Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова № 10/273 від 17.09.2008

Про визнання нормативно-правового акта таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, та нечинним


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





            ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

                        П О С Т А Н О В А
 
                       17.09.2008  N 10/273
 
 
 За позовом             ОСОБА_1
 
 до                     Кабінету Міністрів України
 
 третя особа, яка       Міністерство транспорту та зв'язку України
 заявляє самостійні
 вимоги на предмет
 спору, на стороні
 відповідача
 
 про                    визнання нормативно-правового акта таким,
                        що не відповідає правовим актам вищої
                        юридичної сили, та нечинним
 
 Колегія суддів:        головуючий, суддя Ковзель П.О.,
                        судді: Арсірій Р.О., Кочан В.М.
 
                        секретар Сулім А.В.
 
     Обставини справи:
 
     Позивач звернувся  до суду з позовною заявою,  в якій просить
визнати постанову Кабінету Міністрів України від  27.02.2008  року
за  N  125  (  125-2008-п  ) "Про внесення змін до деяких постанов
Кабінету Міністрів України" незаконною,  такою,  що не  відповідає
правовим  актам  вищої  юридичної  сили,  і  нечинною  в  частині,
по-перше,  підпункту 2 пункту 3 затверджених цією постановою Змін,
що  вносяться  до постанов КМ України,  яким доповнено пунктом 8-1
Правила державної реєстрації та обліку автомобілів,  автобусів,  а
також  самохідних  машин,  сконструйованих  на  шасі  автомобілів,
мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та
мотоколясок, що  затверджені  постановою  КМ  України  за  N  1388
( 1388-98-п )  від  07.09.98  року,  щодо  заборони  допускати  до
реєстрації  автобуси,  переобладнані з автомобілів,  конструктивно
призначених для виконання інших  функцій;  по-друге,  підпункту  2
пункту  2  затверджених  цією  постановою  Змін,  що  вносяться до
постанов КМ України,  яким викладено в іншій редакції п. 32 Правил
надання   послуг   пасажирського   автомобільного  транспорту,  що
затверджені постановою КМ України  за  N  176  (  176-97-п  )  від
18.02.97 року,  а саме: забороняється надання послуг з перевезення
пасажирів з використанням автобусів,  переобладнаних  з  вантажних
транспортних засобів.
 
     В обґрунтування  своїх  вимог  позивач посилається на те,  що
підпунктом 2 пункту 3 затверджених  оскаржуваною  Постановою  Змін
відповідач  фактично обмежив власників автобусів,  переобладнані з
автомобілів,  конструктивно  призначених   для   виконання   інших
функцій,  у здійсненні права власності,  що суперечить актам вищої
юридичної сили,  зокрема,  ЦК України ( 435-15 ),  Закону  України
"Про   дорожній  рух"  (  3353-12  ),  а  підпунктом  2  пункту  2
затверджених  оскаржуваною  Постановою  Змін  відповідач  фактично
заборонив  надання  послуг з перевезення пасажирів з використанням
автобусів,  переобладнаних з вантажних транспортних засобів,  що є
обмеженням  щодо  здійснення  підприємницької  діяльності,  і така
заборона,  на думку  позивача,  могла  бути  встановлена  виключно
Конституцією  України  (  254к/96-ВР  )  та Законом,  а не спірною
Постановою як підзаконним нормативним актом.
 
     В судовому  засіданні  представник  позивача  позовні  вимоги
підтримав.
 
