НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 1/9-771 від 18.12.2007Щодо вдосконалення системи оцінювання результативності діяльності вищих навчальних закладів
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
18.12.2007 N 1/9-771
Ректорам вищих навчальних
закладів III-IV рівнів
акредитації
На виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи
щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні"
( 1013/2005 ) про створення національної системи моніторингу
якості освіти Міністерство освіти і науки продовжує роботу щодо
вдосконалення системи оцінювання результативності діяльності вищих
навчальних закладів. З цією метою розроблено методику ранжування
вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
Враховуючи актуальність проблеми, необхідно до 28 січня
2008 року подати в електронній версії формату Microsoft Excel на
електронну адресу ministry@mon.gov.ua дані про результати
діяльності вищого навчального закладу за 2006-2007 навчальний рік
станом на 1 жовтня 2007 року за формою відповідно до вимог, що
додаються. Дані про результати фінансової діяльності подаються
станом на 01.01.2008 року. Зазначені результати діяльності будуть
використані для визначення рейтингів вищих навчальних закладів.
Для забезпечення довіри до результатів аналітичних досліджень
керівникам вищих навчальних закладів необхідно: створити у вищому
навчальному закладі тимчасову робочу групу з формування первинної
бази даних вищого навчального закладу; забезпечити достовірність,
об'єктивність і точність даних відповідно до вимог, що додаються;
подати матеріали до встановленого терміну; внести у разі
необхідності свої пропозиції щодо усунення проблем, які виникають
при формуванні первинної бази даних у заданому форматі.
Заступник Міністра В.Шинкарук
Додаток
МЕТОДИКА
ранжування вищих навчальних закладів
III-IV рівнів акредитації
Входження вищої освіти України в Болонський процес порушує
питання адаптування вітчизняної системи вищої освіти до
загальноєвропейського освітнього простору. Тому проблема
трансформації вищої освіти в контексті вимог Болонського процесу є
надзвичайно актуальною. Участь вищої освіти України в реалізації
принципів Болонської декларації має бути спрямована на її
поступальний розвиток і набуття нових якісних змін зі збереженням
кращих національних традицій та надбань вітчизняної освіти і
науки, національних ознак якості вищої освіти.
У контексті викладених підходів треба розглянути можливість
створення національної системи моніторингу якості освіти,
застосування рейтингових систем для оцінювання результативності
діяльності навчальних закладів та системи освіти в цілому.
Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за
динамікою процесів в освіті, що дає можливість надати
організаторам освіти об'єктивну інформацію та знання, дуже
необхідні для коригування базових стратегій розвитку. Складова
системи моніторингу - це система ранжування та рейтингів
навчальних закладів, які сьогодні широко застосовуються у практиці
управління освітою в країнах світу та Європи зокрема. Особливо у
сфері вищої освіти все ширше використовуються різноманітні
рейтинги і таблиці ліг університетів. З'являються тенденції
створення нових державних та регіональних рейтингів. Багато
періодичних видань різних країн публікує інституціальні та
програмні рейтинги.
Метою запропонованої рейтингової системи управління вищою
освітою є оцінювання результативності діяльності вищого
навчального закладу, визначення його пріоритетів за певними
індикаторами, встановлення його інтегрального рейтингу в системі
або галузевій групі. Рейтингова система створює умови прозорості
для зовнішнього оцінювання діяльності вищих навчальних закладів і
дає змогу: інформувати суспільство про стан функціонування вищої
освіти і рівень досягнень вищих навчальних закладів, зокрема, щодо
якості освітньої діяльності та якості вищої освіти; забезпечити
органи управління освітою інформацією про стан та динаміку
розвитку вищих навчальних закладів як за галузевими групами, так і
в системі їх позиціонування на ринку освітніх послуг і ринку
праці; інформувати науково-педагогічні та студентські колективи,
адміністрації вищих навчальних закладів про ефективність та
результативність їх роботи; коригувати базові стратегії розвитку
вищої освіти, приймати адекватні управлінські рішення щодо
удосконалення системи управління якістю вищої освіти;
використовувати результати рейтингу при проведенні акредитації
вищих навчальних закладів.
