НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Цивільний процесуальний кодекс України
Кодекс України № 1618-IV от 18.03.2004
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 23
1. Замість втраченого оригіналу виконавчого листа або
судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ,
має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця
видати його дублікат.
2. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому
засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не
є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.
3. За видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу
стягувачу справляється плата в розмірі ( 151-2006-п ),
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 371. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення
виконавчого документа до виконання
1. Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення
виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом
поважними, пропущений строк може бути поновлено.
2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду,
який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і
розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які
беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення
питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку
заяву в десятиденний строк.
Стаття 372. Мирова угода в процесі виконання
1. Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова
стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення
подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не
пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання
рішення для визнання.
2. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не
прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це
суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.
3. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від
примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до
положень цього Кодексу.
Стаття 373. Відстрочка і розстрочка виконання, зміна
чи встановлення способу і порядку виконання
1. За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення
(хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого
майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного
виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий
документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку
або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку
виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у
виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання,
змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Стаття 374. Вирішення питання про тимчасове влаштування
дитини до дитячого або лікувального закладу
1. Питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або
лікувального закладу вирішується судом за поданням державного
виконавця.
2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання в судовому
засіданні з викликом сторін та за обов'язковою участю
представників органів опіки та піклування. Неявка сторін не є
перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини
до дитячого або лікувального закладу.
Стаття 375. Вирішення питання про оголошення розшуку боржника
або дитини
1. Розшук боржника або дитини оголошується за місцем
виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання
(перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього
майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
2. Суд має право витребувати від державного виконавця всі
необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.
3. Суд розглядає подання державного виконавця протягом десяти
днів.
Стаття 376. Вирішення питання про примусове проникнення
до житла чи іншого володіння особи
1. Питання про примусове проникнення до житла чи іншого
володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться
майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших
осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її
відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів
(посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи
іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
( Частина перша статті 376 в редакції Закону N 3538-IV ( 3538-15 )
від 15.03.2006 )
2. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій
цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших
заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Стаття 377. Вирішення питання про звернення стягнення
на грошові кошти, що знаходяться на рахунках
1. Питання про звернення стягнення на належні боржнику від
інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в
установах банків та інших фінансових установах, при виконанні
судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також
питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника, що
знаходяться на його рахунках в установах банків та інших
фінансових установах, при виконанні рішень інших органів
(посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного
виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої
служби.
2. Суд негайно розглядає подання державного виконавця без
виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за
участю державного виконавця.
Стаття 378. Заміна сторони виконавчого провадження
1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за
поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює
сторону виконавчого провадження її правонаступником.
2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому
засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка
сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про
заміну сторони виконавчого провадження.
Стаття 379. Визначення частки майна боржника у майні, яким
він володіє спільно з іншими особами
1. Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким
він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за
поданням державного виконавця.
2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому
засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка
сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про
визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно
з іншими особами.
Стаття 380. Порядок вирішення питання про поворот виконання
1. Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи
касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває
провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в
позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу
повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові
відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або
провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд,
ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути
відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим
рішенням.
3. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі
суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі
грошових коштів, одержаних від його реалізації.
Стаття 381. Строк подання заяв про поворот виконання
1. Якщо питання про поворот виконання рішення не було
вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи
касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого
з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому
перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах
позовної давності.
2. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не
сплачується.
3. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому
засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.
Стаття 382. Особливості повороту виконання в окремих
категоріях справ
1. У разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами
рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот
виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване
на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним
підроблених документах.
2. У справах про стягнення аліментів, а також у справах про
стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з
трудових правовідносин, поворот виконання не допускається
незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком
випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах
або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Розділ VII
СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ
СУДОВИХ РІШЕНЬ
Стаття 383. Право на звернення із скаргою до суду
1. Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються
до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із
скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю
державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої
служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно
до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Стаття 384. Подання скарги
1. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після
оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи
іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника
відповідного відділу державної виконавчої служби.
2. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
3. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ
державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після
прийняття її судом.
Стаття 385. Строки для звернення із скаргою
1. Скаргу може бути подано до суду:
у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження
постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може
бути поновлено судом.
Стаття 386. Розгляд скарги
1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому
засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої
посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи
бездіяльність якої оскаржуються.
2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа
державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних
причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи
бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді,
він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої
належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод
заявника.
Стаття 387. Судове рішення за скаргою
1. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
2. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає
оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і
зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної
виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути
порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи
свободи.
3. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були
прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень
державного виконавця або іншої посадової особи державної
виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено,
суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Стаття 388. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги
1. Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються
судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в
задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої
служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги
заявника.
Стаття 389. Виконання ухвали суду
1. Про виконання ухвали відповідний орган державної
виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у
місячний строк з дня одержання ухвали суду.
Розділ VIII
ПРО ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ
ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ
Глава 1
ВИЗНАННЯ ТА ЗВЕРНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ
ІНОЗЕМНОГО СУДУ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ПРИМУСОВОМУ
ВИКОНАННЮ
Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного
суду, що підлягає примусовому виконанню
1. Рішення іноземного суду визнається та виконується в
Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними
договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з
іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.
Стаття 391. Строки пред'явлення рішення іноземного суду
до примусового виконання
1. Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до
примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня
набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення
періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового
виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням
заборгованості за останні три роки.
Стаття 392. Суди, що розглядають справи про надання дозволу
на примусове виконання рішення іноземного суду
1. Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення
іноземного суду на клопотання стягувача розглядається судом за
місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
2. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або
місцезнаходження на території України або його місце проживання
(перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання
дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
Стаття 393. Порядок подання клопотання про надання дозволу
на примусове виконання рішення іноземного суду
1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання
рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем
або у порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про
надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
через органи державної влади України, суд приймає до розгляду
клопотання, що надійшло через орган державної влади України.
Стаття 394. Вимоги до клопотання про надання дозволу
на примусове виконання рішення іноземного суду
1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання
рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно
містити:
1) ім'я (найменування) стягувача або його представника (якщо
клопотання подається представником), зазначення їхнього місця
проживання (перебування) або місцезнаходження;
2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця
проживання (перебування), його місцезнаходження чи
місцезнаходження його майна в Україні;
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
