НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 3842/5/16-1516 від 02.04.2009Щодо окремих питань оподаткування
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
02.04.2009 N 3842/5/16-1516
Щодо окремих питань оподаткування
Державна податкова адміністрація України розглянула лист
Державного комітету України з питань регуляторної політики і
підприємництва від 13.03.2009 N 2559 щодо окремих питань
оподаткування, і повідомляє.
1. Роз'яснення щодо декларування платником бюджетного
відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо таке
бюджетне відшкодування не було задекларовано у періоді його
виникнення, надані у листі Державної податкової адміністрації
України від 01.04.2009 р. N 6810/7/16-1517 ( v6810225-09 ).
2. Щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань
постачальника при поставці на умовах подальшої оплати, якщо
виконання договору купівлі-продажу не передбачає відвантаження як
фізичне переміщення товару від постачальника до покупця
(нерухомість).
Згідно з нормами підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (далі - Закон про прибуток) датою збільшення
валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий
період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася
раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на
банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт,
послуг) за готівку-дата її оприбуткування в касі платника податку,
а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській
установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата
фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про
бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від
16.07.99 р. N 996-XIV ( 996-14 ), із змінами і доповненнями,
фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що
використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних
бухгалтерського обліку. Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 9 цього
Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій
є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських
операцій.
Зважаючи на те, що первинні документи повинні бути складені
під час здійснення господарської операції (або безпосередньо після
її закінчення) та враховуючи те, що обов'язковими реквізитами
первинного документу є, зокрема, дата складання, зміст та обсяг
господарської операції, датою визначення валового доходу є дата
відвантаження товарів, що визначена у первинному документі, який
засвідчує здійснення операцій з продажу, в тому числі і нерухомого
майна.
3. Щодо коригування податкових зобов'язань з податку на
додану вартість у разі повернення авансової оплати неплатнику
податку на додану вартість у зв'язку з розірванням угоди про
поставку товарів (послуг).
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
( 996-14 ) про ПДВ об'єктом оподаткування є операції платників
податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких
знаходиться на митній території України.
Згідно зі статтями 620, 666 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) у разі, якщо умови договору купівлі-продажу не виконані
та фактичної поставки товару не здійснено, то покупець вправі
вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання
договору і вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, якщо продавець - платник податку на додану
вартість на дату отримання авансової оплати визначив податкові
зобов'язання, і надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо
виконати умови договору чи відбулася зміна умов договору, в
результаті чого поставку товарів (виконання робіт, надання послуг)
скасовано, а аванси повернуто, то такий продавець може зменшити
нараховану по цій операції суму податкових зобов'язань з податку
на додану вартість. При цьому до податкової декларації з податку
на додану вартість звітного періоду, в якому проводиться
коригування податкових зобов'язань, продавець повинен у письмовій
довільній формі додати пояснення причин таких змін.
4. Стосовно витрат на здійснення капітального ремонту.
Під час перебування підприємства на спрощеній системі
оподаткування, обліку та звітності податкова амортизація не
нараховується, оскільки платники єдиного податку не є платниками
податку на прибуток підприємств.
Відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 р.
N 727/98 ( 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від
28.06.99 р. N 746/99) ( 746/99 ) (далі - Указ N 727) перебуваючи
на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, суб'єкти
малого підприємництва - юридичні особи нараховують амортизацію на
основні фонди згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 27.04.2000 р. N 92 ( z0288-00 ), первісна
вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних
з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова,
дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення
майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання
об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку
і частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
В той же час витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта
в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх
економічних вигод від його використання, включаються до складу
витрат (п. 15 П(С)БО 7) ( z0288-00 ).
При переході на загальну систему оподаткування здійснюється
нарахування податкової амортизації за правилами, визначеними
статтею 8 Закону про прибуток ( 334/94-ВР ).
Згідно з підпунктом 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону про
прибуток ( 334/94-ВР ) сума амортизаційних відрахувань кварталу,
щодо якого проводяться розрахунки, визначається шляхом
застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті,
до балансової вартості груп основних фондів на початок такого
розрахункового кварталу.
Балансова вартість основних фондів платника податку на
прибуток, що перейшов на загальну систему оподаткування зі
спрощеної, формується відповідно до підпункту 8.3.2 пункту 8.3 та
пункту 8.4 статті 8 Закону про прибуток ( 334/94-ВР ).
Проте питання встановлення перехідних положень між спрощеною
та загальною системою оподаткування потребує законодавчого
врегулювання.
5. Щодо програмування РРО.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від
06.07.95 р. N 265/95-ВР ( 265/95-ВР ) "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон
N 265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють
розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із
застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при
продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції
на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані,
опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний
режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням
відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання
розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом,
із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку
розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або
повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї,
розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної
операції.
Статтею 2 Закону N 265 ( 265/95-ВР ) визначено, що
розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових
коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем
реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за
повернутий покупцем товар (надану послугу), а у разі застосування
банківської платіжної картки - оформлення відповідного
розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару
(послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови
від послуги), оформлення розрахункових документів щодо
перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до Закону N 265 ( 265/95-ВР ) касовий чек є
розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товару.
Крім того, згідно з вимогами чинного законодавства реалізація
пального через АЗС повинна здійснюватись із застосуванням
спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, які включені до
Державною реєстру реєстраторів розрахункових операцій та
відповідають Технічним вимогам до спеціалізованих
контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій,
затвердженим протокольним рішенням Державної комісії з питань
впровадження електронних систем і засобів контролю та управління
товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 N 13 ( vb013229-02 ), і
забезпечують відпуск пального в єдиному циклі з друкуванням
фіскального касового чеку.
Таким чином, відпуск нафтопродуктів на АЗС через
спеціалізовані контрольно-касові апарати має супроводжуватися
друкуванням чека встановленої форми, який додатково містить номер
паливно-розливних колонок, через які здійснюється відпуск
нафтопродуктів.
Однак пунктом 12 статті 9 Закону ( 265/95-ВР ) передбачено,
що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не
застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг)
операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова
торгівля тощо).
Таким чином, реєстратори розрахункових операцій можуть не
застосовуватись лише при відпуску пального, яке знаходиться на
відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск
здійснюється з ємностей, спеціально призначених для зберігання та
відпуску пального, в тому числі для власних потреб суб'єкта
господарювання.
6. Стосовно застосування РРО при продажу тютюнових виробів.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
визначені Законом N 265 ( 265/95-ВР ).
Відповідно до статті 1 Закону N 265 ( 265/95-ВР ) реєстратори
розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -
суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх
філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі -
суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з
розрахунками в готівковій та/або в безготівковій формі (із
застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при
продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадською
харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами
підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу
іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або
незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах
не допускається.
Стаття 9 Закону N 265 ( 265/95-ВР ) містить вичерпний перелік
операцій, при проведенні яких дозволяється не застосовувати
реєстратори розрахункових операцій. Згідно з пунктом 10 цієї
статті вказана норма поширюється на операції з продажу у кіосках,
з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок,
конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої
продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за
відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних
непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних
квитків у касах метрополітену.
Відповідно до Номенклатури продукції промисловості,
затвердженої наказом Державного комітету статистики України від
30.08.2002 N 320 ( v0320202-02 ), із змінами, затвердженими
наказом Державного комітету статистики України від 29.12.2005
N 439 ( v0439202-05 ), містить підсекцію DA "Харчові продукти,
напої та тютюнові вироби".
Таким чином, тютюнові вироби, які є підакцизним товаром,
відносяться до продовольчої групи товарів. їх продаж може
здійснюватися без застосування реєстраторів розрахункових операцій
та розрахункових книжок через кіоски, з лотків та розносок газет,
журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової
оплати лише при дотриманні умов, встановлених пунктом 10 статті 9
Закону N 265 ( 265/95-ВР ).
7. Щодо визначення об'єкта оподаткування єдиним податком.
Щодо оподаткування єдиним податком доходу від продажу цінних
паперів, слід зазначити, що статтею 1 Указу N 727 ( 727/98 )
визначено, що об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької
діяльності - юридичних осіб, які сплачують єдиний податок,
вважається сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг), фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на
розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з
продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при
якому враховуються всі надходження коштів на поточний рахунок або
(та) в касу платника єдиного податку - юридичної особи.
Згідно зі ст. 4 Указу N 727 ( 727/98 ) суб'єкти малого
підприємництва - юридичні особи зобов'язані вести Книгу обліку
доходів і витрат.
У графі 5 зазначеної Книги "Позареалізаційні доходи та
виручка від іншої реалізації" відображаються суми, фактично
отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий
рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від
продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів,
матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти,
отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська
заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також
дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати
відповідно до Закону про прибуток) ( 334/94-ВР ).
Оподаткування операцій з цінними паперами і облік фінансових
результатів операцій з цінними паперами визначені пунктом 7.6
статті 7 Закону про прибуток ( 334/94-ВР ).
Таким чином, базою оподаткування єдиним податком від продажу
цінних паперів є позитивний фінансовий результат.
8. Щодо оподаткування єдиним податком коштів, що надійшли на
поточний рахунок платника єдиного податку у вигляді частини
вартості чистих активів ТОВ у разі виходу його із засновницького
складу товариства, то, як зазначалось вище, для платників єдиного
податку - юридичних осіб застосовується касовий метод обчислення
виручки, при якому враховуються всі надходження коштів на поточний
рахунок або (та) в касу платника єдиного податку - юридичної
особи.
У разі, якщо підприємству - платнику єдиного податку у
зв'язку із виходом його із засновницького складу ТОВ повернуто
раніше внесену ним до статутною фонду частку, такі кошти не
підлягають повторному включенню до бази оподаткування єдиним
податком, якщо ці кошти раніше були оподатковані єдиним податком.
Відповідно до статті 1 Указу N 727 ( 727/98 ) суб'єкти
підприємницької діяльності -юридичні особи, які перейшли на
спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права
застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію,
крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.
Заступник голови С.Чекашкін
<< Назад |
<<< Главная страница
|
