фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати  укладений
у  письмовій  формі трудовий договір у державній службі зайнятості
за місцем свого проживання у  порядку,  визначеному  Міністерством
праці та соціальної політики України. 
(  Кодекс  доповнено  статтею  24-1 згідно із  Законом  N 1356-XIV
( 1356-14 ) від 24.12.99 )
 
     Стаття 25. Заборона вимагати при укладенні трудового договору
                деякі відомості та  документи
 
     При укладенні трудового договору забороняється  вимагати  від
осіб, які поступають  на  роботу,  відомості  про  їх  партійну  і
національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання
чи   перебування   та   документи,  подання  яких  не  передбачено
законодавством.
( Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 871-12  від
20.03.91,  N  374/97-ВР  від  19.06.97,  N 1276-VI ( 1276-17 ) від
16.04.2009 )
 
     Стаття 25-1. Обмеження спільної роботи родичів на
                  підприємстві, в установі, організації
 
     Власник вправі  запроваджувати обмеження щодо спільної роботи
на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які
є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри,
діти,  а також батьки,  брати,  сестри і діти  подружжя),  якщо  у
зв'язку   з  виконанням  трудових  обов'язків  вони  безпосередньо
підпорядковані або підконтрольні один одному.
     На підприємствах,  в установах,  організаціях державної форми
власності  порядок  запровадження  таких  обмежень  встановлюється
законодавством.
( Кодекс доповнено статтею 25-1 згідно із Законом  N  6/95-ВР  від
19.01.95 )
 
     Стаття 26. Випробування при прийнятті на роботу
 
     При укладенні трудового договору може бути обумовлене  угодою
сторін  випробування  з  метою  перевірки відповідності працівника
роботі,  яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути
застережена  в  наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
     В період     випробування    на    працівників    поширюється
законодавство про працю.
     Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб,
які  не  досягли  вісімнадцяти  років;  молодих  робітників  після
закінчення   професійних   навчально-виховних   закладів;  молодих
спеціалістів після закінчення  вищих  навчальних  закладів;  осіб,
звільнених  у  запас з військової чи альтернативної (невійськової)
служби;   інвалідів,   направлених   на   роботу   відповідно   до
рекомендації   медико-соціальної   експертизи.   Випробування   не
встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу  місцевість  і
при переведенні  на  роботу  на  інше  підприємство,  в  установу,
організацію,  а  також  в  інших  випадках,  якщо  це  передбачено
законодавством.
(  Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законами N 871-12 від
20.03.91, N 6/95-ВР від 19.01.95 )
 
     Стаття 27. Строк випробування при прийнятті на роботу
 
     Строк випробування при прийнятті  на  роботу,  якщо  інше  не
встановлено законодавством України,  не  може  перевищувати  трьох
місяців, а  в  окремих  випадках,  за  погодженням  з  відповідним
виборним  органом  первинної  профспілкової  організації,  - шести
місяців.
     Строк випробування при  прийнятті  на  роботу  робітників  не
може перевищувати одного місяця.
     Якщо працівник  в період випробування був відсутній на роботі
у зв'язку з  тимчасовою  непрацездатністю  або  з  інших  поважних
причин,  строк  випробування  може  бути  продовжено на відповідну
кількість днів, протягом яких він був відсутній.
( Стаття  27  із змінами,  внесеними згідно з Указом ПВР N 5938-11
від 27.05.88; Законами N 871-12  від  20.03.91,  N  263/95-ВР  від
05.07.95, N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 )
 
     Стаття 28. Результати випробування при прийнятті на роботу
 
     Коли строк  випробування  закінчився,  а  працівник продовжує
працювати,  то він вважається таким,  що витримав випробування,  і
наступне   розірвання  трудового  договору  допускається  лише  на
загальних підставах. 
     Якщо     протягом     строку     випробування     встановлено
невідповідність працівника роботі, на яку його  прийнято,  власник
або  уповноважений  ним  орган  протягом   цього   строку   вправі
розірвати трудовий договір. Розірвання трудового  договору  з  цих
підстав може бути оскаржене працівником в  порядку,  встановленому
для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
( Стаття  28 із змінами,  внесеними згідно із Законом N 871-12 від
20.03.91 )
 
     Стаття 29. Обов'язок власника або уповноваженого ним
                органу проінструктувати працівника і визначити
                йому робоче місце
 
     До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або
уповноважений ним орган зобов'язаний:
     1) роз'яснити   працівникові   його   права  і  обов'язки  та
проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому
місці,  де він буде працювати,  небезпечних і шкідливих виробничих

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner