НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Кримінально-виконавчий кодекс України
Кодекс України № 1129-IV от 11.07.2003
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 10
колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення,
а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення.
3. Розпорядком дня колоній можуть бути передбачені виховні
заходи, участь в яких для засуджених є обов'язковою.
4. Стимулювання правослухняної поведінки засуджених
здійснюється за допомогою програм диференційованого виховного
впливу з урахуванням їхньої поведінки, психічного стану і ступеня
соціальної занедбаності.
5. Програми диференційованого виховного впливу на засуджених
повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування
покарання, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання,
заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб,
позбавлених волі, самодіяльних організацій засуджених,
громадських, благодійних і релігійних організацій, а також
залучення засуджених до самовиховання.
Стаття 124. Основні напрями, форми і методи
соціально-виховної роботи із засудженими
до позбавлення волі
1. У колоніях проводиться моральне, правове, трудове,
естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а
також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву
позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно
корисної діяльності.
2. Соціально-виховна робота із засудженими організовується в
індивідуальних, групових і масових формах на основі
психолого-педагогічних принципів і методів.
Стаття 125. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання
засуджених до позбавлення волі
1. У колоніях відповідно до законів України "Про освіту"
( 1060-12 ) і "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) для
засуджених забезпечується доступність і безоплатність здобуття
повної загальної середньої освіти.
2. Засудженим, які бажають підвищувати свій загальноосвітній
рівень, незалежно від віку створюються умови для самоосвіти,
надається можливість навчання в загальноосвітніх навчальних
закладах колоній, які створюються місцевими органами виконавчої
влади та органами місцевого самоврядування відповідно до потреб у
них і за наявності необхідної матеріально-технічної та
науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. У виховних колоніях утворюються середні загальноосвітні
школи трьох ступенів. Засуджені, які навчаються в них,
підручниками, зошитами та письмовим приладдям забезпечуються
безоплатно.
4. Для засуджених, які не мають робітничої професії, за якою
вони можуть бути працевлаштовані в даній колонії, обов'язковою є
підготовка на курсах професійного навчання робітників на
виробництві.
Стаття 126. Організація загальноосвітнього
і професійно-технічного навчання засуджених
до позбавлення волі
1. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного
навчання засуджених, у тому числі професійно-технічного навчання
на виробництві, здійснюється відповідно до законів України "Про
освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) і
"Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ) в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. На період проходження державної підсумкової атестації
засуджені, які навчаються, звільняються від роботи на строк,
передбачений законодавством. Заробітна плата їм за цей період не
нараховується, харчування надається безоплатно.
3. Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація
колонії створює необхідні умови для занять у вільний від роботи
час.
4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених
заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього
виправлення.
5. Педагогічні працівники загальноосвітніх і
професійно-технічних навчальних закладів надають допомогу
адміністрації колонії в соціально-виховній роботі із засудженими.
Стаття 127. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення
волі
1. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі
створюються в колоніях з метою розвитку в засуджених корисної
ініціативи, соціальної активності, здорових міжособових
взаємовідносин, участі у вирішенні питань організації праці,
навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених,
розвитку корисних соціальних зв'язків.
2. Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою
кожного засудженого, його соціально корисна активність
заохочується адміністрацією колонії і враховується при визначенні
ступеня його виправлення.
3. У колоніях із числа засуджених, які зарекомендували себе
позитивно, створюються ради колективів колоній і відділень
соціально-психологічної служби. У колоніях можуть створюватися й
інші самодіяльні організації засуджених, якщо їхня діяльність не
суперечить порядку і умовам відбування покарання.
4. Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій,
не користуються додатковими пільгами і не звільняються від
основної роботи.
Стаття 128. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях
1. У колоніях здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію
або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії,
підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для забезпечення
ізоляції, громадської безпеки і встановлені цим Кодексом.
2. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях проводяться за
проханням засуджених або за зверненням релігійної організації в
неробочий час.
3. Адміністрація колонії сприяє у запрошенні
священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших
умов проведення богослужіння, обряду або церемонії.
4. Засуджені мають право на придбання і користування
релігійною літературою, іншими предметами і матеріалами
релігійного призначення, використання яких не суперечить інтересам
забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання
покарання.
5. Засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні
переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також
установлених вимог режиму відбування покарання.
6. Відправлення релігійних обрядів не повинно порушувати
розпорядок дня в колоніях, а також утискати права інших осіб, які
відбувають покарання.
7. У колонії для відправлення релігійних обрядів можуть
допускатися тільки представники релігійних організацій, які
офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.
Стаття 129. Вільний час засуджених до позбавлення волі
1. Час, вільний від основної трудової діяльності і виконання
обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня для засуджених
у колонії, є їх вільним часом.
