НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 11210 від 31.12.2008Про надання роз'яснень з деяких проблемних питань товариств з обмеженою відповідальністю, кількість учасників яких перевищила встановлену законом межу
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
31.12.2008 N 11210
Про надання роз'яснень
з деяких проблемних питань товариств
з обмеженою відповідальністю,
кількість учасників яких перевищила
встановлену законом межу
Враховуючи непоодинокі звернення державних реєстраторів та
суб'єктів господарської діяльності стосовно надання роз'яснень з
деяких проблемних питань нормативно-правових основ діяльності
товариств з обмеженою відповідальністю, кількість учасників яких
перевищила встановлену законом межу, Держкомпідприємництво, в
межах компетенції надає наступні роз'яснення.
20 червня 2007 року набрав чинності Закон України "Про
внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких
законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного
кодексу України" від 27.04.2007 N 997-V ( 997-16 ) (далі - Закон
N 997-V).
Пунктом шостим цього Закону ( 997-16 ) статтю 50 Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) доповнено новою
частиною другою, якою встановлено, що максимальна кількість
учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10
осіб.
Одночасно звертаємо увагу на те, що статтею 141 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦКУ) встановлено, що
максимальна кількість учасників товариства з обмеженою
відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї
кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає
перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі
спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо
кількість учасників не зменшиться до встановленої межі.
Крім того, частиною другою статті 150 ЦКУ ( 435-15 )
встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю може бути
перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив.
Розділом третім "Прикінцеві положення" Закону N 997-V
( 997-16 ) встановлено, що юридичні особи, які створено до
набрання чинності цим Законом ( 997-16 ), зобов'язані протягом
року з дня набрання чинності цим Законом ( 997-16 ) привести свої
статути у відповідність із цим Законом ( 997-16 ).
До приведення статутів у відповідність із цим Законом
( 997-16 ) юридичні особи керуються положеннями діючих статутів у
частині, що не суперечить цьому Закону ( 997-16 ).
В той же час, частиною першою статті 91 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (далі - ГКУ) визначено, що припинення
діяльності господарського товариства відбувається шляхом його
ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу
( 436-15 ).
Загальною нормою статті 59 ГКУ ( 436-15 ), в свою чергу,
обмежень щодо прав на перетворення одних суб'єктів господарювання
у інші не встановлено. Крім того, при такому перетворенні до
новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові
права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Водночас, частиною першою статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) встановлено, що правовий порядок в Україні
ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути
примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Отже, оскільки прямої заборони на перетворення товариства з
обмеженою відповідальністю в інші, не визначені частиною другою
статті 150 ЦКУ ( 435-15 ) організаційно-правові форми
господарювання, чинне законодавство України не містить,
Держкомпідприємництво вважає, що товариство з обмеженою
відповідальністю, кількість учасників якого перевищила встановлену
законом межу, за рішенням засновників може бути перетворено у
будь-які інші, передбачені законом, організаційно-правові форми
господарювання.
Однак, звертаємо увагу на те, що передбачене абзацом третім
пункту 2 Розділу третього "Прикінцеві положення" Закону N 997-V
( 997-16 ) звільнення від стягнення реєстраційного збору за
проведення державної реєстрації змін, що вносяться до статутів
юридичних осіб у зв'язку із приведенням у відповідність із цим
Законом ( 997-16 ), не поширюються на юридичних осіб, які
проходять процес перетворення у інші організаційно-правові форми
господарювання, окрім визначеної у частині першій статті 141 ЦКУ
( 435-15 ), тобто не на виконання вищезазначених вимог Закону
N 997-V ( 997-16 ).
Крім того, вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що
наразі законодавчо не врегульований і порядок ліквідації в
судовому порядку товариства з обмеженою відповідальністю,
кількість учасників якого перевищила встановлену законом межу.
Зокрема, частиною другою статті 110 ЦКУ ( 435-15 ) встановлено
лише орган, який може звертатись до суду з вимогою про ліквідацію
юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої
цієї статті. В той час, як згідно із статтею 5 Закону України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ) (далі - Закон про реєстрацію), державна реєстрація
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться
державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської
ради міста обласного значення або у районній, районній у містах
Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням
юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи -
підприємця.
Державний реєстратор, відповідно до абзацу третього частини
першої статті 1 Закону про реєстрацію ( 755-15 ), - це посадова
особа, яка відповідно до цього Закону ( 755-15 ) від імені держави
здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -
підприємців.
Виключні повноваження державного реєстратора визначені
частиною першою статті 6 Закону про реєстрацію ( 755-15 ).
Звертаємо увагу, що у цьому переліку відсутні повноваження щодо
пред'явлення до суду вимоги про ліквідацію юридичної особи на
підставах, зазначених у пункту 2 частини першої статті 110 ЦКУ
( 435-15 ).
Звертаємо увагу на те, що одночасно із прийняттям Закону
N 997-V ( 997-16 ) до Закону про реєстрацію ( 755-15 ) не було
внесено відповідних змін. Зокрема, не зазнали жодних змін
положення цього Закону ( 755-15 ), якими встановлено підстави для
відмови у проведення державної реєстрації змін до установчих
документів юридичної особи.
Нагадуємо, що згідно із статтею 30 Закону про реєстрацію
( 755-15 ), вичерпний перелік для відмови у проведення державної
реєстрації змін до установчих документів юридичної особи
встановлено частиною першою статті 27 Закону про реєстрацію
( 755-15 ). Відмова у проведенні державної реєстрації змін до
установчих документів юридичної особи з інших підстав, з огляду на
абзац десятий частини першої цієї статті, не допускається.
Також вважаємо за необхідне довести до відома роз'яснення
Міністерства юстиції України, надані на запит
Держкомпідприємництва стосовно порушеного вище питання, копія яких
додається.
Надані цим листом роз'яснення просимо терміново довести до
відома державних реєстраторів для врахування в роботі.
Заступник Голови Г.М.Білоус
<< Назад |
<<< Главная страница
|
