НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 2288/7/16-1517-26 від 06.02.2009Про розгляд листа щодо податкового обліку податку на додану вартість при здійсненні вилучення предметів фінансового лізингу через несплату лізингових платежів
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
06.02.2009 N 2288/7/16-1517-26
Державній податковій
адміністрації у м. Києві
Про розгляд листа
(Витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
податкового обліку податку на додану вартість при здійсненні
вилучення предметів фінансового лізингу через несплату лізингових
платежів і повідомляє.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі -
Закон) операції з передачі об'єкта фінансового лізингу у
користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування
податком на додану вартість.
При цьому датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця
(лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата
фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у
користування орендарю (лізингоотримувачу) (підпункт 7.3.4 пункту
7.3 статті 7 Закону ( 168/97-ВР )).
При визначенні бази оподаткування об'єкта фінансового лізингу
слід враховувати положення пункту 4.1 статті 4 Закону
( 168/97-ВР ), відповідно до якого база оподаткування операції з
поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної
(контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не
нижче за звичайні ціни.
Стосовно лізингових платежів, то слід зазначити, що
відповідно до статті 16 Закону України від 16.12.97 року
N 723/97-ВР ( 723/97-ВР ) "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон
N 723) лізингові платежі можуть включати:
а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг
майно;
в) компенсацію відсотків за кредитом;
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з
виконанням договору лізингу.
Оскільки нарахування податкових зобов'язань з податку на
додану вартість за об'єктом фінансового лізингу відбувається при
його передачі, то сума, яка у вигляді частини вартості предмета
лізингу відшкодовується орендарем орендодавцю (пункт "а" статті 16
Закону N 723 ( 723/97-ВР ), не підлягає оподаткуванню податком на
додану вартість.
Крім того, відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 статті 3
Закону ( 168/97-ВР ) операції з нарахування та сплати процентів
або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах
договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну
облікову ставку Національного банку України, встановлену на день
нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок
часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах
такого договору фінансового лізингу, не є об'єктом оподаткування.
Таким чином, компенсація відсотків за кредитом (пункт "в"
статті 16 Закону N 723 ( 723/97-ВР )), у складі лізингового
платежу, у межах подвійної облікової ставки Національного банку
України, встановленої на день нарахування відсотків за відповідний
проміжок часу, розрахованої від вартості об'єкта лізингу, наданого
у межах такого договору фінансового лізингу, не є об'єктом
оподаткування податком на додану вартість.
У разі, якщо до лізингового договору включено винагороду
лізингодавцю за отримане у лізинг майно та/чи компенсацію інших
витрат лізигодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням
договору лізингу, то зазначені частини лізингового платежу є
об'єктом оподаткування податком на додану вартість та
оподатковуються у законодавчовизначеному порядку.
Особливості заповнення податкової накладної по лізингових
платежах визначено у пункті 9 Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України від 30.05.97 р. N 165 ( z0233-97 )
(зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р.
N 233/2037).
Стосовно податкового обліку податку на додану вартість при
здійсненні вилучення предметів фінансового лізингу через несплату
лізингових платежів, необхідно зазначити наступне.
Згідно з підпунктом 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону
( 168/97-ВР ) не є об'єктом оподаткування податком на додану
вартість операції з повернення майна із схову (відповідального
зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в
лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у
фінансовий лізинг.
Враховуючи зазначене, повернення об'єкта фінансового лізингу
(вилучення лізингодавцем предметів фінансового лізингу у випадку
розірвання договору фінансового лізингу до моменту закінчення його
дії (у тому числі і через несплату лізингових платежів), з метою
оподаткування податку на додану вартість, для лізингоотримувача є
об'єктом оподаткування і оподатковується податком на додану
вартість у загальновстановленому порядку.
Таким чином, оскільки згідно з підпунктом 3.2.2 пункту 3.2
статті 3 Закону ( 168/97-ВР ) повернення майна з фінансового
лізингу визначено об'єктом оподаткування, положення пункту 4.5
статті 4 Закону ( 168/97-ВР ) до зазначеної операції не можуть
застосовуватися.
Наступна поставка лізингодавцем вилученого предмету лізингу
(у фінансовий лізинг чи його продаж для погашення заборгованості
лізингоотримувача) з метою оподаткування податком на додану
вартість розглядається як окрема операція та оподатковується
податком на додану вартість у загальновстановленому порядку.
Заступник Голови С.В.Чекашкін
<< Назад |
<<< Главная страница
|