НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 2-17-30-27/70-05-1901 від 29.05.2008Про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2008 Справа N 2-17-30-27/70-05-1901
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.08.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Муравйова О.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши акціонерного товариства "Мезон"
касаційну скаргу (далі Товариство)
на ухвалу Одеського апеляційного
господарського суду
від 13.03.08
у справі N 2-17-30-27/70-05-1901
господарського суду Одеської області
за позовом суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи
Хлівненко Наталії Василівни
(далі Підприємець)
до Товариства,
Білгород-Дністровського
міжміського бюро технічної
інвентаризації (далі БТІ),
Фонду державного майна України
(далі Фонд),
третя особа Затоківська селищна рада
з самостійними (далі Рада),
вимогами:
третя особа без регіональне відділення Фонду
самостійних вимог: державного майна України по
Одеській області
(далі Відділення фонду),
за участю: прокурора Одеської області
(далі Прокурор),
про визнання договору дійсним та
визнання права власності,
та за позовом Ради
до Товариства,
БТІ
про визнання договору
купівлі-продажу недійсним,
а також Фонду
за зустрічним
позовом:
до Підприємця,
Товариства,
третя особа Рада
з самостійними
вимогами:
треті особи без БТІ,
самостійних Відділення фонду,
вимог:
за участю: Прокурора,
про визнання договору недійсним та
зобов'язання вчинити певні дії
В засіданні взяли участь представники:
- Підприємця: не з'явились;
- Товариства: не з'явились;
- БТІ: не з'явились;
- Фонду: Тетенко В.В.
(за дов. N 345 від 08.05.08);
- Ради: не з'явились;
- Відділення фонду: не з'явились;
- Прокурора: Савицька О.В. (прокурор відділу
Генеральної прокуратури
України; посвідчення N 231
від 20.07.05).
Ухвалою від 16.05.08 колегії суддів Вищого господарського
суду України у складі: головуючого - Першикова Є.В., суддів -
Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційна скарга Товариства б/н
від 07.04.08 була прийнята до провадження та призначена до
розгляду у судовому засіданні на 29.05.08, без початку перегляду
справи по суті.
Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в
установленому порядку, документів які б свідчили про її
неотримання сторонами у справі до Вищого господарського суду
України не надходило, отже усіх учасників судового процесу
відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) належним чином повідомлено про час і місце
розгляду касаційної скарги.
На день розгляду справи у судовому засіданні 29.05.08
будьяких письмових заяв та клопотань від учасників судового
процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У судове засідання 29.05.08 представники Підприємця,
товариства, БТІ, Ради та Відділення фонду не з'явились.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду
учасників судового процесу було попереджено, що неявка без
поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення
розгляду справи на інші строки, а від сторін повідомлень щодо
неможливості участі у судовому засіданні 29.05.08 до колегії
суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа
розглядається за наявними матеріалами справи, за участі
представників Фонду та Прокуратури.
У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у черговій
відпустці, розпорядженням від 28.05.08 заступника Голови Вищого
господарського суду України для розгляду справи
N 2-17-30-27/70-05-1901 господарського суду Одеської області,
призначеної до розгляду у судовому засіданні на 29.05.08, створено
колегію суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий - Першиков Є.В., судді - Муравйов О.В.,
Ходаківська І.П., яка переглядає справу по суті.
Про вказані обставини представників Фонду та Прокуратури було
повідомлено на початку судового засідання 29.05.08. Відводів
складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка
переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.
За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та
ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) у судовому засіданні 29.05.08 було оголошено лише
вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського
суду України.
Як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, в процесі
розгляду даної справи ухвалою від 08.02.08 господарського суду
Одеської області (колегія суддів у складі: головуючого -
Бахарєва Б.О., суддів - Оборотової О.Ю., Горяук Н.О.) було
прийнято до розгляду зустрічний позов Фонду до Підприємця та
Товариства, за участю третьої особи з самостійними вимогами -
Ради, та третіх осіб без самостійних вимог - БТІ, Відділення
фонду, за участю Прокуратури, про визнання договору недійсним та
зобов'язання вчинити певні дії.
Сторони зобов'язано надати:
позивача - Фонд: докази оформлення права державної власності
на спірне майно відповідно до вимог законодавства;
відповідача - Підприємця: відзив на зустрічний позов в
порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 );
відповідача - Товариство: відзив на зустрічний позов в
порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), докази, підтверджуючі право власності на майно
(правовстановлюючі документи) при укладенні договору
купівлі-продажу комплексу будівель та споруд бази відпочинку
"Бриз" від 04.12.02;
третю особу з самостійними вимогами - Раду: відзив на
зустрічний позов в порядку ст. 59 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ).
При винесенні такої ухвали суд керувався ст.ст. 60, 64, 65,
86 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Не погодившись з ухвалою від 08.02.08 господарського суду
Одеської області Товариство звернулось з апеляційною скаргою,
проте ухвалою від 13.03.08 Одеського апеляційного господарського
суду (колегія суддів у складі: головуючого - Тофана В.М., суддів -
Журавльова О.О., Михайлова М.В.) Товариству було відмовлено у
прийнятті такої скарги.
При винесенні вказаної ухвали суд апеляційної інстанції
врахував, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду, яка
відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) не підлягає оскарженню.
Вважаючи вказані ухвали судів помилковими, Товариство
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить ухвалу від 08.02.08 господарського суду
Одеської області та ухвалу від 13.03.08 Одеського апеляційного
господарського суду скасувати, та провадження у справі в частині
зустрічного позову Фонду припинити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні
оскаржених процесуальних актів було порушено норми матеріального
та процесуального права, а саме: п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ), ст.ст. 4-4, 25, 26, 55-56, 60,
п. 1 ст. 62, п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ), п. 1 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 17, 50 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ).
У своєму відзиві на касаційну скаргу Фонд щодо доводів
скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим
просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а
оскаржене судове рішення - без змін.
На день розгляду справи у судовому засіданні письмові відзиви
на касаційну скаргу від Підприємця, БТІ, Ради, Відділення фонду та
Прокурора не надійшли, разом з тим згідно ст. 111-2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) відсутність відзиву на
касаційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду судового
рішення, що оскаржується.
У судовому зсіданні 29.05.08 представник Прокуратури щодо
доводів, викладених у касаційній скарзі заперечував та просив
касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає
увагу на те, що ухвалою від 16.05.08 Вищого господарського суду
України касаційна скарга Товариства б/н від 07.04.08 була прийнята
до провадження касаційним судом лише в частині оскарження ухвали
від 13.03.08 Одеського апеляційного господарського суду України.
Щодо ухвали від 08.02.08 господарського суду Одеської області
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до
висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги Товариства в
цій частині з наступних підстав.
Особливості процедури розгляду господарських справ в
касаційному порядку передбачені розділом ХII-1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ). Отже, відповідна
скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови
дотримання вимог, викладених у розділі ХII-1 Господарського
процесуального кодексу України.
Як зазначалось, ухвала від 08.02.08 господарського суду
Одеської області про прийняття до розгляду зустрічного позову у
справі винесена в порядку ст.ст. 60, 64, 65, 86 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує,
що ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює основні
засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених
законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у
ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно
з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та
касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 )
ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс ( 1798-12 ) повинен
містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники
судового процесу та інші особи мають право на апеляційне
оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали місцевого або
апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у
касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість
яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) або Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ), в яких йдеться про винесення судом даних
ухвал.
Положеннями ст.ст. 60, 64, 65, 86 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), з урахуванням яких в
даному випадку судом було розглянуто питання про прийняття
зустрічної позовної заяви до розгляду, можливості оскарження
судової ухвали, якими суд вирішив вказане питання, не передбачено.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на
касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін,
суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність застосування
апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна
скарга Товариства в частині оскарження ухвали від 13.03.08
Одеського апеляційного господарського суду задоволенню не підлягає
виходячи з наступних підстав.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує
зазначені положення ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ).
Крім того, звертає увагу на те, що відповідно до приписів
ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути
оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим
Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Як вбачається з правового аналізу матеріалів справи,
Товариством до суду апеляційної інстанції було оскаржену ухвалу
від 08.02.08 господарського суду Одеської області винесену в
порядку ст.ст. 60, 64, 65, 86 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ).
Колегія суддів Вищого господарського суду України ще раз
зазначає, що положеннями ст.ст. 60, 64, 65, 86 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не передбачено
можливості оскарження ухвал, винесених в порядку вирішення питання
про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
звертає увагу на те, що як свідчить юридичний аналіз положень
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),
фактично оскарженню підлягають судові рішення, що перешкоджають
подальшому руху справи, проте ухвала про прийняття зустрічної
позовної заяви у справі до розгляду такою не є.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України
звертає увагу скаржника на те, що за змістом ч. 3 ст. 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) сторони
зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними
правами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до
уваги та наголошує, що відповідно до ст. 8 Конституції України
( 254к/96-ВР ) в Україні визнається і діє принцип верховенства
права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод
людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України
гарантується.
Статтею 55 Основного Закону ( 254к/96-ВР ) pегламентовано, що
права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному
гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи
бездіяльності органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право
будьякими не забороненими законом засобами захищати свої права і
свободи від порушень і протиправних посягань.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України
відзначає, що відповідно до ст.ст. 6, 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах,
відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не
передбачено законодавством. Органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, висновок апеляційного суду про
відмову Товариству у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу
від 08.02.08 господарського суду Одеської області є обґрунтованим
і таким, що відповідає вимогам процесуального закону, а також ч. 2
ст. 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ), де передбачено, що
органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої
повноваження у встановлених Конституцією України межах і
відповідно до Законів України, оскільки ухвала місцевого
господарського суду, оскарження якої не передбачено Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ), не може бути предметом
апеляційного перегляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що підстав для скасування ухвали від 13.03.08
Одеського апеляційного господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, ч. 1 ст. 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія
суддів П О С Т А Н О В И Л А:
У прийнятті касаційної скарги акціонерного товариства
"Мезон" б/н від 07.04.08 в частині оскарження ухвали від 08.02.08
господарського суду Одеської області у справі
N 2-17-30-27/70-05-1901 господарського суду Одеської області
відмовити.
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Мезон" б/н
від 07.04.08 в частині оскарження ухвали від 13.03.08 Одеського
апеляційного господарського суду залишити без задоволення.
Ухвалу від 13.03.08 Одеського апеляційного господарського
суду у справі N 2-17-30-27/70-05-1901 господарського суду Одеської
області залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
судді: О.Муравйов
І.Ходаківська
<< Назад |
<<< Главная страница
|
