НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 1/9-137 від 11.03.2008Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах в 2007/2008 навчальному році
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 2
Паламарчук Л.Б., Скуратовича О.Я. - Харків: Гімназія, 2003-2006,
2008 роки.
При укладанні завдань за основну школу використовується
навчальний матеріал курсу "Географія України" (8-9 класи).
Комплект завдань має охоплювати різні розділи програми.
Добираючи завдання для атестації застосовують принцип їх
поступового ускладнення. Оскільки у збірнику представлено завдання
різного рівня складності та різних типів (тести, робота з
контурною картою, робота з атласом, відкриті запитання четвертого
рівня складності, що мають узагальнюючий, систематизуючий,
порівняльний характер), це стимулюватиме учнів до виконання
завдань усіх чотирьох рівнів.
Кожен із варіантів завдань укладається за такою схемою:
три завдання I-го рівня;
одне завдання II-го рівня;
одне завдання III-го рівня;
одне завдання IV-го рівня.
Правильна відповідь на кожне завдання I-го рівня оцінюється в
1 бал. Отже, виконавши три завдання цього рівня, учень може
максимально набрати 3 бали. Кожне правильно виконане завдання
II-го, III-го і IV-го рівнів оцінюється, відповідно, у три бали,
тобто максимальна кількість балів за правильне виконання всіх
завдань становить 12.
На виконання завдань відводиться 1,5 астрономічні години.
Відлік часу розпочинається після оголошення завдань.
Державна підсумкова атестація з біології може проводитися як
в усній (білети), так і в письмовій формі за завданнями з
навчального посібника "Завдання для державної підсумкової
атестації з біології за курс основної школи" (авт. Матяш Н.Ю.,
Костильов О.В., Вихренко А.С., Вихренко Т.О. - К.: Генеза, 2004,
2008).
Зміст завдань для атестації та кількість їх варіантів
визначають за вказаним посібником вчителі біології, комплектуючи
кожний варіант із 32 завдань за такою схемою:
12 завдань початкового рівня складності (рослинний світ - 3
завдання, тваринний світ - 3 завдання, людина - 6 завдань). За
своїм характером вони є завданнями з альтернативною відповіддю
"так" чи "ні", тестові завдання на знаходження 1 правильної
відповіді з декількох запропонованих, завдання на доповнення;
12 завдань середнього рівня складності (рослинний світ - 3
завдання, тваринний світ - 3 завдання, людина - 6 завдань). Це
можуть бути тестові завдання на знаходження 1 правильної відповіді
з декількох запропонованих, завдання на встановлення
відповідностей у вигляді таблиці, схеми; завдання з "німими"
малюнками. Кожна правильна відповідь початкового та середнього
рівня складності оцінюється в 0,25 бала, максимальна оцінка за
кожен рівень - 3 бали;
6 завдань достатнього рівня складності (рослинний світ - 2
завдання, тваринний світ - 2 завдання, людина - 2 завдання). Це
можуть бути тестові завдання на знаходження 1 правильної відповіді
з декількох запропонованих, завдання на встановлення
відповідностей у вигляді таблиці, схеми; розв'язування біологічних
задач. Правильне розв'язання кожного завдання достатнього рівня
складності оцінюється в 0,5 бала;
2 завдання з "відкритою" відповіддю високого рівня складності
(людина - 1 завдання, рослинний або тваринний світ - 1). Ці
завдання узагальнюючого, систематизую чого, порівняльного
характеру. Кожне з завдань оцінюється в 1,5 бала.
На виконання завдань атестації у письмовій формі відводиться
1,5 астрономічні години. Відлік часу розпочинається після
оголошення вчителем завдань.
Білети з біології укладено відповідно до чинної навчальної
програми для учнів 6-9-х класів. Білети містять по три завдання.
Перші два - спрямовані на перевірку теоретичних знань школярів про
будову та функції живих організмів, їх пристосованість до умов
середовища, способу життя, поведінки, значення у природі й житті
людини. Практично у кожному білеті є запитання про будову та
функції організму людини, психофізіологічні особливості її
поведінки.
