НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 9/341-07 від 30.07.2008Про визнання договору купівлі-продажу недійсним
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2008 Справа N 9/341-07
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.08.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Михайлюка М.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна
України по Вінницькій області та касаційне подання Першого
заступника прокурора Житомирської області на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 13 травня
2008 року у справі N 9/341-07 Господарського суду Вінницької
області за позовом Прокурора м. Вінниці в інтересах держави в
особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по
Вінницькій області, м. Вінниця, до: 1) Товариства з обмеженою
відповідальністю "Вінбудагропроект-Технологія", м. Вінниця;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Бізнес Клас",
м. Вінниця; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Колективне
підприємство "Вогник", м. Вінниця; 2) Комунальне підприємство
"Вінницьке обласне об'єднання буро технічної інвентаризації",
м. Вінниця, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
за участю представників сторін:
позивача - Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій
області - Коваленко О.С. (дов. N 11-07/1547 від 29.07.2008 р.);
прокуратури - Івченко О.А. (посв. N 194 від 27.11.2007 р.);
відповідача - ТОВ "Еліт Бізнес Клас" - Дьяконова О.М.
(дов. 28.07.08 р.);
третіх осіб - не з'явилися;
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2007 року позивач - Прокурор м. Вінниці в
інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду
Державного майна України по Вінницькій області пред'явив у
господарському суді позов до відповідачів - Товариства з обмеженою
відповідальністю "Вінбудагропроект-Технологія" та Товариства з
обмеженою відповідальністю "Еліт Бізнес Клас" про визнання
договору купівлі-продажу недійсним.
Вказував, що рішенням господарського суду Вінницької області
від 11 жовтня 2004 року у справі N 6/135-04, яке набрало законної
сили 23 грудня 2004 року, визнано право власності держави в особі
Верховної Ради України та в особі регіонального відділення ФДМ
України по Вінницькій області на приміщення першого поверху з
прибудовою та підвалом будівлі N 34 по вул. Соборній у м. Вінниці.
Вимоги позивача мотивовані тим, що на підставі договору
оренди N 152-95 від 29 грудня 1995 року, укладеного між ФДМ
України в особі його регіонального відділення по Вінницькій
області (орендодавцем) та Колективним підприємством "Вогник"
(орендарем), орендарю передано нежитлове приміщення першого
поверху з прибудовою та підвалом будівлі N 34 по вул. Соборній у
м. Вінниці, проте, останній, в порушення умов договору оренди та
ст. 658 ЦК України ( 435-15 ), без відома та волі Фонду Державного
майна України здійснив продаж спірного приміщення
ТОВ "Вінбудагропроект-Технологія" на підставі договору
купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року, а останній продав спірне
майно ТОВ "Еліт Бізнес Клас" на підставі договору купівлі-продажу
від 5 жовтня 2007 року.
Посилаючись на порушення ст. 658 ЦК України ( 435-15 ),
відповідно до якої право продажу товару належить його власникові,
позивач просив визнати договір купівлі-продажу від 5 жовтня
2007 року недійсним.
З метою забезпечення виконання рішення позивач звернувся до
суду з заявою про вжиття заходів по забезпеченню позову. Просив
накласти арешт на вбудовані приміщення кафе з прибудовами та
підвалом загальною площею 411,5 кв.м, в житловому будинку під N 34
по вул. Соборній у м. Вінниці та доручити першій державній
нотаріальній конторі м. Вінниці внести зазначене обтяження до
Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також
заборонити КП "Вінницьке об'єднане бюро технічної інвентаризації"
здійснювати державну реєстрацію виникнення, припинення чи переходу
права власності на вказані приміщення.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 5 грудня
2007 року (суддя Балтак О.О.) клопотання позивача задоволено,
вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на
вбудовані приміщення кафе з прибудовами та підвалом загальною
площею 411,5 кв.м, в житловому будинку під N 34 по вул. Соборній у
м. Вінниці та доручено першій державній нотаріальній конторі
м. Вінниці внести зазначене обтяження до Державного реєстру прав
на нерухоме майно та їх обтяжень; заборонено КП "Вінницьке
об'єднане бюро технічної інвентаризації" здійснювати державну
реєстрацію виникнення, припинення чи переходу права власності на
зазначені приміщення.
Ухвала мотивована посиланнями на ст. ст. 66, 67 ГПК України
( 1798-12 ) та наявністю підстав до задоволення клопотання
позивача про забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів
може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення
господарського суду у справі.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду
від 13 травня 2008 року (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. -
головуючого, Веденяпін О.А., Черпак Ю.К.) ухвалу скасовано, в
задоволенні заяви про забезпечення позову позивачу відмовлено.
Постанова мотивована неправильним застосуванням судом
ст. ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ) та відсутністю підстав до
забезпечення позову.
У касаційній скарзі Регіональне відділення ФДМ України по
Вінницькій області та касаційному поданні Перший заступник
прокурора Житомирської області, посилаючись на порушення
ст. ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ), - просять скасувати
постанову апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу
місцевого суду.
Розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги та
касаційних подань прокурорів, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права у
вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне
касаційну скаргу та касаційне подання задовольнити з наступних
підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року N 11
( v0011700-76 ) "Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ), господарський
суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав
позов, або з своєї ініціативи, має право вжити заходів до
забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій
стадії провадження по справі, якщо невжиття таких заходів може
утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського
суду.
Статтею 67 ГПК України ( 1798-12 ) передбачено, що позов може
бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові
суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві вчиняти
певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються
предмета спору.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду
України від 12.12.06 р. N 01-8/2776 ( v2776600-06 ) при вирішенні
питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити
оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття
відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і
адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення
збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового
процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення
позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий
захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі
задоволення позову; імовірності утруднення виконання або
невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких
заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів
прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками
даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим
судом, предметом позову у даній справі є визнання недійсним
договору купівлі-продажу нежитлового приміщення укладеного
5 жовтня 2007 року між ТОВ "Вінбудагропроект-Технологія" та
ТОВ "Еліт Бізнес Клас" та скасування державної реєстрації права
власності на спірні приміщення за ТОВ "Еліт Бізнес Клас".
Вирішуючи питання про наявність підстав до забезпечення
позову, місцевий господарський суд, у відповідності до вимог
ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ) виходив з того, що право
власності на спірні об'єкти зареєстровані за ТОВ "Еліт Бізнес
Клас" і у випадку вчинення останнім будь-яких дій щодо
розпорядження цим майном, виконання судового рішення може бути
неможливим чи ускладненим.
При цьому судом встановлено, що спірні приміщення були двічі
перепродані за договором купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року,
укладеного між КП "Вогник" і ТОВ "Вінбудагропроект-Технологія" та
на підставі договору купівлі-продажу від 5 жовтня 2007 року між
ТОВ "Вінбудагропроект-Технологія" і ТОВ "Еліт Бізнес Клас".
Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд,
обґрунтовано зробив припущення, що існує реальна небезпека
заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення
у даній справі, а отже і правомірно наклав арешт на майно,
виходячи із предмету позову.
Отже, висновки суду першої інстанції про необхідність
забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в межах
заявлених позовних вимог є обґрунтованими, відповідають
законодавству та встановленим обставинам справи.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у
задоволені заяви позивача про забезпечення позову, суд апеляційної
інстанції виходив з того, що забезпечення позову шляхом накладення
арешту на нежитлові приміщення та заборони КП "Вінницьке об'єднане
бюро технічної інвентаризації" здійснювати державну реєстрацію
виникнення, припинення чи переходу права власності на спірне
майно, суперечить вищезазначеній нормі, викладеній у частині 1
статті 67 ГПК України ( 1798-12 ), та порушує права власника цього
майна. Факт належності спірного майна на праві власності ТОВ "Еліт
Бізнес Клас" підтверджується реєстраційним посвідченням на об'єкти
нерухомого майна від 8 жовтня 2007 року, виданого КП "Вінницьке
об'єднане бюро технічної інвентаризації".
З такими висновками апеляційного господарського суду
погодитися не можна, оскільки вони не грунтуються на матеріалах
справи та нормах чинного законодавства, зокрема, ст. ст. 66, 67
ГПК України ( 1798-12 ), відповідно до яких місцевий господарський
суд обгрунтовано застосував заходи до забезпечення позову, які
безпосередньо пов'язані із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, апеляційним судом не враховано, що вжиття заходів
до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи
неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за
результатами розгляду справи.
Таким чином, постанова Житомирського апеляційного
господарського суду від 13 травня 2008 року у даній справі
підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням та
неправильним застосуванням норм процесуального права, а ухвала
Господарського суду Вінницької області від 5 грудня 2007 року
залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного
майна України по Вінницькій області та касаційне подання Першого
заступника прокурора Житомирської області задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
13 травня 2008 року у справі N 9/341-07 скасувати.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 5 грудня
2007 року у справі N 9/341-07 залишити в силі.
Головуючий: Н.Дунаєвська
Судді: М.Михайлюк
Н.Мележик
<< Назад |
<<< Главная страница
|
