НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Кодекс торговельного мореплавства України
Кодекс України № 176/95-ВР от 23.05.1995
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
10) загальною аварією;
11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів;
12) буксируванням;
13) постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива,
запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна
або утримання його;
14) будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням
судна;
15) зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а
також у доці;
16) заробітною платою та іншими коштами, що належать
капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у
зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту
судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним
страхуванням, що сплачуються від їх імені;
17) дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна
капітаном, власником, фрахтувальником або агентом;
18) страховою премією, включаючи внески за взаємне
страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або
фрахтувальником за бербоут-чартером;
19) будь-якою комісійною, брокерською або агентською
винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або
фрахтувальником за бербоут-чартером;
20) будь-яким спором про право власності на судно або
володіння ним;
21) будь-яким спором між двома або кількома власниками судна
щодо використання судна і розподілу прибутку;
22) заставою судна;
23) будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу
судна.
Стаття 43. Умови, за яких судно може бути арештовано
Судно, стосовно якого виникли морські вимоги, може бути
арештовано тільки за наявності хоча б однієї з таких умов:
а) вимога входить до категорії привілейованих вимог згідно з
пунктами 1, 2, 3-5 і 7 статті 359 цього Кодексу;
б) вимога грунтується на зареєстрованій заставі судна;
в) вимога стосується права власності на судно або володіння
ним;
г) вимога, не зазначена у підпунктах "а", "б" і "в" цієї
статті, але якщо особа, якій судно належить на праві власності на
час виникнення вимоги, несе відповідальність за цією вимогою і є
його власником на момент початку процедури, пов'язаної з арештом
судна;
- фрахтувальник судна за бербоут-чартером несе
відповідальність за цією вимогою і є фрахтувальником судна за
бербоут-чартером або власником його на момент початку процедури,
пов'язаної з арештом судна.
Будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на
момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна або суден,
вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за
морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником
судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником
такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим
чартером.
Це правило не застосовується до вимог про право власності на
судно чи володіння ним.
Стаття 44. Звільнення судна з-під арешту
Арештоване судно звільняється з-під арешту у разі надання
забезпечення морської вимоги в прийнятній формі та достатнього за
розміром.
За відсутності згоди сторін щодо форми і розміру забезпечення
морської вимоги суд, господарський суд або Морська арбітражна
комісія визначають форму і розмір забезпечення, який не повинен
перевищувати вартості судна.
Будь-яке прохання про звільнення судна з-під арешту у зв'язку
з наданням забезпечення морської вимоги не означає визнання
відповідальності, відмови від засобів захисту або права на
обмеження відповідальності.
Особа, яка забезпечила морську вимогу згідно з частиною
першою цієї статті, може в будь-який час звернутися до суду або в
Морську арбітражну комісію з проханням про зменшення, зміну або
анулювання забезпечення.
Стаття 45. Подальший арешт
Судно, що було вже арештовано і звільнено з-під арешту або
стосовно якого забезпечення морської вимоги уже було надано, може
бути арештовано знову або арештовано на ту ж морську вимогу лише
за наявності хоча б однієї з таких умов:
а) розмір забезпечення тієї ж вимоги, одержаного раніше, є
недостатнім за умов, що загальний розмір забезпечення морської
вимоги не може перевищувати вартості судна;
б) особа, яка вже надала забезпечення морської вимоги, не
спроможна виконати своє зобов'язання повністю або частково;
в) судно, що вже було арештовано, або забезпечення морської
вимоги, що вже було надано, було звільнено на прохання або за
згодою особи, яка заявила вимогу, при наявності для цього підстав;
г) особа, яка заявила вимогу, не змогла вжити всіх необхідних
заходів до того, щоб перешкодити звільненню.
Будь-яке судно, яке могло бути арештовано на ту ж морську
вимогу, не підлягає арешту, якщо:
а) розмір забезпечення такої вимоги, що вже отримана, не є
недостатнім або
б) не застосовуються правила, що містяться в пунктах "б" і
"в" частини першої цієї статті.
Правила цієї статті не застосовуються щодо незаконного
звільнення судна з-під арешту.
Стаття 46. Захист інтересів власника арештованого судна
або фрахтувальника його за бербоут-чартером
Особа, на вимогу якої судно арештовано, несе відповідальність
за будь-які збитки, завдані власнику судна або фрахтувальнику його
за бербоут-чартером у результаті необгрунтованого арешту судна або
надання надмірного забезпечення морської вимоги.
Суд, господарський суд або голова Морської арбітражної
комісії можуть як умову арешту судна або продовження арешту,
накладеного раніше, зобов'язати особу, яка заявила вимогу про це,
надати забезпечення морської вимоги в розмірі та на умовах,
визначених судом або головою Морської арбітражної комісії, у
зв'язку з будь- якими збитками, що можуть бути заподіяні
власникові судна чи фрахтувальникові його за бербоут-чартером в
результаті необгрунтованого арешту судна або надмірного
забезпечення морської вимоги і за що така особа може нести
відповідальність.