Третє запитання має практичний зміст, спонукає учнів до
виявлення уміння застосувати набуті знання у практичній
діяльності: про надання першої допомоги при зупинці дихання,
різних видів кровотеч, опіках, обмороженні, ударах, вивихах тощо;
запитання що стосуються профілактики вживання алкоголю,
наркотичних речовин, ВІЛ-інфікування, негативного впливу на
організм куріння тощо. Вони спрямовані на формування в учнів
свідомої мотивації до здорового способу життя, формування
здоров'язберігаючої компетенції.
Форму проходження державної підсумкової атестації обирає
навчальний заклад з урахуванням побажань учнів.
Білети для державної підсумкової атестації з іноземної мови
складаються з трьох завдань. Перше - бесіда за поданою ситуацією;
друге - читання та переказ тексту; третє - письмова робота.
Перше завдання має на меті перевірити рівень сформованості
навичок та вмінь мовлення за допомогою зв'язного висловлювання,
зміст і форма якого визначається зазвичай ситуацією. Основними
характеристиками готовності до продукування зв'язного
висловлювання є засвоєння різноманітних мовленнєвих форм, зразків,
нормативного мовлення, зв'язність. Для того, щоб зміст завдання
усвідомлювався та правильно сприймався учнями, до кожної ситуації
подано інструкції щодо врахування психологічних особливостей та
навчального досвіду учнів. Кожна інструкція подається у вигляді
віртуальної проблемної ситуації, котру необхідно розв'язати
засобами іноземної мови.
Оцінюванню підлягає вміння вибирати з ряду іншомовних засобів
ті, що відповідають комунікативному завданню. Важливим складником
цієї технології є також вміння розгорнути свою відповідь за
рахунок часових, просторових, особистісних та інших характеристик
об'єкта або дії, спонукавши співбесідника запитанням або проханням
до продовження мовленнєвої взаємодії. Монологічне висловлювання
повинно відповідати ситуації, бути повним, послідовним,
комунікативно спрямованим (містити особистісні оціночні фрази,
власне ставлення учня до об'єкта висловлювання), лексично
насиченим, правильно фонетично і граматично оформленим.
Друге запитання білетів спрямоване на перевірку рівня
сформованості в учнів умінь і навичок з читання. Оцінюється
розуміння матеріалу, який читається, вміння узагальнювати зміст
прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати за
контекстом значення незнайомих слів.
Тексти добираються вчителем і повинні бути присвячені різним
аспектам життя людини. Основними джерелами текстів можуть бути
статті журналів і газет, брошур і проспектів, інструкції, програми
телебачення та радіо, театру і кіно, витяги з художніх творів.
Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів, тлумачення
яких не подається. Розуміння прочитаного тексту перевіряється
шляхом переказу. Під час переказу учнем прочитаного тексту
перевіряється вміння виділяти основну думку, робити висновки на
основі прочитаного тексту тощо.
Третє запитання білетів має на меті перевірити рівень
сформованості в учнів писемної мовленнєвої компетенції, тобто
вміння зафіксувати і передати письмово необхідну інформацію;
вміння правильно, з урахуванням соціокультурних відмінностей,
оформлювати і писати особистий лист, вітальну листівку,
оголошення, повідомлення, нотатки тощо.
Під час оцінювання відповідей учнів з третього завдання
звертається увага на оформлення ними структури речень, рівень
володіння лексичним матеріалом, рівень використання граматичних
засобів, кількість граматичних помилок, організацію тексту,
розвиток змісту, зв'язність тексту, логічне узгодження речень,
обізнаність із соціолінгвістичними аспектами; уміння здійснювати
комунікацію.
Під час підготовки до відповіді учням дозволяється
користуватися двомовними словниками.
Державна підсумкова атестація з гуманітарних предметів,
зазначених нижче, проводитиметься лише у тих загальноосвітніх
навчальних закладах, що не обрали державну підсумкову атестацію з
іноземної мови.
Державна підсумкова атестація з курсів української та
зарубіжної літератур, а також літератур національних меншин
проводитиметься в усній формі за білетами, які складаються з двох
завдань.
Завдання білетів відображають розмаїття представлених у
чинних програмах напрямів, методів, стилів, родів, жанрів, тем
тощо. Формулювання запитань відображають усталені у шкільній
практиці інтерпретації творів української, зарубіжної та інших
літератур, пропорційно поєднують різні аспекти вивчення
національного та світового художнього письменства: від
морально-етичного до суто естетичного.
У багатьох випадках формулювання запитань білетів
передбачають надання учневі можливості вибору конкретного
матеріалу для відповіді, тобто враховують варіативність програм із
літератур, різноманіття читацьких уподобань учнів, потребу
особистісної зорієнтованості у вивченні літератури.
Головними критеріями оцінювання відповіді школяра є знання
ним тексту аналізованого твору, його розуміння, усвідомлення
родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності, багатства
його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики. Важливим
також є сприйняття аналізованого твору в літературно-мистецькому
контексті епохи, коли його було написано, у зв'язках із
літературною традицією України і світу, а також уміння порівняти з
типологічно подібними літературно-мистецькими явищами інших епох.
Суттєвими є й поінформованість школярів щодо основних понять
теорії літератури та вміння ці знання застосовувати до матеріалу
конкретного літературного твору; розуміння школярем духовної
природи літературної творчості, уміння характеризувати й оцінювати
духовний світ персонажів і їхні морально-етичні цінності.
У окремих білетах для перевірки декламаторських умінь учнів,
сформованості у них техніки художнього читання та вміння донести
через усне слово авторський задум додатково передбачено читання
учнем напам'ять віршів або уривків із поетичних чи прозових творів
більшого обсягу. Формулювання завдань такого типу супроводжують
запитання білетів, пов'язані насамперед із поезією; як правило,
вони пропонують учням можливість вибирати вірш для декламування.
Використання учнями під час проведення державної підсумкової
атестації з української, зарубіжної та літератур національних
меншин допоміжних джерел (підручників, хрестоматій, видань творів
програмових авторів, антологій тощо) не допускається.
Державна підсумкова атестація з інтегрованого курсу
літератури (рідної та зарубіжної) проводитиметься в усній формі за
білетами. Для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
польською, молдовською, румунською, кримськотатарською, угорською
мовами білети розробляються Міністерством освіти і науки
Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і
погоджуються з Міністерством освіти і науки України (тексти
завдань подаються до 20 квітня 2008 р. до Міністерства освіти і
науки України української та рідною мовами, к. 316, 210, т.
486-11-05); з російською мовою - Міністерством освіти і науки
України.
У загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з навчанням
мовами національних меншин за рішенням Міністерства освіти і науки
Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій може
проводитися державна підсумкова атестація з мови навчання у формі
диктанту. Завдання з польської, молдовської, румунської,
кримськотатарської, угорської, болгарської мов визначаються
Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим,
управліннями освіти і науки обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій з посібників, що
мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України; з
російської мови атестація проводиться за посібником "Російська
мова. Збірник диктантів для державної підсумкової атестації. 9
клас" (авт. Полякова Т.М., Бикова К.І. та ін. - К.: Генеза, 2007,
2008), з румунської мови - за посібником "Збірник диктантів для
державної підсумкової атестації з румунської мови" (авт. Є.М.
Маноїл - Чернівці: Технодрук, 2004, 2007). На проведення атестації
відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу розпочинатиметься з
початком читання вчителем тексту.
Окрім цього, у загальноосвітніх навчальних закладах з
навчанням російською та румунською мовами державна підсумкова
атестація з мови навчання може проводитись і в усній формі.
Завдання визначаються за посібниками:
з російської мови - "Російська мова. Збірник текстів і
завдань для державної підсумкової атестації. 9 клас" (авт.
Бучацька Т.Г. та ін. - К.: Торсінг, 2004, 2005 або - К.: -
Майстер-клас, 2006);
з румунської мови - "Румунська мова. Збірник текстів і
завдань для державної підсумкової атестації. 9 клас"
(авт. Маноїл Є.М. - Чернівці: Технодрук, 2005).
Державна підсумкова атестація з історії України
проводитиметься в усній формі за білетами, котрі містять по два
запитання. Завдання зорієнтовані на визначення рівня навчальних
досягнень учнів із таких тем: особливості середньовічної епохи на
українських землях; середньовічна Україна як органічна складова
тогочасної Європи; особливості розвитку України у XVI- початку XIX
ст.; становище населення України у складі різних держав:
економічні процеси; суспільне, культурне, духовне й повсякденне
життя.
