Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова № 5/514 від 26.01.2009

Про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року N 1256-р


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





            ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

                        П О С Т А Н О В А
 
                       26.01.2009  N 5/514
 
 
     Окружний адміністративний   суд   міста   Києва   у   складі:
головуючого, судді    Кочана    В.М.,    суддів:    Шелест   С.Б.,
Кишинського М.І.,  секретаря  судового  засідання   Стріхи   В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1 до Кабінету  Міністрів  України,  Національного  агентства
України    з    питань   забезпечення   ефективного   використання
енергетичних ресурсів,  Державної  інспекції  з  енергозбереження,
третя   особа   на  стороні  відповідача:  ОСОБА_2,  про  визнання
неправомірним  та  скасування  розпорядження  Кабінету   Міністрів
України   N  1256-р  (  1256-2008-р  )  від  24.09.2008  року  про
звільнення з роботи,  поновлення на посаді,  стягнення  середнього
заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В:
 
     ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому
просив:  визнати протиправним та скасувати розпорядження  Кабінету
Міністрів  України  від  24.09.2008  року N 1256-р ( 1256-2008-р )
"Про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1";  поновити його  на
роботі  на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29 вересня 2008 року;  стягнути з
Державної інспекції з енергозбереження на  його  користь  середній
заробіток  за  час  вимушеного  прогулу  з 29.09.2008 року по день
прийняття рішення.
 
     Позивач та його  представник  в  судовому  засіданні  позовні
вимоги підтримали і пояснили, що позивач розпорядженням КМ України
N 555-р ( 555-2007-р ) від 25 липня 2007 року був  призначений  на
посаду ІНФОРМАЦІЯ_1.
 
     24.09.2008 року    Кабінетом    Міністрів    України   видано
розпорядження N 1256-р ( 1256-2008-р ) про звільнення  позивача  з
посади ІНФОРМАЦІЯ_1.
 
     На думку   позивача   та   його   представника,   оскаржуване
розпорядження  є  протиправним,  оскільки  правові  підстави   для
звільнення  позивача  були відсутні,  а зі змісту розпорядження не
вбачається, відповідно до якої норми  Кодексу  законів  про  працю
( 322-08  )  чи  Закону  України "Про державну службу" ( 3723-12 )
відбулось звільнення.
 
     Представник КМ України проти задоволення позову заперечила  і
пояснила, що оскаржуване розпорядження видано відповідачем у межах
повноважень та у відповідності  до  подання  голови  Національного
агентства  України  з питань забезпечення ефективного використання
енергетичних  ресурсів,  з  якого  слідує,  що  позивач  внаслідок
неналежного  виконання  своїх  посадових  обов'язків не відповідає
займаній посаді.
 
     Представники Національного   агентства   України   з   питань
забезпечення  ефективного  використання  енергетичних  ресурсів та
Державної   інспекції   з   енергозбереження   заперечили    проти
задоволення позовних вимог,  зазначивши, що позивач порушив вимоги
Закону України "Про державну  службу"  (  3723-12  ),  не  належно
виконував свої посадові обов'язки, що призвело до заподіяння шкоди
державі, а отже звільнення з роботи позивача відбулось правомірно.
 
     Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові  докази  по
справі,  суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи
з наступного.
 
     Згідно пп.  3  ч.  6  ст.  23  Закону  України  "Про  Кабінет
Міністрів  України"  (  514-16  ),  п.  6  Положення  про Державну
інспекцію з енергозбереження (  1039-2000-п  )  Кабінет  Міністрів
України  призначає  на  посаду  та  звільняє  з посади за поданням
Голови НАЕР ІНФОРМАЦІЯ_1.
 
     В судовому  засіданні   встановлено,   що   позивач   ОСОБА_1
розпорядженням  Кабінету  Міністрів України N 555-р ( 555-2007-р )
від 25 липня 2007 року був призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1.
 
     24.09.2008 року   Кабінетом    Міністрів    України    видано
розпорядження  N  1256-р ( 1256-2008-р ) про звільнення позивача з
посади ІНФОРМАЦІЯ_1.
 
     У оскаржуваному   розпорядженні   не   зазначено    будь-яких
обґрунтувань та не зазначено підстави звільнення позивача з посади
ІНФОРМАЦІЯ_1.
 
     З подання Голови Національного  агентства  України  з  питань
забезпечення  ефективного  використання  енергетичних ресурсів від
11.09.2008 року на звільнення позивача з роботи слідує, що позивач
недостатньо  контролює  ефективність  перевірок  та  перерахування
штрафних санкцій,  а дії позивача несумісні  зі  статусом  першого
заступника керівника центрального органу виконавчої влади.
 
