НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Повітряний кодекс України
Кодекс України № 3167-XII от 04.05.1993
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 1
Повітряний кодекс України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 25, ст.274 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 3168-XII ( 3168-12 ) від 04.05.93, ВВР, 1993, N 25, ст.275 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 590/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 5
N 1297-XIV ( 1297-14 ) від 15.12.99, ВВР, 2000, N 11, ст.89
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184
N 3509-IV ( 3509-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.283
N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Суверенітет над повітряним простором України
Україні належить повний і виключний суверенітет над
повітряним простором України, що є частиною території України.
Повітряним простором України є частина повітряної сфери,
розташована над суходолом і водною територією України, в тому
числі над її територіальними водами (територіальним морем).
Стаття 2. Сфера дії Повітряного кодексу України
Повітряний кодекс України регулює діяльність користувачів
повітряного простору України з метою задоволення інтересів України
та її громадян і забезпечення безпеки авіації.
Авіація як галузь - це усі види підприємств, організацій та
установ, діяльність яких спрямована на створення умов та
використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних
суден.
Дія Повітряного кодексу України поширюється на всіх
користувачів повітряного простору України в частині, що їх
стосується, як на території України, так і за її межами, якщо
закони країни перебування користувача не передбачають іншого.
Стаття 3. Державне регулювання діяльності цивільної авіації
України
Держава здійснює регулювання діяльності цивільної авіації
через центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту,
відповідні органи авіаційного транспорту України за такими
напрямами:
забезпечення розвитку цивільної авіації;
нагляд за безпекою польотів повітряних суден;
сертифікація, реєстрація та ліцензування;
регулювання використання повітряного простору і
обслуговування повітряного руху;
забезпечення пошуку та рятування повітряних суден, що
зазнають чи зазнали лиха;
захист авіації України від актів незаконного втручання в її
діяльність;
науковий супровід діяльності авіації та забезпечення її
безпеки, який здійснюється як галузевими, так і міжгалузевими
науково-дослідними організаціями і авіаційними підприємствами;
сприяння зовнішньоекономічній і міжнародно-правовій
діяльності цивільної авіації.
За рішенням центрального органу виконавчої влади в галузі
транспорту можливе об'єднання зусиль і проведення робіт у
зазначених напрямах з органами інших держав з метою вирішення
питань більш якісно та з меншими витратами.
( Частину третю статті 3 виключено на підставі Закону
N 1297-XIV ( 1297-14 ) від 15.12.99 )
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1297-XIV
( 1297-14 ) від 15.12.99, N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009 )
Стаття 3-1. Державний нагляд за забезпеченням безпеки
авіації
Державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації здійснює
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади.
Взаємодія органів виконавчої влади України щодо нагляду за
безпекою польотів повітряних суден здійснюється в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Кодекс доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 1297-XIV
( 1297-14 ) від 15.12.99 )
Стаття 4. Господарська і комерційна діяльність авіації
України
Правом на здійснення господарської і комерційної діяльності в
галузі авіації може володіти будь-яка юридична чи фізична особа,
яка займається експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом,
виробництвом, розробкою та іншою діяльністю в галузі авіаційної
техніки та одержала ліцензію, якщо це передбачено законодавством
України.
Стаття 5. Сертифікація розробника, виробника і експлуатанта
цивільної авіаційної техніки
Будь-яка юридична чи фізична особа, яка займається
діяльністю, пов'язаною з розробкою, виробництвом, ремонтом і
експлуатацією цивільної авіаційної техніки, повинна одержати від
державного органу з питань сертифікації і реєстрації сертифікат,
що підтверджує відповідність рівня технічної підготовки вказаної
особи вимогам відповідних авіаційних правил України.
Експлуатант - особа, організація або підприємство, що
експлуатує повітряні судна чи пропонує свої послуги в цій галузі.
Стаття 6. Витрати, пов'язані з сертифікацією, реєстрацією і
перереєстрацією
Витрати на:
сертифікацію, реєстрацію і перереєстрацію повітряних суден,
аеродромів, повітряних трас і місцевих повітряних ліній;
сертифікацію авіаційного персоналу і експлуатантів авіаційної
техніки;
сертифікацію юридичних і фізичних осіб, які виконують
розробку, виготовлення, ремонт і технічне обслуговування
авіаційної техніки тощо, несе особа, яка подала відповідну заяву
до державного органу з питань сертифікації і реєстрації.