Особливий наголос під час підготовки до державної атестації
варто зробити на характеристиці історичних постатей. Значна
кількість питань зорієнтована також на вивчення історії рідного
краю. Під час підготовки учням дозволяється користуватися
настінними історичними картами, а також атласами.
У білетах зі всесвітньої історії звертається увага на
особливості розвитку світової цивілізації наприкінці XVIII - на
початку XX ст. Під час відповідей оцінюються вміння аналізувати
економічні, соціальні і культурні наслідки промислового
перевороту; характеризувати зміни у господарюванні, політичному
житті, утвердженні парламентаризму. Особливу увагу варто
акцентувати на вміння учнів визначати основні напрями політичної
еволюції провідних держав, розвитку духовного життя, зміни в
побуті людей та їх мисленні.
Оцінюючи відповідь дев'ятикласників також варто звернути
увагу на рівень сформованості предметних компетенцій:
хронологічних; просторових; інформаційних; мовленнєвих; логічних;
аксіологічних. Так, зокрема, дев'ятикласник має визначати дати і
хронологічні межі подій; встановлювати послідовність та
синхронність історичних подій; виділяти сутнісні ознаки
історичного періоду чи етапу; користуючись картою, визначати
причини та наслідки історичних подій, пов'язані з геополітичними
чинниками; використовувати карту як джерело інформації при
характеристиці історичних подій, явищ, процесів; розповідати про
історичні події й явища та описувати їх; давати історичну
характеристику видатним діячам; формулювати емоційно-ціннісну
оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб; визначати
причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій;
використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку
міжнародних відносин, політичних інтересів тієї чи іншої країни;
співставляти та порівнювати однотипні явища; синтезувати засвоєну
інформацію; оцінювати окремі факти, події; аналізувати та
узагальнювати; формулювати висновки та узагальнення; давати
визначення поняттям.
Державна підсумкова атестація з основ правознавства має на
меті визначити рівень навчальних досягнень учнів у системі
державно-правових реалій України; визначити та спрямовувати їх на
необхідність дотримання правових норм. Учні мають продемонструвати
розуміння питань, що собою являє сучасна держава і право,
особливості їх виникнення, функціонування і розвитку, їх роль та
функції в організації суспільних відносин, їх національні
особливості, вміння аналізувати суспільно-політичні події,
користуватися правовими актами. Особливу увагу варто приділити
практичним навичкам учнів, зокрема вмінню користуватися правовими
актами.
Білети також включають завдання з теорії держави і права,
основ публічного і приватного права.
Під час державної атестації дозволяється користуватися
схемами і таблицями, відповідними кодексами.
Державна підсумкова атестація з фізики проводиться в усній
формі за білетами. Білети укладено відповідно до чинної навчальної
програми для учнів 7-9-х класів 11-річної школи. Білети містять
три завдання, спрямовані на виявлення рівня оволодіння учнями
основних понять, законів і принципів фізики та сформованості
практичних умінь, необхідних для розуміння явищ і процесів, що
відбуваються у природі, техніці й побуті.
Перше запитання передбачає перевірку теоретичних знань
школярів, вміння ілюструвати виклад фактів та теорій відповідними
прикладами перебігу фізичних явищ, їх прояву в природі або
використання в технічних пристроях і повсякденному житті.
Друге та третє завдання мають практичний зміст, спонукають
учнів до виявлення вміння застосувати набуті знання у практичній
діяльності.
Відповідаючи на друге запитання білета, учень має
продемонструвати вміння планувати дослідження, використовувати
вимірювальні прилади та обладнання, проводити експерименти,
систематизувати та узагальнювати результати досліджень. Під час
підготовки обладнання для виконання лабораторних робіт учителеві
потрібно спиратися на опис їх проведення, що наводиться у
підручниках. Підбір обладнання для виконання експериментальних
завдань здійснюється відповідно до матеріально-технічного
забезпечення фізичного кабінету з урахуванням уточненого завдання
для дослідження певної фізичної величини або закономірності, що
пропонується вчителем.
Третє завдання - задача, що добирається вчителем з
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