     Відносини, пов'язані  з  прийняттям  та  звільненням з роботи
державних службовців врегульовані законодавством України про працю
та Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
 
     Відповідно до  ст.  1  Закону  України  "Про державну службу"
( 3723-12 ) державна служба в Україні - це  професійна  діяльність
осіб,  які  займають посади в державних органах та їх апараті щодо
практичного виконання  завдань  і  функцій  держави  та  одержують
заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними
службовцями і мають відповідні службові повноваження.
 
     Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про державну службу"
(   3723-12  )  посадовими  особами  відповідно  до  цього  Закону
вважаються керівники та заступники керівників державних органів та
їх апарату,  інші державні службовці,  на яких законами або іншими
нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих
та консультативно-дорадчих функцій.
 
     Згідно преамбули   Закону   України   "Про  державну  службу"
( 3723-12 ),  цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють
діяльність   держави   щодо  створення  правових,  організаційних,
економічних та  соціальних  умов  реалізації  громадянами  України
права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а
також  статус  державних  службовців,  які  працюють  в  державних
органах та їх апараті.
 
     Згідно ч.  2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи
державної влади та органи місцевого  самоврядування,  їх  посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
     Порядок розгляду  відповідачем  питань  щодо  призначення  та
звільнення з посад державних службовців, призначення та звільнення
яких  віднесено  до  компетенції   Кабінету   Міністрів   України,
врегульований Порядком розгляду питань,  пов'язаних з призначенням
на посади та звільненням з посад керівників центральних і місцевих
органів  виконавчої влади,  торговельно-економічних місій у складі
закордонних дипломатичних установ України,  державних  підприємств
та  їх  об'єднань,  керівників самостійних структурних підрозділів
центральних  органів  виконавчої  влади,  затвердженим  постановою
Кабінету Міністрів    України    від   26.06.2007   року   N   880
( 880-2007-п ) (далі - Порядок).
 
     Згідно пп.  1 п.  1 Порядку ( 880-2007-п ) він застосовується
під час розгляду питань щодо призначення на посаду та звільнення з
посади керівників центральних органів виконавчої влади,  їх перших
заступників та заступників.
 
     Це означає,  що при вирішенні питання про звільнення позивача
відповідач обов'язково мав керуватися Порядком ( 880-2007-п ).
 
     Згідно п.  6 Порядку ( 880-2007-п ) питання щодо  призначення
на посаду та звільнення з посади осіб, зазначених у пункті 1 цього
Порядку,  розглядається  після   надходження   подання   разом   з
документами,   зазначеними   у   пункті   12   цього  Порядку,  за
результатами співбесід  і  спеціальної  перевірки  відомостей,  що
подають кандидати на зайняття посад державних службовців.
 
     Відповідно до  п.  14  Порядку ( 880-2007-п ) у разі внесення
пропозиції щодо звільнення  з  посади  у  поданні  обґрунтовуються
причини  неможливості  перебування  особи  на займаній посаді.  До
подання  додаються  проект  рішення  про  звільнення   з   посади,
завізований   керівником  відповідного  органу,  заява  особи  про
звільнення  за  власним   бажанням   або   пояснення   особи,   що
звільняється  за  порушення трудової дисципліни,  у разі потреби -
матеріали  службового   розслідування,   медична   довідка,   інші
документи, що безпосередньо стосуються справи.
 
     Суду не   представлено   доказів   проведення   співбесіди  з
позивачем,  відібрання  у  нього  будь-яких  пояснень,  проведення
службового   розслідування   щодо   будь-яких   порушень   у  його
діяльності.
 
     Відповідно до ст.  40  КЗпП  (  322-08  )  трудовий  договір,
укладений  на  невизначений  строк,  а  також  строковий  трудовий
договір до закінчення строку його чинності можуть  бути  розірвані
власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
     1) змін в організації  виробництва  і  праці,  в  тому  числі
ліквідації,   реорганізації,   банкрутства   або  перепрофілювання
підприємства,  установи,  організації,  скорочення чисельності або
штату працівників;
     2) виявленої невідповідності працівника займаній  посаді  або
виконуваній  роботі  внаслідок недостатньої кваліфікації або стану
здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в
разі  скасування  допуску  до  державної таємниці,  якщо виконання
покладених  на  нього  обов'язків  вимагає  доступу  до  державної
таємниці;
     3) систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов'язків,  покладених  на нього трудовим договором або правилами
внутрішнього  трудового  розпорядку,  якщо  до  працівника  раніше
застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
     4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі  більше  трьох
годин протягом робочого дня) без поважних причин;
     5) нез'явлення на роботу протягом більш як  чотирьох  місяців
підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки
по  вагітності  і  родах,  якщо  законодавством  не   встановлений
триваліший  строк  збереження  місця  роботи  (посади) при певному
захворюванні.  За  працівниками,  які  втратили  працездатність  у
зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням,  місце
роботи (посада) зберігається  до  відновлення  працездатності  або
встановлення інвалідності;
     6) поновлення на роботі працівника,  який раніше виконував цю
роботу;
     7) появи на роботі в нетверезому стані,  у стані наркотичного
або токсичного сп'яніння;
     8) вчинення  за  місцем  роботи  розкрадання  (в  тому  числі
дрібного)  майна власника,  встановленого вироком суду,  що набрав
законної сили,  чи постановою органу, до компетенції якого входить
накладення  адміністративного  стягнення  або застосування заходів
громадського впливу.
 
     Як слідує з розпорядження КМ України та подання Голови  НАЕР,
відповідачі не посилаються на будь-які обставини, які б могли бути
підставою для звільнення, передбаченою ст. 40 КЗпП ( 322-08 ).
 
     Відповідно до ст.  30 Закону України  "Про  державну  службу"
( 3723-12 ), крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів
про працю України ( 322-08 ), державна служба припиняється у разі:
     1) порушення   умов   реалізації  права  на  державну  службу
(стаття 4 цього Закону) ( 3723-12 );
     2) недотримання  пов'язаних  із проходженням державної служби
вимог, передбачених статтею 16 цього Закону ( 3723-12 );
     3) досягнення    державним    службовцем    граничного   віку
проходження державної служби (стаття 23 цього Закону) ( 3723-12 );
     4) відставки державних службовців, які займають посади першої
або другої категорії (стаття 31 цього Закону) ( 3723-12 );
     5) виявлення   або   виникнення  обставин,  що  перешкоджають
перебуванню державного службовця на державній  службі  (стаття  12
цього Закону) ( 3723-12 );
     6) відмови державного службовця від прийняття  або  порушення
присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону ( 3723-12 );
     7) неподання або  подання  державним  службовцем  неправдивих
відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону
( 3723-12 ).
 
     Жодної із  зазначених  вище  обставин,  які  б   могли   бути
додатковою підставою для припинення позивачем державної служби,  в
судовому засіданні також не встановлено.
 
     Таким чином,  видаючи оскаржуване  розпорядження,  відповідач
діяв не  на  підставі  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією
( 254к/96-ВР ) та  законами  України;  необґрунтовано,  тобто  без
урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення
(вчинення дії); упереджено; недобросовісно та нерозсудливо, а тому
розпорядження Кабінету   Міністрів  України  від  24.09.2008  року
N 1256-р  (  1256-2008-р  )  про  звільнення  позивача  з   посади
ІНФОРМАЦІЯ_1 слід скасувати,  а позивача слід поновити на роботі з
29 вересня 2008 року.
 
     На користь позивача слід стягнути середній заробіток  за  час
вимушеного  прогулу з 29.09.2008 року по 26.01.2009 року в розмірі
50 131,82  гривень. При  цьому  суд  приймає  до  уваги  дані,  що
містяться  у  довідці  про розмір середньомісячного та одноденного
заробітку   позивача,   яку   надала    Державна    інспекція    з
енергозбереження,  та  не приймає до уваги твердження позивача про
його одноденний заробіток в розмірі 609,52 гривень.
 
     Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України ( 2747-15 )
постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1
та стягнення на його користь заробітної плати  за  один  місяць  в
розмірі 12 825,45 гривень слід допустити до негайного виконання.
 
     Керуючись ст.  ст.  2,  7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу
адміністративного судочинства   України   (   2747-15    ),    суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Адміністративний позов задовольнити частково.
 
     Визнати протиправним   та  скасувати  розпорядження  Кабінету
Міністрів України від 24.09.2008 року N  1256-р  (  1256-2008-р  )
"Про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1".
 
     Поновити ОСОБА_1   на   посаді   ІНФОРМАЦІЯ_1  з  29  вересня
2008 року, про що Кабінету Міністрів України видати розпорядження.
 
     Стягнути з Державної інспекції з енергозбереження на  користь
ОСОБА_1 середній   заробіток   за   час   вимушеного   прогулу   з
29.09.2008 року по 26.01.2009 року в розмірі 50 131,82 гривень.
 
     Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України ( 2747-15 )
постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1
та стягнення на його користь заробітної плати  за  один  місяць  в
розмірі 12 825,45 гривень виконати негайно.
 
     В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
 
     Постанова відповідно    до    ч.    1    ст.    254   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) набирає законної
сили   після   закінчення  строку  подання  заяви  про  апеляційне
оскарження,  встановленого цим Кодексом,  якщо таку заяву не  було
подано.
 
     Постанова суду   може  бути  оскаржена  до  суду  апеляційної
інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови
суду  та  апеляційної  скарги.  Заява  про  апеляційне  оскарження
постанови суду першої інстанції подається протягом десяти  днів  з
дня  складення  постанови  в повному обсязі.  Апеляційна скарга на
постанову суду подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання
заяви про апеляційне оскарження.
 
 Головуючий, суддя                                       В.М.Кочан
 
 Судді:                                                 С.Б.Шелест
                                                    М.І.Кишинський



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner