НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Кодекс про шлюб та сім'ю України
Кодекс України № 2006-VII от 20.06.1969
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 6
С т а т т я 113. Час виникнення усиновлення
Усиновлення настає з часу набрання чинності рішенням суду
про усиновлення.
( Стаття 113 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2488-12
від 23.06.92, N 11/96-ВР від 30.01.96 )
С т а т т я 113-1. Порядок передачі дітей на усиновлення та
здійснення контролю за умовами їх
проживання і виховання
Порядок передачі дітей на усиновлення, а також здійснення
контролю за умовами їх проживання і виховання в сім'ях
усиновителів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Кодекс доповнено статтею 113-1 згідно із Законом N 11/96-ВР від
30.01.96 )
С т а т т я 114. Право усиновителя визначати прізвище, ім'я
та по батькові усиновлюваного
На прохання усиновителя в рішенні про усиновлення повинно
бути зазначено, що усиновлюваному присвоюється прізвище
усиновителя і по батькові за його іменем. При усиновленні жінкою
по батькові присвоюється за її вказівкою. На бажання усиновителя
може бути також змінено й ім'я усиновлюваної дитини.
С т а т т я 115. Запис усиновителів батьками усиновленого
На прохання усиновителів вони можуть бути записані в книгах
записів народжень як батьки усиновленого. Такий запис робиться
відділом реєстрації актів громадянського стану на підставі рішення
про усиновлення.
У разі присвоєння усиновленому прізвища усиновителя, імені і
по батькові за іменем усиновителя або ж запису усиновителя як
батька усиновленого відділи реєстрації актів громадянського стану
вносить до актового запису про народження усиновленого відповідні
зміни і видає нове свідоцтво про народження з урахуванням
зроблених змін. Раніше видане свідоцтво про народження анулюється.
( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10
від 01.09.80, Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 116. Згода усиновлюваного на зміну прізвища,
імені та по батькові
Присвоєння усиновлюваному, який досяг десяти років, прізвища
та по батькові за іменем усиновителя, зміна імені, а також запис
усиновителів як батьків усиновлюваного може бути проведено тільки
за згодою усиновлюваного, за винятком випадків, передбачених
частиною другою статті 104 цього Кодексу.
С т а т т я 117. Права і обов'язки усиновителів, усиновлених
та їх родичів
Усиновлені та їх потомство у відношенні до усиновителів та їх
родичів, а усиновителі та їх родичі у відношенні до усиновлених та
їх потомства прирівнюються в особистих і майнових правах та
обов'язках до родичів за походженням.
Усиновлені втрачають особисті та майнові права і звільняються
від обов'язків щодо своїх батьків та їх родичів. При усиновленні
дитини однією особою ці права і обов'язки можуть бути збережені за
бажанням матері, якщо усиновитель чоловік, або батька, якщо
усиновитель жінка.
С т а т т я 118. Право неповнолітнього усиновленого на пенсію
або допомогу у зв'язку з втратою
годувальника
Неповнолітні, які мають на момент усиновлення право на пенсію
або допомогу від державних чи громадських організацій у зв'язку з
втратою годувальника, зберігають це право також і при їх
усиновленні.
С т а т т я 119. Порядок визнання усиновлення недійсним і
скасування усиновлення
Визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення
допускаються тільки в судовому порядку.
При розгляді таких справ необхідним є подання письмового
висновку органів опіки і піклування, а також участь в судовому
засіданні представника цього органу і прокурора.
С т а т т я 120. Підстави визнання усиновлення недійсним
Усиновлення визнається недійсним, якщо воно було проведено на
підставі підроблених документів, або без наміру породити
відносини, встановлені для батьків і дітей (фіктивне усиновлення),
або особою, яка не може бути усиновителем.
С т а т т я 121. Особи, які мають право вимагати визнання
усиновлення недійсним
Усиновлення може бути визнано недійсним лише за заявою особи,
права якої були порушені усиновленням, а також за заявою органів
опіки і піклування та прокурора.
С т а т т я 122. Наслідки визнання усиновлення недійсним
Усиновлення, визнане недійсним, вважається таким з моменту
прийняття рішення про усиновлення. В цьому разі щодо усиновителя і
його родичів та усиновленого ніяких прав і обов'язків, що
випливають з усиновлення, не виникає. Дитина за рішенням суду
передається батькам, а якщо це суперечить її інтересам - на
опікування органів опіки і піклування.