2. Засуджені мають право розпоряджатися вільним часом на
власний розсуд, виключаючи виконання тих видів діяльності, які
заборонені цим Кодексом.
3. Вільний час засуджених повинен тривати не менш як дві
години на добу і передбачається розпорядком дня колонії.
Стаття 130. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб,
позбавлених волі
1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці, навчання,
активну участь у роботі самодіяльних організацій до засуджених
можуть застосовуватися такі заходи заохочення:
подяка;
нагородження похвальною грамотою;
грошова премія;
нагородження подарунком;
дозвіл на одержання додатково посилки або передачі;
надання додаткового короткострокового або тривалого
побачення;
дозвіл на додаткову телефонну розмову;
дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
дозвіл додатково витрачати гроші для придбання продуктів
харчування і предметів першої потреби в сумі до п'ятнадцяти
відсотків мінімального розміру заробітної плати;
збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в
дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу
виправних колоній максимального рівня безпеки, до двох годин.
2. Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною
поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє
виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку
представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким
або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Стаття 131. Порядок застосування заходів заохочення до осіб,
позбавлених волі
1. Застосування заходів заохочення має на меті здійснення
виховного впливу як на тих осіб, до яких ці заходи застосовуються
на основі об'єктивної оцінки поведінки засуджених, їхнього
ставлення до праці і навчання, так і на інших засуджених.
2. При заохоченні до засудженого застосовується один захід
заохочення.
3. Грошова премія приєднується до заробітку і зараховується
на особовий рахунок засудженого, подарунок передається на
зберігання до звільнення засудженого або за його проханням
надсилається родичам.
4. У порядку заохочення засудженим протягом року може бути
дозволено одержувати додатково одну посилку чи передачу і надано
додатково одне короткострокове чи тривале побачення і одна
телефонна розмова.
5. До засуджених, які тримаються в дільницях посиленого
контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній
максимального рівня безпеки, заохочення у виді збільшення
тривалості прогулянки застосовується на строк до одного місяця.
6. Із засудженого може бути достроково знято, як правило,
лише одне раніше накладене стягнення.
7. Заохочення у виді подяки і дострокового зняття раніше
накладеного стягнення застосовуються усно або письмово, інші
заохочення - тільки письмово.
Стаття 132. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб,
позбавлених волі
1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до
засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення:
попередження;
догана;
сувора догана;
призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень
і території колонії;
дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів
заробітної плати;
скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями
138-140 і 143 цього Кодексу;
поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних
колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення
на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених
жінок - до десяти діб;
поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного
типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без
виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб;
переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях,
до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох
місяців.
2. Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини
при виправних колоніях, інваліди першої групи в дисциплінарний
ізолятор, карцер, приміщення камерного типу (одиночну камеру) не
поміщаються.
Стаття 133. Злісний порушник установленого порядку відбування
покарання
Злісним порушником установленого порядку відбування покарання
є засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації,
необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази
протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та
інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби,
психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;
виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети;
бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття
матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство;
систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить
небезпеку для здоров'я інших осіб, а також вчинив протягом року
більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови,
якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або
особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що
достроково не зняті або не погашені у встановленому законом
порядку.
Стаття 134. Порядок застосування заходів стягнення до осіб,
позбавлених волі
1. При призначенні заходів стягнення враховуються причини,
обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до
вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених
стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку.
Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру
проступку засудженого.
2. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається
одне стягнення.
3. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила
проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а
якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її
закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
4. Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у
виняткових випадках - у строк не пізніше одного місяця з дня його
накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно
не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується.
5. Повторне переведення на поліпшені умови тримання може бути
застосоване не раніше, ніж через шість місяців з дня відбуття
стягнення.
6. Стягнення у виді попередження або догани, призначення на
позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії
накладається усно чи письмово, інші стягнення - тільки письмово.
7. Стягнення у виді дисциплінарного штрафу накладається
тільки за злісне порушення встановленого порядку відбування
покарання, передбачене статтею 133 цього Кодексу, за постановою
начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки.
Постанова оголошується засудженому під розписку. Стягнена сума
штрафу перераховується в доход держави.
8. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в
карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу
(одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою
начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з
визначенням строку тримання.
9. Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення
камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного
застосування інших заходів впливу.
10. До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або
карцер, переведені до приміщення камерного типу (одиночної
камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком
повторного поміщення в дисциплінарний ізолятор або карцер,
повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної
камери).
11. Під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або
приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим
забороняються побачення, придбання продуктів харчування і
предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і
бандеролей, користування настільними іграми.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
