НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 149/13/116-08 від 10.06.2008Про додаткову відпустку
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент з питань державного регулювання
заробітної плати та умов праці
Л И С Т
10.06.2008 N 149/13/116-08
У Департаменті з питань державного регулювання заробітної
плати та умов праці розглянуто ... лист і повідомляється.
Згідно з пунктом 22 статті 20 та пунктом 1 статті 21 Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) особам, віднесеним
до категорій 1 та 2, державою гарантовані компенсації та пільги
щодо використання чергової відпустки у зручний для них час, а
також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної
плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік.
Зазначена відпустка не належить до виду щорічних відпусток,
визначених пунктом 1 статті 4 Закону України "Про відпустки"
( 504/96-ВР ), відповідно на неї не поширюються норми цього
Закону, передбачені для щорічних відпусток.
Необхідно зазначити, що відпустка громадянам, віднесеним до
категорій 1 та 2, визначена Законом ( 504/96-ВР ) як пільга та
компенсація.
На відміну від виду щорічних відпусток, зазначена відпустка
не пов'язана із робочим процесом і надається незалежно від часу
роботи на підприємстві, установі, організації.
Витрати, пов'язані з оплатою щорічних відпусток, здійснюються
за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за
рахунок коштів фізичної особи, у якої працюють за трудовим
договором працівники, а в установах та організаціях, що
утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток
провадиться з бюджетних асигнувань на їх утримання. Фінансування
видатків на відшкодування витрат на оплату відпусток, що надаються
особам, віднесеним до категорії 1 та 2, провадиться відповідно до
ст. 1 Закону України "Про формування, порядок надходження і
використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту
населення" ( 1445-14 ). Тобто джерела покриття витрат на щорічні
відпустки і вищезазначені додаткові відпустки різні.
Отже, немає підстав вважати щорічними відпустки, які
надаються особам, віднесеним до категорії 1 та 2, відповідно до
статей 20 та 21 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) їх слід відносити до інших видів відпусток,
установлених законодавством (частина друга статті 4 Закону України
"Про відпустки" ( 504/96-ВР )).
Статтею 10 Закону України "Про відпустки" ( 504/96-ВР )
передбачено право сумісників одержувати щорічні основну та
додаткову відпустки повної тривалості у перший рік роботи до
настання шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві
одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Враховуючи вищезазначене, не вбачається підстав надавати
додаткову відпустку, передбачену п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21
Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), на
роботі за сумісництвом.
При наданні цієї додаткової відпустки жінці, яка у період
перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку працює на умовах неповного робочого часу, слід
мати на увазі таке.
Частиною восьмою статті 179 КЗпП ( 322-08 ) визначено, що за
бажанням жінки або осіб, які фактично здійснюють догляд за
дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за
дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу
або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання
допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку.
Закон не визначає, де саме жінка чи інша зазначена особа має
право працювати на умовах неповного робочого дня - на
підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи на
іншому підприємстві. Отже, жінка або інша зазначена особа має
право працювати і на тому ж, і на іншому підприємстві або вдома.
Якщо жінка приступає до роботи на умовах неповного робочого
часу на іншому підприємстві, то з нею має укладатися трудовий
договір про роботу за сумісництвом.
У випадку коли за основним місцем роботи жінка знаходиться у
відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
і одночасно виявила бажання приступити до роботи на умовах
неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона
працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період
перебування у такій відпустці, укладення окремого трудового
договору за сумісництвом законодавством не передбачено. За таких
умов працівниця має право на додаткову відпустку, передбачену
п. 22 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ).
Директор Департаменту О.Товстенко
<< Назад |
<<< Главная страница
|