Запропонована методика ранжування вищих навчальних закладів
на концептуальному рівні передбачає: системний аналіз результатів
діяльності вищих навчальних закладів, їх структуризацію за
тематичними напрямами та представлення у вигляді ієрархії;
формування первинної бази даних; кількісну оцінку пріоритетів
рейтингових індикаторів, які входять до складу цієї ієрархії, що
дає змогу визначити вплив кожного рейтингового індикатора як
структурного компоненту на кінцевий результат ранжування;
обчислення субіндексів, індексів тематичних напрямів та
інтегральних рейтингових індексів кожного вищого навчального
закладу, які входять в таблицю ранжування, та системи в цілому.
На підставі аналізу результативності діяльності вищих
навчальних закладів запропонована ієрархія ранжування, наведена на
рис. 1. Верхній рівень - це інтегральний рейтинговий індекс (IPI),
другий рівень - індекси (I) за тематичними напрямами, третій
рівень - коефіцієнти пріоритетності (K) за рейтинговими
індикаторами, четвертий рівень - рейтингові індикатори (P) за
тематичними напрямами, п'ятий рівень - первинна база даних, яка
формується на підставі абсолютних показників (П).
( va771290-07 )
Рис. 1. Ієрархія системи ранжування вищої освіти
Абсолютні показники та похідні від них рейтингові індикатори
формуються в межах тематичних напрямів, які певною мірою
узагальнюють результативність діяльності вищих навчальних закладів
у певних функціональних областях, а саме: презентація здобутків на
міжнародному рівні; презентація здобутків на національному рівні;
доступ, організаційна структура та управління;
науково-педагогічний потенціал; підготовка наукових та
науково-педагогічний кадрів; інтеграція вищої освіти і науки;
результативність підготовки фахівців; фінансові ресурси;
інформаційні ресурси; навчальна та соціальна інфраструктура.
Отже, з урахуванням міжнародного досвіду та пропозицій вищих
навчальних закладів методологія розрахунку інтегральних
рейтингових індексів передбачає проміжний етап - обчислення
індексів за тематичними напрямами, які характеризують кожний з
основних аспектів діяльності вищих навчальних закладів та системи
в цілому. Це дає змогу забезпечити синергетичний та комплексний
підхід до оцінювання результативності діяльності кожного вищого
навчального закладу, в порівнянні з результативністю системи.
Отже, характеристика кожного тематичного напряму визначається
через його складові рейтингові індикатори (P), коефіцієнти
пріоритетності (K), субіндекси (i) та індекси (I) тематичних
напрямів. Це дає можливість проаналізувати діяльність вищих
навчальних закладів, визначити їх сильні та слабкі сторони за
кожним рейтинговим індикатором та тематичним напрямом.
Всі абсолютні показники діяльності вищих навчальних закладів
мають пойменований вимір, тому і рейтингові індикатори є
пойменованими величинами. Враховуючи різні масштаби вищих
навчальних закладів (чисельність студентів та викладачів, обсяги
прийому, матеріально-технічна база тощо), для порівняння та
зіставлення інформаційної бази рейтингові індикатори є похідними й
відносними (на 100 студентів денної форми навчання, на 100 штатних
науково-педагогічних працівників тощо) і формуються у розрізі
вищих навчальних закладів та системи в цілому на підставі
абсолютних показників. Усі рейтингові індикатори є
індикаторами-стимуляторами, зростання яких сприяє збільшенню
індексів тематичних напрямів та інтегральних рейтингових
індикаторів. Якщо вищий навчальний заклад посідає в рейтинговій
таблиці за рейтинговим індикатором більш високе місце, це означає,
що результат діяльності за цим індикатором є більш позитивним.
Експериментальне ранжування вищих навчальних закладів
III-IV рівнів акредитації усіх форм власності та підпорядкування
здійснено на підставі моніторингу абсолютних показників
результативності їх діяльності. Довіра до результатів ранжування
головним чином залежить від достовірності, об'єктивності та
точності поданої вищими навчальними закладами первинної
інформації.
Методика формування первинної бази даних, розрахунку
рейтингових індикаторів (P), коефіцієнтів пріоритетності (K),
субіндексів, індексів (i) за тематичними напрямами (I) та
інтегральних рейтингових індексів (IPI) передбачає певні
технології, процедури та правила визначення рейтингів вищих
навчальних закладів за результатами їх діяльності і здійснюється
поетапно у такій послідовності.
Перший етап. Формування первинної бази даних на підставі
звітної інформації вищих навчальних закладів за регламентованими
формами у вигляді показників П (n-ий показник j-го вищого
nj
навчального закладу (далі - університет)), які мають абсолютні
виміри і не підлягають порівнянню через різні масштаби вищих
навчальних закладів.
Результати формування первинної бази даних можна подати у
вигляді таблиці 1.
Таблиця 1. Первинна база даних у форматі "Університет -
система"
------------------------------------------------------------------
| Назва вищого | П | П | П | П | П |
| навчального | 1 | 2 | 3 | n | b |
| закладу | | | | | |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
| ВНЗ | П | П | П | П | П |
| 1 | 11 | 21 | 31 | n1 | b1 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
| ВНЗ | П | П | П | П | П |
| 2 | 12 | 22 | 32 | n2 | b2 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
| ВНЗ | П | П | П | П | П |
| 3 | 13 | 23 | 33 | n3 | b3 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
| ...... | ...... | ...... | ...... | ...... | ...... |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
| ВНЗ | П | П | П | П | П |
| j | 1j | 2j | 3j | nj | bj |
------------------------------------------------------------------
Другий етап. Обчислення рейтингових індикаторів університетів
на підставі абсолютних показників П вищих навчальних закладів.
nJ
Рейтингові індикатори P (i - рейтинговий індикатор j-го
iJ
університету) розраховуються за регламентованими формулами.
Рейтингові індикатори вищих навчальних закладів є відносними
величинами і розглядаються як відношення базового абсолютного
показника (зміст рейтингового індикатора) до масштабного. Отже,
вимір рейтингового індикатора є масштабованим на 100
науково-педагогічних працівників, 100 студентів денної форми
навчання, одного студента денної форми навчання тощо. Такий підхід
забезпечує процес порівняння результативності діяльності вищих
навчальних закладів з урахуванням їх масштабів.
Наступний крок передбачає визначення рейтингових індикаторів
системи. Система - це сукупність вищих навчальних закладів, які є
суб'єктами ранжування. З огляду на це, рейтингові індикатори
системи обчислюються за формулою:
P = SP / SP (1)
ic ij ijn
де: P - i-ий рейтинговий індикатор системи;
ic
SП - сума i-го показника j-их університетів;
ij
SП - сума i-го нормуючого показника j-их університетів;
ijn
1 = J m, m - кількість вищих навчальних закладів, які
беруть участь у ранжуванні;
S - знак суми.
Результати розрахунків рейтингових індикаторів вищих
навчальних закладів та системи представлено в табл. 2.
Таблиця 2. Рейтингові індикатори у форматі "Університети -
система"
------------------------------------------------------------------
| Назва вищого | P | P | P | P | P |
| навчального | 1 | 2 | 3 | i | m |
| закладу | | | | | |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|ВНЗ | P | P | P | P | P |
| 1 | 11 | 21 | 31 | i1 | m1 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|ВНЗ | P | P | P | P | P |
| 2 | 12 | 22 | 32 | i2 | m2 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|ВНЗ | P | P | P | P | P |
| 3 | 13 | 23 | 33 | i3 | m3 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|...... | ...... | ...... | ...... | ...... | ...... |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|ВНЗ | P | P | P | P | P |
| j | 1j | 2j | 3j | ij | mj |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|P = SП / | P | P | P | P | P |
| ic ij | 1c | 2c | 3c | ic | mc |
|SП | | | | | |
| ijn | | | | | |
|Система | | | | | |
------------------------------------------------------------------
Третій етап. Обчислення коефіцієнтів пріоритетності кожного
вищого навчального закладу і системи. Коефіцієнт пріоритетності -
це відношення рейтингового індикатора вищого навчального закладу
до відповідного середнього рейтингового індикатора системи, і
характеризує його позиціонування на шкалі рейтингового індикатора
по відношенню до системи.
Обчислення здійснюється за формулою:
K = P / P (2)
ij ij ic
де: K - i-ий коефіцієнт пріоритетності i-го рейтингового
ij
індикатора j-го університету.
Отже, виміри коефіцієнтів пріоритетності рейтингових
індикаторів університетів можуть перебувати в межах:
0 = K = K
ij imax*
Це дає можливість позиціонування університету відносно
системи в певному діапазоні шкал за коефіцієнтами пріоритетності
рейтингових індикаторів, тобто визначити сильні (краще системи) та
слабкі (гірше системи) сторони вищого навчального закладу. З
огляду на формулу (2), коефіцієнти пріоритетності системи за
рейтинговими індикаторами дорівнюють одиниці (K = 1). Результати
ic
можуть бути подані у вигляді табл. 3.
Таблиця 3. Коефіцієнти пріоритетності рейтингових індикаторів
у форматі "Університети - система"
------------------------------------------------------------------
| Назва вищого | K | K | K | K | K |
| навчального | 1 | 2 | 3 | i | m |
| закладу | | | | | |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|ВНЗ | K | K | K | K | K |
| 1 | 11 | 21 | 31 | i1 | m1 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|ВНЗ | K | K | K | K | K |
| 2 | 12 | 22 | 32 | i2 | m2 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|ВНЗ | K | K | K | K | K |
| 3 | 13 | 23 | 33 | i3 | m3 |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|...... | ...... | ...... | ...... | ...... | ...... |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|ВНЗ | K | K | K | K | K |
| J | 1J | 2J | 3J | iJ | mJ |
|----------------+---------+--------+---------+---------+--------|
|Система (K ) | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 1,00 |
| c | | | | | |
------------------------------------------------------------------
П'ятий етап. Обчислення інтегрального рейтингового індексу
(IPI) університетів та системи, які є суб'єктами ранжування.
Реалізація цього етапу може бути здійснена за адитивною моделлю,
тобто моделлю, до якої фактори (рейтингові індикатори) входять у
вигляду алгебраїчної суми субіндексів рейтингових індикаторів:
IPI = Si (3)
j ij
де: IPI - інтегральний рейтинговий індекс j-го університету;
j
m - кількість рейтингових індикаторів системи;
i - субіндекс i-го рейтингового індикатора j-го
ij
університету i визначається як відношення коефіцієнта
пріоритетності рейтингового індикатора до суми коефіцієнтів
пріоритетності системи;
S - знак суми.
i = K / SK = K / m. (4)
ij ij ic iJ
S - знак суми.
Таблиця 4. Субіндекси (i ) рейтингових індикаторів та
ij
інтегральні рейтингові індекси (IPI ) у форматі "Університети -
j
система"
------------------------------------------------------------------
| Назва вищого | i | i | i | i | i | IPI = |
| навчального | 1 | 2 | 3 | i | m | Si |
| закладу | | | | | | ij |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | i | i | i | i | i | IPI |
| 1 | 11 | 21 | 31 | i1 | m1 | 1 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | i | i | i | i | i | IPI |
| 2 | 12 | 22 | 32 | i2 | m2 | 2 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | i | i | i | i | i | IPI |
| 3 | 13 | 23 | 33 | i3 | m3 | 3 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ...... |...... |...... |...... |...... |...... | ...... |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | i | i | i | i | i | IPI |
| J | 1j | 2j | 3j | ij | mj | j |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| Система | i | i | i | i | i | 1,00 |
| | 1c | 2c | 3c | ic | mc | |
------------------------------------------------------------------
Шостий етап. Визначення індексів за тематичними напрямами.