С т а т т я 123. Підстави до скасування усиновлення
Усиновлення скасовується, якщо воно суперечить інтересам
дитини.
Усиновлення може бути скасоване, якщо воно було проведено без
згоди батьків усиновленого, самого усиновленого, другого з
подружжя усиновителя, коли згода їх на усиновлення необхідна за
законом ( частина перша статті 104, статті 105 і 107 цього
Кодексу), при умові, що скасування усиновлення не суперечить
інтересам дитини.
При скасуванні усиновлення має бути враховано бажання
усиновленого, якщо він досяг десятирічного віку.
С т а т т я 124. Скасування усиновлення після досягнення
усиновленим повноліття
Скасування усиновлення не допускається, якщо до моменту
пред'явлення вимоги про його скасування усиновлений досяг
повноліття.
Скасування усиновлення після досягнення усиновленим
повноліття допускається, якщо діяння усиновленого (усиновителя)
загрожують життю або здоров'ю усиновителя (усиновленого), другому
з подружжя або їх дітям.
( Стаття 124 із змінами, внесеними згідно із Законом N 11/96-ВР
від 30.01.96 )
С т а т т я 125. Особи, які мають право вимагати скасування
усиновлення
Усиновлення без згоди батьків усиновленого може бути
скасовано за позовом батьків, якщо повернення їм дитини відповідає
інтересам останньої.
Скасування усиновлення з інших підстав, передбачених статтею
123 цього Кодексу, може бути проведено тільки на вимогу органів
опіки і піклування або прокурора. Інші державні та громадські
організації і окремі особи звертаються в цих випадках до органів
опіки і піклування від яких залежить вирішення питання про дальше
направлення матеріалів про скасування усиновлення до суду.
С т а т т я 126. Наслідки скасування усиновлення
При скасуванні усиновлення останнє припиняється з часу
набрання рішенням суду про його скасування законної сили. З цього
ж моменту відповідно поновлюються всі права і обов'язки між
дитиною і її батьками та родичами за походженням. Дитина за
рішенням суду передається батькам, а якщо це суперечить її
інтересам - на опікування органів опіки і піклування. За дитиною
зберігається право одержувати утримання від колишнього
усиновителя, якщо усиновлення було скасовано внаслідок неналежного
виконання усиновителем своїх обов'язків, а у дитини немає батьків
або останні не мають можливості її утримувати.
С т а т т я 127. Порядок поновлення актового запису про
народження в разі визнання усиновлення
недійсним або його скасування
При скасуванні усиновлення або визнанні його недійсним суд
зобов'язаний надіслати копію рішення до відділу реєстрації актів
громадянського стану за місцем реєстрації народження дитини для
внесення відповідних змін до актового запису про народження
дитини.
При визнанні усиновлення недійсним або його скасуванні в
актовому записі про народження усиновленого поновлюються всі дані,
записані до усиновлення. Раніше видане усиновителю свідоцтво про
народження анулюється.
( Стаття 127 в редакції Закону N 2488-12 від 23.06.92 )
РОЗДІЛ IV
ОПІКА І ПІКЛУВАННЯ
Глава 15
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
С т а т т я 128. Завдання опіки і піклування
Опіка і піклування встановлюються для виховання неповнолітніх
дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків
батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин лишилися без
батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових
прав та інтересів цих дітей.
Опіка і піклування встановлюються також для захисту особистих
і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом
здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати
свої обов'язки.
С т а т т я 129. Органи опіки і піклування
Опіка і піклування встановлюються державною адміністрацією
районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими комітетами
міських чи районних у містах, сільських, селищних Рад.
Безпосереднє ведення справ по опіці і піклуванню покладається
на відповідні відділи і управління місцевої державної
адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя,
виконавчих комітетів міських чи районних у містах Рад: щодо осіб,
які не досягли 18 років; щодо осіб, визнаних судом недієздатними
внаслідок душевної хвороби або недоумства; щодо осіб, визнаних
судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями
або наркотичними засобами; щодо дієздатних осіб, які потребують
піклування за станом здоров'я.
У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо
відають виконавчі комітети селищних і сільських Рад.
Органи опіки і піклування здійснюють свою діяльність
відповідно до цього Кодексу і правил, що затверджуються у порядку,
встановлюваному Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 129 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 783-10
від 01.09.80, N 4452-11 від 21.08.87, Законом N 2488-12 від
23.06.92 )
С т а т т я 130. Керівництво органами опіки і піклування та
контроль за їх діяльністю
Керівництво органами опіки і піклування та контроль за їх
діяльністю здійснюється обласними, Київською та Севастопольською
міською державною адміністрацією та виконавчими комітетами
вищестоящих Рад.
( Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10
від 01.09.80, Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
Глава 16
ВСТАНОВЛЕННЯ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ
С т а т т я 131. Особи, над якими встановлюється опіка
Опіка встановлюється над неповнолітніми, які не досягли
п'ятнадцяти років, і над громадянами, визнаними судом
недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.
С т а т т я 132. Особи, над якими встановлюється піклування
Піклування встановлюється над неповнолітніми віком від
п'ятнадцяти до вісімнадцяти років і над громадянами, визнаними
судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями
або наркотичними засобами. Піклування також може бути встановлено
над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати
свої права.
( Стаття 132 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4452-11
від 21.08.87 )
С т а т т я 133. Місце встановлення опіки і піклування
Опіка і піклування встановлюються за місцем проживання особи,
яка підлягає опіці чи піклуванню, або за місцем проживання опікуна
(піклувальника).
С т а т т я 134. Обов'язок повідомляти про осіб, які
потребують опіки чи піклування
Установи і особи, яким стане відомо про неповнолітніх, які
залишилися без опікування батьків, або неналежне виконання
батьками (одним з них) обов'язків по вихованню чи про зловживання
батьківськими правами та про громадян, які потребують опіки чи
піклування, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки і
піклування за фактичним місцезнаходженням осіб, які підлягають
опіці чи піклуванню.
( Стаття 134 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 660-12
від 28.01.91, в редакції Закону N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 135. Обов'язки органів опіки і піклування по
тимчасовому забезпеченню неповнолітніх,
які підлягають опіці чи піклуванню.
При одержанні відомостей про неповнолітніх, які лишилися без
опікування батьків, органи опіки і піклування зобов'язанні негайно
провести обслідування і при встановленні факту відсутності
опікування батьків забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх
до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника.
С т а т т я 136. Опіка над майном
Якщо у особи, над якою встановлена опіка чи піклування, є
майно, що знаходиться в іншій місцевості, то опіка над цим майном
встановлюється органами опіки і піклування за місцем знаходження
майна.
Опіка над майном може також встановлюватись в інших окремо
передбачених законом випадках.
С т а т т я 137. Строк винесення рішення про встановлення
опіки чи піклування
Рішення про встановлення опіки чи піклування повинно
відбутися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідний
орган опіки і піклування дізнається про необхідність встановити
опіку чи піклування.
Глава 17
ПРИЗНАЧЕННЯ ОПІКУНІВ І ПІКЛУВАЛЬНИКІВ,
ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
С т а т т я 138. Призначення опікуна чи піклувальника
Для безпосереднього здійснення опіки і піклування
призначається опікун чи піклувальник, переважно з осіб, близьких
підопічному, або з числа осіб, виділених громадською організацією,
або з числа інших осіб з урахуванням їх можливості виконувати
опікунські обов'язки і стосунків між опікуном (піклувальником) і
особою, над якою встановлюється опіка (піклування).
Опікун чи піклувальник призначається тільки з його згоди.
Над повнолітніми дієздатними особами, які не можуть за станом
здоров'я самостійно захищати свої права і виконувати свої
обов'язки, піклувальник може бути призначений тільки на прохання
цих осіб.
( Стаття 138 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12
від 23.06.92 )
С т а т т я 139. Опіка і піклування над особами, які
перебувають на опікуванні державних закладів
Якщо над дітьми, які виховуються в державних дитячих
закладах, і тими особами, що потребують опіки або піклування і
влаштовані у відповідні лікувальні заклади або заклади органів
соціального забезпечення, опікуни і піклувальники не призначені,
виконання обов'язків опікунів і піклувальників покладається на ці
заклади.
Призначити опікуна (піклувальника) можливо і після
влаштування зазначених у цій статті осіб у відповідні державні
заклади.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
