Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Цивільний кодекс України

Кодекс України № 435-IV от 16.01.2003

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 1





                     ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 )
 
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N  980-IV (  980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6
  N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140
  N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004, ВВР, 2004, N 33-34, ст.403 
  N 2135-IV ( 2135-15 ) від 02.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.37 
  N 2146-IV ( 2146-15 ) від 03.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.39
  N 2450-IV ( 2450-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 13, ст.234
  N 2452-IV ( 2452-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.257
  N 2620-IV ( 2620-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.352
  N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420
  N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427
  N 2710-IV ( 2710-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.423
  N 2798-IV ( 2798-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 42, ст.464
  N 3165-IV ( 3165-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.102
  N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110
  N 3261-IV ( 3261-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.127
  N 3348-IV ( 3348-15 ) від 17.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.161
  N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234
  N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268
  N  185-V  (  185-16 ) від 21.09.2006, ВВР, 2006, N 46, ст.456
  N  501-V  (  501-16 ) від 20.12.2006, ВВР, 2007, N 11, ст.93
  N  524-V  (  524-16 ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.87
  N 1111-V  ( 1111-16 ) від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.512
  N  509-VI (  509-17 ) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358
  N  514-VI (  514-17 ) від 17.09.2008, ВВР, 2008, N 50-51, ст.384
  N  661-VI (  661-17 ) від 12.12.2008, ВВР, 2009, N 15, ст.190
  N  675-VI (  675-17 ) від 17.12.2008, ВВР, 2009, N 15, ст.192
  N  692-VI (  692-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236
  N  800-VI (  800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257
  N 1055-VI ( 1055-17 ) від 03.03.2009
  N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009
  N 1390-VI ( 1390-17 ) від 21.05.2009 )
 
 
                           КНИГА ПЕРША
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
                             Розділ I
                        ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
                             Глава 1
                  ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
 
     Стаття 1. Відносини, що регулюються цивільним законодавством
 
     1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та
майнові  відносини  (цивільні  відносини),  засновані на юридичній
рівності,  вільному  волевиявленні,  майновій   самостійності   їх
учасників.
 
     2. До майнових відносин,  заснованих на адміністративному або
іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій  стороні,  а
також до податкових,  бюджетних відносин цивільне законодавство не
застосовується, якщо інше не встановлено законом.
 
     Стаття 2. Учасники цивільних відносин
 
     1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та  юридичні
особи (далі - особи).
 
     2. Учасниками   цивільних   відносин   є:   держава  Україна,
Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави
та інші суб'єкти публічного права.
 
     Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
 
     1. Загальними засадами цивільного законодавства є:
 
     1) неприпустимість  свавільного  втручання у сферу особистого
життя людини;
 
     2) неприпустимість   позбавлення   права   власності,    крім
випадків, встановлених Конституцією  України  (  254к/96-ВР  )  та
законом;
 
     3) свобода договору;
 
     4) свобода  підприємницької  діяльності,  яка  не  заборонена
законом;
 
     5) судовий захист цивільного права та інтересу;
 
     6) справедливість, добросовісність та розумність.
 
     Стаття 4. Акти цивільного законодавства України
 
     1. Основу   цивільного   законодавства   України    становить
Конституція України ( 254к/96-ВР ).
 
     2. Основним   актом   цивільного   законодавства   України  є
Цивільний кодекс України.
 
     Актами цивільного законодавства є також інші закони  України,
які приймаються  відповідно  до Конституції України ( 254к/96-ВР )
та цього Кодексу (далі - закон).
 
     Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної
Ради  України  проект  закону,  який  регулює  цивільні  відносини
інакше,  ніж цей Кодекс,  він зобов'язаний одночасно подати проект
закону  про  внесення змін до Цивільного кодексу України.  Поданий
законопроект розглядається Верховною  Радою  України  одночасно  з
відповідним  проектом  закону  про  внесення  змін  до  Цивільного
кодексу України.
 
     3. Цивільні відносини можуть регулюватись  актами  Президента
України   у   випадках,   встановлених     Конституцією    України
( 254к/96-ВР ).
 
     4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету
Міністрів України.
 
     Якщо постанова    Кабінету   Міністрів   України   суперечить
положенням  цього  Кодексу  або  іншому   закону,   застосовуються
відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
 
     5. Інші   органи   державної   влади  України,  органи  влади
Автономної  Республіки  Крим  можуть  видавати  нормативно-правові
акти,  що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах,
встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законом.
 
     6. Цивільні  відносини регулюються однаково на всій території
України.
 
     Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
 
     1. Акти цивільного  законодавства  регулюють  відносини,  які
виникли з дня набрання ними чинності.
 
     2. Акт  цивільного законодавства не має зворотної дії у часі,
крім  випадків,  коли  він   пом'якшує   або   скасовує   цивільну
відповідальність особи.
 
     3. Якщо цивільні  відносини  виникли  раніше  і  регулювалися
актом цивільного законодавства,  який втратив чинність,  новий акт
цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків,  що
виникли з моменту набрання ним чинності.
 
     Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір
 
     1. Сторони мають право укласти договір,  який не передбачений
актами цивільного законодавства,  але відповідає загальним засадам
цивільного законодавства.
 
     2. Сторони  мають  право   врегулювати   у   договорі,   який
передбачений актами цивільного законодавства,  свої відносини, які
не врегульовані цими актами.
 
     3. Сторони в договорі можуть відступити  від  положень  актів
цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний
розсуд.
 
     Сторони в договорі не можуть відступити  від  положень  актів
цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а
також у  разі,  якщо  обов'язковість  для  сторін  положень  актів
цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин
між сторонами.
 