Для рейтингового управління вищим навчальним закладом недостатньо
знати свою позицію на глобальній рейтинговій шкалі. Виникає
необхідність знати свої сильні і слабкі сторони за тематичними
напрямами, які окреслюють певні функціональні області діяльності
університету. Запропонована модель дає змогу розв'язати цю
проблему. До ієрархії рейтингової системи входять рейтингові
індикатори та їх коефіцієнти пріоритетності по відношенню до
системи, які об'єднуються за певними тематичними напрямами. Отже,
кожний тематичний напрям має певний набір рейтингових індикаторів,
ідентифікованих за результатами діяльності у цьому напрямі.
Практика показує, що кількість рейтингових індикаторів в
тематичних напрямах різна. А це означає, що в разі обчислення
індекса тематичного напряму як складової системи зі своїми
коефіцієнтами пріоритетності і кількістю рейтингових індикаторів,
будемо мати різну чутливість в силу різної кількості рейтингових
індикаторів в тематичних напрямах. Застосування такої моделі
визначення інтегрального рейтингового індексу є проблематичним.
З огляду на ці застереження, індекси тематичних напрямів
визначаються як відношення суми коефіцієнтів пріоритетності
рейтингових індикаторів тематичного напряму до суми коефіцієнтів
пріоритетності системи за формулою:
I = SK / SK = SK / m = Si (6)
tJ itJ ic itJ itJ
де: I - індекс t-го тематичного напряму j-го університету;
tJ
SK - сума i-их коефіцієнтів пріоритетності t-го
itJ
тематичного напряму j-го університету;
SK - сума коефіцієнтів пріоритетності системи, а SK = m;
ic ic
Si - сума субіндексів t-го тематичного напряму j-го
itJ
університету. Кількість субіндексів тематичного напряму (g)
дорівнює кількості рейтингових індикаторів, які формують цей
тематичний напрям;
S - знак суми.
Таблиця 5. Субіндекси рейтингових індикаторів та індексів
тематичного напряму у форматі "Університети - система"
------------------------------------------------------------------
| Назва вищого | i | i | i | i | i | I = |
| навчального | 1 | 2 | 3 | i | g | t |
| закладу | | | | | | SI |
| | | | | | | itj |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | i | i | i | i | i | I |
| 1 | 11 | 21 | 31 | i1 | g1 | t1 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | i | i | i | i | i | I |
| 2 | 12 | 22 | 32 | i2 | g2 | t2 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | i | i | i | i | i | I |
| 3 | 13 | 23 | 33 | i3 | g3 | t3 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ...... |...... |...... |...... |...... |...... | ...... |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | i | i | i | i | i | I |
| J | 1J | 2J | 3J | iJ | gJ | tJ |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| Система | i | i | i | i | i | I |
| | 1c | 2c | 3c | ic | gc | tc |
------------------------------------------------------------------
Аналогічно обчислюється індекс по кожному тематичному напряму
в діапазоні рейтингових індикаторів рейтингової системи. Кількість
тематичних напрямів перебуває в межах 1.0 = t = s, де s -
кількість тематичних напрямів.
Отже, інтегральний рейтинговий індекс (IPI) може бути
розрахований за формулою:
IPI = SI (7)
J tJ
де: IPI - інтегральний рейтинговий індекс J-го університету;
J
SI - сума індексів тематичних напрямів J-го університету;
tJ
S - знак суми.
У моделі ранжування відповідно до тематичних напрямів обрано
індекси, які є узагальнюючими характеристиками тематичних
напрямів, вимір якого може вживатися для ранжування університетів
в межах тематичного напряму:
I - індекс міжнародної презентації;
1
I - індекс національної презентації;
2
I - індекс доступу, організаційної структури та управління;
3
I - індекс науково-педагогічного потенціалу;
4
I - індекс відтворення науково-педагогічного потенціалу;
5
I - індекс інтеграції;
6
I - індекс результативності підготовки;
7
I - індекс фінансових ресурсів;
8
I - індекс інформаційних ресурсів;
9
I - індекс навчальної та соціальної інфраструктури.
10
Сьомий етап. Верифікація результатів обчислення інтегральних
рейтингових індексів. Процес верифікації полягає у зіставленні
результатів обчислення інтегральних рейтингових індексів за
формулою (3) з результатами, обчисленим за формулою (7), які
повинні бути рівнозначними, тобто IPI (ф. 3) = IPI (ф. 7).
Восьмий етап. Подання інформації за результатами обчислень
для виявлення проблем, формування мети, розробки
короткотермінових, середньотермінових і довгострокових базових
стратегій розвитку вищого навчального закладу та їх коригування.
Інформація може бути представлена за кожною галузевою групою у
вигляді таблиць, які відображають коефіцієнти пріоритетності за
рейтинговими індикаторами вищих навчальних закладів та системи
(табл. 6). Пропонується подати індекси тематичних напрямів (I) та
інтегральні рейтингові індекси (IPI) вищих навчальних закладів та
системи. Наведена інформація буде прозорою, доступною для аналізу
і дає підстави для визначення позиціонування вищого навчального
закладу на рейтингових шкалах рейтингових індикаторів, тематичних
напрямів та на шкалі глобального рейтингу. Послідовність аналізу
має бути такою: "Інтегральний рейтинговий індекс - індекси
тематичних напрямів - рейтингові індикатори".
Таблиця 6. Індекси тематичних напрямів у форматі
"Університети - система"
------------------------------------------------------------------
| Назва вищого | I | I | I | I | I | IPI = |
| навчального | 1 | 2 | 3 | t | s | j |
| закладу | | | | | | SI |
| | | | | | | tj |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | I | I | I | I | I | IPI |
| 1 | 11 | 21 | 31 | t1 | s1 | 1 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | I | I | I | I | I | IPI |
| 2 | 12 | 22 | 32 | t2 | s2 | 2 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | I | I | I | I | I | IPI |
| 3 | 13 | 23 | 33 | t3 | s3 | 3 |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ...... |...... |...... |...... |...... |...... | ...... |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| ВНЗ | I | I | I | I | I | IPI |
| J | 1J | 2J | 3J | tJ | sJ | J |
|--------------+-------+-------+-------+-------+-------+---------|
| Система | I | I | I | I | I | 1,00 |
| | 1t | 2t | 3t | tJ | st | |
------------------------------------------------------------------
Рейтинги вищих начальних закладів, обчислені за даною
методикою, будуть об'єктивними і користуватися довірою серед
академічної спільноти, тільки тоді, коли вищі навчальні заклади:
забезпечать подання достовірної, об'єктивної і точної інформації
про результати своєї діяльності; створять жорсткий вихідний
контроль якості інформації; групи збору, формування та
узагальнення інформації відповідно до регламентованої форми
первинної бази даних будуть працювати професійно та відповідально;
забезпечать відповідність первинної бази даних статистичній
звітності (форма 2-3 нк ( z1058-04 ) та інші).
ВИМОГИ
до формування первинної бази даних
вищих навчальних закладів
1. Первинна база даних повинна бути достовірною, об'єктивною,
точною і віддзеркалювати реальні результати діяльності вищого
навчального закладу за звітний період.
2. Показники підлягають вхідному контролю. У разі
необхідності можливе зіставлення первинної бази даних з даними
Держкомстату, департаменту науково-технічного розвитку,
департаменту економіки та фінансування, Комітету з фізичного
виховання та спорту, Інституту інноваційних технологій та змісту
освіти тощо.
3. Абсолютні показники є зведеними і охоплюють результати
діяльності базового вищого навчального закладу та його
відокремлених структурних підрозділів, у яких навчаються студенти
за програмами бакалавра, спеціаліста та магістра.
4. Студенти, які навчаються у відокремлених структурних
підрозділах за програмами бакалавра, спеціаліста та магістра,
вносяться в контингент студентів базового вищого навчального - за
відповідними формами навчання.
5. Вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації (коледжі,
технікуми, училища), які входять до структури базового вищого
навчального закладу, не враховуються.
6. Абсолютні показники заносяться в регламентовану форму
(додаток I), яка не підлягає змінам. Відсутність абсолютного
показника (явища не було) позначається в регламентованій формі
позначкою "0".
7. Одиниці виміру показників повинні точно відповідати
вказаним у регламентованій формі звіту.
8. Дані за показниками, які відображають прийом, контингент
студентів, випуск, науково-педагогічні кадри, матеріально-технічну
базу, повинні відповідати даним форми державного спостереження
N 2-3 нк "Звіт вищого навчального закладу на початок навчального
року" ( z1058-04 ), приводяться станом на 01.10.2007 і повинні
бути адекватними даним Держкомстату (форма 2-3 нк).
9. Дані за показниками, які відображають фінансову
діяльність, приводяться станом на 01.01.2008 і повинні бути
адекватними даним Звіту про виконання Зведеного бюджету України по
видатках.
10. Форму на паперових носіях (додаток 1) направити
департаменту вищої освіти за підписом керівника вищого навчального
закладу та головного бухгалтера із зазначенням прізвища і телефону
виконавця.
11. У показнику П враховується тільки шість академій:
11
Національна академія наук України) Академія медичних наук України,
Українська академія аграрних наук, Академія педагогічних наук
України, Академія правових наук України, Академія мистецтв
України.
12. У показнику П враховуються лауреати державних премій:
13
Державна премія України в галузі науки і техніки та Державна
премія України імені Т.Шевченка.
13. В показнику П враховуються:
14
14. Почесні звання України: "Народний артист України",
"Народний архітектор України", "Народний художник України"
а. Почесні звання "Заслужений артист України", "Заслужений
архітектор України", "Заслужений будівельник України", "Заслужений
винахідник України", "Заслужений вчитель України", "Заслужений
діяч мистецтв України", "Заслужений діяч науки і техніки України",
"Заслужений донор України", "Заслужений економіст України",
"Заслужений енергетик України", "Заслужений журналіст України",
"Заслужений лікар України", "Заслужений лісівник України",
"Заслужений майстер народної творчості України", "Заслужений
машинобудівник України", "Заслужений металург України",
"Заслужений працівник ветеринарної медицини України", "Заслужений
працівник культури України", "Заслужений працівник освіти
України", "Заслужений працівник охорони здоров'я України",
"Заслужений працівник промисловості України", "Заслужений
працівник сільського господарства України", "Заслужений працівник
соціальної сфери України", "Заслужений працівник сфери послуг
України", "Заслужений працівник транспорту України", "Заслужений
працівник фізичної культури і спорту України", "Заслужений
природоохоронець України", "Заслужений раціоналізатор України",
"Заслужений художник України", "Заслужений шахтар України",
"Заслужений юрист України".
15. Форму представити в електронній версії формату Microsoft
Excel на електронну адресу ministry@mon.gov.ua або в крайньому
випадку на магнітному носії (дискета 3,5') в департамент вищої
освіти (кімната 240).
16. Файл для заповнення в форматі Microsoft Excel додається
(додаток 1 до листа МОН від 12.01.2007 N 1/9-7). Подання
інформації повинно бути тільки в зазначеному регламентованому
файлі (додаток 1).
Консультативна допомога щодо заповнення форми та отримання
інформації за контактними телефонами керівника робочої групи МОН
Ямкового В.А.: (044) 486-16-64;
(044) 486-73-23; Факс: (044) 486-76-23.
{ Додаток 1 не наводиться }
<< Назад |
<<< Главная страница
|
