НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 123 від 23.04.2008Постчорнобильський соціум: моделі соціокультурного відродження
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
23.04.2008 N 123
Постчорнобильський соціум:
моделі соціокультурного відродження
Заслухавши та обговоривши доповідь кандидата соціологічних
наук Л.М.Амджадін "Постчорнобильський соціум: моделі
соціокультурного відродження", Президія НАН України відзначає
вагоме теоретичне і практичне значення здійснюваних досліджень для
осмислення, оцінки та визначення перспектив ефективного подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи, розробки стратегічних
сценаріїв і моделей соціокультурного розвитку та наукового
обґрунтування державної соціальної, економічної, освітньої та
інформаційної політики, спрямованої на відродження життя на
територіях, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Складні й суперечливі процеси змін орієнтації в практиці
життєдіяльності потерпілих за умов підвищеного ризику,
обумовленого аварією на ЧАЕС, досліджуються в рамках моніторингу
"Соціальні наслідки Чорнобиля", який проводиться з 1992 р.
Інститутом соціології НАН України на замовлення Міністерства
України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Це дозволило не
лише використовувати результати дослідження для аналізу динаміки
змін у соціально-психологічних і соціокультурних орієнтаціях та
поведінці різних категорій постраждалих, а й приймати управлінські
рішення щодо поліпшення постчорнобильської ситуації.
Суб'єктивні самооцінки потерпілими власного
соціально-психологічного та фізіологічного стану, рівня і способу
життя, а також соціокультурної й соціально-економічної ситуації та
стану довкілля в їхніх поселеннях виявилися унікальною інформацією
з таких аспектів: по-перше, людина, а особливо "чорнобильці"
використовують у повсякденному житті переважно суб'єктивні оцінки
ризику, які часто не збігаються з об'єктивним ризиком; по-друге,
гіперболізація ризиків притаманна кризовим та посткатастрофним
ситуаціям; по-третє, соціологічна інформація характеризує стани,
явища та зміни, які не можна добути жодним іншим способом. У
порівнянні з статистично-демографічними і статистично-економічними
даними досягається можливість об'єктивувати цілісну картину
динаміки постчорнобильської ситуації.
Тривале перебування на радіоактивно забруднених територіях
сформували у потерпілих додаткові мікро- та макроризики у
деструктивному соціокультурному та соціально-економічному
середовищі. Попри задекларовану ще під час СРСР допомогу держави,
яка звелася до мінімуму в Україні після розпаду СРСР, потерпілі
самостійно шукають способи виживання. Відтак самооцінки
самопочуття та здоров'я потерпілих фіксують зростаючі негативи -
зростання захворюваності, соціокультурну та соціально-економічну
деградацію, почастішання психологічних синдромів тощо. Ще й досі,
як відзначають потерпілі, не створені умови для їх належної
зайнятості, реабілітації безпечного для життя довкілля,
повноцінної соціальної інфраструктури (освіта, медицина, пошта,
транспорт тощо), ефективних засобів господарювання, власного
сімейного бізнесу. Знизилися навіть прояви взаємодопомоги - 55%
потерпілих не бажають допомагати іншим у подоланні бідності,
догляді за дітьми та інвалідами. Це свідчить про дуже низький
соціальний капітал на радіаційно забруднених територіях (РЗТ).
Значна частина потерпілих не бачить жодних шляхів впливу на владні
рішення. Відсутні моделі соціального партнерства. Загальна
тенденція вельми тривожна - чим вищий рівень забруднення
території, тим меншим є рівень активності сторін соціального
партнерства.
Варто відзначити результативність Чорнобильської програми
відродження і розвитку, яку проводить ПРООН в Україні, реалізуючи
проекти майже у 200-х поселеннях.
Результати досліджень доповідались у різних міністерствах та
відомствах, в МАГАТЕ, на міжнародних конференціях - у Женеві,
Берні, Мюнхені, Торонто, Монреалі, Берліні, Гельсинкі, Чикаго,
Відні, Будапешті, Амстердамі, Афінах, Парижі, Брюсселі, Страсбурзі
та ін.
Опубліковано низку фундаментальних праць з досліджень
соціальних наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема:
"Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи (результати
соціологічних досліджень 1986-1995 рр.)" (академік НАН України
В.М.Ворона, Є.І.Головаха. Ю.І.Саєнко), "Постчорнобильський
соціум: 15 років по аварії" (Ю.І.Саєнко, Ю.О.Привалов), "Соціальні
ризики та соціальна безпека в умовах природних і техногенних
надзвичайних ситуацій та катастроф" (В.В.Дурдинець, Ю.І.Саєнко,
Ю.О.Привалов), а також 13 тематичних щорічних випусків "Чорнобиль
і соціум". Окремі аналітичні матеріали досліджень відображені в
Національній доповіді України 2006 року "20 років Чорнобильської
катастрофи. Погляд у майбутнє".
Разом з тим з метою активізації соціокультурної та
соціально-економічної діяльності потерпілих потребують подальшого
вивчення та розробки проблеми формування можливостей розширення
спектра потреб потерпілих та підвищення їхнього рівня - від
фізіологічних потреб елементарного виживання та безпеки до
відновлення мережі соціальних зв'язків, самоповаги та
самореалізації. Моделі відродження життєдіяльності на РЗТ повинні
мати адресний поселенський характер, залежно від
соціально-демографічної та соціально-економічної ситуації
поселення на базі концепції активної соціальної політики.
Президія НАН України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Доповідь кандидата соціологічних наук Л.М.Амджадін взяти
до відома.
Схвалити роботу Інституту соціології НАН України щодо
моніторингового вивчення соціальних наслідків Чорнобильської
катастрофи.
2. Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України
(академік НАН України В.М.Литвин), відділенням економіки (академік
НАН України В.М.Геєць), історії, філософії та права (академік НАН
України О.С.Онищенко), літератури, мови та мистецтвознавства
(академік НАН України В.Г.Скляренко), Інституту соціології НАН
України (академік НАН України В.М.Ворона):
2.1. При формуванні планів науково-дослідних робіт на 2009 та
наступні роки, а також проектів, що здійснюються у рамках цільових
програм наукових досліджень, передбачити комплексні дослідження
соціальних ризиків та моделей суспільної інтеграції за умов
глобалізації, соціокультурного розмаїття та виникнення
ризикогенних соціальних наслідків.
2.2. До 01.12.08 підготувати для подання до Секретаріату
Президента України, Кабінету Міністрів України, профільних
комітетів Верховної Ради України обґрунтовані пропозиції щодо:
- концепції чорнобильської соціальної політики відродження
життєдіяльності індивідів, сімей та поселенських громад на
радіаційно забруднених територіях;
- організаційної схеми міждисциплінарного та міжвідомчого
співробітництва соціокультурного та соціально-економічного
відродження і розвитку поселенських громад на РЗТ;
- співробітництва у підвищенні кваліфікації кадрів державного
управління шляхом введення спеціального курсу "Соціальні ризики
техно-, природогенного характеру і моделі передбачення кризових
ситуацій та подолання їх наслідків";
- створення спеціальної бази даних соціальних наслідків
Чорнобиля у загальнонаціональному банку даних соціологічних
досліджень.
2.3. Протягом I півріччя 2008 р. підготувати для направлення
до Кабінету Міністрів України та Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи обґрунтовані пропозиції щодо створення
музею Чорнобиля.
3. Інституту соціології НАН України (академік НАН України
В.М.Ворона):
3.1. До січня 2009 р. підготувати та видати 3-й том
колективної монографії "Соціальні ризики та шанси" (відп. ред.
Ю.І.Саєнко) та за результатами моніторингу "Соціальні наслідки
Чорнобилю" працю "Вступ до соціального аналізу" (відп. ред.
Ю.І.Саєнко).
3.2. У 2008 р. взяти участь у міжнародних конференціях,
присвячених проблемам подолання наслідків Чорнобильської
катастрофи: "Соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" (II квартал 2008 р.; організатор -
Міністерство праці і соціальної політики України) та "Наслідки
Чорнобильської катастрофи: оцінка медичних, екологічних,
соціально-психологічних і економічних ризиків" (червень 2008 р.;
організатор - Асоціація "Лікарі Чорнобиля").
3.3. Продовжити співробітництво з Міністерством України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи та розпочати співробітництво з
Міністерством праці і соціальної політики України у рамках проекту
"Соціальна політика подолання наслідків Чорнобильської
катастрофи".
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Секцію
суспільних і гуманітарних наук НАН України (академік НАН України
В.М.Литвин) та Науково-організаційний відділ Президії НАН України.
Президент Національної
академії наук України
академік НАН України Б.Є.Патон
Перший віце-президент -
головний учений секретар
Національної академії наук
України академік НАН України А.П.Шпак
<< Назад |
<<< Главная страница
|
