Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа

НАЙТИ ДОКУМЕНТ

Лист № 25807/7/15-0217 від 10.12.2008

Про розгляд листа (щодо порядку віднесення на валові витрати безнадійної дебіторської заборгованості)

<< Назад | <<< Главная страница

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т
 
                  10.12.2008  N 25807/7/15-0217
 
                                      Державній податковій
                                      адміністрації в м. Києві
 
 
                        Про розгляд листа
 
 
     Державна податкова  адміністрація  України  розглянула  листи
 ...   та  ДПА  у  м.  Києві  від  09.09.2008 N 4888/8/31-604 щодо
порядку віднесення  на  валові  витрати  безнадійної  дебіторської
заборгованості і повідомляє.
 
     Підпунктом 5.2.8   п.   5.2   ст.   5   Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі  -  Закон)
визначено,  що  до  складу валових витрат підприємства відносяться
суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до
валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких
боргів не привели до позитивного наслідку.
 
     Відповідно до  п.  1.25  ст.  1  Закону  (  334/94-ВР  )   до
безнадійної   заборгованості   відноситься   заборгованість,   яка
відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
     - заборгованість   по  зобов'язаннях,  за  якою  минув  строк
позовної давності;
     - прострочена   заборгованість,   яка  виявилася  непогашеною
внаслідок недостатності майна фізичної особи,  за  умови,  що  дії
кредитора,  направлені  на примусове стягнення майна позичальника,
не призвели до повного погашення заборгованості;
     - заборгованість,   яка   виявилася   непогашеною   внаслідок
недостатності майна:
     - фізичної  особи,  на  яке  відповідно  до  закону може бути
спрямовано стягнення;
     - фізичної  особи  -  суб'єкта підприємницької діяльності або
юридичної особи,  оголошених банкрутами у  порядку,  встановленому
законом,  або  при  їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта
підприємницької діяльності);
     - заборгованість,   яка   виявилася   непогашеною   внаслідок
недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах
(публічних  торгах)  майна  позичальника,  переданого у заставу як
забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні
дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника
не призвели до повного покриття заборгованості;
     - заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з
дією обставин непереборної сили,  стихійного  лиха  (форс-мажору),
підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
     - прострочена заборгованість померлих фізичних осіб,  а також
визнаних  у  судовому  порядку безвісно відсутніми,  померлими або
недієздатними,  а також прострочена заборгованість фізичних  осіб,
засуджених до позбавлення волі.
 
     Відповідними  заходами   зі   стягнення   боргу  в  контексті
пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР ), зокрема, є:
     - звернення  до  виконавчої  служби  з  заявою  про стягнення
заборгованості, визнаною судом;
     - вчинення   нотаріусом   виконавчого  напису  про  стягнення
заборгованості;
     - застосування    процедури   відновлення   платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом відповідно  до  законодавства
тощо.
 
     Статтею  6  Господарського   процесуального  кодексу  України
( 1798-12   )    визначено    порядок    пред'явлення    претензії
підприємствами та організаціями,  при порушенні їх майнових прав і
законних інтересів.
 
     Підприємства та організації,  чиї права  і  законні  інтереси
порушено,  з метою безпосереднього врегулювання спору з порушенням
цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
 
     Відповідно до ст.  256 Цивільного кодексу України ( 435-15  )
позовна  давність - це строк,  у межах якого особа може звернутись
до суду з вимогою прав  про  захист  свого  цивільного  права  або
інтересу.
 
     Статтею 264  Цивільного кодексу України ( 435-15 ) визначено,
що позовна  давність  переривається  у  разі  пред'явлення  особою
позову  до  одного  із  кількох боржників,  а також якщо предметом
позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
 
     Після переривання  перебіг  позовної   давності   починається
заново.
 
     Враховуючи вищевикладене,  неодноразове направлення претензій
та  подання  позову  до   суду   не   є   заходом   по   стягненню
заборгованості, а є лише заходом врегулювання спору.
 
     Тобто звернення   до   суду   або   неодноразове  направлення
претензій  не  є  достатньою підставою для застосування пп.  5.2.8
п. 5.2 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР ).
 
     У разі,    якщо    у   підприємства   рахується   дебіторська
заборгованість,  визнана  судом,  та  по   якій   є   повідомлення
державного виконавця про неможливість виконання рішення,  то після
закінчення терміну позовної  давності  з  моменту  визнання  судом
заборгованості  або  після банкрутства чи ліквідації боржника така
заборгованість відповідно до п.  1.25 ст. 1 Закону ( 334/94-ВР ) є
безнадійною   і   відповідно  до  пп.  5.2.8 п.  5.2 ст.  5 Закону
( 334/94-ВР ) така заборгованість відноситься  до  складу  валових
витрат у частині, що не була віднесена до валових витрат раніш.
 
 Заступник Голови                                     С.В.Чекашкін

<< Назад | <<< Главная страница