НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 2/17-08-437 від 11.06.2008Про банкрутство
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2008 Справа N 2/17-08-437
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.08.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Коваленка В.М.
За участю ТОВ "КОНСЕНТ" - Дяхтяренка С.В.,
представників: Ільченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕНТ"
на постанову господарського суду Одеської області від
12.02.2008 р. по справі N 2/17-08-437 за заявою Товариства з
обмеженою відповідальністю "Вінд-2" до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Вінд-2" про банкрутство, - В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від
06.02.2008 р. було порушено провадження по справі N 2/17-08-437
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд-2",
на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ).
Постановою господарського суду Одеської області від 12 лютого
2008 р. по справі N 2/17-08-437 /суддя Бахарєв Б.О./ боржника -
ТОВ "Вінд-2" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну
процедуру строком на шість місяців, призначено ліквідатором
банкрута Адирхаєву Ю.С.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю
"КОНСЕНТ" просить постанову господарського суду Одеської області
від 12.02.2008 р. скасувати, посилаючись на те, що вона
постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального
права, провадження по справі припинити.
Клопотання ТОВ "КОНСЕНТ" про відкладення розгляду справи,
колегією суддів залишені без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення
представників ТОВ "КОНСЕНТ", перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з
наступних підстав.
Постанова господарського суду першої інстанції мотивована
тим, що із матеріалів справи вбачається, що боржник - ТОВ "Вінд-2"
неспроможний погасити борг перед ПП "Артсервіс ЛТД" в сумі
27 360 грн., у боржника відсутні грошові кошти, майно, транспортні
засоби та інші активи.
Але з такими висновками суду повністю погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства
і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Оскаржувана постанова суду першої інстанції зазначеним вище
вимогам не відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи, заява про порушення
провадження по справі про банкрутство подана ТОВ "Вінд-2", на
підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), якою
передбачені особливості застосування процедури банкрутства до
боржника, що ліквідується власником.
Відповідно до ч. 2 п. 1 даної ст. 51 Закону ( 2343-12 ) після
прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної
комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про
банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним
особою).
Згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо
якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення
вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку,
передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин
ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в
господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство
такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про
порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої
недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд
визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває
ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки
ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії
(ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори
мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується,
в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання
боржника, який ліквідується, банкрутом.
Відповідно до вимог ч. 4, ст. 105 ЦК України ( 435-15 ),
комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах
масової інформації , в яких публікуються відомості про державну
реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про
припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення
кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох
місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної
особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України ( 435-15 )
юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу
юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в
тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено
юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в
інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України ( 435-15 ), якщо
вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення
вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку,
встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом ( 2343-12 ).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ( 435-15 )
ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення
вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який
містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується
перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх
розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками
юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію
юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу
України ( 436-15 ), яка регулює загальний порядок ліквідації
суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно
суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з
кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику
або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та
повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у
встановленому законодавством порядку.
Враховуючи викладене, Колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного
майна боржника, в порядку ст. 60 Господарського кодексу України
( 436-15 ), публікації комісією з припинення юридичної особи
повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України ( 435-15 ) для виявлення
кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про
ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного
балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна
боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до
господарського суду, після закінчення строку, який передбачений
ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі
про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ), яка передбачає спрощену процедуру
банкрутства.
Як вбачається із матеріалів справи, до заяви ліквідатора про
порушення справи про банкрутство, не доданий проміжний
ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 1 ст. 111
ЦК України ( 435-15 ), який затверджується учасниками юридичної
особи, не додані докази здійснення повідомлення комісією з
припинення юридичної особи в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, та
відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна
боржника, повідомлення органу державної податкової служби про
ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку,
які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для
порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51
Закону ( 2343-12 ), вказані обставини, виходячи з вимог Закону,
повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи
про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції
зроблено не було.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що в даному випадку, звернення з заявою про порушення
справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною
процедурою, яку регулює ст. 51 Закону "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ), можливе лише після закінчення строку, який
передбачений ч. 4 ст. 105 ЦК України ( 435-15 ).
Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в
друкованих засобах інформації повідомлення про припинення
юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України ( 435-15 ), цей
факт стає загальновідомим.
Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний
банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його
неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити
визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування
ліквідаційної процедури.
Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом
та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку
повинен з'ясувати актив і пасив боржника.
В матеріалах справи відсутні належні докази щодо
заборгованості боржника перед ПП "Артсервіс ЛТД", докази, що
підтверджують неспроможність ТОВ "Вінд-2" погасити заборгованість.
При розгляді судом першої інстанції заяви ліквідатора про
визнання ТОВ "Вінд-2" банкрутом, суду належало з'ясувати, чи мало
ТОВ "Вінд-2" станом на день прийняття рішення його засновником про
ліквідацію недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного
майна для здійснення розрахунків з кредиторами та чи виконані всі
вимоги закону щодо здійснення процедури ліквідації.
Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог закону,
зазначені вище обставини належним чином не були досліджені
господарським судом Одеської області та їм не було дано ніякої
оцінки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
постанову господарського суду Одеської області від 12.02.2008 р.
по справі N 2/17-08-437 не можна визнати як таку, що відповідає
фактичним обставинам справи та вимогам закону і вона підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи, суду належить врахувати вище
викладене і в залежності від встановленого та вимог закону
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 51 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ), ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12,
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий
господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"КОНСЕНТ" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Одеської області від
12.02.2008 р. по справі N 2/17-08-437 скасувати, справу направити
на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Катеринчук Л.Й.
Коваленко В.М.
<< Назад |
<<< Главная страница
|