Стаття 47. Арешт державних суден
Правила цієї глави застосовуються також до суден, що
перебувають у державній власності та здійснюють виключно
комерційну діяльність.
Р О З Д І Л III
ЕКІПАЖ СУДНА
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Стаття 48. Правове становище екіпажу судна
Правове становище екіпажу судна, що плаває під прапором
України, а також відносини між членами екіпажу, які беруть участь
в експлуатації цього судна, між членами екіпажу цього судна і
судновласником визначаються чинним законодавством України.
Відносини, зазначені у частині першій цієї статті, що
виникають на судні, яке знаходиться в територіальному морі та
внутрішніх водах України і плаває під прапором іншої держави,
регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває
судно, договорами між судновласником і членами екіпажу судна, якщо
інше не передбачено міжнародним договором України.
Стаття 49. Склад екіпажу
До екіпажу судна входять капітан, інші особи командного
складу і суднова команда.
До командного складу судна, крім капітана, належать:
помічники капітана, суднові механіки, електромеханіки,
радіоспеціалісти, судновий лікар, боцман. До командного складу
судновласник може віднести інших суднових спеціалістів.
Суднова команда складається з осіб, які виконують службові
обов'язки на судні та не належать до командного складу судна.
Стаття 50. Мінімальний склад екіпажу
Мінімальний склад екіпажу, при якому допускається вихід судна
в море, встановлюється центральним органом виконавчої влади в
галузі транспорту (центральним органом виконавчої влади в галузі
рибного господарства) залежно від типу, району плавання,
призначення судна та відповідно до чинного законодавства України.
Стаття 51. Вимоги до кваліфікації членів екіпажу
До зайняття посад капітана та інших осіб командного складу
допускаються особи, які мають відповідні звання, встановлені
Положенням про звання осіб командного складу морських суден та
порядок їх присвоєння, що затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Присвоєння звань засвідчується видачею дипломів або
кваліфікаційних свідоцтв після успішного складання іспитів у
державній кваліфікаційній комісії.
Позбавлення звання і вилучення диплома або кваліфікаційного
свідоцтва допускається тільки за рішенням суду.
До зайняття посад командного складу, для яких не передбачено
присвоєння звання, а також членів суднової команди допускаються
особи, які мають видані у встановленому порядку відповідні
документи, що підтверджують їх кваліфікацію, необхідну для
виконання обов'язків на судні.
Стаття 52. Вимоги до стану здоров'я членів екіпажу
До роботи на судні допускаються особи, визнані придатними для
цього за станом здоров'я. Висновок про придатність для роботи на
судні за станом здоров'я робиться закладом центрального органу
виконавчої влади в галузі охорони здоров'я відповідно до правил,
встановлених цим Міністерством.
Стаття 53. Громадянство членів екіпажу
Члени екіпажу судна, зареєстрованого у Державному судновому
реєстрі України або Судновій книзі України, можуть бути
громадянами будь-якої держави. Капітаном судна може бути тільки
громадянин України.
Стаття 54. Трудові відносини на судні
Порядок прийняття на роботу суднового екіпажу, їх права і
обов'язки, умови роботи на судні та оплати праці,
соціально-побутового обслуговування на морі і в порту, а також
порядок і підстави звільнення регулюються законодавством України,
цим Кодексом, статутами служби на морських і риболовних суднах,
генеральними та галузевими тарифними угодами, колективними і
трудовими договорами (контрактами).
Статут служби на морських суднах затверджується центральним
органом виконавчої влади в галузі транспорту, Статут служби на
риболовних суднах - центральним органом виконавчої влади в галузі
рибного господарства.
Стаття 55. Репатріація членів екіпажу
Репатріація за рахунок судновласника здійснюється у таких
випадках :
у разі звільнення з ініціативи власника або уповноваженого
ним органу;
у разі захворювання і травми;
у разі загибелі судна;
якщо судновласник не може виконувати свої обов'язки, що
випливають з чинного законодавства України, договору (контракту).
Судновласник репатріює моряка в порт, зазначений у контракті,
колективному договорі, а у разі їх відсутності - в порт прийняття
на роботу. Судновласник несе відповідальність за організацію і
витрати на репатріацію в обсязі затрат на проїзд (як правило,
літаком), оплату проживання і харчування, оплату праці і допомогу,
перевезення багажу в кількості, передбаченій договором
(контрактом), лікування (до тих пір, коли моряк не буде
транспортабельним).
Якщо судновласник не може організувати репатріацію і оплатити
витрати, ці обов'язки виконують уповноважені на те Кабінетом
Міністрів України органи з подальшим стягненням ними з
судновласника понесених затрат в безакцептному порядку.
Стаття 56. Особисте майно членів суднового екіпажу
Член суднового екіпажу має право перевозити на судні майно,
призначене для особистого користування.
У разі втрати або пошкодження цього майна внаслідок
аварійної морської події судновласник повинен відшкодувати
членові суднового екіпажу заподіяні збитки виходячи з діючих цін
на майно такого ж роду і якості.
Не підлягає відшкодуванню вартість майна членів екіпажу, які
винні в аварійній морській події.
Перевезення на судні майна, не призначеного для особистого
користування, без дозволу судновласника не допускається. Член
екіпажу, який перевозить таке майно, повинен відшкодувати
судновласникові заподіяні у зв'язку з цим збитки.
Стаття 57. Обов'язки судновласника
Судновласник судна відповідно до правил, що затверджуються
центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту і
центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства
(для риболовного судна), забезпечує:
1) безпечні умови і режим праці на судні;
2) охорону здоров'я членів екіпажу і обладнання судна всіма
необхідними для цього засобами і устаткуванням;
3) постачання продовольства і води в достатній кількості і
належної якості;
4) належні суднові приміщення.
Мінімальні норми, що забезпечують власники торговельних
суден, не можуть бути нижче рівня, встановленого міжнародними
договорами, в яких бере участь Україна.
ГЛАВА 2. КАПІТАН СУДНА
Стаття 58. Управління судном
На капітана судна покладається управління судном, у тому
числі судноводіння, вжиття всіх заходів, необхідних для
забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського
середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню
будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому.
Капітан судна внаслідок свого службового становища визнається
представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних
потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що
стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших
представників судновласника або вантажовласника.
Під час аварійних морських подій з судном, а також у разі
зіпсуття, пошкодження і втрати вантажу або багажу, що
перевозиться, заподіяння травм людям та інших випадків, у
результаті яких можуть бути пред'явлені претензії або позови до
судновласника, капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів
для документального оформлення цих випадків у порядку,
встановленому чинним законодавством України, а також провести
попереднє розслідування аварійної морської події незалежно від її
класифікування.
( Стаття 58 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV
( 2705-15 ) від 23.06.2005 )
Стаття 59. Обов'язки надання допомоги людям, які зазнали
лиха в морі
Капітан судна зобов'язаний, якщо це він може зробити без
серйозної загрози для свого судна і осіб, які перебувають на
ньому:
1) подати допомогу будь-якій виявленій у морі особі, якій
загрожує загибель;
2) прямувати з найбільшою швидкістю на допомогу гинучим, якщо
йому повідомлено, що вони потребують допомоги, і якщо на такі дії
з його боку можна розумно розраховувати.
За невиконання зазначених у цій статті обов'язків капітан
судна несе відповідальність згідно з чинним законодавством
України.
Судновласник не несе ніякої відповідальності за невиконання
капітаном судна обов'язків надання допомоги.
Стаття 60. Обов'язки надання допомоги після зіткнення суден
Капітан кожного із суден, що зіткнулися, зобов'язаний після
зіткнення, наскільки він може зробити це без серйозної загрози
для своїх пасажирів, екіпажу і судна, подати допомогу іншому
судну, його пасажирам і екіпажу. Капітани суден зобов'язані,
наскільки це можливо, повідомити один одному назву своїх суден,
порти приписки, а також порти відправлення і призначення або
найближчий порт, в який судно зайде.
За невиконання зазначених у цій статті обов'язків капітан
несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Судновласник не несе відповідальності за невиконання
капітаном судна обов'язків подання допомоги після зіткнення суден.
Стаття 61. Обов'язок подання невідкладної медичної допомоги
Якщо особа, що перебуває на борту судна, потребує
невідкладної медичної допомоги, яку неможливо надати в морі,
капітан зобов'язаний зайти в найближчий порт, повідомити про це
судновласника, а у разі заходження в іноземний порт - також
консула України.
Стаття 62. Обов'язки капітана судна у разі воєнної небезпеки,
піратських дій, небезпеки захоплення судна
У випадку воєнної небезпеки, піратських дій капітан судна
зобов'язаний вжити всіх необхідних і можливих заходів до рятування
людей, які перебувають на судні, і недопущення захоплення судна,
документів, вантажу та іншого майна, що знаходяться на ньому.
Стаття 63. Право капітана судна на володіння вогнепальною
зброєю
Капітан судна має право на володіння табельною вогнепальною
зброєю і застосування її для забезпечення особистої безпеки і
безпеки людей та майна, що перебувають на судні, у порядку і
межах, установлених чинним законодавством України.
Стаття 64. Дії капітана судна у разі небезпеки загибелі
судна
Якщо, на думку капітана, судну загрожує неминуча загибель,
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
