НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 30/451 від 01.07.2008Про визнання частково недійсним рішення
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2008 N 30/451
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.08.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідачів - не з'явилися,
розглянувши у ТОВ "Ірина"
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 04.03.2008 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 30/451
за позовом ТОВ "Ірина"
до 1.Подільської районної у м. Києві ради;
2.Відділу приватизації комунального майна
Подільського району м. Києва
про визнання частково недійсним рішення N 134
від 01.03.2007 та зобов'язання
відповідачів вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
Постановою Київського апеляційного господарського суду
від 04.03.2008 (судді: Сотніков В.В., Дикунська С.Я.,
Дзюбко П.О.), винесеною на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ), скасовано ухвалу господарського суду м. Києва
від 29.11.2007 (суддя Ващенко Т.М.) про відкладення розгляду
справи, припинено провадження у справі та передано її за
підвідомчістю до Окружного адміністративного суду м. Києва у
зв'язку з непідвідомчістю даної справи господарським судам.
ТОВ "Ірина" у поданій касаційній скарзі просить постанову
скасувати та повернути справу на розгляд по суті до господарського
суду м. Києва, посилаючись на порушення апеляційним судом норм
процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню з
передачею справи до господарського суду м. Києва для розгляду по
суті пред'явлених позовних вимог з наступних підстав.
Скасовуючи ухвалу про відкладення розгляду справи та
припиняючи провадження у справі апеляційний господарський суд
виходив з того, що:
Відповідно до матеріалів справи ТОВ "Ірина" звернулось до
господарського суду з позовною заявою до Подільської районної у
м. Києві раді та Відділу приватизації комунального майна
Подільського району м. Києва про визнання недійсним рішення
IX сесії Подільської районної у місті Києві ради V скликання
від 01.03.2007 р. N 134 в частині пункту 49 додатку N 2 цього
рішення та зобов'язання Відділу приватизації комунального майна
Подільського району м. Києва та Подільської районної у м. Києві
раді включити нежилі приміщення по пров. Квітневому, 9-а в
м. Києві загальною площею 855,4 кв.м. до додатку N 1 до рішення
IX сесії Подільської районної у місті Києві ради V скликання
від 01.03.2007 р. N 134, що визначає перелік об'єктів комунальної
власності територіальної громади Подільського району, що
підлягають приватизації шляхом викупу (з врахуванням заяви про
уточнення позовних вимог).
Дана позовна заява була прийнята господарським судом
міста Києва ухвалою від 12.11.2007 із застосуванням ст. ст. 64, 65
ГПК України ( 1798-12 ).
Таким чином, господарський суд вирішуючи спір щодо даних
правовідносин керувався нормами господарського процесуального
законодавства.
29.11.2007 р. в судовому засіданні суду першої інстанції
Подільською районною у м. Києві радою було подано клопотання
від 29.11.2007 N 1105 про припинення провадження по справі у
зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських
судах України за правилами ГПК України ( 1798-12 ).
Ухвалою від 29.11.2007 дане клопотання було розглянуто та
відхилено в зв'язку з його безпідставністю, оскільки дана
категорія спорів відноситься до категорії спорів, які підлягають
розгляду за правилами господарського судочинства.
Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають
при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських
договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших
підстав (п. 1 ст. 12 ГПК України) ( 1798-12 ). Однак п. 1 ст. 12
ГПК України ( 1798-12 ) містить певні обмеження щодо визначеної
категорії спорів, а саме абзацом 4 п. 1 ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) чітко встановлено, що спори, які виникають із
публічно-правових відносин та віднесені до компетенції
Конституційного Суду України та адміністративних судів, не
підвідомчі господарським судам.
Але апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції в
порушення абзацу 4 п. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) помилково
визначив підвідомчість даного спору господарському суду, в зв'язку
з чим апеляційним судом провадження у справі було припинено та
справу передано за підвідомчістю до Окружного адміністративного
суду м. Києва.
Проте, колегія не погоджується з висновком апеляційного суду
з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 )
господарським судам підвідомчі справи у спорах щодо приватизації
майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Відповідно до ст. 345 ЦК України ( 435-15 ) фізична або
юридична особа може набути право власності у разі приватизації
державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема,
за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б)наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин,
врегульованих Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Господарським
кодексом України ( 436-15 ), іншими актами господарського і
цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає
з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б
вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах
вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а
також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального
майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в
тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів
місцевого самоврядування та органів приватизації.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3
КАС України ( 2747-15 ), згідно з якою це - орган державної влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є
здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці
функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих
правовідносинах, у яких виник спір.
Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у
спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних
управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору),
то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських
функцій" і не має встановлених нормами КАС України ( 2747-15 )
ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю
останнього повинен вирішуватися господарським судом.
Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю
суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень
адміністративні справи відрізняються особливим змістом
правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.
З огляду на викладене, до компетенції господарських судів не
відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів
індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким
останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії,
утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за
умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є
обов'язковим до виконання;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій
(бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої
посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних
управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з
відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої
компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних
договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках,
встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів
владних повноважень не мають ознак справ адміністративної
юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на
загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах
про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним
кодексом України ( 435-15 ), Господарським кодексом України
( 436-15 ), іншими актами господарського і цивільного
законодавства.
Зміст позовної заяви ТОВ "Ірина" переконливо свідчить про те,
що у звязку з прийняттям Подільською районною у місті Києві радою
рішення V скликання від 01.03.2007 N 134 (пункт 49 додатку N 2
цього рішення), яким орендовані позивачем нежилі приміщення по
пров. Квітневому, 9-а в м. Києві загальною площею 855,4 кв.м.
включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної
громади Подільського району, що підлягають приватизації шляхом
аукціону, між сторонами виник спір про право, а саме спір про
право орендаря на викуп вказаних приміщень.
Таке право, на думку позивача, виникло у нього на підставі
розпорядження Подільської районної у м. Києві державної
адміністрації від 06.05.2004 N 452 та договору оренди
від 06.05.2004 N 6067, укладеного з КП "Оренда". Таким чином,
пред'являючи позов у даній справі, ТОВ "Ірина" по суті оспорює
спосіб приватизації зазначених приміщень, а Подільська районна у
місті Києві рада, реалізуючи прийняттям оспорюваного рішення свої
повноваження власника на відчуження комунального майна, виступає
як учасник цивільних (господарських) правовідносин від імені
територіальної громади Подільського району у місті Києві.
Адже, відповідно до ч. 2 ст. 2 учасниками цивільних відносин,
є, зокрема, територіальні громади.
Водночас згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) органи місцевого
самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад
відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння,
користування та розпорядження об'єктами права комунальної
власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть
передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або
тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в
оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу,
вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та
договорах умови використання та фінансування об'єктів, що
приватизуються та передаються у користування і оренду.
Вищенаведеним повністю спростовується висновок суду
апеляційної інстанції про те, що даний спір виник із
публічно-правових відносин та віднесений до компетенції
адміністративних судів.
Разом з тим, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду
можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, прямо
передбачених цим Кодексом ( 1798-12 ).
Проте, статтею 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) не передбачено можливість оскарження в
апеляційному чи касаційному порядку ухвал про відкладення розгляду
справи.
Отже, виходячи з системного аналізу змісту ст. 77 та ч. 1
ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 )
ухвала господарського суду м. Києва від 29.11.2007 про відкладення
розгляду справи є такою, що не підлягає апеляційному оскарженню,
що виключає можливість її апеляційного перегляду.
Зважаючи на відсутність нормативних підстав для оскарження
ухвали від 29.11.2007 у даній справі, суд апеляційної інстанції
повинен був відмовити в прийнятті до розгляду апеляційної скарги
Подільської районної у м. Києві ради на цю ухвалу.
Однак, апеляційний суд в порушення вимог ст. 77 та ч. 1
ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 )
переглянув в апеляційному порядку та скасував ухвалу
господарського суду м. Києва від 29.11.2007 про відкладення
розгляду справи.
Зважаючи на вищенаведене, оскаржувана постанова підлягає
скасуванню як прийнята внаслідок неправильного застосування судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, а справа -
передачі до господарського суду м. Києва для розгляду по суті
пред'явлених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 111-5,
111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Ірина" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду
від 04.03.2008 у справі N 30/451 скасувати з передачею справи до
господарського суду м. Києва для розгляду по суті пред'явлених
позовних вимог.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун
<< Назад |
<<< Главная страница
|
