Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова № 39/101 від 25.06.2008

Про стягнення грошових коштів


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                       25.06.2008  N 39/101
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 28.08.2008
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
 
                        Бернацької Ж.О. - головуючої (доповідач),
                        Гончарука П.А.,
                        Шевчук С.Р.,
 
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного   підприємства    "Вугілля    України"    на    рішення
господарського  суду  міста  Києва від 10.12.2007 р.  та постанову
Київського апеляційного господарського суду від  25.02.2008  р.  в
справі  N  39/101  господарського  суду  міста  Києва  за  позовом
відкритого акціонерного  товариства  "Західенерго"  до  державного
підприємства  "Вугілля  України",  третя  особа,  яка  не  заявляє
самостійних вимог на  предмет  спору,  на  стороні  відповідача  -
державне підприємство      "Луганськвугілля"     про     стягнення
34 101,36 грн.
 
     за участю представників сторін:
 
 від позивача:          не з'явилися,
 
 від відповідача:       Барановської С.В.,
 
 від третьої особи:     не з'явилися, -
 
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського суду міста Києва  від  10.12.2007  р.
(суддя  Гумега  О.В.)  позов  відкритого  акціонерного  товариства
"Західенерго"  до  державного   підприємства   "Вугілля   України"
задоволено:  стягнуто  з державного підприємства "Вугілля України"
на користь  відкритого   акціонерного   товариства   "Західенерго"
34 101,36 грн.  збитків,  341,01 грн.  витрат по оплаті державного
мита та 118  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення
судового процесу.
 
     Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду від
25.02.2008 р.  (судді:  Капацин Н.В.  - головуюча,  Коротун  О.М.,
Пашкіна   С.А.)   рішення  господарського  суду  міста  Києва  від
10.12.2007 р. залишено без змін.
 
     Рішення та постанову мотивовано тим, що відповідач не виконав
належним  чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля
належної якості.  Відповідач  поніс  витрати  на   загальну   суму
34 101,36  грн.  Про наявність причинного зв'язку між протиправною
дією відповідача та  збитками  позивача  свідчить  факт  порушення
відповідачем   договірного   зобов'язання  щодо  поставки  вугілля
належної якості.
 
     Не погоджуючись з прийнятими судовими  актами,  відповідач  -
державне   підприємство  "Вугілля  України"  звернувся  до  Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою,  в якій  просить
скасувати рішення    господарського    суду    міста   Києва   від
10.12.2007 р.,  постанову Київського  апеляційного  господарського
суду  від  25.02.2008  р.  та  прийняти нове рішення про відмову в
позові.
 
     Касаційна скарга   обґрунтована   порушенням   судами    обох
інстанцій норм матеріального і процесуального права.
 
     Вислухавши представника   відповідача,   обговоривши   доводи
касаційної  скарги,  перевіривши  правильність  застосування  норм
матеріального  і  процесуального  права,  суд касаційної інстанції
вважає,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи  з
наступного.
 
     Відповідно до   частини  1,  2  статті  111-7  Господарського
процесуального  кодексу  України  (  1798-12  ),  переглядаючи   у
касаційному   порядку  судові  рішення,  касаційна  інстанція,  на
підставі  встановлених   фактичних   обставин   справи   перевіряє
застосування   судом   першої   чи   апеляційної   інстанції  норм
матеріального і процесуального права.
 
     Касаційна інстанція не має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про  достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу одних
доказів над іншими,  збирати нові докази або додатково  перевіряти
докази.
 
     Судами обох   інстанцій   встановлено,  що  між  відповідачем
(постачальник) та  позивачем  (покупець)  28.01.2004  р.  укладено
договір  N  4-01/1-П,  за  яким  відповідач на умовах передбачених
договором зобов'язується поставити, а позивач прийняти та оплатити
вугілля кам'яне, енергетичне, українського походження.
 
     Відповідно до п.  2.1 договору, поставка вугілля здійснюється
залізничним транспортом  у  відкритих  піввагонах,  за  погодженим
графіком, на умовах DDU - залізнична станція ТЕС покупця.
 
     Згідно пункту     2.1.1     договору,    мінімальна    партія
відвантаження - залізничний піввагон.
 
     Відповідно до пункту  9.10  договору  зі  змінами,  внесеними
додатковою  угодою  N  2-10/05 від 25.10.2005 р.,  договір набуває
чинності з моменту  підписання  його  обома  сторонами  і  діє  до
31.12.2006 р.
 
     Як встановлено  судами  обох  інстанцій та свідчать матеріали
справи, на   виконання   умов   договору,   20.12.2006    р.    зі
ст. Слав'яносербськ,   Донецької  залізниці  ДП  "Луганськвугілля"
(вантажовідправник)  відвантажив  на   ст.   Бурштин,   Львівської
залізниці  вантажоодержувачу  Бурштинській ТЕС вугілля,  загальною
вагою 339 000  кг.,  вагонами  NN  65555807,  66169277,  66448416,
67845016,   67358820   за  залізничними  накладними  NN  48936455,
48936456, 48936457, 48936458, 48936459.
 
     Додатковою угодою  N  8-1  від  11.06.2004  р.  до   договору
сторонами    встановлено   якісні   показники   на   вугілля,   що
поставляється за вказаним договором (пункт 1); порядок розрахунків
вартості  вугілля  (пункт  2);  прийняття  вугілля  по кількості і
якості  здійснюється  згідно  Інструкції  Держарбітражу  при  Раді
Міністрів  СРСР  від  15.06.1965  р.  N П-6 ( va006400-65 ) та від
25.04.1966 р.  N П-7 ( va007400-66 ) зі  змінами  і  доповненнями,
Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення,
затвердженого Постановою Ради Міністрів  СРСР  від  25.07.1988  р.
N 888  (  v0888400-88  ),  ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре,  кам'яне,
антрацит,  горючі сланці та вугільні брикети.  Методи  відбору  та
підготовки проб для лабораторних випробувань",  ГТР 34.09.110-2003
"Вхідний  контроль  палива  на  ТЕС  та  організація  претензійної
роботи". Методичні вказівки.",  ДСТУ 4083-2002 "Вугілля кам'яне та
антрацит для пиловидного спалювання на теплових  електростанціях",
та/або  іншими нормативними актами України,  ГКД,  прийнятими щодо
цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині,  що не
суперечить законодавству.
 
     21.12.2006 р.  на  території  Бурштинській ТЕС для визначення
фактичної  якості  зазначеного   вугілля   відбулося   колегіальне
відібрання точкових проб вугілля з п'яти вагонів,  за результатами
якого складено  акт  про  відбір   проб   вугілля   N   6837   від
21.12.2006 р.
 
     За результатами  випробування  відібраних  лабораторних  проб
вугілля, проведеного хімлабораторією Бурштинської ТЕС встановлено,
що  вугілля  не  відповідає якісним характеристикам,  зазначених у
договорі,  оскільки  фактичний  вміст  золи  у  спірному   вугіллі
дорівнював   35,4%,   в   той   час  як  рівень  показника  якості
встановлений  умовами  договору  не  може  перевищувати  30%   для
рядового вугілля.
 
     Результати лабораторних    випробувань   зазначені   в   акті
приймання вугілля на Бурштинській ТЕС N 6837 від 22.12.2006 р.
 
     Судами обох інстанцій встановлено,  що у відібранні  проб  та
складанні  актів про відбір проб вугілля N 6837 від 21.12.2006 р.,
а також у прийнятті вугілля та складанні акту прийняття вугілля на
Бурштинській ТЕС   N   6837   від   22.12.2006   р.  брала  участь
Фролова Л.М. (представник вантажовідправника).
 
     Про поставку  на  Бурштинську  ТЕС  залізничних  вагонів   із
вугіллям  неналежної  якості,  а  також про повернення вантажу був
повідомлений  вантажовідправник  телеграмою  від   25.12.2006   р.
вантажоотримувачем.
 
     27.12.2006 р.   вугілля  у  вагонах  NN  65555807,  66169277,
66448416,  67845016,  67358820 повернуто Бурштинською  ТЕС  третій
особі,  що підтверджується квитанцією на групу вагонів N Е 569604,
виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.
 
     29.01.2007 р.  позивач звернувся до  відповідача  та  третьої
особи з  претензіями  N  119-010 про відшкодування 34 101,36 грн.,
завданих поставкою відповідачем вугілля неналежної якості  збитків
у вигляді витрат на оплату вартості перевезень повернутого вугілля
від ст.  Бурштин до ст. Слав'носебськ, Донецької залізниці; витрат
на  оплату  за  користування  вагонами  за  час простою вагонів на
території  Бурштинської  ТЕС;  витрат  на  оплату  за   оформлення
документів на відправлення вантажу.
 
     11.10.2007 р.  позивач звернувся до суду з позовними вимогами
стягнути з відповідача збитків у сумі 34 101,36 грн.
 
     Відповідно до   частини   1    статті    32    Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ),  доказами у справі є
будь-які фактичні дані,  на  підставі  яких  господарський  суд  у
визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність
обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші  обставини,  які  мають  значення  для  правильного вирішення
господарського спору.
 
     Згідно статті  33   Господарського   процесуального   кодексу
України  ( 1798-12 ),  кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12 ),  господарський суд приймає тільки ті докази,
які мають значення для справи.
 
     Обставини справи,  які відповідно  до  законодавства  повинні
бути   підтверджені   певними   засобами  доказування,  не  можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
     Судами обох інстанцій встановлено, що до предмету доказування
у   даній  справі  відноситься  встановлення  судом,  на  підставі
належних  засобів  доказування   поставки   відповідачем   вугілля
неналежної  якості  та  порушення  ним  вимог договору щодо якості
товару.
 
     Суди обох  інстанцій  дійшли  до  правильного  висновку,   що
сторонами договору встановлено: вміст золи у вугіллі, поставленому
за його умовами не повинен перевищувати 30% для вугілля.
 
     Позивач на підтвердження свого права на відшкодування збитків
посилається  на  те,  що  показник вмісту золи у вугіллі перевищує
встановлений умовами договору  граничний  рівень,  внаслідок  чого
позивач  відмовився  його  отримувати  і  вимушений  був  оплатити
вартість перевезень  повернутого  вугілля  від  ст.   Бурштин   до
ст. Слав'носебськ,   Донецької  залізниці;  вартість  користування
вагонами за час  їх  простою  на  території  Бурштинської  ТЕС  та
вартість оформлення документів.
 
     При складенні актів була присутня представник третьої особи -
вантажовідправника Фролова Л.М., яка діяла від імені третьої особи
на підставі, довіреності N 16 від 21.12.2006 р., якою відповідач -
державне підприємство  "Луганськвугілля"  довірив  вказаній  особі
представляти   інтереси   підприємства  на  Бурштинській  ТЕС  при
проведенні спільного  опробовування,  підписувати  акти  спільного
опробовування та бути присутньою при проведенні хіманалізу.
 
     Зазначена довіреність  видана  на  підставі довіреності N б/н
від 18.01.2006  р.  державного  підприємства   "Вугілля   України"
(відповідач) відокремленому  підрозділу  "Луганськвуглепостачання"
державного підприємства "Луганськвугілля" (третя особа),  за  якою
остання  уповноважена  виступати від імені державного підприємства
"Вугілля України" перед третіми особами під  час  здійснення  дій,
обумовлених  договором поставки N 4-01/1-П від 28.01.2004 р.,  для
чого ВП  "Луганськвуглепостачання"  ДП  "Луганськвугілля"   надано
право проводити  від  імені  ДП  "Вугілля України" звірки якості і
кількості  вугілля,  проводити  сумісне   опробовування   вугілля,
поставленого на теплові електричні станції (ТЕС) ВАТ "Західенерго"
в  рахунок  договору  поставки  N  4-01/1-П  від  28.01.2004   р.,
підписувати  відповідні  акти  та  виконувати  всі  необхідні  дії
зазначених у довіреності.
 
     Судами обох інстанцій встановлено, що при прийнятті вказаного
вугілля та  визначенні його якості була присутня Фролова Л.М,  яка
діяла і від імені  відповідача  (постачальник)  та  третьої  особи
(вантажовідправник).
 
     Відповідно до пункту 5.1 договору,  пункту 3 додаткової угоди
N 8-1 від 11.06.2004 р., прийняття вугілля за якістю здійснюється,
згідно   вимог   Інструкції   про   порядок   приймання  продукції
виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за
якістю, затвердженої    Постановою    Держарбітражу    СРСР    від
25.04.1966 р. N П-7 ( va007400-66 ).
 
     Оскільки сторонами  передбачено  у   договорі,   що   порядок
прийняття   продукції   за   якістю   здійснюється  відповідно  до
Інструкції П-7 ( va007400-66 ),  її  правила  розповсюджуються  на
узгоджені умови договору, обов'язкові для застосування.
 
     Згідно Інструкції   П-7   (   va007400-66  ),  при  виявленні
невідповідності  якості  приймач  призупиняє  подальше   приймання
продукції  та  складає  акт,  в якому зазначає кількість оглянутої
продукції та характер виявлених при прийнятті дефектів.
 
     Приймач також зобов'язаний викликати для участі в  подальшому
прийманні та складанні двостороннього акту представника виробника.
Повідомлення  про  виклик  представника   виробника   (відправник)
повинно  бути направлено не пізніше 24 годин,  якщо інші строки не
встановлені, зокрема договором (пункти 16, 18).
 
     Представник іногороднього       виробника       (відправника)
зобов'язаний з'явитися  не  пізніше  ніж  у  триденний строк після
отримання виклику, без врахування часу на проїзд, якщо інший строк
не передбачений    у    договорі   (пункт   19   Інструкції   П-7)
( va007400-66 ).
 
     Згідно пункту 5.3 договору,  якщо  показники  якості  вугілля
визначені  у  лабораторії  ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності
між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з
моменту  отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє
виклик постачальнику  -  прибути  до  вантажоотримучача   протягом
24 годин з моменту отримання повідомлення.
 
     За правилами  пункту  32  Інструкції П-7 ( va007400-66 ) акт,
який  свідчить  про  неналежну  якість  продукції,  затверджується
керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше
триденного строку після складання акту.
 
     Акти, на які посилається  позивач  керівництвом  Бурштинської
ТЕС затверджені.
 
     Пунктом 2  додатку  N  12/06-Б від 30.11.2006 р.  до договору
визначено,  що при  перевищенні  показником  якості  максимального
показника  з  допустимого  діапазону  значень,  покупець має право
повернути вугілля  постачальнику;  витрати,   пов'язані   з   його
транспортуванням   несе  постачальник,  або  прийняти  на  умовах,
визначених у додатковій угоді N 8-1 від 11.06.2004 р.
 
     Згідно пункту 7.1.  договору,  сторонами встановлено,  що  за
невиконання або   неналежне  виконання  зобов'язань  за  договором
сторони несуть матеріальну відповідальність, відповідно до чинного
законодавства України.
 
     Стаття 16  Цивільного  кодексу України ( 435-15 ) встановлює,
що кожна особа має право звернутися  до  суду  за  захистом  свого
майнового  права  та інтересу.  Способами захисту цивільних прав є
відшкодування збитків, припинення правовідношення.
 
     Відповідно до частини  2  статті  20  Господарського  кодексу
України ( 436-15 ),  кожний суб'єкт господарювання та споживач має
право на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні
інтереси  зазначених  суб'єктів захищаються шляхом:  відшкодування
збитків.
 
     Згідно статті 224 Господарського кодексу України ( 436-15  ),
учасник   господарських   відносин,   який   порушив  господарське
зобов'язання, повинен відшкодувати завдані  цим  збитки  суб'єкту,
права   або   законні   інтереси   якого  порушено.  Під  збитками
розуміються витрати зроблені управленою стороною.
 
     Статтею 526   Цивільного   кодексу   України   (   435-15   )
встановлено, що  зобов'язання  має  виконуватись  належним  чином,
відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
 
     Відповідно частин 1,  2,  3  статті  614  Цивільного  кодексу
України (   435-15  ),  особа,  яка  порушила  зобов'язання,  несе
відповідальність за наявності її вини (умислу або  необережності),
якщо   інше   не   встановлено  договором  або  законом.  Особа  є
невинуватою,  якщо вона доведе,  що вжила всіх  залежних  від  неї
заходів щодо  належного  виконання зобов'язань.  Відсутність своєї
вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
 
     Відповідачем не надано доказів,  що підтверджують відсутність
його вини у порушенні зобов'язань.
 
     Згідно статті  623  Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ),
боржник який порушив зобов'язання,  має  відшкодувати  кредиторові
завдані   цим   збитки.   Розмір   збитків,   завданих  порушенням
зобов'язання, доказується кредитором.  При  визначені  неодержаних
доходів  (упущеної  вигоди) враховуються заходи,  вжиті кредитором
щодо їх одержання.
 
     Отже, обов'язок  відшкодування  збитків  є  загальною  формою
цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок
порушення ним зобов'язання.
 
     Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише
при  наявності передбачених законом умов,  сукупність яких створює
склад   правопорушення,   яке   є    підставою    для    цивільної
відповідальності,  відповідно  до  статті  623  Цивільного кодексу
України ( 435-15 ).
 
     Згідно частини  2  статті  22  Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ), збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі
знищенням або  пошкодженням  речі,  а  також  витрати,  які  особа
зробила  або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
(реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за
звичайних  обставин,  якби  її  право  не  було  порушене (упущена
вигода).
 
     Відповідальність за   порушення   зобов'язання   у    вигляді
відшкодування збитків настає за наявності таких умов:
     протиправної дії чи бездіяльності особи;
     заподіяння збитків  в  результаті  такої дії чи бездіяльності
особи;
     причинного зв'язку  між  протиправною  дією  чи бездіяльністю
особи та заподіяними збитками;
     вини боржника.
 
     Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні
договірного зобов'язання.
 
     Судами обох інстанцій встановлено,  що відповідач не  виконав
належним  чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля
належної якості.
 
     У зв'язку із поверненням вугілля неналежної якості відповідач
поніс витрати  на  загальну  суму  34  101,36 грн.,  в тому числі:
витрати на оплату  вартості  перевезень  повернутого  вугілля  від
станції Бурштин,  Львівської залізниці до станції Слов'яносербськ,
Донецької залізниці в сумі  25  096,80  грн.,  що  підтверджується
квитанцією на  групу  вагонів  N  Е 569604  від 27.12.2006 р.   та
переліком N 38 від 27.12.2006 р.,  виданим залізницею;  витрати на
оплату   за  користування  вагонами  за  час  простою  вагонів  на
території Бурштинської ТЕС в сумі 8706  грн.,  що  підтверджується
відомістю   оплати   за  користування  вагонами  N  2345/2188  від
27.12.2006 р.  та  переліком  N  30  від  29.12.2006  р.,  виданим
залізницею;   витрати   на  оплату  за  оформлення  документів  на
відправлення вантажу  в  сумі  298,77  грн.,  що   підтверджується
накопичувальною  карткою  для  додаткових  зборів N 27.12.0874 від
27.12.2006 р.  та  переліком  N  30  від  29.12.2006  р.,  виданим
залізницею.
 
     Про наявність   причинного   зв'язку  між  протиправною  дією
відповідача  та  збитками   позивача   свідчить   факт   порушення
відповідачем договірного   зобов'язання   щодо   поставки  вугілля
належної якості,  що призвело до  заподіяння  збитків  позивачу  у
вигляді понесених витрат.
 
     Суди обох  інстанцій  дійшли  вірного  висновку про існування
всіх умов настання відповідальності за заподіяння збитків.
 
     Враховуючи викладене,   суд   касаційної   інстанції   дійшов
висновку,  що  юридична  оцінка  дана судами першої та апеляційної
інстанцій обставинам справи такою,  що ґрунтується  на  матеріалах
справи   та  чинному  законодавстві,  і  підстав  для  задоволення
касаційної скарги не вбачає.
 
     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ),  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу державного  підприємства  "Вугілля  України"
залишити без задоволення.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
25.02.2008 р.  в справі N 39/101 господарського суду  міста  Києва
залишити без змін.
 
 Головуючий, суддя:                                    Ж.Бернацька
 
 Судді:                                                 П.Гончарук
 
                                                          С.Шевчук




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner