НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 10094/С/30-1415 від 23.12.2008Щодо надання роз'яснення з приводу застосування норм податкового законодавства суб'єктами господарювання - фізичними особами
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
23.12.2008 N 10094/С/30-1415
ДПАУ розглянула лист щодо надання роз'яснення з приводу
застосування норм податкового законодавства суб'єктами
господарювання - фізичними особами та повідомляє наступне.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 р.
N 727/98 ( 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) суб'єкти
малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно
обрати спосіб оподаткування доходів від здійснення підприємницької
діяльності за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про
сплату єдиного податку при обов'язковому додержанні відповідних
умов: у трудових відносинах, включаючи членів їх сімей, протягом
року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує
500 тис. грн.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку
діяльність з використанням найманої праці або за участю у
підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного
податку збільшується на 50% за кожну особу. Тобто Указ ( 727/98 )
регламентує саме трудові відносини суб'єкта господарювання та
найманої особи.
Відносини суб'єкта господарювання і найманих працівників
регулюються трудовим та цивільним законодавством.
Відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання
послуг громадянином може здійснюватись як на підставі трудового
договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема, на підставі
цивільно-правового договору.
Пунктом 1 ст. 46 ГКУ ( 436-15 ) передбачено, що підприємці
мають право укладати з громадянами договори щодо використання
праці.
Якщо до цивільно-правового договору робота (послуга)
надається одноразово та оплата за таку одноразову роботу (послугу)
здійснюється після закінчення роботи і оформлюється актом
приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тобто
оплачується не процес праці, а його конкретний результат,
оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється податковим
агентом при їх нарахуванні за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону України
від 22.05.2003 р. N 889-IV ( 889-15 ) "Про податок з доходів
фізичних осіб" (далі - Закон) без виключення з нарахованої суми
перед оподаткуванням передбачених п. 3.5 ст. 3 Закону ( 889-15 )
відрахувань до соціальних фондів та податкової соціальної пільги.
Згідно із ст. 21 КЗпП ( 322-08 ) України трудовий договір -
це угода між працівником і власником підприємства чи уповноваженим
ним органом або фізичною особою, за якою працівник зобов'язується
виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням
внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства,
уповноважений ним орган або фізична особа зобов'язується
виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови
праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством
про працю, колективним договором та угодою сторін.
З метою виконання норм Закону ( 889-15 ) під терміном
"наймана особа" розуміється фізична особа, яка безпосередньо
власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або
наказом роботодавця згідно з умовами укладеного з ним трудового
договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди
від виконання такої трудової функції (крім зарплати такої найманої
особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених
законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням
або невиконанням, отримуються (несуться) роботодавцем (п. 1.8
ст. 1 Закону ( 889-15 )).
Відповідно до ст. 3 та ст. 4 Закону ( 889-15 ) суми зарплати
входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу
фізичної особи - найманого працівника та підлягають оподаткуванню
податковим агентом - роботодавцем, зокрема СПД на загальних
підставах, тобто із застосуванням ставки податку, визначеної
п. 7.1 ст. 7 Закону ( 889-15 ) (15%).
Таким чином, якщо укладений договір передбачає оплату процесу
праці, тобто містить ознаки трудового договору, то приватний
підприємець при укладанні таких договорів обов'язково повинен
дотримуватись вимоги неперевищення чисельності найманих
працівників понад 10 осіб та збільшити ставку єдиного податку на
50% за кожну особу.
Враховуючи те, що в листі не зазначено, який саме договір
цивільно-правового характеру укладено між приватним підприємцем -
платником єдиного податку та чоловіком (тобто оплачується сам
процес праці чи його конкретний результат, який визначається після
закінчення роботи і оформлюється актом приймання-передачі
виконаних робіт (послуг)), з метою оподаткування слід керуватися
вищезазначеними нормами чинного законодавства.
Заступник Голови С.Лекарь
<< Назад |
<<< Главная страница
|
