НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Про надра
Кодекс України № 132/94-ВР от 27.07.1994
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
і Севастополя - 100 відсотків;
3) за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у державний
бюджет - 80 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя - 20 відсотків;
4) за користування надрами континентального шельфу і в межах
виключної (морської) економічної зони: у державний бюджет - 100
відсотків.
Платежі за користування надрами, що надходять до бюджетів
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя,
розподіляються між місцевими бюджетами різних рівнів відповідно
Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і
Севастопольською міськими Радами народних депутатів.
Стаття 32. Форми внесення плати за користування надрами
Плата за користування надрами може вноситись як у вигляді
грошових платежів, так і у натуральному вигляді (частина видобутої
мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр
продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім
матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 33. Збір за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
державного бюджету, справляються з користувачів надр, які
здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих
родовищах, і спрямовується до державного бюджету.
Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за
рахунок державного бюджету, та порядок їх справляння
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 33 в редакції Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 )
Стаття 34. Збір за видачу спеціальних дозволів
( Дію частини першої статті 34 відновлено згідно із Законом
N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 ) ( Дію частини першої статті
34 зупинено на 2008 рік щодо визначення розміру збору за видачу
спеціальних дозволів на користування надрами згідно із Законом
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - пункт про зупинення дії
визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 ) ( Дію частини першої
статті 34 зупинено на 2007 рік щодо визначення розміру збору за
видачу спеціальних дозволів на користування надрами згідно із
Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 ) ( Дію частини першої
статті 34 зупинено на 2006 рік щодо визначення розміру збору за
видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами
згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 ) ( Дію
частини першої статті 34 зупинено на 2005 рік щодо визначення
розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на
користування надрами згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від
23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) ( Дію частини
першої статті 34 зупинено на 2004 рік щодо визначення розміру
збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування
надрами згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
Розмір збору за видачу спеціальних дозволів на користування
окремими ділянками надр визначається Кабінетом Міністрів України
виходячи з витрат на експертизу заявок, матеріалів та обгрунтувань
на користування надрами, організаційних та інших витрат,
пов'язаних з видачею спеціальних дозволів.
Не справляється збір за видачу спеціальних дозволів
державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам за
здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що
використовується для лікування на їх території. ( Статтю 34
доповнено частиною другою згідно із Законом N 1025-IV ( 1025-15 )
від 09.07.2003 )
Стаття 35. Акцизний збір
По окремих видах мінеральної сировини, що видобувається з
родовищ з відносно кращими гірничо-геологічними і
економіко-географічними характеристиками, при одержанні
користувачем надр наднормативного прибутку може встановлюватись
акцизний збір відповідно до законодавчих актів України.
Стаття 36. Знижка за вичерпання надр
Знижка за вичерпання надр застосовується до платежів за
користування надрами і може надаватись користувачу надр, який
здійснює видобування:
дефіцитних корисних копалин при низькій економічній
ефективності розробки родовищ, об'єктивно обумовленої і не
пов'язаної з порушенням умов раціонального використання розвіданих
запасів;
корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, крім
випадків погіршення якості запасів корисних копалин в результаті
вибіркового відпрацювання родовища.
Розділ II
ГЕОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ НАДР
Стаття 37. Проведення робіт по геологічному вивченню надр
Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних
про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них,
виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх
формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших
умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для
цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується
та координується спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення
раціонального використання надр на основі державних комплексних
або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів,
відповідних норм і правил.
Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами,
здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються
видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше
виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках
геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих
видатків державного та місцевих бюджетів.
Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на
місцях сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що
виконуються згідно з державними програмами, розробляють та
реалізують відповідні територіальні програми.
Стаття 38. Вимоги щодо геологічного вивчення надр
При геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:
1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов'язаних з
геологічним вивченням надр;
2) екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан
навколишнього природного середовища;
3) повнота вивчення геологічної будови надр,
гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки
розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд,
не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх
корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна
оцінка родовищ корисних копалин;
5) ведення робіт методами і способами, які б виключали
невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне
руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього
природного середовища;
6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин,
яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне
середовище і здоров'я населення;
7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин,
які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях,
і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не
підлягають подальшому використанню;
8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації,
зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин,
які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці
та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні
надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо
геологічного вивчення надр, що не суперечать законодавству
України.
Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт по
геологічному вивченню надр, геологічна
інформація
Роботи по геологічному вивченню надр підлягають обов'язковій
державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і
максимального використання результатів вивчення надр, а також
запобігання дублюванню зазначених робіт.
Державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню
надр провадяться Державним інформаційним геологічним фондом
України.
Умови розпорядження геологічною інформацією, в тому числі і
тією, що підлягає обов'язковій передачі до Державного
інформаційного геологічного фонду України, визначаються Положенням
про порядок розпорядження геологічною інформацією ( 423-95-п ), що
розробляється на основі цього Кодексу, законодавства про
науково-технічну інформацію і затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 40. Передача розвіданих родовищ корисних копалин
для промислового освоєння
Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні,
або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються
до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для
промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 41. Першовідкривачі родовищ корисних копалин
Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має
промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин
чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно
підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами.
Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про
першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджується Кабінетом
Міністрів України.
Розділ III
ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК РОДОВИЩ, ЗАПАСІВ І ПРОЯВІВ
КОРИСНИХ КОПАЛИН, А ТАКОЖ ДІЛЯНОК НАДР, НАДАНИХ У
КОРИСТУВАННЯ, НЕ ПОВ'ЯЗАНЕ З ВИДОБУВАННЯМ
КОРИСНИХ КОПАЛИН
Стаття 42. Державний облік родовищ, запасів і проявів
корисних копалин
Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних
копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів
корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.
Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин
здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 43. Державний кадастр родовищ і проявів корисних
копалин
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить
відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ
корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних
копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних,
гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його
геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв
корисних копалин.
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання
надр.
Стаття 44. Державний баланс запасів корисних копалин
Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості
про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин
щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень
промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і
забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами
корисних копалин.
Державний баланс запасів корисних копалин ведеться спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного
вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 45. Державна експертиза та оцінка запасів корисних
копалин
Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів
корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на
мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і
кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов
розробки родовища.
Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням
раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних
у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною
комісією України по запасах корисних копалин.
Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину
встановлюється Державною комісією України по запасах корисних
копалин.
Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси
корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ,
підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по
запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 46. Списання запасів корисних копалин
Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які
втратили промислове значення, а також втрачені у процесі
видобування або не підтверджені під час наступних
геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають
списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати списання з обліку запасів корисних копалин
облікуються у Державному інформаційному геологічному фонді
України.
Стаття 47. Державний облік ділянок надр, наданих у
користування для цілей, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин
Ділянки надр, надані для будівництва та експлуатації
підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням
корисних копалин, підлягають державному обліку Державним комітетом
України по нагляду за охороною праці.
Розділ IV
ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО І ВВЕДЕННЯ В
ЕКСПЛУАТАЦІЮ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ОБ'ЄКТІВ, А ТАКОЖ
ПІДЗЕМНИХ СПОРУД, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ
КОРИСНИХ КОПАЛИН
Стаття 48. Особливості проектування гірничодобувних
об'єктів, а також підземних споруд, не
пов'язаних з видобуванням корисних копалин
Проектування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не
пов'язаних з видобуванням корисних копалин, провадиться на основі
геологічного та іншого вивчення надр з урахуванням комплексного
розвитку регіону та вимог екологічної безпеки.
Проектування гірничодобувних об'єктів провадиться після
попереднього погодження у встановленому законодавством порядку
питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу.
Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів або підземних
споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому
числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих
речовин, скидання стічних вод, підлягають екологічній,
науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в
порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 49. Погодження місць розташування гірничодобувних
об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин
Місця розташування гірничодобувних об'єктів і підземних
споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому
числі для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і
матеріалів, захоронення відходів виробництва, інших шкідливих
речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт
погоджуються з органами державного гірничого нагляду, охорони
навколишнього природного середовища, державного санітарного
нагляду, з територіальними геологічними підприємствами,
відповідними Радами народних депутатів та іншими заінтересованими
органами.
Стаття 50. Основні вимоги до проектування, будівництва і
введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів,
об'єктів по переробці мінеральної сировини,
а також підземних споруд, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин
У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинні
передбачатися:
1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує
найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних
копалин;
2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки
родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки)
мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне
та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин,
а також використання наявних у них компонентів;
3) раціональне використання розкривних порід при розробці
родовищ корисних копалин;
4) складування, збереження та визначення порядку обліку
корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також
відходів виробництва, що містять корисні компоненти;
5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі
будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання
геологічної і маркшейдерської документації;
6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження
грунтового покриву;
7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього
природного середовища.
У проектах будівництва об'єктів по переробці мінеральної
сировини повинні передбачатися:
1) застосування технологічних схем, які забезпечують
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
