НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Лист № 15251/7/16-1201 від 16.11.2000До окремих питань справляння ПДВ
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
27. Чи повинні враховуватись усі три декларації, які
подаються сільгосптоваровиробником, при визначенні
оподатковуваного обороту під час видачі довідки про статус
імпортера?
Якщо платник податку подає до ДПІ (ДПА) не одну, а кілька
податкових декларацій (наприклад, переробне підприємство або
сільгосптоваровиробник), то обсяг оподатковуваних операцій
визначається за сумою всіх декларацій, поданих платниками у
відповідний період. Ця норма записана в розділі 7 "Порядок
визначення обсягу оподатковуваних операцій" Методичних вказівок по
проведенню попередніх перевірок податкової звітності з ПДВ,
направлених ДПА в області листом ДПАУ від 30.04.99 р.
N 6395/7/16-1121. У цьому самому розділі вказано, що описаний
порядок визначення обсягу оподатковуваних операцій
використовується не тільки для визначення податкового (звітного)
періоду, а і в інших випадках у разі необхідності.
28. Чи є правомірним нарахування пені відділом обліку та
звітності при несвоєчасній сплаті ПДВ на спецрахунок
сільгосптоваровиробниками і перенесення її до бюджетного особового
рахунку?
З 01.01.99 р. у сільському господарстві введено спеціальний
пільговий режим оподаткування, який є одним з видів бюджетного
фінансування цього сектору економіки. Згідно з цим режимом
сільгосптоваровиробники залишають у власному розпорядженні суми
ПДВ, які повинні бути сплачені до бюджету в результаті здійснення
визначених Законом про ПДВ ( 168/97-ВР ) операцій (п.11.21 та
11.29 ст.11). Вказаним режимом встановлюється спеціальний порядок
перерахування та цільова направленість використання бюджетних
коштів, а також відповідальність сільгосптоваровиробників у
випадку нецільового використання акумульованих коштів (стягнення
до держбюджету в безспірному порядку), в зв'язку з чим постановами
КМУ від 26.02.99 р. N 271 ( 271-99-п ) та від 12.05.99 р. N 805
( 805-99-п ) і передбачено необхідність перерахування цих коштів
на спеціальні рахунки, які відкриваються в установі банку.
Діючим податковим законодавством (Декрет КМУ від 21.01.93 р.
N 8-93 ( 8-93 ) "Про стягнення не внесених у строк податків і
неподаткових платежів") передбачено, що після встановлених строків
сплати невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з
нарахуванням пені, якщо законодавством України окремо не
передбачено стягнення недоїмки за окремими платежами без
нарахування пені. Пеня нараховується із розрахунку 120 % річних
від облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожний день
прострочення суми платежу. В той же час, зважаючи на те, що
нарахування пені для платника є фактично покаранням за затримку в
розрахунках з бюджетом (а в даному випадку у використанні
бюджетних коштів, що фактично свідчить про нецільове їх
використання), пеня має сплачуватися до бюджету і в зв'язку з цим
для забезпечення надходження нарахованої пені до держбюджету вона
переноситься до особового рахунку платника, відкритого за кодом
бюджетної класифікації 014010100 "ПДВ по вітчизняних товарах
(роботах, послугах)".
29. Чи повинні перераховуватися у бюджет кошти, що залишились
на придбання МТР виробничого призначення на спецрахунку
сільгосптоваровиробника при ліквідації підприємства?
Повинні як такі, що невикористані і в майбутньому не зможуть
бути використані на цілі, встановлені Законом про ПДВ
( 168/97-ВР ). Після ліквідації підприємства неможливе придбання
ним МТР виробничого призначення.
30. У результаті реформування КСП на їх базі шляхом
реорганізації створюються суб'єкти підприємницької діяльності, які
не змінюють вид діяльності, тобто займаються сільгоспвиробництвом
і не є правонаступниками. Чи мають право такі підприємства
застосовувати у своїй діяльності норми Закону про ПДВ
( 168/97-ВР )?
Норми п.11.21 (другий абзац) ст.11 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) використовуються сільгосптоваровиробниками незалежно
від обсягу здійснюваних операцій, але лише до конкретно визначених
операцій: продаж молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної
продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних
цехах.
Що стосується п.11.29 ст.11, то до операцій з продажу товарів
(робіт, послуг) власного виробництва такими суб'єктами
підприємницької діяльності пільговий режим застосовуватиметься з
урахуванням вимог, що передбачені для новостворених підприємств.
31. Чи має право застосовувати вищезазначену пільгу приватний
підприємець, що займається виробництвом сільгосппродукції?
Не має. У п.11.21 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) йдеться
про сільгосппідприємства, тобто стосується виключно юридичних
осіб. Норми, встановлені п.11.29 ст.11, стосуються операцій, що
здійснюються сільгосптоваровиробниками незалежно від
організаційно-правової форми та форми власності. В той же час
обмеження щодо застосування цього пункту теж встановлені для
підприємств, тобто для юридичних осіб: "сума, одержана від продажу
сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки
за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50
відсотків загальної суми валового доходу підприємства", тобто
порядок, встановлений цим пунктом, поширюється виключно на
юридичних осіб. Таким чином, приватний підприємець, який не є
підприємством, оскільки здійснює підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи, не має права використовувати
спеціальний режим оподаткування, передбачений п.11.21 та 11.29
ст.11 Закону про ПДВ.
32. В якій декларації (загальній чи спеціальній) відображати
бартерні операції сільгосптоваровиробників при обміні власної
сільгосппродукції на паливно-мастильні матеріали (ПММ)?
Операція з продажу власної сільгосппродукції (незалежно від
виду розрахунку) включається до податкової декларації, за якою
кошти перераховуються на спецрахунок. Що ж стосується отриманих
ПММ (або іншої продукції), то при включенні до складу податкового
кредиту ПДВ з цих матеріалів розподіляється залежно від виду
здійснюваних операцій: якщо ПММ використані для виготовлення
(вирощування, перевезення) сільгосппродукції власного виробництва,
то податковий кредит включається до спеціальної декларації; якщо ж
ПММ використані для здійснення операцій, за якими проводяться
розрахунки з бюджетом, наприклад, для перевезення придбаної
продукції, то - до бюджетної декларації.
33. Який порядок обліку сум ПДВ, що станом на 25.05.2000 р.
не перераховані сільгосптоваровиробниками на спецрахунки, відкриті
відповідно до норм постанови КМУ від 26.02.99 р. N 271
( 271-99-п )?
Такі суми мають бути стягнуті до бюджету як не використані за
цільовим призначенням, але при цьому необхідно розглядати причину,
чому кошти не перераховані на спецрахунки.
Так, наприклад, якщо кошти не перераховуються на спецрахунок
тому, що сільгосптоваровиробник взагалі не отримував ніяких коштів
ні від кого і нікому нічого не сплачував, тобто рух коштів по
банківських рахунках тривалий час відсутній, це не можна вважати
нецільовим використанням; якщо ж на банківському рахунку
сільгосптоваровиробника здійснюється рух коштів, але при цьому на
спецрахунок кошти не перераховуються, то в цій ситуації можна
вважати, що кошти, які мали бути перераховані на спецрахунок,
використані на інші цілі, наприклад, для погашення бюджетної
заборгованості чи для придбання покупної продукції, і це є їх
нецільове використання. Тобто при контролі цільового використання
коштів недостатньо знання лише того факту, що кошти на спецрахунок
не надійшли. Необхідно проведення глибокого аналізу причин
фінансово-господарської діяльності платника, які призвели до того,
що перерахування коштів на спецрахунок стало неможливим.
34. У зв'язку з введенням в дію з 27.07.2000 р. Закону
України від 13.07.2000 р. N 1874-III ( 1874-14 ) "Про внесення
змін до Закону України про податок на додану вартість" який
порядок акумуляції та використання коштів, які залишаються в
розпорядженні сільгосптоваровиробників?
