Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Цивільний кодекс України

Кодекс України № 435-IV от 16.01.2003

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 13

 
     1. Недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім
тих, що пов'язані з його недійсністю.
 
     У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана
повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на
виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого
повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні
майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість
того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
 
     2. Якщо  у  зв'язку  із вчиненням недійсного правочину другій
стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди,  вони
підлягають відшкодуванню винною стороною.
 
     3. Правові наслідки,  передбачені частинами першою та  другою
цієї статті,  застосовуються, якщо законом не встановлені особливі
умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих  видів
недійсних правочинів.
 
     4. Правові наслідки  недійсності  нікчемного  правочину,  які
встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
 
     5. Вимога про застосування наслідків  недійсності  нікчемного
правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
 
     Суд може   застосувати   наслідки   недійсності    нікчемного
правочину з власної ініціативи.
 
     Стаття 217. Правові наслідки недійсності окремих частин
                 правочину
 
     1. Недійсність окремої частини  правочину  не  має  наслідком
недійсності  інших  його  частин і правочину в цілому,  якщо можна
припустити,  що правочин був би вчинений і без включення до  нього
недійсної частини.
 
     Стаття 218. Правові наслідки недодержання вимоги щодо
                 письмової форми правочину
 
     1. Недодержання  сторонами  письмової  форми  правочину,  яка
встановлена  законом,  не  має  наслідком  його недійсність,  крім
випадків, встановлених законом.
 
     Заперечення однією  із  сторін  факту  вчинення правочину або
оспорювання  окремих  його  частин  може   доводитися   письмовими
доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення
суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
 
     2. Якщо   правочин,   для   якого  законом  встановлена  його
недійсність у  разі  недодержання  вимоги  щодо  письмової  форми,
укладений  усно  і  одна  із  сторін вчинила дію,  а друга сторона
підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий
правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
 
     Стаття 219. Правові наслідки недодержання вимоги закону про
                 нотаріальне посвідчення одностороннього
                 правочину
 
     1. У   разі   недодержання   вимоги  закону  про  нотаріальне
посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.
 
     2. Суд   може  визнати  такий  правочин  дійсним,  якщо  буде
встановлено,  що він відповідав справжній  волі  особи,  яка  його
вчинила,   а   нотаріальному  посвідченню  правочину  перешкоджала
обставина, яка не залежала від її волі.
 
     Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про
                 нотаріальне посвідчення договору
 
     1. У  разі   недодержання   сторонами   вимоги   закону   про
нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
 
     2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору,
що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або
часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його
нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не
вимагається.
 
     Стаття 221. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою
                 особою за межами її цивільної дієздатності
 
     1. Правочин,  який  вчинено  малолітньою  особою за межами її
цивільної дієздатності,  може бути згодом  схвалений  її  батьками
(усиновлювачами)  або  одним  з  них,  з  ким  вона проживає,  або
опікуном.
 
     Правочин вважається схваленим,  якщо ці особи, дізнавшись про
його вчинення,  протягом одного місяця не заявили претензії другій
стороні.
 
     2. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним.
 
     На вимогу   заінтересованої  особи  суд  може  визнати  такий
правочин дійсним,  якщо  буде  встановлено,  що  він  вчинений  на
користь малолітньої особи.
 
     3. Якщо правочин з малолітньою особою вчинила фізична особа з
повною  цивільною  дієздатністю,  то  вона  зобов'язана  повернути
особам,  вказаним у частині першій цієї статті,  все те,  що  вона
одержала за таким правочином від малолітньої особи.
 
     4. Дієздатна сторона зобов'язана також  відшкодувати  збитки,
завдані  укладенням  недійсного правочину,  якщо у момент вчинення
правочину вона знала або  могла  знати  про  вік  другої  сторони.
Батьки (усиновлювачі)  або  опікун  малолітньої  особи зобов'язані
повернути дієздатній стороні все одержане нею за цим правочином  у
натурі,   а   за   неможливості  повернути  одержане  в  натурі  -
відшкодувати його  вартість  за  цінами,  які  існують  на  момент
відшкодування.
 
     5. Якщо обома сторонами правочину є малолітні особи, то кожна
з них зобов'язана повернути другій стороні все, що одержала за цим
правочином,  у  натурі.  У  разі  неможливості  повернення   майна
відшкодування  його вартості провадиться батьками (усиновлювачами)
або опікуном,  якщо буде встановлено,  що вчиненню  правочину  або
втраті  майна,  яке  було предметом правочину,  сприяла їхня винна
поведінка.
 
