НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 13841/10/15-217 від 22.05.2008Щодо порядку оподаткування ПДВ та податком на прибуток обсягів виробленої теплової енергії
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ
В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Л И С Т
22.05.2008 N 13841/10/15-217
ДПА у Дніпропетровській області на лист теплоцентралі щодо
надання роз'яснення порядку оподаткування ПДВ та податком на
прибуток обсягів виробленої теплової енергії, визначених у листі
як "нерозподілені", повідомляє таке.
Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -
Закон N 334) встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка
діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня
участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною,
постійною та суттєвою.
За визначенням п. 1 та 2 ст. 3 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (далі - ГК) під господарською діяльністю розуміється
діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного
виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції,
виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають
цінову визначеність.
Таким чином, діяльність теплоцентралі з виробництва та
постачання споживачам тепла та гарячої води є її господарською
діяльністю.
Особливістю такої діяльності є реалізація послуг за
регульованим тарифом.
Відповідно до ст. 20 Закону "Про теплопостачання" ( 2633-15 )
тарифи на теплову енергію, які повинні забезпечувати відшкодування
всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво,
транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються
органами місцевого самоврядування (крім теплової енергії, що
виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване
виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують
нетрадиційні та поновлювані джерела енергії) на підставі
розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та
теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими
центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і
забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня
рентабельності, встановленого КМУ за поданням центрального органу
виконавчої влади у сфері теплопостачання. У разі якщо тимчасово
тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з
урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким
установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації
цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.
Норма про обов'язок органу місцевого самоврядування
відшкодовувати з відповідного місцевого бюджету
виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром
цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво
житлово-комунальних послуг міститься також і у ст. 31 Закону
України від 24.06.2004 р. N 1875-IV ( 1875-15 ) "Про
житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 1875). Затвердження
цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру
економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного
відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді (п. 6
ст. 31 Закону N 1875).
Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування,
постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення
і постачання гарячої води затверджений постановою КМУ від
10.07.2006 р. N 955 ( 955-2006-п ). Згідно з п. 33 вказаного
Порядку економічно обґрунтований тариф 1 Гкал теплової енергії
визначається як сума повної планованої собівартості та планованого
прибутку, що спрямовується на провадження інвестиційної діяльності
підприємства, збільшеної на суму ПДВ.
Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.97 р.
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок на додану вартість" (далі -
Закон N 168) об'єктом оподаткування ПДВ є, крім іншого, операції
платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання
яких знаходиться на митній території України.
За визначенням п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону ( 168/97-ВР )
поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з
договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав
власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її
надання, а також операції з безоплатної поставки товарів
(результатів робіт). Не належать до поставки операції з передачі
товарів в межах цивільно-правових договорів, які не передбачають
передачу права власності на такі товари іншій особі.
Слід враховувати, що за п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (далі - ЦК), за договором купівлі-продажу одна
сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно
(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає
або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього
певну грошову суму.
За нормою п. 4.1 ст. 4 Закону N 168 ( 168/97-ВР ) база
оподаткування ПДВ операції з поставки товарів (послуг)
визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості,
визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з
урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших
загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів),
згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком
ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на
послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни
товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості
включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і
нематеріальних активів, що передаються платнику податку
безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з
компенсацією вартості товарів (послуг).
Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону N 168 ( 168/97-ВР )
звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами,
визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону N 334 ( 334/94-ВР ).
Відповідно до пп. 1.20.5 ст. 1 Закону N 334 ( 334/94-ВР ) у
разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному
регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна,
встановлена принципами такого регулювання (у випадку із
житлово-комунальними послугами - тариф).
Таким чином, базою оподаткування ПДВ за операціями з поставки
житлово-комунальних послуг є встановлений тариф.
Стосовно визначення податкового кредиту з ПДВ слід зазначити
таке.
За умовою пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168 ( 168/97-ВР )
основними чинниками при формуванні платником ПДВ податкового
кредиту є:
факт придбання (виготовлення) ним товарів (послуг) чи
придбання (будівництво, спорудження) основних фондів;
використання придбаних товарів (послуг) чи основних фондів в
оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності
платника податку.
Крім того, оскільки теплоцентраль використовує касовий метод
визначення дати виникнення податкових зобов'язань та кредиту з
ПДВ, слід враховувати, що згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону N 168
( 168/97-ВР ) касовий метод - це метод податкового обліку, за яким
дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата
зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу)
платника податку або дата отримання інших видів компенсацій
вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів
(послуг), а дата виникнення права на податковий кредит
визначається як дата списання коштів з банківського рахунку
(видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів
компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці)
йому товарів (послуг).
Теплоцентраль має дві умовні категорії споживачів залежно від
методу визначення дати виникнення бази оподаткування ПДВ:
населення, яке складає більшу частину споживачів та щодо
якого п. 11.11 ст. 11 Закону N 168 ( 168/97-ВР ) встановлений
касовий метод визначення бази оподаткування операцій з продажу
теплової енергії;
інші, на операції з якими розповсюджується правило першої
події (пп. 7.5.1 ст. 7 Закону N 168).
Такий розподіл зумовлює обов'язок підприємства більшу частину
податкового кредиту по придбаних (отриманих) товарах (послугах)
формувати за касовим методом (по сплаті).
Отже, суми ПДВ, що містились у вартості товарів (послуг),
використаних підприємством через наявність "нерозподіленого
тепла", включаються до податкового кредиту з ПДВ у порядку,
зазначеному вище, з урахуванням касового методу.
Стосовно оподаткування податком на прибуток послуг
підприємства слід враховувати таке.
Згідно з пп. 4.1.1 ст. 4 Закону N 334 ( 334/94-ВР ) валовий
дохід платників податку на прибуток включає, крім іншого, загальні
доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
За визначенням п. 1.31 ст. 1 Закону N 334 ( 334/94-ВР )
продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з
договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав
власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від
строків її надання, а також операції з безоплатного надання
товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах
договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення,
інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу
прав власності на такі товари.
Таким чином, до складу валового доходу включається вартість
наданих (оплачених) послуг з теплопостачання та подачі гарячої
води, виходячи з встановленого тарифу. При цьому законом не
передбачено включення до валового доходу вартості "нерозподіленого
тепла".
У той же час валові витрати виробництва та обігу - це сума
будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону N 334)
( 334/94-ВР ).
Оскільки виникнення "нерозподіленого тепла" відбувається в
процесі господарської діяльності теплоцентралі і є неминучим за
наявних у підприємства технічних умов виробництва, законодавчих
підстав для перегляду валових витрат немає.
Додатково до вищевикладеного слід враховувати, що відчуження
"нерозподіленого тепла" у межах господарської діяльності
теплоцентралі не відбувається, зокрема, з причини відсутності
конкретного споживача такого тепла, підстави для нарахування
податкових зобов'язань з ПДВ на його ("нерозподіленого тепла")
вартість та включення його вартості до складу валового доходу
теплоцентралі відсутні, оскільки не виконуються умови терміна
"поставка товарів", наведені у п. 1.4 ст. 1 Закону N 168
( 168/97-ВР ) та п. 1.31 ст. 1 Закону N 334 ( 334/94-ВР ). По
суті, "нерозподілене тепло" є втратами, пов'язаними із
господарською діяльністю підприємства. До складу валових витрат
підприємство має право включити будь-які витрати, пов'язані з його
господарською діяльністю.
Обставини, викладені у листі теплоцентралі, та надані
директором підприємства пояснення щодо кількості нерозподіленого
тепла у IV кварталі 2008 року свідчать про те, що заявником
невірно визначений розмір тарифу на теплову енергію, коригування
якого дозволить уникнути проблем в обліку та оподаткуванні
"нерозподіленого тепла".
За умовою п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р.
N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами", якщо у майбутніх податкових періодах платник податків
самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації,
такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі
уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації
за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі
помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків
визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
У разі отримання теплоцентраллю дотацій з бюджету на покриття
різниці між тарифом та фактичною собівартістю послуг, такі кошти
підлягають включенню до складу валового доходу, та не
розглядаються як об'єкт оподаткування ПДВ. Така позиція викладена
у листі ДПАУ від 14.05.2007 р. N 5903/5/16-1516 ( v5903225-07 ),
за висновком якої бюджетні виплати, отримані понад встановлений
тариф, не включаються до бази оподаткування ПДВ, оскільки за своєю
природою є відшкодуванням державою збитків підприємствам у зв'язку
з державним регулюванням цін, а не компенсацією вартості товарів
(послуг), проданих (наданих) таким платником податку.
Заступник Голови В.Саранцев
<< Назад |
<<< Главная страница
|