Порядок має бути встановлений КМУ. На сьогоднішній день у
зв'язку з тим, що норми цього закону майже повторюють норми Указу
N 1328, можливе застосування порядку, передбаченого постановою
N 271 ( 271-99-п ).
35. СПД працює за загальним порядком оподаткування. Подає
скорочену форму декларації з ПДВ, за якою декларує бюджетне
відшкодування. Чи можливо використання бюджетного відшкодування в
рахунок сплати єдиного податку при переході на єдиний податок (не
є платником ПДВ)? І ще одна ситуація. Якщо СПД працює на єдиному
податку, є платником ПДВ і має бюджетне відшкодування з ПДВ, то чи
є можливим залік ПДВ в рахунок сплати єдиного податку?
Якщо платник подає скорочену форму податкової декларації, то
права на бюджетне відшкодування він не має. Від'ємна різниця між
податковими зобов'язаннями і податковим кредитом у такого платника
може бути зарахована тільки під час визначення суми ПДВ, що
підлягає сплаті до бюджету. Платником єдиного податку, який не є
платником ПДВ, сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, не
визначається, а тому відсутні платежі, в рахунок яких можна
зарахувати від'ємну різницю. Ця різниця має бути погашена за
рахунок інших джерел.
Зарахування такої від'ємної різниці в рахунок сплати єдиного
податку теж неможливе. Платник, який сплачує єдиний податок і
одночасно є платником ПДВ, теж не має права зарахувати суму
бюджетного відшкодування в рахунок сплати єдиного податку,
оскільки згідно зі ст. 4 Указу Президента України від 07.08.98 р.
N 857/98 ( 857/98 ) "Про деякі зміни в оподаткуванні" сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків,
зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до держбюджету
України. Зважаючи на те, що суми єдиного податку зараховуються не
до держбюджету, суми бюджетного відшкодування не можуть бути
зараховані у сплату єдиного податку. Ці суми за бажанням платника
можуть бути повернуті на його рахунок у банку, а потім платник
самостійно за рахунок цих коштів може сплатити єдиний податок. Але
це можливо тільки для тих платників ПДВ, які подають податкову
звітність за повною формою.
36. Виникає питання визначення терміну дії ст.3 Закону
України від 02.03.2000 р. N 1521-III ( 1521-14 ) у зв'язку з
внесеними змінами щодо визначення дати виникнення податкових
зобов'язань з операцій з продажу дизпалива, а саме: до якого часу
продовжено кінцевий термін застосування "касового" методу
визначення податкових зобов'язань?
З урахуванням останніх змін до Закону України від
02.03.2000 р. N 1521-III ( 1521-14 ) "Про тимчасовий порядок
оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та
деяких паливно-мастильних матеріалів", внесених до нього Законом
України від 21.09.2000 р. N 1962-III ( 1962-14 ) (набув чинності з
01.10.2000 р.), застосування "касового" методу визначення дати
виникнення податкових зобов'язань та дати отримання права на
податковий кредит для операцій з продажу нафти сирої (код згідно з
ГС 2709.00.000) та важких дистилятів (коди згідно з ГС
2710.00.610, 2710.00.650, 2710.00.690) поновлено з 01.10.2000 р.
без обмеження кінцевого терміну застосування.
37. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з видачі окремим
особам вугілля на побутові потреби вугледобувними та
вуглебудівними підприємствами згідно зі ст.43 Гірничого Закону
України від 06.10.99 р. N 1127-XIV ( 1127-14 ), суми витрат за
якими відносяться до складу валових витрат?
Відповідно до Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) об'єктом
оподаткування ПДВ є операції платників податку з продажу товарів
(робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції
з безоплатного їх надання. А тому безоплатна видача вугілля в
порядку, передбаченому ст.43 Гірничого Закону України ( 1127-14 ),
підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. При цьому база
оподаткування відповідно до п.4.2 ст.4 Закону про ПДВ визначається
виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні
ціни.
Що стосується можливості отримання підприємствами, в тому
числі вугледобувними та вуглебудівними, податкового кредиту, то
норма, яка б давала право на податковий кредит за сумами ПДВ,
нарахованими (сплаченими) за реалізоване на безоплатній основі
вугілля (товари, роботи, послуги), в діючому законодавстві не
передбачена.
38. Який порядок застосування пп.5.2.6 ст.5 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР )?
Відповідно до пп.5.2.6 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) від
оподаткування ПДВ звільняються лише операції з надання послуг із
збирання та заготівлі окремих видів відходів як вторинної
сировини, перелік яких встановлено постановою КМУ від
03.08.2000 р. N 1197 ( 1197-2000-п ) "Про затвердження переліку
окремих видів відходів як вторинної сировини, надання послуг із
збирання та заготівлі яких звільняється від обкладання ПДВ, а
отримані доходи - від оподаткування". Щодо операцій з продажу
самої сировини, то такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ на
кожному етапі продажу за ставкою 20 відсотків.
39. Порядок виписки податкової накладної при реалізації
об'єктів застави через виконавчу службу. Чи повинна виконавча
служба реєструватися платником ПДВ?
Законом України від 02.10.92 р. N 2654-XII ( 2654-12 ) "Про
заставу" визначено, що заставодержатель у разі невиконання
зобов'язання, забезпеченого заставою, має право за рахунок
заставленого майна задовольнити свої вимоги в повному обсязі,
включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою
виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а
також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Таке
майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому цим законом,
або залишитися у заставодержателя за початковою оцінкою.
Реалізація майна може бути як добровільною, так і шляхом
примусового виконання рішень звернення стягнення на майно
боржника. Порядок оподаткування ПДВ операцій з реалізації майна на
добровільних засадах викладено у листах ДПАУ від 03.03.98 р.
N 2187/10/16-1101 ( v2187225-98 ) та від 25.02.2000 р.
N 2675/7/16-1201 ( v2675225-00 ).
У випадку коли орган виконавчої служби здійснює операції з
продажу майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій
реалізації (на прилюдних торгах, аукціонах), то на дату події, що
відбулася раніше: чи відвантаження майна боржника, чи зарахування
коштів в рахунок його оплати, у органу виконавчої служби виникають
податкові зобов'язання. При цьому базою оподаткування є загальна
(остаточна) ціна реалізації. На вимогу покупця на цю дату
виписується податкова накладна на остаточну вартість, в якій
окремим рядком виділяється сума ПДВ.
Реєстрація платником ПДВ особи, яка здійснює примусову
реалізацію майна боржника, здійснюється у загальновстановленому
порядку відповідно до вимог ст.9 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), а
саме: якщо така особа зареєструвалася в органах місцевої державної
влади
- до набуття чинності Закону України від 14.09.2000 р.
N 1955-III ( 1955-14 ), то заява на реєстрацію платником ПДВ
повинна бути подана податковому органу не пізніше двадцятого
календарного дня з моменту такої реєстрації,
- після набуття чинності цього закону, то заява на реєстрацію
платником ПДВ повинна бути подана податковому органу не пізніше
двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем періоду,
зазначеного у п.2.1 ст.2 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), або раніше
за власним бажанням.
40. Чи має право на податковий кредит підприємство
житлово-комунального господарства при отриманні дотацій з бюджету
на покриття різниці у тарифах?
Діючим законодавством встановлено окремий порядок оплати
вартості житлово-комунальних послуг. Перша частина складається з
тарифу на оплату таких послуг, який сплачується населенням, а
друга частина - з дотації з бюджету на покриття збитків від
продажу послуг за тарифом. Оплата вартості комунальних послуг,
наданих населенню за тарифом, може здійснюватися в два етапи:
оплата безпосередньо населенням та оплата за рахунок бюджетних
субсидій, наданих в межах тарифу. Оскільки п.4.1 ст.4 Закону про
ПДВ ( 168/97-ВР ) визначено, що база оподаткування операцій з
продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх
договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими
цінами (тарифами), а житлово-комунальні послуги на даний час
підлягають держрегулюванню та реалізуються за встановленими
тарифами, базою оподаткування таких послуг є встановлений тариф. У
разі відшкодування з місцевого бюджету частини тарифу,
встановленого органами виконавчої влади, що не сплачено населенням
у зв'язку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій з
оплати житлово-комунальних послуг, то такі відшкодування як
складові частини регульованого тарифу включаються до об'єкта
оподаткування, базою якого є тариф. Бюджетні кошти, що надійшли в
зв'язку з компенсацією житлово-комунальних послуг понад
встановлений місцевими органами виконавчої влади тариф, не входять
до бази оподаткування ПДВ.
Що стосується податкового кредиту, то відповідно до норм
пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) платник
податку має право на податковий кредит лише у частині, яка
сплачена (нарахована) платником податку у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних
активів, що підлягають амортизації. За придбаними товарами
(роботами, послугами), вартість яких не відноситься до складу
валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що
сплачені у зв'язку з придбанням, відшкодовуються за рахунок
відповідних джерел фінансування і до складу податкового кредиту не
включаються. У разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені
та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних
операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається
та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні
або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів
(робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. А
тому право податкового кредиту житлово-комунальні господарства за
придбаними товарами (роботами, послугами) мають лише в частині,
яка відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт,
послуг) в оподатковуваних операціях, тобто частці пропорційно
затвердженого тарифу.
Разом з цим слід зазначити, що під час визначення суми ПДВ,
яка відноситься до податкового кредиту, необхідно враховувати
"касовий" метод податкового обліку комунальних господарств при
операціях з продажу житлово-комунальних послуг фізичним особам, не
зареєстрованим платниками ПДВ, а також те, що такий розрахунок
здійснюється лише за товарами (роботами, послугами), які
використовуються виключно для послуг, базою оподаткування яких є
тариф. Тобто за придбаними товарами (роботами, послугами), які
використовуються для виробництва послуг, що реалізуються юридичним
особам (оренда), такий розрахунок не здійснюється.
41. Чи звільняються від оподаткування ПДВ роботи (послуги),
які є обов'язковою передумовою операцій з передачі у власність
земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості?
Підпунктом 5.1.17 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР )
передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з передачі
земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або
незабудованої землі у разі коли така передача дозволена згідно з
положеннями Земельного кодексу України. Відповідно до Земельного
кодексу України ( 561-12 ) передача земельних ділянок у колективну
та приватну власність провадиться радами народних депутатів, на
території яких розташовані земельні ділянки. Земельні ділянки
передаються у власність на підставі заяви громадянина і
матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова
документація, дані бюро техінвентаризації, правлінь товариств і
кооперативів тощо). Розробку проектів відведення земельних
ділянок, перенесення їх у натуру (на місцевість) і виготовлення
документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють
землевпорядні організації. Таким чином, передачу земельних ділянок
та розробку і виготовлення відповідних документів необхідно
розглядати як дві різні операції цивільно-правового характеру.
Виходячи з вищенаведеного, проведення землевпорядних робіт для
визначення розміру земельної ділянки або проекту його відводу,
розробка техдокументації, виготовлення графічних робіт та інші
роботи, одержання яких є обов'язковою передумовою передачі
земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості або
незабудованої землі, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від
того, для кого дані роботи виконуються: для підприємств чи
громадян.
42. Чи можливо повернути з бюджету помилково переплачені суми
ПДВ за період з 01.06.96 р. до 01.07.97 р.?
Порядок повернення неправильно сплачених податків і
неподаткових платежів встановлено Декретом КМУ від 21.01.93 р.
N 8-93 ( 8-93 ) "Про стягнення не внесених у строк податків і
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
