Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Цивільний процесуальний кодекс України

Кодекс України № 1618-IV от 18.03.2004

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 17

суд призначає справу до розгляду.
 
     2. Про день розгляду справи суд повідомляє заявника, емітента
втраченого цінного  папера  на  пред'явника  або  зобов'язаних  за
векселем осіб.
 
     Стаття 267. Вирішення справи
 
     1. За  результатами  розгляду  справи суд ухвалює рішення про
визнання втраченого цінного  папера  на  пред'явника  або  векселя
недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги.  Рішення
про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або  векселя
недійсним  є  підставою  для  видачі  заявникові цінного папера на
пред'явника замість визнаного недійсним або проведення  визначених
ним  операцій;  для  здійснення платежу за векселем або для видачі
заявникові векселя замість визнаного недійсним та для  відновлення
зобов'язаними за векселем особами передавальних написів.
 
     2. Рішення  суду  про  визнання  недійсним втраченого цінного
папера  на  пред'явника  або  векселя  публікується   в   порядку,
встановленому частиною другою статті 263 цього Кодексу.
 
     Стаття 268. Права держателя цінного папера на пред'явника
                 або векселя щодо відшкодування збитків
 
     1. У разі ухвалення судом рішення про відмову  в  задоволенні
заявленої  вимоги  держатель  цінного  папера  на  пред'явника або
векселя має право звернутися до суду із заявою  про  відшкодування
за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійснювати
будь-які  операції  за  цінним  папером  на  пред'явника  або   за
векселем.
 
     2. Держатель цінного папера на пред'явника або векселя,  який
не заявив вчасно з будь-яких причин про своє право на цінний папір
на  пред'явника  або вексель,  може пред'явити позов до особи,  за
якою визнано право на цінний папір на пред'явника або на вексель.
 
                             Глава 8
           РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ПЕРЕДАЧУ БЕЗХАЗЯЙНОЇ
              НЕРУХОМОЇ РЕЧІ У КОМУНАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ
 
     Стаття 269. Підсудність
 
     1. Заява  про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність
територіальної громади  за  умов,  визначених  Цивільним  кодексом
України   ( 435-15 ),  подається до суду за місцезнаходженням цієї
речі   органом,   уповноваженим   управляти   майном   відповідної
територіальної громади.
 
     Стаття 270. Зміст заяви
 
     1. У  заяві  про  передачу  безхазяйної  нерухомої   речі   у
власність   відповідної   територіальної   громади   повинно  бути
зазначено,  яку нерухому річ заявник просить передати у  власність
територіальної  громади,  основні  характеристики  нерухомої речі,
посилання на документи про взяття безхазяйної  нерухомої  речі  на
облік  органом,  що  здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме
майно,  друковані засоби масової інформації,  в яких було зроблено
оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.
 
     Стаття 271. Відмова в прийнятті заяви
 
     1. Суд  відмовляє  в прийнятті заяви про передачу безхазяйної
нерухомої речі у власність територіальної громади,  якщо  вона  не
взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на
нерухоме майно,  або якщо заяву подано до закінчення одного року з
дня прийняття її на облік.
 
     Стаття 272. Розгляд справи
 
     1. Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність
територіальної громади розглядається судом за  участі  заявника  з
обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
 
     Стаття 273. Рішення суду
 
     1. Суд,  встановивши,  що нерухома річ є безхазяйною та взята
на облік  органом,  який  здійснює  державну  реєстрацію  прав  на
нерухоме  майно,  а  також що сплив один рік з дня взяття на облік
нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої
речі у власність відповідної територіальної громади.
 
                             Глава 9
            РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ СПАДЩИНИ
                            ВІДУМЕРЛОЮ
 
     Стаття 274. Підсудність
 
     1. Заява  про  визнання  спадщини  відумерлою   у   випадках,
встановлених Цивільним кодексом України ( 435-15 ),  подається  до
суду   органом   місцевого   самоврядування  за  місцем  відкриття
спадщини.
 
     Стаття 275. Зміст заяви
 
     1. У заяві про  визнання  спадщини  відумерлою  повинно  бути
наведено відомості про час і місце відкриття спадщини,  про майно,
що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність
цього майна спадкодавцю,  про відсутність спадкоємців за заповітом
і за законом,  або про усунення їх від права на  спадкування,  або
про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
 
     Стаття 276. Відмова в прийнятті заяви
 
     1. Суд  відмовляє  в  прийнятті  заяви  про визнання спадщини
відумерлою,  якщо орган місцевого самоврядування подасть заяву  до
закінчення одного року з часу відкриття спадщини.
 
     Стаття 277. Розгляд справи
 
     1. Справа  про  визнання  спадщини  відумерлою  розглядається
судом  з  обов'язковою   участю   заявника   та   з   обов'язковим
повідомленням усіх заінтересованих осіб.
 
     Стаття 278. Рішення суду
 
     1. Суд,  встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом
відсутні,  або спадкоємці усунені від права  на  спадкування,  або
спадкоємці  не  прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття,
ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та  про  передачу
її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
 
                             Глава 10
                 РОЗГЛЯД ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ ОСОБІ
               ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ПРИМУСОВОМУ
                             ПОРЯДКУ
 
     Стаття 279. Підсудність
 
     1. За  умов,  визначених  Законом  України  "Про психіатричну
допомогу" ( 1489-14 ),  заява    лікаря-психіатра  про  проведення
психіатричного  огляду  особи  у примусовому порядку,  про надання
особі амбулаторної психіатричної  допомоги  та  її  продовження  в
примусовому  порядку подається до суду за місцем проживання особи,
а заява представника  психіатричного  закладу  про  госпіталізацію
особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про
продовження   такої   госпіталізації   подається   до   суду    за
місцезнаходженням зазначеного закладу.
 
     2. Заява  особи,  якій за рішенням суду надається амбулаторна
психіатрична допомога у  примусовому  порядку,  або  її  законного
представника  про  припинення  цієї  допомоги подається до суду за
місцепроживанням  особи,  а  про  припинення   госпіталізації   до
психіатричного   закладу  у  примусовому  порядку  -  до  суду  за
місцезнаходженням психіатричного закладу.
 
     Стаття 280. Зміст заяви і строк її подання
 
     1. У заяві  про  проведення  психіатричного  огляду  фізичної
особи  у  примусовому  порядку,  про  надання  особі  амбулаторної
психіатричної допомоги у примусовому порядку  та  її  продовження,
про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку
та  продовження  такої  госпіталізації  повинні   бути   зазначені
підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку,
встановлені законом.
 
     2. До заяви про психіатричний огляд або надання  амбулаторної
психіатричної  допомоги  у  примусовому порядку додається висновок
лікаря-психіатра, а   про   продовження   примусово   амбулаторної
психіатричної   допомоги,   про   примусову   госпіталізацію,   її
продовження  -  висновок  комісії   лікарів-психіатрів   та   інші
відповідні матеріали.
 
     3. У  заяві  фізичної особи або її законного представника про
припинення амбулаторної психіатричної допомоги  чи  госпіталізації
до   психіатричного  закладу  у  примусовому  порядку  мають  бути
наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.
 
     4. У випадках,  коли відповідно до  закону  госпіталізація  у
примусовому  порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і
визнана  доцільною  комісією   лікарів-психіатрів,   психіатричний
заклад,  в  якому перебуває особа,  направляє до суду заяву про її
госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
 
     5. Заява фізичної особи або  її  законного  представника  про
припинення  надання  особі  психіатричної  допомоги  у примусовому
порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення  рішення
суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому
порядку або її продовження,  госпіталізацію у примусовому порядку,
її продовження.
 
     Стаття 281. Розгляд справи
 
     1. Заява  про  надання  психіатричної  допомоги у примусовому
порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження  до
суду:   про  госпіталізацію  особи  до  психіатричного  закладу  -
протягом 24 годин;  про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та
продовження госпіталізації - протягом десяти днів.
 
     2. Справа за заявою  про  надання  психіатричної  допомоги  у
примусовому   порядку   чи  про  припинення  надання  амбулаторної
психіатричної  допомоги,  госпіталізацію  у  примусовому   порядку
розглядається  в присутності особи,  щодо якої вирішується питання
про надання їй психіатричної допомоги  у  примусовому  порядку,  з
обов'язковою   участю  прокурора,  лікаря-психіатра,  представника
психіатричного закладу,  що подав заяву, та законного представника
особи,  щодо  якої  розглядаються  питання,  пов'язані  з наданням
психіатричної допомоги.
 
     Стаття 282. Рішення суду
 
     1. Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення  про
задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
 
     2. Рішення    про    задоволення    заяви   лікаря-психіатра,
представника  психіатричного  закладу  є  підставою  для   надання
відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
 
     3. Рішення  про  відмову  в задоволенні заяви про продовження
амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а
також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного
представника  є  підставою  для  припинення   надання   зазначеної
примусової психіатричної допомоги.
 
                             Глава 11
               РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ОБОВ'ЯЗКОВУ
              ГОСПІТАЛІЗАЦІЮ ДО ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОГО
                             ЗАКЛАДУ
 
     Стаття 283. Підсудність
 
     1. Заява      про      обов'язкову      госпіталізацію     до
протитуберкульозного   закладу   хворого    на    заразну    форму
туберкульозу,  який ухиляється від лікування, подається до суду за
місцезнаходженням  протитуберкульозного  закладу,  який   здійснює
медичний  (диспансерний)  нагляд  за  цим  хворим,  або до суду за
місцем виявлення такого хворого.
 
     Стаття 284. Зміст і строк подання заяви
 
     1. У    заяві    про    обов'язкову     госпіталізацію     до
протитуберкульозного закладу або про продовження лікування повинні
бути   зазначені   встановлені   законом   підстави   для    такої
госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікарської
комісії   про   необхідність   обов'язкової   госпіталізації    до
протитуберкульозного  закладу  або  про  продовження лікування,  в
якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.
 
     2. Заява подається протягом 24-х годин  з  часу  виявлення  в
особи загрозливої форми туберкульозу.
 
     Стаття 285. Розгляд справи
 
     1. Справи      про      обов'язкову     госпіталізацію     до
протитуберкульозного закладу або  про  продовження  лікування  суд
розглядає  не  пізніше  трьох  днів  після відкриття провадження у
справі.  Особі має бути надано право особистої участі  в  судовому
засіданні,     за    винятком    випадків,    коли    за    даними
протитуберкульозного  закладу   така   особа   становить   загрозу
розповсюдження хвороби.
 
     2. Участь у розгляді справи представника протитуберкульозного
закладу,  за  заявою  якого   відкрито   провадження   у   справі,
представника   особи,   стосовно   якої  вирішується  питання  про
госпіталізацію, є обов'язковою.
 
     Стаття 286. Рішення суду
 
     1. Розглянувши  заяву  про  обов'язкову   госпіталізацію   до
протитуберкульозного  закладу  або про продовження лікування,  суд
ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.
 
     2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій
цієї  статті,  є  підставою  для  обов'язкової  госпіталізації або
подальшого  лікування  особи  в  протитуберкульозному  закладі  на
встановлений законом строк.
 
                             Глава 12
            РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО РОЗКРИТТЯ БАНКАМИ
                ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА МІСТИТЬ БАНКІВСЬКУ
            ТАЄМНИЦЮ, ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ
 
     Стаття 287. Підсудність
 
     1. Заява   про   розкриття  банком  інформації,  яка  містить
банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках,
встановлених  законом,  подається  до  суду  за  місцезнаходженням
банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.
 
     Стаття 288. Зміст заяви
 
     1. У заяві до  суду  про  розкриття  банком  інформації,  яка
містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має
бути зазначено:
 
     1) найменування суду, до якого подається заява;
 
     2) ім'я  (найменування)  заявника   та   особи,   щодо   якої
вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю,
їх  місце  проживання   або   місцезнаходження,   а   також   ім'я
представника заявника, коли заява подається представником;
 
     3) найменування  та  місцезнаходження  банку,  що  обслуговує
особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
 
     4) обґрунтування   необхідності   та   обставини,   за   яких
вимагається  розкрити інформацію,  що містить банківську таємницю,
щодо  особи,  із  зазначенням  положень   законів,   які   надають
відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
 
     5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську
таємницю, щодо особи та мету її використання.
 
     Стаття 289. Розгляд справи
 
     1. Справа  про  розкриття  банком  інформації,  яка   містить
банківську  таємницю,  розглядається  у  п'ятиденний  строк  з дня
надходження заяви у закритому судовому засіданні  з  повідомленням
заявника,  особи,  щодо  якої  вимагається  розкриття  банківської
таємниці,  та банку,  а у випадках,  коли справа  розглядається  з
метою  охорони  державних  інтересів та національної безпеки,  - з
повідомленням тільки заявника.
 
     2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника  та
(або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці,
чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду
справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.
 
     3. Якщо  під  час розгляду справи буде встановлено,  що заява
ґрунтується на  спорі,  який  розглядається  в  порядку  позовного
провадження,   суд   залишає   заяву   без  розгляду  і  роз'яснює
заінтересованим особам,  що  вони  мають  право  подати  позов  на
загальних підставах.
 
     Стаття 290. Рішення суду
 
     1. У  рішенні  про  розкриття банком інформації,  яка містить
банківську   таємницю,   щодо   юридичної   або   фізичної   особи
зазначаються:
 
     1) ім'я  (найменування)  одержувача  інформації,  його  місце
проживання  або  місцезнаходження,  а  також   ім'я   представника
одержувача, коли інформація надається представникові;
 
     2) ім'я  (найменування)  особи,  щодо  якої банк має розкрити
інформацію,  яка містить банківську таємницю, місце проживання або
місцезнаходження цієї особи;
 
     3) найменування  та  місцезнаходження  банку,  що  обслуговує
особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
 
     4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську
таємницю,  що  має  бути  надана  банком  одержувачу,  та  мету її
використання.
 
     2. Якщо  під  час  судового  розгляду  буде  встановлено,  що
заявник   вимагає  розкрити  інформацію,  яка  містить  банківську
таємницю,  щодо  юридичної  або  фізичної  особи  без  підстав  та
повноважень,  визначених  законом,  то  суд  ухвалює  рішення  про

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner