Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова № 1/27/07 від 26.06.2008

Про стягнення збитків


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 26.06.2008                                       Справа N 1/27/07
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 21.08.2008
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
 
 головуючого:                Першикова Є.В.,
 
 суддів:                     Данилової Т.Б.,
                             Ходаківської І.П.,
 
 розглянувши касаційну       приватного підприємця
 скаргу                      Рулевського Івана Івановича
                             (далі - Підприємець)
 
 на постанову                Запорізького апеляційного
                             господарського суду
 
 від                         09.04.08
 
 у справі                    N 1/27/07
 
 господарського суду         Запорізької області
 
 за позовом                  Підприємця
 
 до                          приватного сільськогосподарського
                             підприємства "Агрофірма "Лан"
                             (далі - Підприємство)
 
 про                         стягнення 580 000,00 грн. збитків
 
     В засіданнях взяли участь представники:
 
 - позивача:                 Казімірчук Є.В.
                             (за дов. N 2348 (551233)
                             від 05.10.06)
                             - у судовому засіданні
                             19.06.08, 26.06.08;
 
 - відповідача:              Лисняк Я.В.
                             (за дов. N 220 від 09.11.07)
                             - у судовому засіданні 19.06.08;
                             Василенко О.В.
                             (за дов. б/н від 25.06.08)
                             - у судовому засіданні 26.06.08.
 
     Ухвалою від 30.05.08  колегії  суддів  Вищого  господарського
суду  України  у  складі:  головуючого - Першикова Є.В.,  суддів -
Муравйова О.В.,  Ходаківської  І.П.  касаційна  скарга  Підприємця
N б/н  від  06.05.08 була прийнята до провадження та призначена до
розгляду у судовому засіданні на 19.06.08,  без початку  перегляду
справи по суті.
 
     З урахуванням значної завантаженості судді Муравйова О.В.  та
виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки розпорядженням заступника
Голови   Вищого  господарського  суду  України  від  18.06.08  для
перегляду  даної  справи,  призначеної  до  розгляду  у   судовому
засіданні    на   19.06.08,   створено   колегію   суддів   Вищого
господарського суду України у складі:  головуючий - Першиков Є.В.,
судді - Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
 
     Ухвалою від   19.06.08  Вищого  господарського  суду  України
розгляд справи було відкладено на 26.06.08.
 
     Про вказані обставини представників сторін  було  повідомлено
на  початку судових засідань 19.06.08,  26.06.08.  Відводів складу
колегії суддів Вищого господарського суду України,  яка переглядає
справу в касаційному порядку, не заявлено.
 
     За згодою представників сторін,  відповідно до ч. 2 ст. 85 та
ч. 1  ст.  111-5  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 )   у  судовому  засіданні  26.06.08 було оголошено лише
вступну та резолютивну  частини  постанови  Вищого  господарського
суду України.
 
     Рішенням від 24.12.07 господарського суду Запорізької області
(суддя Немченко О.І.) позовні вимоги задоволено.
 
     Стягнуто з Підприємства на користь Підприємця 580 000,00 грн.
збитків,   5800,00 грн.  державного мита та 118,00 грн.  витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     Вказане судове рішення мотивовано положеннями  ст.  ст.  612,
623  Цивільного кодексу України ( 435-15 ),  які передбачають,  що
боржник вважається таким,  що прострочив, якщо він не приступив до
виконання  зобов'язання або не виконав його у строк,  встановлений
договором  або  законом.  Боржник,   який   прострочив   виконання
зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням
збитки і за неможливість виконання,  що  випадково  настала  після
прострочення.   Якщо  внаслідок  прострочення  боржника  виконання
зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися
від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
 
     Також, було враховано,  що божник, який порушив зобов'язання,
має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.  Розмір  збитків,
завданих порушенням зобов'язання,  доказується кредитором.  Збитки
визначаються з урахуванням ринкових  цін,  які  існували  на  день
добровільного  задоволення боржником вимоги кредитора у місці,  де
зобов'язання має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена
добровільно,   то   у  день  пред'явлення  позову,  якщо  інше  не
встановлено договором або законом.  Суд може  задовольнити  вимогу
про  відшкодування  збитків,  беручи  до  уваги  ринкові ціни,  що
існували на день ухвалення рішення.
 
     На день ухвалення рішення суду середньозважений рівень цін на
насіння соняшника,  згідно  довідок  N  321,  N  322  від 11.12.07
ГОСТ 22391-89 (вологість не менше 6%  але не  більше  8%;  сортний
домішок не більше 3%; олійний домішок не більше 7%; кислотне число
олії не більше 5 мг КОП) складає  3200,00 грн.  за  одну  метричну
тону,  а  тому  суд  першої інстанції прийшов до висновку,  що щоб
купити 200 тон насіння соняшника,  який  був  предметом  Договору,
дійсно  потрібно  640 000 грн.,  оскільки законодавець надав право
суду задовольнити вимогу  про  відшкодування  збитків,  беручи  до
уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
 
     У зв'язку  з  вказаним суд першої інстанції вважав за можливе
скористатись своїм правом та задовольнити вимогу  Підприємця  щодо
відшкодування  йому  збитків,  завданих  невиконанням зобов'язання
Підприємства,  беручи до уваги ринкові ціни,  що існують на момент
прийняття рішення суду.
 
     Постановою від     09.04.08     Запорізького     апеляційного
господарського суду  (колегія  суддів  у  складі:   головуючий   -
Зубкова Т.П.,  судді  -  Колодій Н.А.,  Шевченко Т.М..) апеляційну
скаргу Підприємства задоволено.
 
     Рішенням від 24.12.07 господарського суду Запорізької області
скасовано  та  прийнято  нове  рішення  про  відмову  у задоволені
позовних вимог.
 
     Стягнуто з Підприємця на користь  Підприємства  2900,00  грн.
державного мита за подання апеляційної скарги.
 
     Постанова суду   апеляційної  інстанції  мотивована,  тим  що
відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних
правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.
При цьому,  враховано,  що збиток - це грошова оцінка  шкоди,  яка
підлягає  відшкодуванню за неможливості,  недоцільності або у разі
відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
 
     У відповідно до ст.  22 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
під  збитками розуміються втрати,  яких особа зазнала у зв'язку зі
знищенням або  пошкодженням  речі,  а  також  витрати,  які  особа
зробила  або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
(реальні збитки) та доходи,  які особа могла б реально одержати за
звичайних  обставин,  якби  її  право  не  було  порушене (упущена
вигода).
 
     Також, апеляційним  судом  враховано  загальну   норму   щодо
відшкодування   збитків   внаслідок  наявності  складу  цивільного
правопорушення:  порушення цивільного права чи завдання збитків та
причинного зв'язку між порушенням права та збитками, а також вини.
При  наявності  таких  обставин   в   особи   виникає   право   на
відшкодування завданих збитків.
 
     Апеляційна інстанція,   вважаючи  що  Підприємцем  не  надано
обґрунтування позовних вимог, відмовила у їх задоволенні.
 
     Не погодившись з постановою апеляційної інстанції Підприємець
звернувся  до  Вищого  господарського  суду  України  з касаційною
скаргою  в  якій  просить  постанову  від  09.04.08   Запорізького
апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 24.12.07
господарського суду Запорізької області залишити без змін.
 
     Свої вимоги  скаржник  обґрунтовує  тим,  що  при   винесенні
оскаржених  судових  актів  було  порушено  норми матеріального та
процесуального права,  а зокрема ст. ст. 13,  22,  623  Цивільного
кодексу  України  ( 435-15 ) щодо права кредитора на відшкодування
збитків.
 
     На день розгляду справи у судовому засіданні письмові відзиви
на  касаційну  скаргу  від  Підприємства  не надійшло.  У судовому
засіданні  26.06.08   представник   Підприємства   щодо   доводів,
викладених у касаційній скарзі Підприємця заперечував, вважаючи їх
безпідставними,  у зв'язку з чим просив касаційну скаргу  залишити
без  задоволення,  а  оскаржену  постанову апеляційного суду - без
змін.
 
     Розглянувши матеріали справи,  касаційну  скаргу,  заслухавши
пояснення   представників   сторін,  суддю-доповідача  по  справі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність    застосування    судами   норм   матеріального   та
процесуального права,  колегія суддів Вищого  господарського  суду
України   дійшла   до   висновку,  що  касаційна  скарга  підлягає
задоволенню, з наступних підстав.
 
     Як встановлено попередніми судовими інстанціями  на  підставі
матеріалів справи,  31.10.01 між Підприємцем та Підприємством було
укладено договір,  за умовами Підприємець  купує,  а  Підприємство
продає  насіння  соняшника врожаю 2002 року у кількості 200 тон по
ціні 300,00 грн.  за одну тону на суму   60 000,00  грн.  (далі  -
Договір).
 
     Попередні судові  інстанції  на  підставі  наявних доказів по
справі прийшли  до  висновку  про  те,  що  Договором  передбачено
обов'язок   Підприємця   сплатити  до  31.10.01  вартість  насіння
соняшника вологістю до 7% і сортністю у відповідністю з Гостами, а
Підприємство   зобов'язалося   поставити   насіння   соняшника  до
01.10.02.
 
     В разі неналежного або несвоєчасного виконання умов  Договору
винна  сторона  сплачує  1%  від  суми  Договору  за  кожний  день
прострочення  потерпілій  стороні.  Сума  оцінки  цього   Договору
визначається за біржовою вартістю продукції на момент пред'явлення
претензії.
 
     Матеріалами справи   підтверджено,   що   Підприємець    свої
зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі,  перерахувавши
Підприємству платіжним    дорученням    N    34    від    31.10.01
60 000,00 грн., згідно виставленого Підприємством рахунку N 19 від
31.10.01.
 
     У зв'язку  з  невиконання  Підприємством своїх зобов'язань за
Договором, сторони  11.10.04   уклали   доповнення   до   Договору
(далі -  Доповнення  до  Договору),  за умовами якого Підприємство
зобов'язалося згідно з досягнутої  усної  домовленості  відпустити
насіння соняшника,  згідно Договору,  із врожаю 2005 року,  а тому
термін закінчення договору перенесено до 01.02.06.
 
     Матеріалами справи  підтверджено,  що  31.10.05  Підприємство
направило  Підприємцю  гарантійний  лист  (вих.  N  321),  де було
підтверджено зобов'язання перед Підприємцем та висловлено  позицію
прийняти гарантію на повернення боргу соняшника з врожаю 2006 року
або в грошовому виразі на момент розрахунку.
 
     У зв'язку з  невиконанням  Підприємством  вимог  Договору  та
Доповнення до Договору Підприємець направив Підприємству претензії
N 4 від 08.08.06 на суму 240 000,00 грн.,  яка була  залишена  без
відповіді.
 
     Також, встановлено,    що   08.08.07   Підприємець   направив
Підприємству  претензію  N  2  на  суму   420 000,00   грн.,   яку
Підприємство  визнало  частково,  направивши  06.09.07  Підприємцю
відповідь в якій зазначило, що у зв'язку з невиконанням Договору у
встановлений  строк  Підприємство  платіжним  дорученням N 188 від
06.09.07 повертає у повному обсязі Підприємцю грошові  кошти,  які
були отримані згідно Договору в сумі 60 000,00 грн.
 
     У зв'язку  не  виконанням  Договору та Доповнення до Договору
Підприємець звернувся до суду позовними вимогами,  які  складались
із   360 000,00 грн.  збитків за неналежне виконання Підприємством
своїх зобов'язань за Договором від 31.10.01.
 
     В судовому засіданні  24.12.07  Підприємець  представив  суду
зміни  до  позовної  заяви,  де  збільшив суму збитків за вказаним
договором до 580 000,00 грн.  на підставах,  викладених в позовній
заяві,  мотивуючи  це  тим,  що  на день подання уточненого позову
вартість насіння соняшника складає 3 200,00  грн.  за  одну  тону.
Вказані зміни Підприємець мотивував вимогам ст.  22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
 
     Матеріалами справи   підтверджено,   що    розрахунок    суми
заборгованості, як це вказано у Договорі, визначається за біржовою
вартістю продукції за невиконання Договору та  розраховувалося  на
підставі довідок Запорізької товарної біржі.
 
     Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, прийшов до
висновку,  що  ст.  13  Цивільного  кодексу  України  (  435-15  )
передбачено,  що  при  здійсненні  своїх  прав  особа  зобов'язана
утримуватися від дій,  які могли б порушити права  інших  осіб,  а
тому  не  допускаються дії особи,  що вчинюються з наміром завдати
шкоди іншій особі,  а також зловживають правом в інших  формах.  У
разі  недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог суд може
зобов'язати  сторону  по  договору  припинити  зловживання  своїми
правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
 
     Відповідно до  ст.  22  Цивільного кодексу України ( 435-15 )
особа,  якій завдано збитків у результаті порушення її  цивільного
права,  має  право  на  їх  відшкодування.  На вимогу особи,  якій
завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може
бути відшкодована і в інший спосіб.
 
     Колегія суддів  Вищого  господарського суду України враховує,
що відповідно  до  ст. ст. 612,  623  Цивільного  кодексу  України
( 435-15  )  боржник  вважається  таким,  що  прострочив виконання
зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання зобов'язання
або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
 
     Якщо боржник    прострочив   виконання   зобов'язання   перед
кредитором,  а  у  кредитора   внаслідок   прострочення   боржника
виконання   зобов'язання   втрачено   інтерес   то  кредитор  може
відмовитися  від  прийняття  виконання  і  вимагати  відшкодування
збитків.
 
     Боржник, який    порушив   зобов'язання,   має   відшкодувати
кредиторові  завдані  цим   збитки.   Розмір   збитків,   завданих
порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
 
     Колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України бере до
уваги,  що  матеріалами  справи  підтверджено,   що   Підприємство
добровільно  не  виконало зобов'язана за Договором,  а тому вимоги
кредитора,  які не задоволені на день пред'явлення позову,  як  це
встановлено  договором  та  діючим законодавством,  визначаються з
урахуванням ринкових цін, що існували на день пред'явлення позову,
у  зв'язки  з  чим  судом  першої інстанції була врахована вказана
вимога  по  відношенню  до   правовідносин,   які   склалися   між
Підприємцем та Підприємством.
 
     Колегія суддів   Вищого   господарського   суду   України  не
погоджується  з  висновками  апеляційної  інстанції  про  те,   що
Підприємець  не обґрунтовує позовні вимоги про стягнення коштів на
день розгляду справи  господарським  судом,  оскільки  матеріалами
справи  доведено  невиконання зобов'язань Підприємством,  а тому у
Підприємця,  у відповідності до вимог договору,  виникло право для
розрахунку   заборгованість   за   непоставлені  200  тон  насіння
соняшника за кількісними  та  якісними  показниками,  по  біржовій
вартості продукції на момент виникнення спору у суді.
 
     Матеріалами справи  не  підтверджено дотримання Підприємством
вимог ст.  33  Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12  )  про  вжиття  всіх  заходів  залежних  від нього щодо
належного виконання  вимог  Договору,  як  це  визначено  ст.  614
Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
 
     За таких  обставин  колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає,  що доводи,  викладені  Підприємцем  в  касаційній
скарзі,  є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними
по справі доказами і відповідають вимогам закону.
 
     На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було помилково
застосовано норми матеріального права,  в той час, як судом першої
інстанції  було  повно  та всебічно з'ясовано обставини,  що мають
значення для справи,  надано їм належну правову оцінку та винесено
рішення  з дотриманням норм матеріального та процесуального права,
що дає підстави для залишення його без змін.
 
     Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-10,   111-11
Господарського процесуального   кодексу  України,  колегія  суддів
( 1798-12 ) П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу  приватного  підприємця  Рулевського   Івана
Івановича б/н від 06.05.08 задовольнити.
 
     Постанову від      09.04.08     Запорізького     апеляційного
господарського  суду  у  справі  N  1/27/07  господарського   суду
Запорізької    області   скасувати,   а   рішення   від   24.12.07
господарського суду Запорізької області у даній справі залишити  в
силі.
 
 Головуючий                                             Є.Першиков
 
 судді:                                                 Т.Данилова
                                                     І.Ходаківська




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner