НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Сімейний кодекс України
Кодекс України № 2947-III от 10.01.2002
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 5
рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за
один рік.
3. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з
інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку
інвалідності. У разі подання відповідного документа про
продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується
на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
Стаття 80. Визначення розміру аліментів одному з подружжя за
рішенням суду
1. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від
заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій
сумі.
2. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з
урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки,
сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне
значення.
3. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом
змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або
одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або)
сімейного стану.
Стаття 81. Види доходів, які враховуються при визначенні
розміру аліментів
1. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні
розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших
осіб ( 146-93-п ), затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 82. Припинення права одного з подружжя на утримання
1. Право одного з подружжя на утримання, а також право на
утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у
разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним
повторного шлюбу.
Право на утримання припиняється від дня настання цих
обставин.
2. Якщо після припинення права на утримання виконання рішення
суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми,
одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без
достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному
обсязі, але не більш як за три роки.
3. Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені
за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде
встановлено, що:
1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної
допомоги;
2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну
допомогу.
4. Право одного з подружжя на утримання припиняється у
випадках, передбачених статтями 83, 85, 87 і 89 цього Кодексу.
Стаття 83. Позбавлення права на утримання або обмеження його
строком
1. Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права
на утримання або обмежено його строком, якщо:
1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;
2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує
матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного
злочину;
3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто
потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з
подружжя при реєстрації шлюбу;
4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище
такого, що потребує матеріальної допомоги.
2. Положення цієї статті поширюються і на осіб, у яких право
на аліменти виникло після розірвання шлюбу.
Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у
разі проживання з нею дитини
1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час
вагітності.
2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання
від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку,
дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від
чоловіка до досягнення дитиною шести років.
4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з
якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та
незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік
може надавати матеріальну допомогу.
5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності,
сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з
якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85. Припинення права дружини на утримання
1. Право дружини на утримання, передбачене статтею 84 цього
Кодексу, припиняється в разі припинення вагітності, народження
дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі,
а також у разі смерті дитини.
2. Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням
суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису
про народження дитини.
Стаття 86. Право чоловіка на утримання у разі проживання з
ним дитини
1. Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання
від дружини - матері дитини до досягнення дитиною трьох років.
2. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку,
чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від
дружини до досягнення дитиною шести років.
3. Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має
незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його
матеріального становища, за умови, що дружина може надавати
матеріальну допомогу.
4. Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має і
після розірвання шлюбу.
Стаття 87. Припинення права чоловіка на утримання
1. Право чоловіка на утримання, передбачене статтею 86 цього
Кодексу, припиняється, якщо дитина передана на виховання іншій
особі, а також у разі смерті дитини.
2. Право чоловіка на утримання припиняється, якщо за рішенням
суду виключено відомості про дружину як матір з актового запису
про народження дитини.
Стаття 88. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає
дитина-інвалід
1. Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний,
проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без
постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на
утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну
допомогу.
Право на утримання триває протягом всього часу проживання з
дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від
матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
2. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає
дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до
частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості
одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
Стаття 89. Припинення права на утримання за домовленістю
подружжя
1. Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано,
мають право укласти договір про припинення права на утримання
взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи
інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.
Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має
бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.
2. Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у
зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена
грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної
контори до посвідчення договору.
3. На майно, одержане на підставі договору про припинення
права на утримання, не може бути звернене стягнення.
Стаття 90. Взаємна участь дружини, чоловіка у витратах на
лікування
1. Дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у
витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.
Стаття 91. Право на утримання жінки та чоловіка, які не
перебувають у шлюбі між собою
1. Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між
собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став
непрацездатним під час спільного проживання, має право на
утримання відповідно до статті 76 цього Кодексу.
2. Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою,
мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої
дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та
статей 86 і 88 цього Кодексу.
3. Право жінки та чоловіка на утримання припиняється з
підстав, встановлених пунктами 2 і 4 статті 83, статтями 85, 87 і
89 цього Кодексу.
Глава 10
ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР
Стаття 92. Право на укладення шлюбного договору
1. Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали
заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
2. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо
його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її
батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.
Стаття 93. Зміст шлюбного договору
1. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між
подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.
2. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та
обов'язки подружжя як батьків.
3. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини
подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.
4. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які
встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у
надзвичайно невигідне матеріальне становище.
5. За шлюбним договором не може передаватися у власність
одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке
підлягає державній реєстрації.
Стаття 94. Форма шлюбного договору
1. Шлюбний договір укладається у письмовій формі і
нотаріально посвідчується.
Стаття 95. Початок дії шлюбного договору
1. Якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він
набирає чинності у день реєстрації шлюбу.
2. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає
чинності у день його нотаріального посвідчення.
Стаття 96. Строк дії шлюбного договору
1. У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк
його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків.
2. У шлюбному договорі може бути встановлена чинність
договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.
Стаття 97. Визначення у шлюбному договорі правового режиму
майна
1. У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке
дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби
сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у
зв'язку з реєстрацією шлюбу.
2. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте
ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його
спільною частковою власністю або особистою приватною власністю
кожного з них.
3. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу
майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.
4. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити
використання належного їм обом або одному з них майна для
забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.
5. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші
умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать
моральним засадам суспільства.
Стаття 98. Визначення у шлюбному договорі порядку
користування житлом
1. Якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя
вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя,
сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок
користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення
житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі
розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї.
2. Сторони можуть домовитися про проживання у житловому
приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною
власністю, їхніх родичів.
Стаття 99. Визначення у шлюбному договорі права на утримання
1. Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з
подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній
допомозі на умовах, визначених шлюбним договором.
2. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки
виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого
обов'язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі
виконавчого напису нотаріуса.
3. Шлюбним договором може бути встановлена можливість
припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з
одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
Стаття 100. Зміна умов шлюбного договору
1. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.
2. Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про
зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.
3. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням
суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси,
інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що
мають істотне значення.
Стаття 101. Право на відмову від шлюбного договору
1. Одностороння відмова від шлюбного договору не
допускається.
2. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У
такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені
шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в
день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
( Стаття 101 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 )
Стаття 102. Розірвання шлюбного договору
1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути
розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення,
зокрема в разі неможливості його виконання.
Стаття 103. Визнання шлюбного договору недійсним
1. Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої
особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути
визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених
Цивільним кодексом України ( 435-15 ).
Глава 11
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