     6. У   разі   вчинення   неповнолітньою  особою  правочину  з
малолітньою особою настають наслідки, встановлені частиною третьою
статті 222 цього Кодексу.
 
     Стаття 222. Правові наслідки вчинення правочину
                 неповнолітньою особою за межами її цивільної
                 дієздатності
 
     1. Правочин,  який неповнолітня особа вчинила  за  межами  її
цивільної   дієздатності   без   згоди   батьків  (усиновлювачів),
піклувальника,  може  бути  згодом  схвалений  ними   у   порядку,
встановленому статтею 221 цього Кодексу.
 
     2. Правочин,  вчинений неповнолітньою  особою  за  межами  її
цивільної   дієздатності   без   згоди   батьків  (усиновлювачів),
піклувальників,  може бути визнаний  судом  недійсним  за  позовом
заінтересованої особи.
 
     3. Якщо обома сторонами недійсного правочину  є  неповнолітні
особи,  то  кожна  з  них зобов'язана повернути другій стороні усе
одержане нею за цим  правочином  у  натурі.  У  разі  неможливості
повернення  одержаного  в  натурі відшкодовується його вартість за
цінами, які існують на момент відшкодування.
 
     Якщо у  неповнолітньої  особи  відсутні  кошти,  достатні для
відшкодування,  батьки (усиновлювачі) або піклувальник зобов'язані
відшкодувати  завдані  збитки,  якщо  вони своєю винною поведінкою
сприяли вчиненню правочину або втраті майна,  яке  було  предметом
правочину.
 
     Стаття 223. Правові наслідки вчинення правочину фізичною
                 особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за
                 межами її цивільної дієздатності
 
     1. Правочин,   який   вчинила   фізична    особа,    цивільна
дієздатність  якої  обмежена,  за межами її цивільної дієздатності
без згоди піклувальника, може бути згодом схвалений ним у порядку,
встановленому статтею 221 цього Кодексу.
 
     2. У разі відсутності такого схвалення  правочин  за  позовом
піклувальника  може  бути  визнаний  судом  недійсним,  якщо  буде
встановлено,  що  він  суперечить  інтересам  самого  підопічного,
членів  його  сім'ї  або  осіб,  яких  він  відповідно  до  закону
зобов'язаний утримувати.
 
     Стаття 224. Правові наслідки вчинення правочину без дозволу
                 органу опіки та піклування
 
     1. Правочин,  вчинений без дозволу органу опіки та піклування
(стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.
 
     2. На вимогу заінтересованої особи такий правочин  може  бути
визнаний судом дійсним,  якщо буде встановлено,  що він відповідає
інтересам  фізичної  особи,  над  якою   встановлено   опіку   або
піклування.
 
     Стаття 225. Правові наслідки вчинення правочину дієздатною
                 фізичною особою, яка у момент його вчинення не
                 усвідомлювала значення своїх дій та (або) не
                 могла керувати ними
 
     1. Правочин,  який  дієздатна фізична особа вчинила у момент,
коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та  (або)  не  могла
керувати ними,  може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї
особи,  а в разі її смерті - за позовом інших осіб,  чиї  цивільні
права або інтереси порушені.
 
     2. У разі наступного визнання  фізичної  особи,  яка  вчинила
правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може
пред'явити її опікун.
 
     3. Сторона,  яка  знала  про  стан  фізичної  особи  у момент
вчинення правочину,  зобов'язана відшкодувати їй  моральну  шкоду,
завдану у зв'язку із вчиненням такого правочину.
 
     Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною
                 фізичною особою
 
     1. Опікун може схвалити дрібний побутовий правочин,  вчинений
недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221
цього Кодексу.
 
     У разі  відсутності  такого  схвалення  цей  правочин та інші
правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.
 
     2. На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною
особою,  може бути визнаний судом дійсним,  якщо буде встановлено,
що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.
 
     3. Дієздатна   сторона   зобов'язана   повернути    опікунові
недієздатної  фізичної особи все одержане нею за цим правочином, а
в разі неможливості  такого  повернення  -  відшкодувати  вартість
майна за цінами, які існують на момент відшкодування.
 
     Опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане
недієздатною  фізичною особою за нікчемним правочином.  Якщо майно
не збереглося,  опікун зобов'язаний  відшкодувати  його  вартість,
якщо  вчиненню  правочину  або  втраті  майна,  яке було предметом
правочину, сприяла винна поведінка опікуна.
 
     4. Дієздатна  сторона  зобов'язана   відшкодувати   опікунові
недієздатної  фізичної  особи  або членам її сім'ї моральну шкоду,
якщо буде встановлено,  що вона знала  про  психічний  розлад  або
недоумство другої сторони або могла припустити такий її стан.
 
     Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою
                 правочину, якого вона не мала права вчиняти
 
     1. Правочин юридичної особи,  вчинений нею  без  відповідного
дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
 
     2. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого
права на вчинення такого правочину,  вона зобов'язана відшкодувати
їй моральну шкоду, завдану таким правочином.
 
     Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який
                 порушує публічний порядок
 
     1. Правочин вважається таким,  що порушує публічний  порядок,
якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод
людини і громадянина,  знищення,  пошкодження майна  фізичної  або
юридичної    особи,    держави,    Автономної   Республіки   Крим,
територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
 
     2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
 
     Стаття 229. Правові наслідки правочину, який вчинено під
                 впливом помилки
 
     1. Якщо   особа,   яка   вчинила  правочин,  помилилася  щодо
обставин,  які мають істотне значення,  такий правочин  може  бути
визнаний судом недійсним.
 
     Істотне значення має помилка щодо природи правочину,  прав та
обов'язків сторін,  таких властивостей і якостей речі,  які значно
знижують її  цінність  або  можливість  використання  за  цільовим
призначенням.  Помилка  щодо  мотивів  правочину  не має істотного
значення, крім випадків, встановлених законом.
 
     2. У разі визнання правочину недійсним особа,  яка помилилася
в результаті її  власного  недбальства,  зобов'язана  відшкодувати
другій стороні завдані їй збитки.
 
     Сторона, яка своєю необережною  поведінкою  сприяла  помилці,
зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
 
     Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом
                 обману
 
     1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону
в оману щодо обставин,  які мають істотне значення (частина  перша
статті   229  цього  Кодексу),  такий  правочин  визнається  судом
недійсним.
 
     Обман має  місце,  якщо сторона заперечує наявність обставин,
які можуть перешкодити вчиненню правочину,  або якщо вона замовчує
їх існування.
 
     2. Сторона,  яка застосувала обман,  зобов'язана відшкодувати
другій  стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду,  що
завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
 
     Стаття 231. Правові наслідки правочину, який вчинено під
                 впливом насильства
 
     1. Правочин,   вчинений   особою  проти  її  справжньої  волі
внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку
другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
 
     2. Винна сторона (інша особа),  яка застосувала фізичний  або
психічний  тиск  до  другої  сторони,  зобов'язана відшкодувати їй
збитки у подвійному  розмірі  та  моральну  шкоду,  що  завдані  у
зв'язку з вчиненням цього правочину.
 
     Стаття 232. Правові наслідки правочину, який вчинено у
                 результаті зловмисної домовленості представника
                 однієї сторони з другою стороною
 
     1. Правочин,  який вчинено внаслідок зловмисної  домовленості
представника  однієї  сторони з другою стороною,  визнається судом
недійсним.
 
     2. Довіритель  має  право  вимагати від свого представника та
другої сторони  солідарного  відшкодування  збитків  та  моральної
шкоди,  що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок
зловмисної домовленості між ними.
 
     Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під
                 впливом тяжкої обставини
 
     1. Правочин,  який вчинено особою під впливом тяжкої для  неї
обставини  і на вкрай невигідних умовах,  може бути визнаний судом
недійсним  незалежно  від  того,  хто   був   ініціатором   такого
правочину.
 
     2. При визнанні  такого  правочину  недійсним  застосовуються
наслідки,  встановлені  статтею  216 цього Кодексу.  Сторона,  яка
скористалася тяжкою обставиною,  зобов'язана  відшкодувати  другій
стороні  збитки  і  моральну  шкоду,  що  завдані  їй  у зв'язку з
вчиненням цього правочину.
 
     Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину
 
     1. Фіктивним  є  правочин,  який вчинено без наміру створення
правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
 
     2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
 
     Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину
 
     1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання
іншого правочину, який вони насправді вчинили.
 
     2. Якщо буде встановлено,  що правочин був вчинений сторонами
для  приховання  іншого  правочину,  який  вони насправді вчинили,
відносини  сторін  регулюються  правилами  щодо  правочину,   який
сторони насправді вчинили.
 
     Стаття 236. Момент недійсності правочину
 
     1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним,
є недійсним з моменту його вчинення.
 
     2. Якщо  за   недійсним   правочином   права   та   обов'язки
передбачалися   лише   на   майбутнє,  можливість  настання  їх  у
майбутньому припиняється.
 
                             Глава 17
                          ПРЕДСТАВНИЦТВО
 

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | ... Последняя |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner