Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова № 8/78 від 26.05.2008

Про оскарження постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України N 24 "Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат"


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





            ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

                        П О С Т А Н О В А
 
                        26.05.2008  N 8/78
 
 
     Окружний адміністративний  суд  міста  Києва  колегією суддів
Пилипенко О.Є.  (головуючий), Винокуров К.С., Добрянська Я.І., при
секретарі  Коваль  А.В.,  за  результатами  розгляду  у відкритому
судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1  до:
1.   Фонду   соціального  страхування  від  нещасних  випадків  на
виробництві і професійних  захворювань  України;  2.  Міністерства
юстиції   України   про   визнання   нечинним   акта   (за  участю
представників сторін:   від    позивача:    не    з'явився,    від
відповідача 1:     Ч.В.В.;     від    відповідача    2:    О.А.В.)
В С Т А Н О В И В:
 
     ОСОБА_1 звернувся до  суду  з  позовними  вимогами  до  Фонду
соціального  страхування  від  нещасних  випадків на виробництві і
професійних захворювань України,  Міністерства юстиції України про
визнання  недійсним п.  6.4.2 Порядку призначення,  перерахунку та
проведення страхових виплат ( z0715-07 ).
 
     Позовні вимоги мотивує тим,  що п. 6.4.2 Порядку призначення,
перерахунку та проведення страхових виплат ( z0715-07 ) суперечить
вимогам чинного законодавства,  а саме ч.  2 ст. 29 Закону України
"Про   загальнообов'язкове   державне  соціальне  страхування  від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили  втрату  працездатності"  (  1105-14  ),  ч.  1 ст.  58
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
 
     Відповідач 1 проти позову заперечує,  посилаючись на  те,  що
висновок   позивача   про   неправильне   здійснення  відповідачем
перерахування сум щомісячних страхових виплат  і  порушення  вимог
частини  2  статті  29  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове
державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на
виробництві  та  професійного захворювання,  які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) не  відповідає  дійсності.  При  цьому
відповідач   посилається   на   положення   частини  2  статті  29
вищевказаного Закону та стверджує,  що у відповідності до вказаної
норми перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться не
на коефіцієнт зростання  середньої  заробітної  плати,  а  у  разі
зростання  у  попередньому  календарному році середньої заробітної
плати у галузях національної економіки.  Отже, чинне законодавство
у  сфері  загальнообов'язкового державного соціального страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які   спричинили  втрату  працездатності  лише  визначає  підставу
(зростання у попередньому календарному році  середньої  заробітної
плати  у галузях національної економіки) із настанням якої виникає
обов'язок Фонду перераховувати суми щомісячних  страхових  виплат.
При   цьому   Закон   не   визначає,   який   коефіцієнт   повинен
застосовуватися  при  проведені   перерахування   сум   щомісячних
страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році
середньої заробітної плати.
 
     Відповідач 2 свою позицію виклав у письмових запереченнях  на
позов,  зазначив,  що  оскаржуваний  пункт Порядку ( z0715-07 ) не
порушує прав і свобод громадян,  а також не створює перешкод у  їх
реалізації. Вважає, що оскаржуваний акт видано в межах компетенції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
і професійних захворювань України.
 
     Проаналізувавши матеріали  справи  та пояснення представників
сторін, суд приходить до наступних висновків.
 
     Спірні правовідносини  регулюються   Законом   України   "Про
загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили  втрату  працездатності"  ( 1105-14 ),  Законом України
"Про податок  з  доходів  фізичних  осіб"  (  889-15  ),  Декретом
Кабінету Міністрів  України  "Про  прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ),  Законом України "Про  оплату  праці"  (  108/95-ВР  ),
Порядком  призначення  та  здійснення  страхових виплат потерпілим
(членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної
політики   України  й  затвердженого  постановою  правління  Фонду
соціального страхування під нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань  України  від  31  січня  2002  року  N  7
( v0007583-02 ).
 
     27 квітня 2007 року правлінням Фонду соціального  страхування
від  нещасних  випадків  на виробництві та професійних захворювань
України прийнята постанова N 24 (  z0715-07  )  "Про  затвердження
Порядку   призначення,   перерахування   та  проведення  страхових
виплат", яка  зареєстрована   в   Міністерстві   юстиції   України
22 червня 2007 року за N 715/13982.
 
     Пункт 6.4.2 Порядку призначення,  перерахування та проведення
страхових  виплат  (  z0715-07  ),  затвердженого  вказаною   вище
постановою  правління Фонду (надалі - Порядок),  визначено порядок
перерахування розміру щомісячних страхових виплат у разі зростання
у  попередньому  календарному  році  середньої  заробітної плати у
галузях національної економіки.
 
     Вказаним пунктом передбачено,  що щомісячні страхові  виплати
особам,  які  мають  на  це право,  перераховуються з 1 березня на
коефіцієнт  підвищення   страхових   виплат,   що   встановлюється
правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
 
     Частина 3   пункту   6.4.2  Порядку  (  z0715-07  )  визначає
коефіцієнти підвищення страхових виплат  у  відповідних  роках,  а
саме 2002 році - 1,193,  у 2003 році - 1,182, у 2004 році - 1,152,
у 2005 році - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183.
 
     Спір між сторонами  виник  на  підставі  того,  як  стверджує
позивач,   що   Фонд   неправильно  здійснював  перерахування  сум
щомісячних страхових виплат і порушив вимоги ч.  2 ст.  29  Закону
України  "Про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ).
 
     Відповідно до   частини  1  статті  15  Закону  України  "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку   на   виробництві   та   професійного  захворювання,  які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14  )  (надалі  -  Закон,
базовий  Закон)  страхування  від  нещасного випадку здійснює Фонд
соціального  страхування  під  нещасних  випадків  -  некомерційна
самоврядна   організація,   що   діє  на  підставі  статуту,  який
затверджується її правлінням.
 
     Частиною 2  статті  16   вказаного   Закону   (   1105-14   )
передбачено,   що   безпосереднє   управління  Фондом  соціального
страхування від нещасних випадків  здійснюють  його  правління  та
виконавча дирекція.
 
     Згідно з  положеннями  статті 17 Закону ( 1105-14 ) правління
Фонду соціального  страхування  від  нещасних  випадків,  зокрема,
спрямовує  і  контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її
робочих органів,  затверджує Інструкцію про порядок перерахування,
обліку  та  витрачання страхових коштів ( z0867-07 ),  погоджену з
Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним
органом   виконавчої   влади,   інші   нормативні   документи,  що
регламентують внутрішню діяльність Фонду.
 
     Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є
обов'язковим    для    виконання    всіма    страхувальниками   та
застрахованими.
 
     Відповідно до  частини  1  статті  28  Закону  (  1105-14   )
страховими  виплатами  є  грошові  суми,  які згідно із статтею 21
цього Закону Фонд соціального страхування  від  нещасних  випадків
виплачує застрахованому чи особам,  які мають на це право,  у разі
настання страхового випадку.  Зазначені грошові суми  складаються,
зокрема, із щомісячної страхової виплати.
 
     Частиною 2  статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на
виробництві  та  професійного захворювання,  які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14  )  передбачено,  що  перерахування  сум
щомісячних  страхових  виплат провадиться також у разі зростання у
попередньому  календарному  році  середньої  заробітної  плати   у
галузях  національної  економіки  за  даними  центрального  органу
виконавчої  влади  з   питань   статистики.   Таке   перерахування
провадиться  з  1  березня  наступного  року.  При цьому визначена
раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
 
     Суд вважає за необхідне  зазначити,  що  Закон  (  1105-14  )
визначає порядок проведення перерахування сум щомісячних страхових
виплат не на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати,  а у
разі   зростання   у   попередньому  календарному  році  середньої
заробітної плати.  Таким чином, законодавством визначена підстава,
з   якої   випливає   обов'язок  Фонду  провести  перерахунок  сум
щомісячних страхових виплат.
 
     Органами статистики  дана  величина  зростання  доводиться  у
вигляді   двох   коефіцієнтів   -   коефіцієнта   середньомісячної
номінальної  заробітної  плати  та  коефіцієнта   середньомісячної
реальної  заробітної  плати.  Законодавство ж України не визначає,
який  саме  показник  повинен   застосовуватись   при   здійсненні
перерахунку сум щомісячних страхових виплат.
 
     Відповідно до  статті  27  вищенаведеного  Закону ( 1105-14 )
державний  нагляд  у  сфері  страхування  від  нещасного   випадку
здійснюють  спеціально  уповноважені  центральні органи виконавчої
влади, а саме - Міністерство праці та соціальної політики України,
відповідно  до  листа  якого  від  13  березня  2002 року N 20-155
підвищення  страхових  виплат   повинно   забезпечити   збереження
купівельної  спроможності  доходів  потерпілих та членів їх сімей.
Збереження рівня купівельної спроможності населення  відбувається,
коли  співвідношення  між  сумами  страхових  виплат  та  основним
соціальним стандартним прожитковим мінімумом не змінюється.
 
     Застосування коефіцієнту зростання середньомісячної  реальної
заробітної плати у галузях національної економіки пояснюється тим,
що Державний комітет статистики  України  розраховує  та  публікує
показник   зміни   (індекс)   реальної   заробітної   плата,   яка
розраховується  шляхом  ділення  індексу  нарахованої  номінальної
заробітної  плати  на індекс споживчих цін,  тобто індекс реальної
заробітної плати враховує вплив змін цін  і  відображає  зростання
купівельної спроможності.
 
     При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для
коригування  середньомісячної  заробітної   плати   застосовується
коефіцієнт,  на  який  перераховуються  щомісячні страхові виплати
потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
 
     Аналогічна норма  міститься  й  у  новій   редакції   Порядку
призначення  та  здійснення  страхових виплат застрахованим особам
(членам їх  сімей),  затвердженого  постановою  Фонду  соціального
страхування  від  нещасних  випадків на виробництві та професійних
захворювань України від 27 квітня 2007 року N  24  (  z0715-07  ),
згідно  з  підпунктами  3.4.4  та  3.8.2  якого  розмір щомісячної
страхової  виплати  встановлюється  з   урахуванням   коефіцієнтів
перерахування, які   встановлюються   правлінням  Фонду  щороку  з
1 березня;  перерахування  розміру  щомісячної  страхової  виплати
проводиться   виходячи   з   відкоригованої  заробітної  плати  на
коефіцієнт підвищення страхових  виплат,  затверджений  правлінням
Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
 
     Вказаний Порядок  (  z0715-07  )  призначення  та  здійснення
страхових  виплат   застрахованим   особам   (членам   їх   сімей)
затверджено  відповідно  до  базового  Закону ( 1105-14 ),  в який
внесено зміни Законом України від 23  лютого  2007  року  N  717-V
( 717-16 ), що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до
яких пункт 7 частини 7 статті 17 Закону  "Про  загальнообов'язкове
державне   соціальне   страхування   від   нещасного   випадку  на
виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності"   доповнено   абзацом   одинадцятим  та  визначено
повноваження правління Фонду соціального страхування від  нещасних
випадків  щодо затвердження Порядку призначення,  перерахування та
проведення страхових виплат.
 
     З матеріалів справи вбачається,  що встановлені в  частині  3
пункту  6.4.2  Порядку  (  z0715-07  )  коефіцієнти  перерахування
щомісячних страхових виплат  відповідають  визначеним  постановами
правління Фонду:    від   14   березня   2002   року   N   5   (на
коефіцієнт 1,193), від 4 березня 2003 року N 3 ( v0003583-03 ) (на
коефіцієнт 1,182),   від   24   лютого   2004   року   N   5   (на
коефіцієнт 1,152), від 28 лютого 2005 року N 3 ( v0003583-05 ) (на
коефіцієнт 1,238), від 6 березня 2006 року N 3 ( v0003583-06 ) (на
коефіцієнт 1,203), від 28 лютого 2007 року N 9 ( v0009583-07 ) (на
коефіцієнт 1,183),  у кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт
взято за даними Державного комітету статистики України.
 
     Таким чином,  визначення  в  частині  3  п.   6.4.2   Порядку
( z0715-07   )   коефіцієнтів   ґрунтується   на   вимогах  Закону
( 1105-14 ).
 
     Постанови правління Фонду від 14 березня 2002 року N  5,  від
4 березня  2003 року N 3 ( v0003583-03 ),  від 24 лютого 2004 року
N 5,  від 28 лютого 2005 року N 3 ( v0003583-05 ),  від 6  березня
2006 року  N  3  (  v0003583-06  ),  від  28  лютого 2007 року N 9
( v0009583-07 ) носять  характер  одноразового  застосування  і  в
даний час не діють.
 
     Постанова правління  відповідача  "Про  затвердження  Порядку
призначення, перерахування та  проведення  страхових  виплат"  від
27 квітня  2007  року  N  24  (  z0715-07  )  не застосовує термін
"реальна середня заробітна плата",  а лише конкретизує  частину  2
статті  29  Закону  (  1105-14 ) і визначає механізм перерахування
розміру щомісячної страхової виплати.
 
     Посилання позивача  на  той  факт,  що  постанови   правління
відповідача  про  перерахування  сум  щомісячних  страхових виплат
потерпілим  за  2002-2003  роки  визнані   недійсними   постановою
Київського апеляційного   господарського   суду   від   14  червня
2005 року,  залишеною без змін постановою Вищого адміністративного
суду України від 6 вересня 2006 року,  не впливає на висновки суду
щодо предмету розгляду цієї справи.
 
     Судом не  приймається  посилання  позивача  на  той факт,  що
спірною постановою встановлено її зворотну дію  в  часі,  оскільки
частина  3  пункту  6.4.2 Порядку ( z0715-07 ) лише фіксує розміри
коефіцієнтів підвищення страхових виплат у  2002-2007  роках,  які
вже були    раніше   встановлені   постановами   правління   Фонду
від 14  березня  2002  року  N  5,  від  4  березня  2003 року N 3
( v0003583-03 ),  від 24 лютого 2004  року  N  5,  від  28  лютого
2005 року  N  3  (  v0003583-05  ),  від  6  березня 2006 року N 3
( v0003583-06 ),  від 28 лютого 2007 року N 9 ( v0009583-07 ),  та
не встановлює обов'язок перерахування страхових виплат за вказаний
(минулий) період.
 
     Відповідно до вимог частини 2 статті 19  Конституції  України
( 254к/96-ВР   )   органи  державної  влади  та  органи  місцевого
самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на
підставі,   в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені
Конституцією та законами України.
 
     За змістом  частини   2   статті   19   Конституції   України
( 254к/96-ВР   )   та   пункту   1  частини  3  статті  2  Кодексу
адміністративного  судочинства  України   (   2747-15   )   оцінка
законності  акта  здійснюється шляхом перевірки його відповідності
законодавству, чинному на час його прийняття.
 
     Таким чином,  підставами визнання  нормативно-правового  акта
таким,  що  не  відповідає  правовому  акту вищої юридичної сили є
невідповідність його повністю або в окремій його  частині  вимогам
чинного   законодавства   та/або  визначеній  законом  компетенції
органу, який видав цей акт.
 
     У відповідності   до   частини   1    статті    71    Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) кожна сторона
повинна довести ті обставини,  на яких ґрунтуються  її  вимоги  та
заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
 
     Виходячи з  меж заявлених позовних вимог,  системного аналізу
положень чинного законодавства України та матеріалів  справи,  суд
дійшов  висновку,  що викладені в позовній заяві доводи Позивача є
необґрунтованими,  а  тому  в  задоволенні  позовних  вимог   слід
відмовити.
 
     Проаналізувавши матеріали  справи,  суд  дійшов висновку,  що
позовні вимоги позивача про визнання недійсним  п.  6.4.2  Порядку
призначення, перерахунку    та    проведення    страхових   виплат
( z0715-07 ) не підлягають задоволенню.
 
     На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства
України  (  2747-15  ),  судові  витрати  по сплаті судового збору
покладаються на позивача.
 
     Керуючись ст.  ст.  71,  86, 94, ст. 105, ст. 158-163 Кодексу
адміністративного   судочинства  України  (  2747-15  ),  Окружний
адміністративний суд міста Києва П О С Т А Н О В И В:
 
     В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
 
     Постанова відповідно   до    ч.    1    ст.    254    Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) набирає законної
сили  після  закінчення  строку  подання  заяви   про   апеляційне
оскарження,  встановленого  цим Кодексом,  якщо таку заяву не було
подано.
 
     Постанова може бути оскаржена до суду  апеляційної  інстанції
протягом  десяти  днів  з  дня  її  складання  в повному обсязі за
правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного
судочинства  України ( 2747-15 ),  шляхом подання через суд першої
інстанції заяви про апеляційне  оскарження  з  наступним  поданням
протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  Апеляційна скарга може
бути  подана  без  попереднього  подання  заяви   про   апеляційне
оскарження,  якщо  скарга  подається  у  строк,  встановлений  для
подання заяви про апеляційне оскарження.
 
 Головуючий, суддя                                   О.Є.Пилипенко
 
 Судді:                                              К.С.Винокуров
 
                                                    Я.І.Добрянська




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner