НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 01-16-430 від 26.02.2008Про виплату лікарняних та декретних у 2008 році
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ
ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Л И С Т
26.02.2008 N 01-16-430
Про виплату лікарняних та декретних у 2008 році
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та
про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від
28.12.07 р. N 107 ( 107-17 ) (далі - Закон N 107) були внесені
зміни та доповнення до Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими похованням" від
18.01.01 р. N 2240 ( 2240-14 ) (далі - Закон N 2240), а саме,
підпунктом 5 пункту 25 розділу II Закону N 107 було доповнено
частиною третьою статтю 4 Закону N 2240, яка передбачає, що
застрахованим особам (крім добровільно застрахованих та
застрахованих, які знаходились у страхових випадках, передбачених
Законом N 2240 (тимчасова непрацездатність, вагітність та пологи),
або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку), які сплачують страхові внески менше повних шести
календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних
місяців перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій
непрацездатності, вагітності та пологах відповідно до Закону
N 2240 виплачується виходячи з фактичної заробітної плати, з якої
було сплачено страхові внески, але не вище розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Особи, які застраховані на добровільних засадах у Фонді
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та
фізичні особи - підприємці, що сплачують єдиний податок (крім
осіб, які знаходились у страхових випадках, передбачених Законом
N 2240 ( 2240-14 ) (тимчасова непрацездатність, вагітність та
пологи), або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку), мають право на матеріальне забезпечення та
соціальні послуги за Законом N 2240 за умови сплати страхових
внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних
шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних
місяців перед настанням страхового випадку.
Норму ч. З ст. 4 Закону N 2240 ( 2240-14 ) слід застосовувати
для страхових випадків (тимчасова непрацездатність, вагітність та
пологи), які настали починаючи з 1 січня 2008 року. На страхові
випадки, які настали до 2008 року, незалежно від дати закриття
листка непрацездатності та подання його для оплати за місцем
роботи, поширюється норма ст. 112 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2007 рік" від 19.12.06 р. N 489 ( 489-16 ).
На відміну від діючої у 2007 році статті 112 Закону N 489
( 489-16 ) частиною 3 статті 4 Закону N 2240 ( 2240-14 )
встановлено, що застраховані особи мають сплачувати страхові
внески за повних шість календарних місяців. Поняття "повний
календарний місяць" перш за все стосується платників єдиного
податку, добровільно застрахованих осіб, а також осіб, робочий час
яких не підлягає обліку, доход яких обчислюється за календарні
дні. Якщо сплата страхових внесків такими особами здійснена з
доходу за період менший за календарний місяць, цей місяць не
зараховується до шестимісячного періоду.
Для застрахованих осіб, які працюють на умовах трудового
договору, це означає, що вони повинні знаходитися у трудових
відносинах із роботодавцем повний календарний місяць і сплачувати
в цьому місяці страхові внески із заробітної плати, нарахованої
згідно з графіком роботи підприємства чи окремого працівника.
Якщо працівник, який ніде не працював, влаштувався на
підприємство, наприклад, з 8 січня 2008 року, яке є першим робочим
днем цього місяця згідно з графіком роботи підприємства чи
графіком роботи працівника, то вважається що внески сплачено за
повний місяць, за умови, що він відпрацював та сплатив страхові
внески за всі робочі дні цього місяця.
Якщо працівник, який працює на умовах неповного робочого
часу, знаходиться в трудових відносинах повний календарний місяць
і сплачує внески із заробітної плати згідно з графіком роботи, то
такий місяць зараховується як повний календарний місяць, за який
сплачено страхові внески.
Місяць, коли працівник знаходився в оплачуваному простої,
незалежно від того, скільки він тривав (декілька днів чи весь
місяць), вважається повним календарним місяцем за умови сплати
страхових внесків із заробітної плати, яка зберігається за ним за
період простою.
Місяць, в якому застрахована особа перебувала в оплачуваній
відпустці чи знаходилась частину місяця в оплачуваній відпустці, а
другу частину місяця працювала, вважається повним, оскільки на
заробітну плату за період відпустки нараховуються страхові внески.
Підпунктом 14 пункту 25 розділу II Закону N 107 ( 107-17 )
статтю 52 Закону N 2240 ( 2240-14 ) доповнено частиною шостою, яка
встановлює, що матеріальне забезпечення, передбачене Законом
N 2240, виплачується застрахованій особі у разі, якщо звернення за
його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних
місяців з дня відновлення працездатності, встановлення
інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та
пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який
перебував на її утриманні.
Ця норма діє з 01.01.08 р. незалежно від дати настання
страхового випадку. Для обчислення періоду 12 календарних місяців
беруться цілі місяці з 1 по 31 число. Термін для звернення за
призначенням допомоги слід рахувати від 1 числа місяця, наступного
за тим, у якому настала відповідна подія (відновлення
працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у
зв'язку з вагітністю та пологами, смерть застрахованої особи або
члена сім'ї, який перебував на її утриманні).
Що стосується відпустки без збереження заробітної плати, то
частиною 3 статті 4 Закону N 2240 ( 2240-14 ) зарахування такого
періоду не передбачено, але згідно з роз'ясненнями працівників
Міністерства праці та соціальної політики, надрукованими в газеті
"Все про бухгалтерський облік" N 17 за 22.02.08 р., якщо працівник
частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної
плати (виключно тоді, коли її надано згідно з нормами Закону
України "Про відпустки") ( 504/96-ВР ), а іншу частину місяця
працював, вважається, що внески сплачено за повний місяць,
оскільки працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем
і з заробітної плати за відпрацьовані дні сплачено страхові
внески. А якщо працівник був у відпустці без збереження заробітної
плати весь місяць, вважається, що за такий місяць внески не
сплачено.
Заступник директора С.Буринський
<< Назад |
<<< Главная страница
|