     4. Положення частин першої,  другої  і  третьої  цієї  статті
застосовуються і до односторонніх правочинів.
 
     Стаття 7. Звичай
 
     1. Цивільні  відносини  можуть регулюватися звичаєм,  зокрема
звичаєм ділового обороту.
 
     Звичаєм є  правило  поведінки,  яке  не  встановлене   актами
цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних
відносин.
 
     Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.
 
     2. Звичай,  що  суперечить  договору  або  актам   цивільного
законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.
 
     Стаття 8. Аналогія
 
     1. Якщо  цивільні  відносини  не  врегульовані  цим Кодексом,
іншими  актами  цивільного  законодавства  або   договором,   вони
регулюються  тими  правовими  нормами  цього Кодексу,  інших актів
цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні
відносини (аналогія закону).
 
     2. У   разі  неможливості  використати  аналогію  закону  для
регулювання цивільних  відносин  вони  регулюються  відповідно  до
загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
 
     Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до
               врегулювання відносин у сферах господарювання,
               використання природних ресурсів, охорони довкілля,
               а також до трудових та сімейних відносин
 
     1. Положення  цього  Кодексу  застосовуються  до врегулювання
відносин,  які виникають у сферах використання природних  ресурсів
та охорони  довкілля,  а  також  до трудових та сімейних відносин,
якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
 
     2. Законом можуть бути  передбачені  особливості  регулювання
майнових відносин у сфері господарювання.
 
     Стаття 10. Міжнародні договори
 
     1. Чинний   міжнародний   договір,   який   регулює  цивільні
відносини,  згода на обов'язковість якого надана  Верховною  Радою
України,   є   частиною   національного  цивільного  законодавства
України.
 
     2. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у
встановленому законом порядку,  містяться інші правила, ніж ті, що
встановлені    відповідним    актом    цивільного   законодавства,
застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
 
                             Глава 2
                ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
             ТА ОБОВ'ЯЗКІВ. ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
                     ТА ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ
 
     Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
 
     1. Цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що
передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб,
що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують
цивільні права та обов'язки.
 
     2. Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків,
зокрема, є:
 
     1) договори та інші правочини;
 
     2) створення  літературних,  художніх  творів,  винаходів  та
інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
 
     3) завдання  майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій
особі;
 
     4) інші юридичні факти.
 
     3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати  безпосередньо
з актів цивільного законодавства.
 
     4. У випадках,  встановлених актами цивільного законодавства,
цивільні  права  та  обов'язки  виникають  безпосередньо  з  актів
органів державної влади,  органів влади Автономної Республіки Крим
або органів місцевого самоврядування.
 
     5. У випадках,  встановлених актами цивільного законодавства,
цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
 
     6. У випадках,  встановлених актами цивільного  законодавства
або  договором,  підставою виникнення цивільних прав та обов'язків
може бути настання або ненастання певної події.
 
     Стаття 12. Здійснення цивільних прав
 
     1. Особа  здійснює  свої  цивільні  права вільно,  на власний
розсуд.
 
     2. Нездійснення особою своїх цивільних прав  не  є  підставою
для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
 
     3. Особа може відмовитися від свого майнового права.
 
     Відмова від  права  власності на транспортні засоби,  тварин,
нерухомі  речі  здійснюється  у  порядку,   встановленому   актами
цивільного законодавства.
 
     4. Особа  може  за  відплатним  або  безвідплатним  договором
передати  своє  майнове  право   іншій   особі,   крім   випадків,
встановлених законом.
 
     5. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного
або нерозумного здійснення  особою  свого  права,  вважається,  що
поведінка   особи  є  добросовісною  та  розумною,  якщо  інше  не
встановлено судом.
 
     Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав
 
     1. Цивільні  права  особа  здійснює  у  межах,   наданих   їй
договором або актами цивільного законодавства.
 
     2. При  здійсненні  своїх прав особа зобов'язана утримуватися
від дій,  які могли б порушити права  інших  осіб,  завдати  шкоди
довкіллю або культурній спадщині.
 
     3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати
шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
 
     4. При здійсненні цивільних прав особа повинна  додержуватися
моральних засад суспільства.
 
     5. Не   допускаються  використання  цивільних  прав  з  метою
неправомірного  обмеження  конкуренції,  зловживання   монопольним
становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
 
     6. У  разі  недодержання  особою  при  здійсненні  своїх прав
вимог,  які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд
може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами,  а також
застосувати інші наслідки, встановлені законом.
 
     Стаття 14. Виконання цивільних обов'язків
 
     1. Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених
договором або актом цивільного законодавства.
 
     2. Особа  не  може бути примушена до дій,  вчинення яких не є
обов'язковим для неї.
 
     3. Виконання  цивільних  обов'язків  забезпечується  засобами
заохочення  та  відповідальністю,  які  встановлені  договором або
актом цивільного законодавства.
 
     4. Особа може бути звільнена  від  цивільного  обов'язку  або
його  виконання  у  випадках,  встановлених  договором  або актами
цивільного законодавства.
 
                             Глава 3
                ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ
 
     Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
 
     1. Кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у
разі його порушення, невизнання або оспорювання.
 
     2. Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не
суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
 
     Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
 
     1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого
особистого немайнового або майнового права та інтересу.
 
     2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
 
     1) визнання права;
 
     2) визнання правочину недійсним;
 
     3) припинення дії, яка порушує право;
 
     4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
 
     5) примусове виконання обов'язку в натурі;
 

Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | ... Последняя |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner