НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 1/9-353 від 22.05.2009Щодо вивчення шкільних дисциплін у 2009/10 навчальному році
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 6
впродовж навчального року є прикінцевий розділ "Підсумуємо вивчене
за рік". Привертають увагу рубрики "Літературна презентація",
"Літературознавча скарбничка", які не тільки допоможуть скласти
попереднє уявлення про художній твір, але й сприятимуть поповненню
знань про літературу як мистецьке явище.
У підручнику авторів Ніколенко О.М., Оголій І.Л. (видавництво
"Ранок"), крім загального концептуального вивчення світової
літератури як єдиного процесу, також є свої методичні особливості.
Подаються історичні огляди, які окреслюють основні проблеми
розвитку культури певного періоду, монографічні розділи про
письменників, різноманітні завдання, виконання яких допоможе
уявити весь обшир культурних надбань епохи. Ці розділи допоможуть
усвідомити роль і значення письменника у загальному літературному
процесі, художні особливості його творів. Художні твори
розглядаються в контексті, у зв'язках із біографіями письменників,
важливими історичними і культурними подіями. Такий підхід дозволяє
не лише краще зрозуміти передумови виникнення словесних явищ, а й
повніше осягнути їх зміст. Частиною європейського мистецького
процесу завжди було й українське письменство, тому автори
акцентують увагу на найяскравіших виявах загальноєвропейського
культурного розвитку в творах українських письменників. Деякі
твори подаються в кількох перекладах, щоб дати найбільш повне
уявлення про текст оригіналу.
Методичний апарат підручника Півнюк Н.О. Гребницької Н.М.,
Строганової Г.М. (видавництво "Освіта") націлений як на роботу
учнів під керівництвом учителя, так і на самостійну роботу
школярів. Система запитань і завдань об'єднана у блоки з
позначками: "Опрацьовуємо прочитане", "Порівнюємо", "Робимо
висновки", "Перевіряємо себе", "Творчі завдання", "Практичні
завдання".
У підручнику вміщено портрети письменників, схеми, таблиці,
цікаві ілюстрації. Графічно й у кольорах виокремлено головне й
допоміжне, що дає змогу учням краще орієнтуватися в навчальному
матеріалі. Узагальнити вивчене допоможуть запитання й завдання в
рубриці "Підсумовуємо прочитане" наприкінці підручника. Подано
"Інтернет-вікторину" та перелік літератури для самостійного
опрацювання ("Радимо прочитати").
Вивчення зарубіжної літератури у 10 - 11 класах
загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
здійснюватиметься за однією з двох чинних програм, затверджених
Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література.
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською
мовою навчання. 5 - 11 кл. /За загальною редакцією Д.С.Наливайка
керівник авторського колективу Ю.І.Ковбасенко; 1998 (2003) р.
Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних
закладів з українською мовою навчання. 5 - 11 кл. /За редакцією
Д.В.Затонського, К.О.Шахової, Є.В.Волощук, керівник авторського
колективу Б.Б.Шалагінов; 2001 р.
Передбачений програмами резервний час учитель може
використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення
предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної
програмової теми з тим, щоб поглибити її, опрацювання, увести до
кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток
зв'язного мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними
певних критичних матеріалів тощо.
Вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі
здійснюється українською мовою. Відповідно до методичного листа
Міністерства освіти і науки України N 1/9-113 ( v-113290-04 ) від
11.03.2004 року з метою створення сприятливих умов для
самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування
полікультурної особистості можливим є вивчення творів світової
класики мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають. Головною
передумовою реалізації ключових настанов згаданого методичного
листа є те, що рівень вивчення школярами іноземної мови має бути
достатньо високим, оскільки робота з оригіналом твору передбачає
комплексне його опрацювання: осягнення його образної системи,
художніх особливостей, унікальних словотвірних моделей,
граматичних форм і синтаксичних конструкцій. Якщо ж засвоєння мови
оригіналу тих творів, що пропонуються до вивчення в курсі
зарубіжної літератури (англійська, німецька, французька, японська,
італійська, іспанська, польська, російська тощо), не передбачено
інваріантною частиною навчального плану конкретного ЗНЗ, то в
процесі вивчення курсу зарубіжної літератури використовується
українська мова. Дія згаданого методичного листа МОН України
реалізується також за умови якісної підготовки самого вчителя до
опрацювання на уроці художнього твору мовою оригіналу, оскільки
таке вивчення передбачає глибоке знання цієї мови насамперед самим
педагогом.
Реалізація профільного навчання вимагає від учнів здійснення
свідомого вибору щодо майбутньої професії. Важливість такої
підготовки ще в основній школі обумовлює значення допрофільного
етапу в 8 - 9 класах.
Згідно з наказом МОН від 18.02.2008 р. N 99 ( v0099290-08 )
"Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з
поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну
програму з зарубіжної літератури:
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із
поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8 - 9 класи / За
загальною науковою редакцією Д.С.Наливайка, керівник авторського
колективу Ю.І.Ковбасенко; програму підготували: Ю.І.Ковбасенко
Г.М.Гребницький, Н.О.Півнюк, Г.В.Бітківська, К.Н.Баліна.
Програми для 8 - 9 класів загальноосвітніх навчальних
закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури
укладено відповідно до Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти ( 24-2004-п ) з урахуванням основних
державних вимог до навчальних досягнень учнів 8 - 9 класів, а
також згідно з основними положеннями Концепції профільного
навчання ( v10_1290-03 ).
Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із
поглибленим вивченням зарубіжної літератури можливим є заохочення
школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання
а відтак - до майбутнього опанування у ВНЗ фахів, пов'язаних із
потребою в поглибленому знанні зарубіжної літератури (філолог,
викладач ВНЗ, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення,
літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).
Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні
завдання, навчати школярів сукупності відомостей про вершинні
явища світового літературного процесу, загальні закономірності
його перебігу від найдавніших часів до сьогодення; давати їм
літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного
аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння
головних закономірностей перебігу літературного процесу; вчити
визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність
творів світової літератури (у т.ч. у зіставленні з творами
української літератури та інших видів мистецтва); відпрацьовувати
навички розрізнення явищ класичної та масової культури; розвивати
мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне
тощо); виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства і,
зокрема, українського народу; расову, етнічну, соціальну і
релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом,
здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну
точку зору, систему життєвих (в т.ч. естетичних) цінностей і
пріоритетів, прагнення мати власне, ніким не нав'язане
світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції,
не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над
духовними.
В умовах поступового переходу старшої школи на профільне
навчання актуально звучить проблема якісної теоретичної розробки
та втілення в щоденну практику системи вивчення літератури та
визначення ступеня її представленості як окремої навчальної
дисципліни в профілях інших спеціалізацій.
Існують дві профільні програми із зарубіжної літератури для
10 - 12 класів: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
Зарубіжна література. 10 - 12 класи. Природничо-математичний,
технологічний напрями. Рівень стандарту/ Укладачі програми:
Д.С.Наливайко - науковий редактор, Ю.І.Ковбасенко - керівник
авторського колективу; авторський колектив: Г.М.Гребницький,
Т.Б.Недайнова, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська, І.А.Тригуб,
О.О.Покатілова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
Зарубіжна література. 10 - 12 класи. Суспільно-гуманітарний,
художньо-естетичний, філологічний, спортивний напрями. Академічний
рівень /Укладачі програми: Д.С.Наливайко - науковий редактор,
Ю.І.Ковбасенко - керівник авторського колективу; авторський
колектив: Г.М.Гребницький, Т.Б.Недайнова, К.Н.Баліна,
Г.В.Бітківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова.
Ці програми укладено відповідно до вимог чинної Концепції
профільного навчання в старшій школі ( v10_1290-03 ), затвердженої
рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України (N 10/13 від
25.09.2003 р.). У них враховано вимоги МОН України до організації
навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах,
Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Базового
навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня
Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів
12-річної школи (наказ МОН України від 05.02.2009 р. N 66)
( v0066290-09 ). Програми зорієнтовані на виконання Закону України
"Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), Національної доктрини
розвитку освіти, постанов Кабінету Міністрів України від
16.11.2000 р. N 1717 ( 1717-2000-п ) "Про перехід загальноосвітніх
навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін
навчання" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів
України від 13.04.2007 р. N 620) ( 620-2007-п ), від 14.01.2004 р.
N 24 ( 24-2004-п ) "Про затвердження Державного стандарту базової
та повної загальної середньої освіти".
Під час розробки профільних програм із зарубіжної літератури
за основу були взяті чинні програми предмета "зарубіжна
література" для 10 - 12 класів загальноосвітніх навчальних
закладів із українською мовою навчання, затверджені Міністерством
освіти і науки України (лист N 1/11-6611 від 23.12.2004 р.). Це
обумовлено низкою причин: по-перше, програми тієї самої навчальної
дисципліни, яка викладається у класах із різними профілями
навчання, за усієї своєї варіативності й специфіки, не можуть
абсолютно не враховувати загальнообов'язкових вимог державного
стандарту освіти і зовсім не мати певного "інваріантного ядра".
По-друге, літературна освіченість, на відміну від освіти вузько
спеціальної, є атрибутом культурних людей будь-якого фаху, їх
"спільним культурним кодом". По-третє, досвід багатьох країн, де
профілізація навчання має давню традицію, свідчить про те, що в
процесі навчання старшокласники часто прагнуть змінити обраний
спочатку профіль, та й у вітчизняній Концепції профільного
навчання в старшій школі передбачена можливість зміни профілю.
У програмі виділено резервний час (по 4 години на рік - в
програмі рівня стандарту; 8 годин на рік - в програмі академічного
та профільного рівня), використання якого може сприяти виконанню
декількох функцій. По-перше, на практиці майже не буває, щоб усі
заплановані уроки протягом року були проведені стовідсоткове
(початок семестрів зазвичай не збігається з початком тижня,
відбувається скорочення навчального часу за рахунок святкових
днів, карантину, курсової підготовки або хвороби вчителя, коли
немає повноцінної заміни тощо). По-друге, на резервних уроках
учитель має законну підставу доповнити або закріпити певну тему чи
розділ, ввести до вивчення якийсь твір, що не увійшов до переліку
обов'язкових для текстуального вивчення. Програми надають
можливість майбутньої спеціалізації старшокласників. Так,
резервний час може бути використано для організації поглибленої
роботи з перекладними літературними творами (спеціалізація
"перекладач"), підготовки до інтерв'ю (спеціальність
"журналістика" тощо). Резервний час планується вчителем і
заноситься ним до календарно-тематичного плану, як і решта уроків.
Запропонований у програмах розподіл навчального часу на
вивчення конкретних розділів і тем є орієнтовним і може
змінюватися словесником залежно від конкретних умов роботи.
Вивчення зарубіжної літератури як профільного предмета
покликане розширити обрії філологічного та загальногуманітарного
мислення школярів, передбачає здійснення ними аналізу художнього
твору за складнішими схемами, вивчення літературних явищ у
щонайширшому світоглядно-філософському та культурологічному
контексті доби, в зіставленні з типологічне спорідненими явищами
культури. Глибшим також в процесі профільного вивчення курсу
зарубіжної літератури є й освоєння школярами теорії літератури,
поетики та ін. Більша кількість годин на вивчення предмета має
пропорційно спрямовуватися на різні складники й напрями
літературної освіти (життєписи письменників, текстуальне вивчення
твору, розвиток зв'язного мовлення, позакласне читання, виразне
читання й ін.). За умов профільного навчання зростає також
можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до
власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або
поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної
освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності
школярів та урізноманітнюються й ускладнюються її форми.
Допрофільне та профільне навчання із зарубіжної літератури
забезпечується також курсами за вибором та факультативними курсами
відповідної філологічної тематики. Зазначені курси сприяють
одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню
професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією
(учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач,
фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також
дають змогу виробити в собі представлені у відповідній
професіограмі особистісні риси і якості та фахові навички.
Одним з основних компонентів допрофільної та профільної
підготовки є курси за вибором і факультативи. Програми курсів за
вибором та факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і
науки України, вміщено у збірниках: Зарубіжна література: Програми
спецкурсів та факультативів /Упоряд.: Ю.Ковбасенко та ін. - К.:
Шкільний світ, 2007. - 128 с. Зарубіжна література. Збірник
програм факультативних курсів для 8 - 11 класів загальноосвітніх
навчальних закладів / Упоряд.: Ю.Ковбасенко, В.Федоренко,
Н.Жданова // Зарубіжна література. - число 1 - 3 (545 - 547)
січень 2008.
Оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної
літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від
05.05.2008 р. N 371 ( v0371290-08 ) "Про затвердження критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної
середньої освіти" ("Інформаційний збірник Міністерства освіти і
науки України" N 13 - 14 - 15 за 2008 р., стор. 20 - 45).
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є
поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна
підсумкова атестація.
Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів
зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт з
української літератури, визначення видів і кількості контрольних
робіт у I й II семестрах, перевірки зошитів із зарубіжної
літератури.
1. Види робіт із зарубіжної літератури
1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт із
зарубіжної літератури є: відповідь на поставлене в підручнику або
вчителем запитання; написання навчальних класних і домашніх
творів; виконання самостійних творчих робіт (написання віршів,
оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей,
рефератів тощо); тестування; складання планів (простих і
складних); складання таблиць, схем римування, написання конспектів
(у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними
джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою
літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для
базової та профільної школи.
1.2. Основними видами класних і домашніх усних робіт із
зарубіжної літератури є: виразне читання художніх текстів;
відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів
і обсягу; читання напам'ять; переказ (докладний і стислий) тощо.
2. Види та кількість контрольних робіт
2.1. Кількість та зміст контрольних робіт із зарубіжної
літератури визначається вчителем відповідно до програм із
зарубіжної літератури та календарно-тематичних планів, але не може
бути менше у 5 - 12 кл. шести на рік.
2.2. Основними видами контрольних робіт із зарубіжної
літератури є: тест; розгорнуті відповіді на запитання; твір: у 5 -
8 класах - обов'язковим є один контрольний твір на семестр (у
першому семестрі п'ятого класу учні творів не пишуть); у
9 - 12 класах - два контрольні твори на семестр (один класний і
один домашній).
3. Аналіз контрольних робіт
Аналіз контрольних письмових творів виконують у робочому
зошиті.
4. Кількість і призначення учнівських зошитів
4.1. Кількість робочих зошитів із зарубіжної літератури - по
одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в
пункті 1.1).
4.2. Для контрольних робіт із зарубіжної літератури в усіх
класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують
роботи, зазначені в пункті 2.2)
4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі
протягом усього навчального року.
5. Порядок перевірки письмових робіт
5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт із
зарубіжної літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі.
Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх
робіт із зарубіжної літератури має здійснюватися відповідно до
п. 37 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати
працівників освіти, що затверджена наказом Міністерства освіти
України від 15.04.93 р. N 102 ( z0056-93 ), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України від 27.05.93 р. за N 56.
5.2. Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури
виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на
місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід
враховувати такі критерії: наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно
оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель
обов'язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення
аргументованої, об'єктивної оцінки, але кількість цих робіт
визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).
6. Орфографічний режим
6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім
чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо
використовують простий олівець).
6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки
(між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої
роботи, рядків не пропускають).
6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з
літератури у 5 - 9 записують так: у першому рядку дату записують
словами, а в другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна),
наприклад:
Перше жовтня
Класна робота
У 10 - 12 класах у робочих зошитах із зарубіжної літератури -
інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.
У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується
лише дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