Розмір державних зборів встановлюється положенням, яке
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ II
АВІАЦІЙНІ ПРАВИЛА УКРАЇНИ
Стаття 7. Авіаційні правила
Авіаційні правила визначають і регулюють порядок діяльності
авіації України з метою забезпечення безпеки польотів і
екологічної безпеки.
До авіаційних правил належать:
1) норми льотної придатності цивільних повітряних суден;
2) норми будівництва і придатності до експлуатації аеродромів
і аеропортів, систем регулювання використання повітряного простору
України і обслуговування повітряного руху на території України;
3) правила сертифікації цивільних повітряних суден,
аеродромів, виробництва авіаційної техніки, діяльності
експлуатантів, авіаційного персоналу, використання повітряних
трас і місцевих повітряних ліній;
4) правила реєстрації повітряних суден, аеродромів,
повітряних трас і місцевих повітряних ліній;
5) стандарти і нормативи у галузі охорони навколишнього
природного середовища.
До авіаційних правил також належать нормативні акти, що
регулюють:
1) порядок будівництва, утримання і ремонту аеродромів і
аеропортів;
2) порядок підготовки, перепідготовки, підвищення
кваліфікації авіаційного персоналу;
3) порядок створення, сертифікації і реєстрації
авіапідприємств, авіакомпаній, приватних фірм та інших організацій
з метою використання повітряного простору України;
4) порядок організації, виконання і забезпечення польотів;
5) порядок організації, виконання, забезпечення і
ліцензування авіаційних робіт;
6) порядок використання повітряного простору України,
забезпечення аеронавігаційною інформацією;
7) порядок проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт;
8) порядок здійснення охорони навколишнього природного
середовища;
9) порядок здійснення нагляду і контролю за безпекою
польотів;
10) порядок проведення службового розслідування авіаційних
подій;
11) порядок реалізації заходів щодо захисту авіації від актів
незаконного втручання в її діяльність;
12) порядок здійснення забезпечення безпеки авіації та її
профілактики;
13) порядок організації та виконання випробувальних і
позатрасових польотів;
14) взаємовідносини цивільної та державної авіації.
До авіаційних правил належать також інші нормативні акти, що
регламентують діяльність авіації та її безпеку.
Авіаційні правила мають єдину структуру, містяться у Зводі
авіаційних правил України і не повинні суперечити положенням
Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Додаткам до неї.
Авіаційні правила вводяться в дію відповідними державними
органами України і підлягають обов'язковому виконанню
всіма користувачами повітряного простору України та іншими
юридичними чи фізичними особами в частині, що їх стосується, як на
території України, так і за її межами, якщо закони країни
перебування не передбачають іншого.
Стаття 8. Сфера дії авіаційних правил
Якщо міжнародною угодою в галузі міжнародного повітряного
права, учасницею якої є Україна, встановлюються інші авіаційні
правила, ніж ті, що передбачені її законодавством, то
застосовуються норми міжнародної угоди.
Розділ III
ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ
Стаття 9. Структура повітряного простору України
Структура повітряного простору, порядок її формування і
зміни, правила використання повітряного простору визначаються
державним органом по використанню повітряного простору України.
Використання повітряного простору України або окремих його
районів може бути частково або повністю обмежено.
До елементів структури повітряного простору України належать
повітряні траси і місцеві повітряні лінії України, повітряні
коридори для перетинання державного кордону України, встановлені
та невстановлені маршрути польотів, райони виконання авіаційних
робіт, заборонені зони, зони обмеження польотів і небезпечні зони.
Повітряна траса - це диспетчерський район або його частина,
що являє собою коридор у повітряному просторі, обмежений за
висотою та шириною, призначений для безпечного виконання польотів
повітряними суднами і забезпечений аеродромами, засобами
навігації, контролю та управління повітряним рухом.
Місцева повітряна лінія - це диспетчерський район або його
частина, що являє собою коридор у повітряному просторі, обмежений
за висотою та шириною, призначений для безпечного виконання
польотів повітряними суднами і забезпечений аеродромами, засобами
контролю та управління повітряним рухом.
Усі обмеження щодо використання повітряного простору України
доводяться до відома заінтересованих юридичних і фізичних осіб
України, інших держав і міжнародних авіаційних організацій
через канали систем аеронавігаційної інформації.
Постійно діючі заборонені зони і зони обмеження польотів
обов'язково включаються до збірників аеронавігаційної інформації і
наносяться на аеронавігаційні карти.
Стаття 10. Порядок використання повітряного простору України
Порядок використання повітряного простору України
визначається Положенням про використання повітряного простору
України і його додержання забезпечується державною системою
використання повітряного простору України.
Положення про використання повітряного простору України
( 401-2002-п ) та Положення про державну систему використання
повітряного простору України затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
( Стаття 10 в редакції Закону N 1297-XIV ( 1297-14 ) від
15.12.99 )
Стаття 11. Плата за аеронавігаційне обслуговування
повітряних суден
Аеронавігаційне обслуговування повітряних суден (організація
повітряного руху на маршруті, організація повітряного руху на
підході та в районі аеродрому) здійснюється на платній основі.
Аеронавігаційне обслуговування повітряних суден здійснюється
суб'єктами господарювання, які надають відповідні послуги, -
провайдерами аеронавігаційного обслуговування відповідно до вимог
Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) та Європейської
організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль).
Розмір ставок плати за послуги з аеронавігаційного
обслуговування повітряних суден (плата за послуги з організації
повітряного руху на маршруті і плата за послуги з організації
повітряного руху на підході та в районі аеродрому) визначається
відповідно до законодавства, вимог IKAO та Євроконтролю.
Плата за послуги з організації повітряного руху на маршруті
справляється Євроконтролем відповідно до Багатосторонньої угоди
про сплату маршрутних зборів ( 994_377 ), вчиненої в м. Брюсселі
12 лютого 1981 року. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати,
порядок її внесення та звільнення від неї визначаються відповідно
до законодавства, Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних
зборів ( 994_377 ) та вимог Євроконтролю.
За рахунок плати за послуги з організації повітряного руху на
маршруті компенсуються витрати Євроконтролю на експлуатацію
системи справляння цієї плати. Плата за послуги з організації
повітряного руху на маршруті використовується провайдерами
аеронавігаційного обслуговування для покриття їх витрат на
забезпечення цього обслуговування у порядку, визначеному
законодавством, документами IKAO та Євроконтролю, а також для
сплати щорічних членських внесків України до бюджету Євроконтролю.
Плата за послуги з організації повітряного руху на підході та
в районі аеродрому визначається за єдиною для всіх користувачів
повітряного простору України ставкою та справляється провайдерами
аеронавігаційного обслуговування у порядку, що визначається
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у
сфері використання повітряного простору України відповідно до
законодавства, вимог IKAO та Євроконтролю.
Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому
законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені
цією статтею, застосовуються правила міжнародного договору.
( Стаття 11 в редакції Закону N 3509-IV ( 3509-15 ) від
23.02.2006 )
Стаття 12. Використання міжнародного повітряного простору
При виконанні повітряним судном польоту в міжнародному
просторі юрисдикцію щодо нього протягом всього його польоту
здійснює та держава, де зареєстровано повітряне судно.
Перебуваючи у міжнародному повітряному просторі, повітряне судно
є недоторканним і незалежним від будь-якої держави, за винятком
тієї, де це повітряне судно зареєстровано, та підкоряється і діє
на підставі лише її законів.
Використання міжнародного простору регулюється міжнародними
правилами.
Стаття 13. Мова ведення радіообміну при обслуговуванні
повітряного руху
Ведення радіообміну між органами обслуговування повітряного
руху на території України та екіпажами повітряних суден України
здійснюється українською або російською мовою, а з екіпажами
повітряних суден зарубіжних держав - англійською або російською
мовою.
Стаття 14. Аеронавігаційне та інформаційне забезпечення
використання повітряного простору України
Аеронавігаційна інформація щодо використання повітряного
простору України є доступною для всіх користувачів повітряного
простору України.
Розділ IV
ПОВІТРЯНІ СУДНА
Стаття 15. Класифікація повітряних суден
Повітряні судна поділяються на державні, цивільні і
експериментальні.
Повітряне судно - це літальний апарат, що тримається в
атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від
взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний
маневрувати в тривимірному просторі.
Повітряне судно є державним, якщо воно використовується на
військовій, митній, прикордонній та міліцейській службах і
зареєстровано у реєстрі державних повітряних суден.
Повітряне судно є цивільним, якщо воно зареєстровано у
державному реєстрі цивільних повітряних суден.
Повітряне судно є експериментальним, якщо воно призначене для
проведення випробувань, дослідно-конструкторських і
науково-дослідних робіт. Експериментальне повітряне судно до
реєстрів не заноситься.
Стаття 16. Сертифікація типу цивільного повітряного судна
Цивільне повітряне судно нової конструкції (нового типу)
повинно бути сертифіковано на відповідність його діючим в Україні
нормам льотної придатності і мати сертифікат типу.
Сертифікат типу видає державний орган з питань сертифікації
та реєстрації.
Власником сертифіката типу є розробник повітряного судна.
Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
