НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 01-8/141 від 12.02.2002Про деякі питання оподаткування операцій з продажу майна банкрута
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
N 01-8/141 від 12.02.2002
Господарські суди України
Про деякі питання оподаткування
операцій з продажу майна банкрута
( Із змінами, внесеними згідно з Листами Вищого
господарського суду
N 01-8/340 ( v_340600-02 ) від 25.03.2002
N 01-8/537 ( v_537600-03 ) від 19.05.2003 )
У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних
з оподаткуванням операцій з продажу майна банкрута, Вищий
господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу
господарських судів на таке.
1. Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -
Закон) ( 2343-12 ) до повноважень ліквідатора у справі про
банкрутство відноситься, зокрема, реалізація майна банкрута для
задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у
порядку, передбаченому Законом. ( Абзац перший пункту 1 із
змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду
N 01-8/340 ( v_340600-02 ) від 25.03.2002 )
Порядок продажу майна банкрута передбачено статтею 30 Закону
( 2343-12 ), згідно з частиною 10 якої продаж майна банкрута
оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між
ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
2. За змістом статей 3, 5 та 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) операції з продажу майна банкрута
відносяться до об'єкту оподаткування і оподатковуються за ставкою
20 відсотків. Отже у разі проведення операцій з продажу майна
банкрута ліквідатор є платником податку на додану вартість у
порядку, передбаченому Законом України "Про податок на додану
вартість".
3. Відповідно до статті 31 Закону ( 2343-12 ) кошти, одержані
від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог
кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги щодо
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у
третю чергу. Отже податок на додану вартість за операціями з
продажу майна банкрута повинен сплачуватись до бюджету лише після
задоволення вимог кредиторів першої та другої черг, визначених
статтею 31 Закону, а не у строк, встановлений підпунктом 7.7.1
пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ).
4. Відповідно до частини 12 статті 21 Закону ( 2343-12 )
розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру,
проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у
затвердженому господарським судом плані санації, в порядку
черговості, установленому статтею 31 Закону. Отже у разі продажу
майна боржника у процедурі санації сплата сум податку на додану
вартість за цими операціями провадиться до бюджету лише після
задоволення вимог кредиторів першої та другої черг. ( Пункт 4 із
змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду
N 01-8/537 ( v_537600-03 ) від 19.05.2003 )
Заступник Голови Вищого
господарського суду України А.Осетинський
<< Назад |
<<< Главная страница
|
