НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 1925 від 06.03.2008Про надання роз'яснення (щодо необхідності оформлення права на спадщину на майно юридичної особи у разі смерті засновника)
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
06.03.2008 N 1925
Про надання роз'яснення
Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва розглянув Ваш лист від 19.02.2008 N 49 з питання
необхідності оформлення права на спадщину на майно юридичної особи
у разі смерті засновника та повідомляє наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ) (далі - Закон про реєстрацію), у разі внесення змін до
установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників
(учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної
особи - засновника (учасника) та відмови інших засновників
(учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до
складу засновників, крім документів, які передбачені частиною
першої цієї статті, додатково подається нотаріально посвідчена
копія свідоцтва про смерть фізичної особи або відповідна довідка
органу реєстрації актів громадянського стану чи судове рішення про
оголошення громадянина померлим.
Спадкове право регулюється нормами Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (далі - ЦКУ).
Так, відповідно до статті 1216 ЦКУ ( 435-15 ) спадкуванням є
перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка
померла (спадкоємця), до інших спадкоємців.
Частиною першою статті 1268 ЦКУ ( 435-15 ) встановлено, що
спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину
або не прийняти її.
У разі, якщо спадкоємці засновника юридичної особи відсутні,
або з тих чи інших причин не прийняли спадщину, то слід зазначити,
що відповідно до статті 1277 ЦКУ ( 435-15 ) у разі відсутності
спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на
спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її
прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного
органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Отже, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за
законом, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття,
на підставі заяви відповідного органу місцевого самоврядування за
місцем відкриття спадщини суд визнає спадщину відумерлою.
Згідно із частинами другою та третьою статті 1277 ЦКУ
( 435-15 ) заява про визнання спадщини відумерлою подається після
спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність
територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, оскільки спадщина визнана судом відумерлою,
переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття
спадщини, то за загальним правилом спадкування територіальна
громада стає власником відумерлого майна і до неї переходять усі
прав та обов'язки спадкодавця.
Водночас, слід відмітити, що згідно із положенням статті 1285
ЦКУ ( 435-15 ), якщо у складі спадщини є майно, яке потребує
утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для
підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених
пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого
самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця
заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких
необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення
спадкоємців або прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, Держкомпідприємництво вважає, що
при вирішенні питання з приводу відмови спадкоємців від оформлення
права на спадщину на майно підприємства, необхідно дотримуватися
вищезазначених положень ЦКУ ( 435-15 ).
Голова К.Ващенко
<< Назад |
<<< Главная страница
|
