НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Цивільний кодекс України
Кодекс України № 435-IV от 16.01.2003
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 6
4. Керівники філій та представництв призначаються юридичною
особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
5. Відомості про філії та представництва юридичної особи
включаються до єдиного державного реєстру.
Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
1. Юридична особа самостійно відповідає за своїми
зобов'язаннями.
2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім
належним їй майном.
3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за
зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за
зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків,
встановлених установчими документами та законом.
4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну
відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної
реєстрації.
Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників
(засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі
наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної
особи.
Стаття 97. Управління товариством
1. Управління товариством здійснюють його органи.
2. Органами управління товариством є загальні збори його
учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 98. Загальні збори учасників товариства
1. Загальні збори учасників товариства мають право приймати
рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих,
що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від
числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими
документами або законом.
Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження
майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше
відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства
приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не
встановлено законом.
3. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні
загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину
та щодо спору між ним і товариством.
4. Порядок скликання загальних зборів визначається в
установчих документах товариства. Учасники товариства, що
володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати
скликання загальних зборів.
Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не
виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
5. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником
товариства до суду.
Стаття 99. Виконавчий орган товариства
1. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють
виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
2. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або
кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб,
приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини
другої статті 98 цього Кодексу.
3. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час
усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих
документах не визначені підстави усунення членів виконавчого
органу від виконання своїх обов'язків.
4. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до
установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція"
тощо.
Стаття 100. Право участі у товаристві
1. Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і
не може окремо передаватися іншій особі.
2. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо
установчими документами не встановлений обов'язок учасника
письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений
строк, який не може перевищувати одного року.
3. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених
установчими документами або законом, може бути виключений з
товариства.
Стаття 101. Управління установою
1. Засновники установи не беруть участі в управлінні нею.
В установі обов'язково створюється правління, до якого
застосовуються положення статті 99 цього Кодексу.
Установчий акт може передбачати створення також інших
органів, визначати порядок формування цих органів та їх склад.
2. Нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада.
Наглядова рада здійснює нагляд за управлінням майном
установи, додержанням мети установи та за її іншою діяльністю
відповідно до установчого акта.
Стаття 102. Передання майна установі
1. В установчому акті визначається майно, яке засновник (а в
разі його смерті - зобов'язана особа) повинен передати установі
після її державної реєстрації.
Стаття 103. Зміна мети установи та структури управління
1. Якщо здійснення мети установи стало неможливим або воно
загрожує суспільним інтересам, то відповідний орган, який здійснює
державну реєстрацію, може звернутися до суду з заявою про
визначення іншої мети установи за погодженням з органами
управління установою.
2. У разі зміни мети установи суд повинен враховувати наміри
засновника та дбати про те, щоб вигоди від використання майна
установи передавалися тим дестинаторам, яким ці вигоди
призначалися за наміром засновника.
3. Суд може змінити структуру управління установи, якщо це
необхідно внаслідок зміни мети установи або з інших поважних
причин.
4. У разі зміни мети установи або зміни структури управління
установи її правління зобов'язане повідомити суд у письмовій формі
про свою думку з цього питання.
Стаття 104. Припинення юридичної особи
1. Юридична особа припиняється в результаті передання всього
свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -
правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в
результаті ліквідації.
2. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до
єдиного державного реєстру запису про її припинення.
3. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення
її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Стаття 105. Обов'язки особи, що прийняла рішення про
припинення юридичної особи
1. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв
рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно
письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію,
який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що
юридична особа перебуває у процесі припинення.
2. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв
рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з
припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора
тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи
відповідно до цього Кодексу. ( Абзац перший частини другої статті
105 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3456-IV ( 3456-15 )
від 22.02.2006 )
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може
бути покладено на орган управління юридичної особи.
3. З моменту призначення комісії до неї переходять
повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія
виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
4. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих
засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про
державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення
про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення
кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох
місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної
особи.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення
кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення
юридичної особи.
Стаття 106. Злиття, приєднання, поділ та перетворення
юридичної особи
1. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи
здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної
особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках,
передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів
державної влади.
2. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних
органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом
злиття або приєднання.
Стаття 107. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття,
приєднання, поділу та перетворення
1. Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати
від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.
2. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами
та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення
юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття,
приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі
поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо
всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх
її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які
оспорюються сторонами.
3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються
учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про
її припинення.
Нотаріально посвідчені копії передавального акта та
розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну
реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що
припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію,
за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.
4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є
підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру
запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації
створюваних юридичних осіб - правонаступників.
5. Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних
осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків
юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи -
правонаступники несуть солідарну відповідальність перед
кредиторами юридичної особи, що припинилася.
Стаття 108. Перетворення юридичної особи
1. Перетворенням юридичної особи є зміна її
організаційно-правової форми.
2. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять
усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Стаття 109. Виділ
1. Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна,
прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох
створюваних нових юридичних осіб.
2. До виділу застосовуються за аналогією положення частин
першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і
107 цього Кодексу.
Стаття 110. Ліквідація юридичної особи
1. Юридична особа ліквідується:
1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи,
уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у
зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну
особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших
випадках, передбачених установчими документами;
2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної
реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні
порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках,
встановлених законом.
2. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах,
зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути
пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію,
учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. ( Абзац
перший частини другої статті 110 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 514-VI ( 514-17 ) від 17.09.2008 )
Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його
учасників або орган, уповноважений установчими документами
приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути
покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.
3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для
задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в
порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності
або визнання банкрутом.
4. Особливості ліквідації банків встановлюються законом про
банки і банківську діяльність.
Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
1. Ліквідаційна комісія після закінчення строку для
пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний
баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що
ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про
результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками
юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію
юридичної особи.
2. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що
ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої
статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного
балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком
кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом
місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується,
грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна
комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
3. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна
комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується
учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про
ліквідацію юридичної особи.
4. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення
вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не
встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
5. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного
державного реєстру запису про її припинення.
Стаття 112. Задоволення вимог кредиторів
1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги
її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування
шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю,
та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників,
пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за
використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів
(обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог,
що належать кожному кредитору цієї черги.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | ... Последняя |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
