НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 12472/6/17-0716 від 17.12.2008Щодо податку з доходів при продажу землі
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
17.12.2008 N 12472/6/17-0716
Щодо податку з доходів при продажу землі
Державна податкова адміністрація України розглянула лист
... щодо застосування окремих норм податкового законодавства і
повідомляє.
Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється
Законом України від 22 травня 2003 року N 889 ( 889-15 ) "Про
податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).
Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону ( 889-15 ) дохід - це
сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального
майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником
податку у власність або нарахованих на його користь протягом
відповідного звітного податкового періоду як на території України,
так і за її межами (п. 1.2 ст. 1 Закону ( 889-15 )).
Водночас підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону
( 889-15 ) встановлено, що до складу загального місячного або
річного оподатковуваного доходу платника податку не включається
(не підлягає відображенню в його річній податковій декларації),
зокрема, сума доходу, отриманого платником податку внаслідок
відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення,
земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих
ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного
законодавства.
При цьому згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) громадяни України із земель державної і комунальної
власності мають право набувати безоплатно у власність в межах норм
безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом ( 2768-14 ).
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у
межах норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу ( 2768-14 ),
провадиться один раз по кожному виду використання (пункт 4 статті
116 Земельного кодексу ( 2768-14 )).
З урахуванням наведеного, до складу загального місячного або
річного оподатковуваного доходу платника податку не включається
сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження
земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що
безпосередньо отримані ним у власність у процесі приватизації із
земель державної або комунальної власності (за умови дотримання
вимог статей 35, 116, 118, 121 Земельного кодексу ( 2768-14 )),
права власності на які посвідчено державними актами,
зареєстрованими відповідно до чинного законодавства.
Водночас, згідно з підпунктом 11.2.2 пункту 11.2 статті 11
Закону ( 889-15 ) дохід, отриманий платником податку від продажу
протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості, в тому
числі земельної ділянки, іншого, ніж зазначені у підпунктах 4.3.18
пункту 4.3 статті 4 та 11.1 пункту 11.1 статті 11 Закону N 889
( 889-15 ), підлягає оподаткування за ставкою, визначеною пунктом
7.2 статті 7 цього Закону ( 889-15 ). Тобто вартість частки
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перевищує
встановлений ст. 121 Земельного кодексу ( 2768-14 ) розмір,
підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Підприємство при придбанні у фізичної особи земельної ділянки
сільгосппризначення (в т.ч. ОСГ та для садівництва) в межах норм,
визначених ст. 121 Земельного кодексу ( 2768-14 ), має виконати
функції податкового агента тільки в частині подання до податкового
органу податкового розрахунку ф. N 1 ДФ ( z0960-03 ) про виплачені
такій фізичній особі доходи. У випадку виникнення об'єкту
оподаткування у вигляді перевищення встановленого ст. 121
Земельного кодексу ( 2768-14 ) розміру земельної ділянки,
підприємство повинно виконати всі покладені на податкового агента
функції стосовно такого перевищення.
Згідно з п. 11.29 ст. 11 Закону України від З квітня 1997
року N 168 ( 168/97-ВР ) "Про податок на додану вартість" (далі -
Закон N 168) до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті
7, пункті 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону ( 168/97-ВР ) в
частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій
з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи
продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких
умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком
операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою
вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками
незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в
яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції
власного виробництва та продуктів її переробки за попередній
звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків
загальної суми валового доходу підприємства.
Відповідно до цього пункту та пункту 5 постанови Кабінету
Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 ( 271-99-п ) "Про
Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються
сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на
додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних
товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної
сільськогосподарської сировини" (далі - постанова N 271) зазначені
кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських
товаровиробників і використовуються ними на придбання
матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі
нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до
Державного бюджету України в безспірному порядку.
Законом України від 03.07.92 р. N 2535 ( 2535-12 ) "Про плату
за землю" встановлено, що землі сільськогосподарського
призначення - це землі, надані для виробництва
сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської
науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної
виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
До того ж, відповідно до Закону України від 19.06.03 р. N 962
( 962-15 ) "Про охорону земель" встановлено, що земельні ресурси -
це сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису
розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва
в сільському та лісовому господарстві.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від
17.05.06 р. N 685 ( 685-2006-п ) "Про затвердження Порядку
повідомлення адміністратора або дозвільного органу про
відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання
вимогам законодавства" встановлено, що матеріально-технічною базою
суб'єкта господарювання вважаються виробничі площі, матеріальні
ресурси, засоби виробництва і документи, що використовуються
суб'єктом господарювання в процесі вчинення певних дій щодо
провадження господарської діяльності.
Зважаючи на викладене, придбання у 2008 році підприємством -
сільськогосподарським товаровиробником земель
сільськогосподарського призначення (в тому числі земельних
ділянок, наданих для ведення особистого селянського господарства
та садівництва) за рахунок сум податку на додану вартість,
акумульованих на окремому рахунку відповідно до постанови N 271
( 271-99-п ), з метою їх подальшого використання для вирощування
(виготовлення) сільгосппродукції власного виробництва, є цільовим
використанням таких коштів відповідно до п. 11.29 Закону N 168
( 168/97-ВР ).
Заступник Голови Н.Рубан
<< Назад |
<<< Главная страница
|