НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 197 від 02.07.2008Про проект концепції державної науково-технічної програми "Утилізація твердих побутових відходів і знешкодження небезпечних відходів"
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
02.07.2008 N 197
Про проект концепції державної науково-технічної
програми "Утилізація твердих побутових
відходів і знешкодження небезпечних відходів"
Заслухавши та обговоривши доповідь директора Інституту газу
НАН України академіка НАН України Б.І.Бондаренка про проект
концепції державної науково-технічної програми "Утилізація твердих
побутових відходів і знешкодження небезпечних відходів", Президія
НАН України відзначає, що суттєве зменшення обсягів утворення
відходів та їх небезпечності, максимально можлива їх утилізація
шляхом прямого повторного чи альтернативного використання
ресурсно-цінних відходів і їх використання як вторинних
матеріальних чи енергетичних ресурсів є вкрай важливою
загальнодержавною проблемою, розв'язання якої матиме значний
позитивний вплив як на розвиток економіки держави, так і на
вирішення соціальних проблем.
За даними Мінжитлокомунгоспу України, протягом 2007 р. в
нашій державі накопичилося 46 млн. куб. м. твердих побутових
відходів (ТПВ), які захоронювались на 4,5 тис. сміттєзвалищах
загальною площею майже 7,6 тис. гектарів. Загальний обсяг
перероблених або утилізованих відходів у 2007 році становив лише
4% від їх сукупної кількості. Близько 1,5 тис. сміттєзвалищ не
відповідають нормам екологічної безпеки і є джерелом інтенсивного
забруднення атмосфери та підземних вод, розповсюдження гризунів і
комах, а загалом - загрозливого епідеміологічного стану. Практично
на всіх полігонах не знешкоджується фільтрат і не утилізується
звалищний газ.
Таким чином, в Україні постійно загострюється ситуація щодо
прогресуючих темпів утворення ТПВ та відсутності сучасних
технологій переробки небезпечних відходів. Ця проблема
ускладнюється ще й вкрай низьким рівнем переробки та утилізації
відходів і рекультивації звалищ.
Причиною такого стану є як несприятлива економічна ситуація,
яка склалася в сфері комунально-житлового господарства, так і
недостатня увага до вирішення проблеми в частині її
науково-технічного забезпечення з боку відповідних державних
органів.
На противагу цьому в розвинених країнах активно
впроваджуються технології спалювання ТПВ. Так, у Німеччині в
2003 р. працювало 58 заводів, що спалювали 13,2 млн. т. сміття, у
Франції 123 заводи спалили 11,2 млн. т. сміття. Особлива увага
приділяється екологічній чистоті процесів спалювання та їх
енергетичній ефективності.
Тим часом в Україні з чотирьох сміттєспалювальних заводів
працюють лише два. Протягом 2007 р. ними перероблено
1,7 млн. куб. м. ТПВ і вироблено 60 Гкал теплової енергії.
Обладнання таких заводів не відповідає сучасним екологічним
вимогам, внаслідок чого вони самі стають джерелом забруднення
довкілля.
Разом з тим Україна має відповідний виробничий та науковий
потенціал для створення вітчизняної індустрії технологічного
забезпечення поводження з відходами. Зокрема, в НАН України
науковці та фахівці понад 10 установ різного профілю розробили
ефективні засоби вирішення проблеми утилізації та знешкодження
побутових та виробничих відходів.
Президія НАН України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Доповідь академіка НАН України Б.І.Бондаренка про проект
концепції державної науково-технічної програми "Утилізація твердих
побутових відходів і знешкодження небезпечних відходів" взяти до
відома.
2. Схвалити в цілому проект концепції державної
науково-технічної програми "Утилізація твердих побутових відходів
і знешкодження небезпечних відходів" (додається).
3. Інституту газу НАН України відповідно до Порядку
розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 N 106
( 106-2007-п ), в двотижневий термін доопрацювати проект концепції
з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених на засіданні
Президії НАН України, і направити його на погодження до
міністерств і відомств.
4. Доручити Інституту газу НАН України разом з
Науково-організаційним відділом Президії НАН України в двомісячний
строк узагальнити висновки та пропозиції міністерств і відомств,
підготувати й подати в установленому порядку проект розпорядження
Кабінету Міністрів України про схвалення зазначеної концепції.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
Науково-організаційний відділ Президії НАН України.
Т.в.о. президента
Національної академії
наук України
академік НАН України А.Г.Наумовець
Т.в.о. головного вченого
секретаря НАН України В.О.Цибань
Проект
КОНЦЕПЦІЯ
Державної науково-технічної програми
"Утилізація твердих побутових відходів
і знешкодження небезпечних відходів"
(далі Програма)
Визначення проблеми,
на розв'язання якої спрямована Програма
Протягом 2007 р. в Україні утворилося 46 млн. куб. м. твердих
побутових відходів (ТПВ), що складає близько 11 млн. т. Лише 4,1%
сміття надійшло на перероблення або утилізацію. Захоронення
здійснюється на 4,5 тис. звалищ загальною площею майже 7,6 тис.
гектарів. Зростання щорічного обсягу вивезених ТПВ, починаючи з
1999 р., склало 75 %.
248 сміттєзвалищ перевантажені, а 1133 не відповідають нормам
екологічної безпеки, і все це не рахуючи тисяч несанкціонованих
звалищ. Майже всюди не знешкоджується фільтрат і не утилізується
звалищний газ. Має місце неконтрольоване займання та
саморозігрівання сміттєзвалищ або некваліфіковане спалювання
сміття. Це часто створює соціальну напруженість в районах
розміщення великих звалищ.
Працюють лише два сміттєспалювальних заводи в Києві та
Дніпропетровську, обладнання яких уже застаріло. Відсутність
об'єктивної інформації щодо їх діяльності спричиняє ворожі настрої
у суспільстві до самої ідеї термічної утилізації відходів. Проте
кваліфіковане поводження з ТПВ, зважаючи на те, що вони є
вуглецевмісною сировиною, дозволило б у перспективі зберегти майже
3% ресурсів у паливному балансі України.
Динаміка захоронення ТПВ в Україні докорінно відрізняється
від ситуації в країнах ЄС, де передбачене значне скорочення
розміщення на полігонах відходів, що біологічно розкладаються
(порівняно з обсягами їх утворення в 1995 р.): 2010 р. - на 25%,
2013 р. - на 50%, 2020 р. - на 67%. Істотну супутню проблему
складають небезпечні токсичні відходи (НТВ), які розосереджені на
тисячах колишніх складів. Крім того, в Україні щороку продукується
майже 400 тис. т. медичних відходів, надійне знешкодження яких
можливе лише за умови використання високотемпературних технологій.
Таким чином, в Україні має місце постійне загострення
ситуації, яке пов'язане з прогресуючими темпами приросту ТПВ,
відсутністю відповідної сучасної переробки НТВ, мінімальним рівнем
переробки й утилізації відходів.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом
Причиною виникнення проблеми щодо впровадження технологій
утилізації ТПВ в Україні є не тільки незадовільний стан
національної економіки, а й недостатня увага з боку держави до її
вирішення в частині науково-технічного та високотехнологічного
забезпечення.
На противагу цьому в розвинених країнах активно
використовуються технології термічної утилізації ТПВ. Наприклад, у
Німеччині ще в 2003 р. працювало 58, а в Франції - 123 заводи, які
утилізували 13,2 і 11,2 млн. т. сміття відповідно. Особлива увага
приділяється екологічній безпеці процесів утилізації та їх
енергетичній ефективності. Наприклад, столиця Швеції - Стокгольм
на 58% забезпечує потребу в опаленні житлового фонду за рахунок
утилізації ТПВ. На заміну одностадійному спалюванню прийшли
двостадійні процеси, при цьому друга, високотемпературна стадія
гарантовано забезпечує повне знешкодження діоксинів та фуранів.
Для знешкодження НТВ одними з найбільш ефективних визнані плазмові
технології.
Безпрецедентне зростання світових цін на нафтопродукти
зумовило інтерес до подальшого зростання енергетичного
використання ТПВ шляхом виробництва електричної та теплової
енергії. При цьому враховується, що калорійність 1 т. ТПВ дещо
перевищує калорійність 1 бареля нафти. Саме тому протягом
останнього періоду прийняті рішення про додаткове будівництво до
2012 р. заводів з утилізації ТПВ: в Європі - 100, а в США - 42
таких об'єкти.
У ситуації, що склалася в Україні, окремі місцеві органи
виконавчої влади шукають вихід у придбанні імпортного обладнання.
Наприклад, Київська міська державна адміністрація вирішує питання
щодо інвестиційних проектів будівництва сміттєспалювальних заводів
одиничною потужністю 500 тис. т./рік вартістю близько 300 млн.
євро кожний. Проте для більшості українських міст цей шлях є
нереальним з причин економічного характеру.
Сучасні методи утилізації та знешкодження відходів базуються
на високих технологіях, таких як аерогідродинамічна, гравітаційна,
магнітна та електростатична сепарація; біохімічні, хімічні,
металургійні та теплофізичні технології; на технологіях
газифікації або піролізу з одержанням синтез-газів, на
двостадійному спаленні з використанням турбін та газопоршневих
двигунів, на залученні плазмових технологій. Обов'язковим є
використання систем багатоступеневої очистки скидів на основі
адсорбційних, каталітичних, мембранних технологій тощо.
Внаслідок відсутності державної підтримки передових
технологій є приклади закупівлі застарілого і навіть
непрацездатного для експлуатації імпортного обладнання.
Між тим Україна має достатній науково-технічний та
індустріальний потенціал для створення досконалого вітчизняного
обладнання з різних напрямків поводження з відходами.
Для реалізації цього потенціалу потрібно, щоб центральні
органи влади взяли на себе державні функції підтримки розробок
високотехнологічного обладнання та передових технологій.
Мета програми
Метою Програми є створення сучасних вітчизняних технологій
утилізації ТПВ та знешкодження ТПВ, що відповідають світовому
рівню енергоефективності та екологічної безпеки, гарантують
зниження забруднення навколишнього середовища та будуть сприяти
використанню ТПВ як важливого енергетичного та матеріального
ресурсу.
Програма має передбачати державну підтримку розробки
відповідних високих технологій з доведенням їх до рівня
інвестиційно привабливих пілотних зразків та удосконалення
методичної і законодавчої бази у сфері поводження з відходами.
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Кінцевий результат належного технічного забезпечення
утилізації ТПВ і знешкодження НТВ в Україні може бути досягнутий
шляхом реалізації таких основних варіантів:
1) придбання ліцензій та унікального імпортного обладнання
для виробництва установок для утилізації ТПВ і знешкодження НТВ;
2) впровадження сучасних технологій та організація
виробництва сучасного обладнання на основі вітчизняних розробок з
залученням світового досвіду і створення вітчизняної індустрії
виробництва обладнання для сфери поводження з відходами, їх
утилізації та знешкодження.
Реалізація першого варіанту передбачає освоєння виробництва
установок та обладнання на основі імпортних технологій і
вимагатиме незрівнянно більших витрат, ніж у випадку придбання
згаданого вище заводу вартістю 300 млн. євро. Це було б надто
обтяжливим економічно та означало б фінансування українською
економікою зарубіжного науково-технічного прогресу. Крім того,
виникатимуть складні питання сервісного обслуговування, ремонту,
постачання запчастин тощо.
Другий варіант передбачає:
розгортання проектних робіт та організацію виробництва
сучасного обладнання для утилізації ТПВ і знешкодження НТВ за
передовими технологіями, в більшості яких українські науковці
мають достатній досвід. Серед них: попередня термічна підготовка
ТПВ та двостадійне спалювання; газифікація ТПВ і використання
продуктів газифікації для виробництва електричної та теплової
енергії; створення обладнання та технологій багатоступеневої
очистки скидів; вилучення звалищного біогазу та спеціальні
плазмові технології переробки і знешкодження НТВ тощо. Пропоновані
технічні рішення не повинні поступатись так званим "найкращим
доступним технологіям" (ВАТ - Best Available Technologies),
розробленим в країнах ЄС;
активізацію наукових досліджень та виконання
дослідно-конструкторських робіт, орієнтованих на вирішення таких
нагальних проблем поводження з ТПВ, як знешкодження фільтратів,
переробка ТПВ на існуючих звалищах та їх рекультивація;
організацію переробки не тільки тих ТПВ, які надходять з
місць їх утворення, але й безпосередньо на сміттєзвалищах, які
підлягають рекультивації;
налагодження міжнародного співробітництва та забезпечення на
національному рівні координаційної діяльності з науково-технічних
питань поводження з відходами;
методичне та організаційне забезпечення об'єктивного
екологічного моніторингу та контролю екологічної прийнятності
пропонованих технологій щодо утворення небезпечних забруднювачів;
розробку та удосконалення тарифної політики, економічних
механізмів, методичної та нормативно-правової бази, яка сприятиме
оптимальному поєднанню науково-технічних розробок сучасних
технологій утилізації ТПВ і знешкодження НТВ з іншими заходами
поводження з відходами, такими як системи їх збирання і формування
роздільних потоків, сортування, використання вторинної сировини,
роз'яснювальної роботи серед населення та виховної роботи з
молоддю.
Цей варіант створює передумови для розвитку вітчизняної
інфраструктури технологічного забезпечення утилізації та
знешкодження відходів та формування інвестиційно привабливого
середовища в цій сфері. Кошти, необхідні для цього, не
перевищуватимуть рівня витрат на придбання лише одного
сміттєспалювального заводу для м. Києва. Такий варіант сприятиме
розвитку вітчизняної науково-технічної бази та високотехнологічних
виробництв і, таким чином, є оптимальним.
Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання програми
Розв'язання проблеми буде здійснюватися такими шляхами:
- вибір початкових (пілотних) об'єктів для їх реалізації в
рамках цієї програми у співпраці та на основі пропозицій
центральних та місцевих органів виконавчої влади;
- проведення наукових досліджень та розгортання
дослідно-конструкторських та проектних робіт, орієнтованих на
показники "найкращих доступних технологій" (ВАТ) країн ЄС;
- організація виробництва установок для утилізації ТПВ і
знешкодження НТВ та забезпечення об'єктивного контролю за їх
екологічними показниками;
- створення системи моніторингу та об'єктивного екологічного
контролю технологій утилізації та знешкодження відходів з
відповідним інструментальним забезпеченням;
- вдосконалення, розробка та впровадження економічних
механізмів, методичної та нормативно-правової бази, які
сприятимуть оптимальному вирішенню проблеми ТПВ та НТВ.
На першому етапі можливе поодиноке придбання найбільш
досконалого імпортного обладнання з метою його вивчення та
створення прототипів. Термін виконання Програми - п'ять років.
Очікувані результати виконання програми,
визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу:
- освоїти в Україні проектування та сучасне виробництво
високотехнологічного обладнання для потреб сфери поводження з ТПВ
та НТВ, спеціальних установок знешкодження НТВ, вилучення
звалищного біогазу, знешкодження фільтратів, очистки газових та
пилових викидів тощо;
- зменшити обсяги шкідливих викидів та забруднення
навколишнього середовища, зменшити викиди парникових газів звалищ,
виробляти теплову та електричну енергію екологічно чистими
установками утилізації ТПВ;
- зберегти земельні площі, особливо біля великих міст, і
розпочати нейтралізацію фільтратів та рекультивацію звалищ:
- розвивати споріднені сучасні технології, такі як конверсія
палив та виробництво синтетичних газових та рідких палив,
виробництво електричної та теплової енергії на основі
внутрішньоциклової газифікації низькоякісних палив, якими є ТПВ,
та розвиток котлобудування;
- удосконалити економічні механізми, методичну та
нормативно-правову базу, підвищити культуру населення в сфері
поводження з ТПВ;
- створити нові робочі місця та зняти соціальну напругу, яку
викликає накопичення сміття.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів,
необхідних для виконання програми
Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок
державного бюджету, місцевих бюджетів, інвестицій, коштів
підприємств та інших замовників у загальному обсязі 2,41 млрд.
грн. (що відповідає вартості одного сміттєспалювального заводу для
покриття частини потреб м. Києва), в тому числі з державного
бюджету - 1,45 млрд. грн., місцевих бюджетів - 0,55 млрд. грн., за
рахунок підприємств та інвесторів - 0,41 млрд. грн. Кошти
спрямовуються:
- державного бюджету - на проведення прикладних досліджень та
дослідно-конструкторських робіт з основних технологічних проблем
проектування та виготовлення обладнання для пілотних установок з
утилізації ТПВ та знешкодження НТВ та придбання імпортного
контрольно-аналітичного обладнання;
- місцевих бюджетів - на розробку техніко-економічних
обґрунтувань та технічної документації на розміщення установок з
утилізації ТПВ та знешкодження НТВ
- підприємств та інвесторів - на закупівлю необхідних
матеріалів та стандартного обладнання для організації виробництва
і/або розміщення установок для утилізації ТПВ та знешкодження НТВ.
В інститутах НАН України та організаціях і підприємствах
промислової сфери та інших заінтересованих міністерств, які будуть
здійснювати виконання пропонованої програми, є необхідні для цього
інтелектуальні, матеріально-технічні та трудові ресурси.
<< Назад |
<<< Главная страница
|
