НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 666/6/16-1515-26 від 24.01.2007Щодо окремих питань оподаткування
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
24.01.2007 N 666/6/16-1515-26
Щодо окремих питань оподаткування
(Витяг)
... Державна податкова адміністрація розглянула лист ...
щодо окремих питань оподаткування і повідомляє.
Питання, поставлені у листі, чітко врегульовані податковим
законодавством.
1. Щодо оподаткування податком на додану вартість операції
повернення об'єкта фінансового лізингу.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі -
Закон) операції з передачі об'єкта фінансового лізингу у
користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування
податком на додану вартість.
При цьому датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця
(лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата
фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у
користування орендарю (лізингоотримувачу) (підпункт 7.3.4
пункту 7.3 статті 7 Закону ( 168/97-ВР )).
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) фінансовий лізинг (оренда) -
господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає
відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання
орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно
із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого
орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з
правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий
(орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема, об'єкт
лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не
менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації,
визначеними статтею 8 цього Закону ( 334/94-ВР ), та орендар
зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку
дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною,
визначеною у такому лізинговому договорі.
Враховуючи зазначене, повернення об'єкта фінансового лізингу
з метою оподаткування розглядається як продаж об'єкта, придбаного
на умовах фінансового лізингу і оподатковується податком на додану
вартість у загальновстановленому порядку.
2. Щодо застосування касового методу податкового обліку.
Відповідно до підпункту 7.3.9 пункту 7.3 статті 7 Закону
( 168/97-ВР ) особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних
місяців мала оподатковувані поставки менше 300 тис. грн. (без
урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового
обліку.
Якщо зазначений вибір здійснюється під час реєстрації такої
особи як платника цього податку, касовий метод починає
застосовуватися з моменту такої реєстрації і не може бути змінений
до кінця року, протягом якого відбулася така реєстрація.
Якщо зазначений вибір здійснюється протягом будь-якого часу
після реєстрації особи як платника цього податку, касовий метод
починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за
податковим періодом, в якому був зроблений такий вибір, і не може
бути змінений протягом наступних дванадцяти місячних (чотирьох
квартальних) податкових періодів.
Застосування касового методу зупиняється з податкового
періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник
податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил
визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового
кредиту (методу нарахувань) чи досягає 300 тис. грн. обсягу
оподатковуваних операцій.
Платник податку має право самостійно відмовитися від касового
методу по закінченні мінімального строку перебування на касовому
методі шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового
органу за місцем податкової реєстрації.
При досягненні 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій
платник податку зобов'язаний відмовитися від касового методу
шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу,
в якому він є зареєстрованим як платник податку, разом з
податковою декларацією з податку на додану вартість ( z0250-97 )
за результатами звітного (податкового) періоду, у якому було
досягнуто 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій.
У разі неподання платником податку такої заяви у встановлені
строки податковий орган повинен перерахувати суму податкових
зобов'язань та податкового кредиту такого платника податку
починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата
подання його заяви про відмову від касового методу, а платник
податку позбавляється права використання касового методу протягом
наступних 36 податкових місяців.
Щодо 3 питання. Порядок обчислення і сплати податку з
власників транспортних засобів регулюється Законом України від
11.12.91 р. N 1963-XII ( 1963-12 ) "Про податок з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із
змінами та доповненнями (далі - Закон), яким встановлено, що
платниками цього податку є, зокрема, підприємства, установи та
організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи,
які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію,
перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в
Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби,
а об'єктом оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні
машини і механізми, визначені як об'єкти оподаткування під
відповідним кодом за Українською класифікацією товарів
зовнішньоекономічної діяльності ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14,
2371г-14 ) у ст. 2 цього Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону ( 1963-12 ) податок з визначених
цим Законом власників наземних транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів обчислюється юридичною особою
самостійно. Розрахунок суми податку складається на підставі
звітних даних (балансу) про кількість транспортних засобів та
інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня
поточного року і подається юридичною особою до податкових органів
за місцем реєстрації транспортних засобів у порядку і строки,
встановлені Законом.
Визначена у розрахунку сума податку вважається узгодженою
сумою (п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами", із змінами та
доповненнями) і сплачується юридичними особами щоквартально
рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним
кварталом, на спеціальні рахунки відповідного бюджету.
Отже, враховуючи викладене вище, у випадку передачі
транспортних засобів у спільну діяльність платником податку з
власників транспортних засобів є юридична особа - власник
транспортного засобу щодо транспортних засобів, зареєстрованих в
органах ДАІ МВС України на його ім'я.
Щодо 4 питання. Оподаткування доходів, одержуваних
громадянами, регулюється Законом України від 22 травня 2003 року
N 889 ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі -
Закон).
Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону ( 889-15 ) дохід
визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і
нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому
числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку
у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного
звітного податкового періоду, як на території України, так і за її
межами, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (п. 1.2
ст. 1 Закону), до складу якого, зокрема, включаються доходи у
вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними
паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні
папери, формах (п. 1.3 "в" ст. 1 Закону).
Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного
прибутку визначено у п. 9.6 ст. 9 Закону ( 889-15 ).
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця
між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого
інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується
виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого
активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також
операції з обміну одного інвестиційного активу на інший
інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його
емітентом, яке належало платнику податку.
Вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду
господарського товариства слід розглядати як придбання ним за
власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його
власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді
товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід
у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону ( 889-15 ). Визначення терміна
"корпоративні права" надано у п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
При відчуженні (продажу, переуступці) у подальшому такого
корпоративного права (інвестиційного активу) об'єктом
оподаткування податком з доходів фізичних осіб вважатиметься
інвестиційний прибуток, при визначенні якого врахуються витрати,
пов'язані з придбанням такого корпоративного права.
Одночасно повідомляємо, що відповідно до підпункту 4.4.2
статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 )
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" та пункту 1.11 Порядку
надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства,
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
від 12.04.2003 р. N 176 ( z0326-03 ) (зареєстроване в Міністерстві
юстиції України 23.04.2003 р. за N 326/7647), податкове
роз'яснення надається податковими органами на запит платника
податків для використання такого роз'яснення при обрахуванні ним
сум податкових зобов'язань та під час проведення ним апеляційних
процедур, при наданні платником інформації про конкретні обставини
справи.
Заступник Голови Л.Боєнко
<< Назад |
<<< Главная страница
|