     Представник відповідача  надав заперечення на позов,  у якому
проти задоволення позовних вимог заперечив,  посилаючись на те, що
постанова Кабінету   Міністрів   України   від  27.02.2008  N  125
( 125-2008-п ) "Про внесення  змін  до  деяких  постанов  Кабінету
Міністрів  України"  видана  в  порядку  та  з  дотриманням  вимог
параграфів 45,  48,  49 постанови Кабінету Міністрів  України  від
18.07.2007  N  950  (  950-2007-п  )  "Про затвердження Регламенту
Кабінету Міністрів України",  якими встановлено порядок підготовки
та  погодження проектів постанов Кабінету Міністрів України,  була
погоджена з Міністерством внутрішніх справ  (лист  від  26.02.2008
N 3045/СН),  Державним  комітетом  України  з  питань регуляторної
політики  та  підприємництва  (лист  від   25.02.2008   N   1580),
Міністерством   економіки   (лист  від  08.03.2008  N  85-20/161),
Мін'юстом (лист від 07.03.2008).  На думку відповідача,  положення
оскаржуваного  акту відповідають актам національного законодавства
України та спрямовані на  забезпечення  створення  безпечних  умов
перевезень   пасажирським   автомобільним   транспортом,   захисту
конституційного права кожної особи на життя.
 
     Представник третьої особи надав письмове пояснення,  у  якому
також проти задоволення позовних вимог заперечив.
 
     На підставі ч.  3 ст.  160 КАС України ( 2747-15 ) в судовому
засіданні 17.09.2008 проголошено вступну  та  резолютивну  частини
постанови.  Виготовлення  постанови у повному обсязі відкладено на
22.09.2008,  про  що  повідомлено  сторонам   після   проголошення
вступної  та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з
урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
 
     Розглянувши подані  позивачем  та  відповідачем  документи  і
матеріали,   заслухавши   пояснення   сторін,   всебічно  і  повно
з'ясувавши всі фактичні  обставини,  на  яких  ґрунтується  позов,
об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи
і вирішення спору по суті, суд В С Т А Н О В И В:
 
     Постановою Кабінету Міністрів України від  27.02.2008  N  125
( 125-2008-п  )  "Про  внесення  змін  до деяких постанов Кабінету
Міністрів України" затверджено Зміни,  що  вносяться  до  постанов
Кабінету Міністрів України (далі - Зміни).
 
     Зокрема, частиною  1  підпункту  2  пункту  2 Змін у Правилах
надання   послуг    пасажирського    автомобільного    транспорту,
затверджених постановою  Кабінету  Міністрів  України від 18.02.97
N 176  (  176-97-п  ),  пункт  32  викладено  в  такій   редакції:
"32. Забороняється   надання  послуг  з  перевезення  пасажирів  з
використанням автобусів,  переобладнаних з вантажних  транспортних
засобів.";  а  частиною  1  підпункту  2  пункту  3  Змін  Правила
державної реєстрації та обліку  автомобілів,  автобусів,  а  також
самохідних машин,  сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів
усіх  типів,  марок  і   моделей,   причепів,   напівпричепів   та
мотоколясок,  затверджених  постановою  Кабінету Міністрів України
від 07.09.98 N 1388 ( 1388-98-п ),  доповнено пунктом  8-1  такого
змісту:    "8-1.   До   реєстрації   не   допускаються   автобуси,
переобладнані  з  автомобілів,   конструктивно   призначених   для
використання  інших  функцій,  за  винятком  перереєстрації раніше
зареєстрованих таких автобусів.".
 
     Відповідно до ч.  3 ст.  2 КАС України ( 2747-15 ) у  справах
щодо  оскарження  рішень,  дій  чи бездіяльності суб'єктів владних
повноважень  адміністративні   суди   перевіряють,   чи   прийняті
(вчинені) вони:  1) на підставі,  у межах повноважень та у спосіб,
що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2)
з  використанням  повноваження  з  метою,  з  якою це повноваження
надано;  3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх  обставин,  що
мають   значення   для   прийняття   рішення  (вчинення  дії);  4)
безсторонньо (неупереджено);  5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з
дотриманням   принципу   рівності   перед   законом,   запобігаючи
несправедливій   дискримінації;   8)   пропорційно,   зокрема    з
дотриманням  необхідного  балансу  між  будь-якими  несприятливими
наслідками для прав,  свобод  та  інтересів  особи  і  цілями,  на
досягнення  яких  спрямоване  це  рішення (дія);  9) з урахуванням
права особи на участь у процесі прийняття рішення;  10) своєчасно,
тобто протягом розумного строку.
 
     Частиною 2   ст.   6   Конституції  України  (  254к/96-ВР  )
визначено,  що органи законодавчої,  виконавчої та  судової  влади
здійснюють  свої  повноваження  у  встановлених  цією Конституцією
межах і відповідно до законів України.
 
     У відповідності до ст.  19 Конституції України ( 254к/96-ВР )
правовий  порядок в Україні ґрунтується на засадах,  відповідно до
яких ніхто не може бути примушений робити те,  що  не  передбачено
законодавством.   Органи   державної   влади,  їх  посадові  особи
зобов'язані діяти лише на  підставі,  в  межах  повноважень  та  у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
     Згідно ч.ч.  1, 2, 3, 4 ст. 9 КАС України ( 2747-15 ) суд при
вирішенні справи керується  принципом  законності,  відповідно  до
якого  органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,
їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі,
в межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України. Суд вирішує справи на підставі
Конституції  та  законів  України,  а також міжнародних договорів,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою  України.  Суд
застосовує  інші  нормативно-правові  акти,  прийняті  відповідним
органом  на  підставі,  у  межах  повноважень  та  у  спосіб,   що
передбачені    Конституцією    та   законами   України.   У   разі
невідповідності  нормативно-правового  акта  Конституції  України,
закону  України,  міжнародному  договору,  згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України,  або іншому  правовому  акту
суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
 
     Частиною 2 ст. 113 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та ч. 1
ст.  4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (  279-17  )
(який  діяв на момент прийняття оскаржуваної Постанови) визначено,
що Кабінет Міністрів України у  своїй  діяльності  керується  цією
Конституцією  та  законами  України,  а  також  указами Президента
України  та  постановами  Верховної   Ради   України,   прийнятими
відповідно до Конституції та законів України.
 
     Згідно з  ч.  1  ст.  117  Конституції України ( 254к/96-ВР )
Кабінет  Міністрів  України  в  межах  своєї   компетенції   видає
постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
 
     Відповідно до ч.ч.  1,  2 ст.  53 Закону України "Про Кабінет
Міністрів України" ( 279-17  )  (який  діяв  на  момент  прийняття
оскаржуваної  Постанови) Кабінет Міністрів України на основі та на
виконання Конституції ( 254к/96-ВР  )  та  законів  України  видає
постанови   і   розпорядження,  обов'язкові  для  виконання.  Акти
Кабінету Міністрів  України  нормативного  характеру  видаються  у
формі постанов Кабінету Міністрів України.
 
     Частиною 1   ст.   41  Конституції  України  (  254к/96-ВР  )
встановлено,  що  кожен  має  право  володіти,   користуватися   і
розпоряджатися     своєю     власністю,     результатами     своєї
інтелектуальної, творчої діяльності.
 
     За змістом  ч.  2  ст.  5  Господарського   кодексу   України
( 436-15 ) конституційні основи правового господарського порядку в
Україні  становлять,  зокрема,  визнання  усіх   суб'єктів   права
власності  рівними перед законом,  право кожного на підприємницьку
діяльність,  не заборонену законом,  визначення правил конкуренції
виключно законом.
 
     Згідно ч.  4 ст. 12 Господарського кодексу України ( 436-15 )
обмеження    щодо    здійснення     підприємницької     діяльності
встановлюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законом.
 
     Відповідно до  ч.ч.  1,  2,  7 ст.  319 ЦК України ( 435-15 )
власник володіє,  користується,  розпоряджається своїм  майном  на
власний  розсуд.  Власник  має  право  вчиняти  щодо  свого  майна
будь-які дії,  які не суперечать закону.  Діяльність власника може
бути  обмежена  чи  припинена  або  власника може бути зобов'язано
допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і
в порядку, встановлених законом.
 
     Статтею 320  Цивільного кодексу України ( 435-15 ) визначено,
що власник має право використовувати  своє  майно  для  здійснення
підприємницької діяльності,  крім випадків,  встановлених законом.
Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого
майна для здійснення підприємницької діяльності.
 
     Частиною 2  ст.  321  Цивільного  кодексу  України ( 435-15 )
передбачено,  що особа може бути позбавлена  права  власності  або
обмежена   у   його  здійсненні  лише  у  випадках  і  в  порядку,
встановлених законом.
 
     Згідно ч.  1  ст.  45  Закону  України   "Про   автомобільний
транспорт"  (  2344-14  )  у конкурсі на визначення автомобільного
перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть
брати  участь автомобільні перевізники,  які мають ліцензію на той
вид  послуг,  що  виносять  на  конкурс,  на  законних   підставах
використовують   у   достатній  кількості  сертифіковані  автобуси
відповідного класу,  відповідають вимогам,  викладеним у статті 34
цього Закону.
 
     Відповідно до ч.  1 ст.  29 Закону України "Про дорожній рух"
( 3353-12 ) до участі у дорожньому русі  допускаються  транспортні
засоби,  конструкція  і  технічний  стан яких відповідають вимогам
діючих  в  Україні  правил,  нормативів  і  стандартів,  що  мають
сертифікат  на  відповідність  цим  вимогам  і  пройшли  державний
технічний  огляд  (за  винятком  транспортних   засобів,   що   не
підлягають огляду).
 
     Як передбачено  ст.  10  Закону  України  "Про  дорожній рух"
( 3353-12  ),  до  компетенції  власників   транспортних   засобів
належить,  зокрема, здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації
та утримання транспортних засобів.
 
     Згідно ч.ч.  1,  4 ст.  32 Закону України "Про дорожній  рух"
( 3353-12 ) переобладнання транспортних засобів,  тобто зміна типу
або  марки  (моделі),  призначення   чи   параметрів   конструкції
транспортних   засобів,  що  перебувають  в  експлуатації,  шляхом
установки кабіни,  кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і
номерних    агрегатів,    не   передбачених   нормативно-технічною
документацією на даний  транспортний  засіб,  повинно  відповідати
правилам,  нормативам  і  стандартам України.  Переобладнання,  що
призвело  до  зміни  облікових  даних  механічного   транспортного
засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
 
     З аналізу   викладених  норм  чинного  законодавства  України
видно,  що власник має право переобладнувати транспортний засіб, у
тому числі змінюючи його тип,  призначення його конструкції.  Дане
право  власник  реалізує  за  умови  відповідності  переобладнання
транспортних  засобів  правилам,  нормативам і стандартам України.
Будь-які інші обмеження щодо переобладнання автомобілів,  зокрема,
переобладнання  в  автобус автомобілів,  конструктивно призначених
для виконання інших функцій,  відсутні. Здійснення власником права
власності  на автомобіль,  конструктивно призначений для виконання
інших  функцій,  але  переобладнаного  в  автобус,   шляхом   його
експлуатації  на вулично-дорожній мережі загального користування є
можливим за умови здійснення переобладнання  з  дотриманням  вимог
ст.  32  Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ),  наслідком
чого є  відповідність  конструкції  і  технічного  стану  автобуса
вимогам   діючих   в  Україні  правил,  нормативів  і  стандартів,
наявності сертифікат на  відповідність  цим  вимогам,  проходження
державного технічного огляду, державної реєстрації автобуса.
 
     Поряд з   цим,   визначеними  постановою  Кабінету  Міністрів
України від 27.02.2008 N 125 ( 125-2008-п ) "Про внесення змін  до
деяких  постанов  Кабінету  Міністрів  України" Змінами у Правилах
надання   послуг    пасажирського    автомобільного    транспорту,
затверджених постановою  Кабінету  Міністрів  України від 18.02.97
N 176 ( 176-97-п ),  та Правилах державної  реєстрації  та  обліку
автомобілів,  автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих
на шасі автомобілів,  мотоциклів  усіх  типів,  марок  і  моделей,
причепів,  напівпричепів  та мотоколясок,  затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 07.09.98  N  1388  (  1388-98-п  ),
встановлюється  заборона  реєстрації  автобусів,  переобладнаних з
автомобілів,  конструктивно  призначених  для  використання  інших
функцій, а також заборона надання послуг з перевезення пасажирів з
використанням таких автобусів, що фактично є додатковим обмеженням
права   власності   осіб,  які  мають  намір  щодо  переобладнання
автомобілів,  конструктивно  призначених  для  використання  інших
функцій, в автобуси, а також права таких осіб використовувати своє
майно для здійснення підприємницької діяльності.
 
     Однак, такі   обмеження   відповідно   до   наведених    норм
Конституції  України  (  254к/96-ВР  ),  Цивільного  ( 435-15 ) та
Господарського кодексів України ( 436-15 ) можуть  встановлюватись
виключно  законом,  а не підзаконними нормативно-правовими актами,
до множини яких належить постанова Кабінету Міністрів України  від
27.02.2008  N  125  (  125-2008-п  )  "Про внесення змін до деяких
постанов Кабінету Міністрів України".
 
     З огляду  на  викладене,  суд  приходить  до   висновку,   що
постанова Кабінету   Міністрів   України   від  27.02.2008  N  125
( 125-2008-п ) "Про внесення  змін  до  деяких  постанов  Кабінету
Міністрів  України" в оскаржуваній позивачем частині не відповідає
вищенаведеним правовим актам вищої юридичної сили.
 
     До аналогічного висновку дійшло  також  Міністерство  юстиції
України  за  результатами правової експертизи проекту оскаржуваної
постанови ( 125-2008-п ).
 
     Відповідно до ч.  8 ст.  171 КАС України ( 2747-15 ) суд може
визнати   нормативно-правовий  акт  незаконним  чи  таким,  що  не
відповідає правовому акту вищої юридичної  сили,  повністю  або  в
окремій його частині.
 
     Враховуючи те,  що  постанова  Кабінету Міністрів України від
27.02.2008 N 125 ( 125-2008-п  )  "Про  внесення  змін  до  деяких
постанов  Кабінету  Міністрів  України"  видана  в  порядку  та  з
дотриманням  вимог  параграфів  45,  48,  49  постанови   Кабінету
Міністрів  України  від  18.07.2007  N  950  (  950-2007-п  ) "Про
затвердження  Регламенту  Кабінету   Міністрів   України",   якими
встановлено  порядок  підготовки  та  погодження проектів постанов
Кабінету Міністрів України,  підстав для  визнання  її  незаконною
немає.
 
     Згідно ч.  1,  2 ст. 71 КАС України ( 2747-15 ) кожна сторона
повинна довести ті обставини,  на яких ґрунтуються  її  вимоги  та
заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних  справах  про  протиправність  рішень,  дій  чи
бездіяльності   суб'єкта   владних   повноважень   обов'язок  щодо
доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності
покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти
адміністративного позову.
 
     Всупереч наведеним  вимогам  відповідач  як  суб'єкт  владних
повноважень  не  надав  суду  достатніх  беззаперечних  доказів  в
обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не
довів, що  постанова  Кабінету  Міністрів  України  від 27.02.2008
N 125 (  125-2008-п  )  "Про  внесення  змін  до  деяких  постанов
Кабінету  Міністрів  України"  в  оскаржуваній  позивачем  частині
відповідає вищенаведеним правовим актам вищої юридичної сили.
 
     Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку,  що позовні
вимоги  є  частково  обґрунтованими  та  підлягають  задоволенню в
частині  визнання  постанови  Кабінету   міністрів   України   від
27.02.2008  N  125  (  125-2008-п  )  "Про внесення змін до деяких
постанов Кабінету  Міністрів  України"  такою,  що  не  відповідає
правовим  актам  вищої  юридичної  сили,  та  нечинною  в  частині
підпункту  2  пункту  2  затверджених  цією  Постановою  Змін,  що
вносяться до постанов КМ України, якими викладено в іншій редакції
п.  32  Правил   надання   послуг   пасажирського   автомобільного
транспорту,  що  затверджені постановою Кабінету Міністрів України
за N 176 ( 176-97-п ) від 18.02.97,  а саме: забороняється надання
послуг   з   перевезення   пасажирів  з  використанням  автобусів,
переобладнаних з   вантажних   транспортних   засобів;   а   також
підпункту 2   пункту  3  затверджених  цією  постановою  Змін,  що
вносяться до постанов КМ  України,  якими  доповнено  пунктом  8-1
Правила державної реєстрації та обліку автомобілів,  автобусів,  а
також  самохідних  машин,  сконструйованих  на  шасі  автомобілів,
мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та
мотоколясок,  що затверджені постановою Кабінету Міністрів України
за  N 1388 ( 1388-98-п ) від 07.09.98,  щодо заборони допускати до
реєстрації автобуси,  переобладнані з  автомобілів,  конструктивно
призначених для виконання інших функцій.
 
     Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України ( 2747-15 ) якщо судове
рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є  суб'єктом  владних
повноважень,   суд   присуджує  всі  здійснені  нею  документально
підтверджені судові витрати  з  Державного  бюджету  України  (або
відповідного  місцевого  бюджету,  якщо  іншою  стороною був орган
місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
 
     Керуючись ст.  ст.  9, 69 - 71, 94, 97, 158 - 163 КАС України
( 2747-15   ),   Окружний   адміністративний   суд   міста   Києва
П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
 
     2. Визнати   постанову   Кабінету   міністрів   України   від
27.02.2008  N  125  (  125-2008-п  )  "Про внесення змін до деяких
постанов Кабінету  Міністрів  України"  такою,  що  не  відповідає
правовим  актам  вищої  юридичної  сили,  та  нечинною  в  частині
підпункту  2  пункту  2  затверджених  цією  Постановою  Змін,  що
вносяться до постанов КМ України, якими викладено в іншій редакції
п.  32  Правил   надання   послуг   пасажирського   автомобільного
транспорту,  що  затверджені постановою Кабінету Міністрів України
за N 176 ( 176-97-п ) від 18.02.97,  а саме: забороняється надання
послуг   з   перевезення   пасажирів  з  використанням  автобусів,
переобладнаних з   вантажних   транспортних   засобів;   а   також
підпункту 2   пункту  3  затверджених  цією  постановою  Змін,  що
вносяться до постанов КМ  України,  якими  доповнено  пунктом  8-1
Правила державної реєстрації та обліку автомобілів,  автобусів,  а
також  самохідних  машин,  сконструйованих  на  шасі  автомобілів,
мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та
мотоколясок,  що затверджені постановою Кабінету Міністрів України
за  N 1388 ( 1388-98-п ) від 07.09.98,  щодо заборони допускати до
реєстрації автобуси,  переобладнані з  автомобілів,  конструктивно
призначених для виконання інших функцій.
 
     4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
 
     5. Судові  витрати  в  сумі  1,70  грн.  присудити на користь
ОСОБА_1 з Державного бюджету України.
 
     Постанова відповідно до ч.  1 ст. 254 КАС України ( 2747-15 )
набирає  законної  сили  після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву
не було подано.
 
     Постанова може  бути  оскаржена до суду апеляційної інстанції
протягом десяти днів з  дня  її  складення  в  повному  обсязі  за
правилами, встановленими   ст.   ст.   185   -   187  КАС  України
( 2747-15 ),  шляхом подання через суд першої інстанції заяви  про
апеляційне  оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів
апеляційної  скарги.  Апеляційна  скарга  може  бути  подана   без
попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга
подається у строк,  встановлений для подання заяви про  апеляційне
оскарження.
 
 Головуючий, суддя                                     П.О.Ковзель
 
 Судді:                                                Р.О.Арсірій
 
                                                         В.М.Кочан




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner