НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 4/535 від 29.01.2009Про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства оборони України N 516 від 25.08.2005 року
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
29.01.2009 N 4/535
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі
головуючого - судді Качур І.А., суддів Ковзель П.О., Мазур А.С.,
при секретарі Черненко О.В., за участю представника позивача
ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої
особи ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за
адміністративним позовом Медведчука Віктора Володимировича до
Міністерства оборони України (третя особа на стороні відповідача
Генеральна прокуратура України) про визнання протиправним та
скасування наказу N 516 від 25.08.2005 року.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України ( 2747-15 ) в судовому
засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що
повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної
частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4
ст. 167 КАС України.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним
та скасування наказу Міністерства оборони України N 516
від 25.08.2005 р., яким його позбавлено офіцерських військових
звань: "майор запасу", "підполковник запасу", "полковник запасу"
шляхом скасування пунктів наказів Міністра оборони України про
присвоєння військових звань: п. 89 наказу N 526 від 24.10.95 р.
про присвоєння військового звання "майор запасу", п. 118 наказу
N 133 від 12.04.96 р. про присвоєння військового звання
"підполковник запасу" та п. 3 наказу N 508 від 29.11.96 р. про
присвоєння військового звання "полковник запасу". В обґрунтування
позовних вимог покликається на порушення відповідачем процедури
позбавлення військових звань, перевищення відповідачем своїх
повноважень. Законодавством встановлено, що позбавлення військових
звань застосовується виключно як дисциплінарне стягнення або
додаткове покарання засуджених за тяжкі злочини.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав,
дав пояснення аналогічні мотивам позовної заяви.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував
та вказав на ті обставини, що Міністерство оборони України діяло
на підставі законодавства, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Представник третьої особи на стороні відповідача проти позову
заперечив з підстав, викладених представником відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно
з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши
докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і
вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід
задовольнити з наступних підстав.
Наказом Міністерства оборони України N 516
від 25.08.2005 року Медведчука Віктора Володимировича позбавлено
офіцерських військових звань "майор запасу", "підполковник
запасу", "полковник запасу" шляхом скасування пунктів наказів
Міністра оборони України про присвоєння військових звань: п. 89
наказу N 526 від 24.10.95 р. про присвоєння військового звання
"майор запасу", п. 118 наказу N 133 від 12.04.96 р. про присвоєння
військового звання "підполковник запасу" та п. 3 наказу N 508
від 29.11.96 р. про присвоєння військового звання "полковник
запасу".
Як вбачається з наказу Міністерства оборони України N 516
від 25.08.2005 р., п. 89 наказу N 526 від 24.10.95 р. про
присвоєння військового звання "майор запасу", п. 118 наказу N 133
від 12.04.96 р. про присвоєння військового звання "підполковник
запасу" та п. 3 наказу N 508 від 29.11.96 р. про присвоєння
військового звання "полковник запасу" скасовані на підставі
Протесту Генеральної прокуратури України від 23.08.2005 р.
N 10/2-5688вих-05, як такі, що не відповідають вимогам статті 31
Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову
службу" ( 2232-12 ), пунктам 82 та 84 Тимчасового положення про
проходження військової служби особами офіцерського складу,
затвердженого Указом Президента України від 13.05.93 N 174/93
( 174/93 ), у редакції, що діяла на час присвоєння позивачу
військових звань.
Повноваження Міністерства оборони України передбачені ст. 10
Закону України "Про оборону України" ( 1932-12 ). Згідно цієї
норми Закону Міністерство оборони України як центральний орган
виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики
у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну
готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до
здійснення покладених на них функцій і завдань. Положення про
Міністерство оборони України затверджує Президент України за
поданням Кабінету Міністрів України.
Згідно Положення про Міністерство оборони України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня
2006 р. N 1080 ( 1080-2006-п ), керівництво Міністерством оборони
України та присвоєння в установленому порядку військових звань
здійснює Міністр оборони України.
Статтею 31 Закону України "Про загальний військовий обов'язок
і військову службу" ( 2232-12 ) передбачено, що
військовозобов'язаним та резервістам, які пройшли навчальні збори
і склали заліки за програмою навчання або здобули відповідну
освіту чи досвід роботи на керівних посадах, можуть бути присвоєні
чергові військові звання в запасі в порядку, встановленому
відповідно положеннями про проходження військової служби
громадянами України, положеннями про проходження громадянами
України служби у військовому резерві та нормативно-правовими
актами з питань військового обліку військовозобов'язаних.
При цьому, присвоєння та позбавлення військових звань у
відповідності до пункту 5 статті 5 Закону України "Про загальний
військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) здійснюється
в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями
про проходження військової служби громадянами України, положеннями
про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
Тимчасове положення про проходження військової служби особами
офіцерського складу, затверджене Указом Президента України
від 13.05.93 р. N 174/93 ( 174/93 ), у редакції, що діяла на час
присвоєння позивачу військових звань "майор запасу", "підполковник
запасу", "полковник запасу", визначає відповідно до Закону України
"Про загальний військовий обов'язок і військову службу"
( 2232-12 ) порядок проходження військової служби особами
офіцерського складу, їх права та обов'язки.
Згідно Тимчасового положення про проходження військової
служби особами офіцерського складу до офіцерського складу належать
громадяни України, яким присвоєно встановлені Законом ( 2232-12 )
військові звання від молодшого лейтенанта і вище. Військова служба
осіб офіцерського складу включає військову службу за контрактом,
призовом та службу в запасі.
Підстави позбавлення осіб офіцерського складу військових
звань передбачені пунктом 85 Тимчасового положення про проходження
військової служби особами офіцерського складу ( 174/93 ),
Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом
України від 24 березня 1999 року N 551-XIV ( 551-14 ), та
Положенням про проходження військової служби особами офіцерського
складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України,
затвердженим Указом Президента України від 07.11.2001 року
N 1053/2001 ( 1053/2001 ).
Так, пунктом 85 Тимчасового положення про проходження
військової служби особами офіцерського складу ( 174/93 )
передбачено, що особи офіцерського складу запасу в разі
дискредитації ними честі й гідності офіцера можуть бути позбавлені
військових звань посадовими особами, яким надано право їх
присвоювати, а також за вироком суду. Дисциплінарним Статутом
Збройних Сил України ( 551-14 ) та Положенням про проходження
військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками
(мічманами) Збройних Сил України ( 1053/2001 ) визначено, що
позбавлення молодших та старших офіцерів військових звань може
застосовуватися як вид дисциплінарного стягнення за порушення
військової дисципліни або громадського порядку або у зв'язку із
засудженням за вчинені злочини за вироком суду.
При цьому, позбавленню військового звання, як дисциплінарному
стягненню, відповідно до вказаних актів обов'язково передує певна
процедура. Позбавлення особи військового звання як додаткове
покарання застосовується лише до особи, засудженої за тяжкий
злочин. При цьому, застосуванню такого покарання повинно
передувати винесення обвинувального вироку суду.
З аналізу законодавства, що регулює порядок проходження
військової служби, присвоєння та позбавлення військових звань
вбачається, що позбавлення військових звань застосовується як
дисциплінарне стягнення за порушення військової дисципліни,
громадського порядку, негідну офіцера поведінку та як додаткове
покарання, у разі засудження за тяжкий злочин.
Наказ N 516 від 25.08.2005 р. про позбавлення позивача
військових офіцерських звань "майор запасу", "підполковник
запасу", "полковник запасу" виданий Міністерством оборони України
на виконання протесту Генеральної прокуратури України
від 23.08.2005 р. N 10/2-5688вих-05, яким було зазначено, що
присвоєння вказаних військових звань позивачу відбулося з
порушенням ст. 31 Закону України "Про загальний військовий
обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ), пунктів 82 та 84
Тимчасового положення про проходження військової служби особами
офіцерського складу, затвердженого Указом Президента України
від 13.05.93 N 174/93 ( 174/93 ), у редакції, що діяла на час
присвоєння позивачу військових звань.
Статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 )
передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься
прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до
вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на
незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор
ставить питання про скасування акта або приведення його у
відповідність з законом, а також припинення незаконної дії
посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає
обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у
десятиденний строк після його надходження.
При цьому, статтею 19 Конституції України ( 254к/96-ВР )
встановлено, що органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) встановлено, що у справах щодо
оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних
повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті
(вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач
був позбавлений військових офіцерських звань "майор запасу",
"підполковник запасу", "полковник запасу" наказом Міністерства
оборони України N 516 від 25.08.2005 р. без дотримання,
встановленої законодавством процедури позбавлення військових звань
та без необхідних для цього підстав. Відповідачем не надані докази
притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності або докази
засудження позивача за злочин, які є підставами для позбавлення
особи військового звання. Протест Генеральної прокуратури
відповідно до законодавства, що регулює порядок присвоєння та
позбавлення осіб офіцерського складу військових звань, не є
підставою для позбавлення осіб офіцерського складу військових
звань.
Таким чином, Міністерство оборони України при виданні Наказу
N 516 від 25.08.2005 р. не дотрималось встановленої законодавством
процедури позбавлення осіб військових звань та позбавило позивача
військових звань "майор запасу", "підполковник запасу" та
"полковник запасу" на підставі протесту Генеральної прокуратури
України всупереч Закону України "Про загальний військовий
обов'язок та військову службу" ( 2232-12 ), Дисциплінарному
статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24
березня 1999 року N 551-XIV ( 551-14 ), та Положенню про
проходження військової служби особами офіцерського складу,
прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженому
Указом Президента України від 07.11.2001 року N 1053/2001
( 1053/2001 ).
Суд приходить до висновку, що Міністерство оборони України не
маючи повноважень позбавляти осіб офіцерського складу військових
звань на підставі протесту прокурора незаконно, з порушення
способу, встановленого законодавством для позбавлення осіб
військових звань, позбавило позивача військових офіцерських звань,
тому позов судом визнається обґрунтованим та таким, що підлягає
задоволенню.
Статтею 99 КАСУ ( 2747-15 ) встановлений річний строк для
звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та
інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з
дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення
своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що Міністерство оборони України повідомило
позивача про видання наказу N 516 від 25.08.2005 р. лише листом
N 226/2/2704 від 03.07.2008 р., тому суд вважає, що позивачем не
пропущений річний строк для подання адміністративного позову
стосовно визнання протиправним наказу Міністерства оборони України
N 516 від 25.08.2005 р.
Керуючись ст. ст. 24, 71, 86, ст. ст. 158-163 КАС України
( 2747-15 ), Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони
України N 516 від 25.08.2005 року.
Згідно ст. ст. 185-186 КАС України ( 2747-15 ) сторони та
інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в
апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про
апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня
проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після
подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до
апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України ( 2747-15 ) постанова, якщо інше
не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення
строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не
було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але
апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої
інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У
разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не
скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного
розгляду справи.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -
02.02.2009 року.
Головуючий І.А.Качур
Судді: П.О.Ковзель
А.С.Мазур
<< Назад |
<<< Главная страница
|
