Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова від 18.04.2008

Про стан здійснення судочинства у 2007 році та завдання на 2008 рік


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





                 ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                   ПРЕЗИДІЯ РАДИ СУДДІВ УКРАЇНИ
         КОЛЕГІЯ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                            18.04.2008
 
 
                       Про стан здійснення
                     судочинства у 2007 році
                     та завдання на 2008 рік
 
 
     За результатами обговорення стану  здійснення  судочинства  у
державі  Президія  Верховного  Суду України,  президія Ради суддів
України  та  колегія  Державної  судової   адміністрації   України
відмічають,  що  діяльність  судів  була  спрямована на реалізацію
конституційних  гарантій  забезпечення  захисту  прав,  свобод   і
законних інтересів людини і громадянина, прав і законних інтересів
юридичних осіб та держави,  зміцнення судової влади, підвищення її
авторитету.
 
     У 2007  р.  суди  загальної  юрисдикції  по  першій інстанції
розглянули 8,7 млн. справ та матеріалів (що в 1,8 раза більше, ніж
у 2002 р.),  зокрема:  цивільних - 1,7 млн.,  кримінальних - 576,9
тис.,  господарських  (із   адміністративними)   -   320,2   тис.,
адміністративних   (без   розглянутих  господарськими    судами) -
196,5 тис., про адміністративні правопорушення - 5,9 млн.
 
     Надходження на  розгляд  судів  великої  кількості  справ  та
матеріалів  значно  збільшило  навантаження  на  суддів  передусім
місцевих судів.  Середня кількість справ,  що надходять  до  судді
місцевого  суду  щомісяця,  збільшилася зі 138 у 2006 р.  до 160 у
2007 р., а в окремих судах - понад 350 справ.
 
     Перевантаження місцевих  судів  пов'язане  значною  мірою   з
віднесенням  до їхньої компетенції розгляду адміністративних справ
про порушення Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ),
які  раніше  розглядались  органами  міліції. Щороку кількість цих
справ  у  судах  постійно збільшується. Якщо у 2002 р. судами було
розглянуто  2,2  млн. таких справ, то в 2007 р. - 4,9 млн. - у 2,2
раза більше, ніж у 2002 р.
 
     Крім того,  до перевантаження судів призвела велика кількість
вакантних  посад  суддів  загальних  і  господарських  місцевих та
апеляційних  судів  (крім  адміністративних).   Станом  на 1 січня
2008 р. їх було 920.
 
     Верховний Суд  України  у  2007  р.,  як  і в попередні роки,
здійснював свої повноваження в умовах надмірного  навантаження.  У
середньому  щомісяця  на  розгляд  кожного  судді  Верховного Суду
України надходило 57 [2006 р.  -  67]  справ  та  матеріалів.  Цей
показник  в  апеляційних  загальних  судах,  навіть із урахуванням
перегляду цивільних справ у  касаційному  порядку,  становив  лише
17,3 [2006 р. - 9,7%] справи на одного суддю.
 
     Незважаючи на  значне  навантаження  та  надзвичайно  складні
умови,  в яких працюють суди,  було  забезпечено  якісний  розгляд
переважної більшості справ у розумні строки.  Зменшилася кількість
кримінальних справ,  що були призначені до розгляду  з  порушенням
процесуальних  строків,   передбачених  статтями   241,   256  КПК
( 1003-05  ),  -  5,3  тис.,   а   їх   питома   вага   від   тих,
провадження в яких закінчено,  становила 2,8%  [3,7%]. Поліпшилась
якість  розгляду  адміністративних  справ.  Так,  в   апеляційному
порядку  скасовано чи змінено 6,8 тис.  постанов,  із них 5,8 тис.
постанов  місцевих  (окружних  та  загальних)  судів,   або   4,6%
[10,5%] від прийнятих цими судами.
 
     Значно ширшою     стала    практика    застосування    судами
альтернативних (не пов'язаних з ув'язненням)  видів  кримінального
покарання  щодо  засуджених,  які  вчинили  злочини  невеликої  та
середньої тяжкості.  Питома вага осіб,  засуджених до  позбавлення
волі, скоротилася з 31,4% (у 2002 р.) до 25% (у 2007 р.).
 
     З метою  забезпечення  однакового та правильного застосування
судами чинного законодавства,  належної організації їхньої  роботи
Верховним  Судом України систематично вивчається та узагальнюється
судова практика,  надається  методична  допомога  судам  загальної
юрисдикції.  Упродовж  минулого року вивчались окремі питання щодо
здійснення   судочинства   в   судах   7   регіонів   (Вінницької,
Житомирської,   Кіровоградської,   Дніпропетровської,  Львівської,
Одеської областей та м. Севастополя).
 
     Водночас перевантаженість          суддів           справами,
неукомплектованість   судів,  недостатній  професіоналізм  частини
суддівського корпусу та  відсутність  досвіду  роботи  у  багатьох
суддів  призводять  до судових помилок.  У 2007 р.  в апеляційному
порядку  скасовано  і  змінено  вироки стосовно 9,6 тис. осіб, або
5,8%  [5,3%]   від   кількості осіб, щодо яких постановлено вироки
місцевими судами. У касаційному порядку скасовано і змінено вироки
майже щодо 2 тис. осіб, або 1,2% [0,9%]  від  кількості осіб, щодо
яких  постановлено  вироки   судами   по   першій   інстанції.   В
апеляційному  порядку  у  2007  р.  скасовано чи змінено 25,7 тис.
рішень у цивільних справах,  що на 2,3%  більше ніж у 2006 р., але
їх частка дещо зменшилась і становила 2,6%  [2,9%]  від  ухвалених
місцевими судами.  Верховним Судом України в  касаційному  порядку
було  скасовано  і  змінено  2,3 тис.  судових  рішень,   або 3,2%
[2,1%]  від  кількості  тих,  що  були  розглянуті  в апеляційному
порядку.
 
     Апеляційні суди   не   завжди   виконують  покладені  на  них
процесуальні повноваження щодо ухвалення нових  судових  рішень  у
передбачених  законом  випадках при скасуванні рішень судів першої
інстанції.  Апеляційними судами у 2007 р. ухвалено 12,1 тис. нових
рішень,  що  порівняно  з  попереднім  роком на 12,5%  більше, або
55,6%  [50,8%] від усіх скасованих. Найменша частка нових  рішень,
ухвалених   апеляційними   судами   областей:    Одеської -  36,1%
[31,8%],  Харківської - 39,1% [35,8%], Вінницької - 39,7% [43,8%].
Апеляційні суди, скасувавши вирок місцевого суду, постановили свої
вироки щодо 720 осіб, що на 23,1% більше,  або  12,8%  [11,3%] від
кількості   осіб,  щодо  яких  вироки  скасовано.  Найменше  нових
вироків,  як і в 2006 р.,  постановлено апеляційним судом Одеської
області - щодо 2 осіб, або 1,2% [4 осіб, або 1,3%].
 
     У 2007 р., як і в 2006, залишилися поширеними факти порушення
судами строків розгляду справ.  Так, місцевими загальними судами з
порушенням строків, установлених нормами Цивільного процесуального
кодексу України (  1618-15  ),  було  видано  (скасовано)  судових
наказів  і  розглянуто  129,7  тис.  цивільних  справ позовного та
окремого провадження,  або 8,7%   [2006 р. - 131,9 тис., або  10%]
від  виданих  (скасованих)  судових  наказів та розглянутих справ.
Погіршилась  оперативність  розгляду   цивільних   справ  у  судах
м. Севастополя  -  27,2%  [17,7%],  м.  Києва - 26,4%  [23,8%]  та
Харківської    області  -  20,1%  [18,1%].    Також    погіршилась
оперативність  розгляду  адміністративних  справ,  порушено строки
розгляду в 23 тис. адміністративних справ, або 14,6%  [12,4%]  від
кількості справ,  провадження в яких закінчено.  Найчастіше строки
розгляду порушувалися місцевими загальними судами:  м. Севастополя
- 40,8% [15,4%]  та  Автономної  Республіки Крим - 26,1%  [16,7%],
а також окружними адміністративними судами:  Вінницьким - 50 %  та
Одеським  -  48,9%.  З порушенням  строків,  передбачених статтями
241,  256 Кримінально-процесуального кодексу  України ( 1003-05 ),
судами  по  першій  інстанції  призначено  до  розгляду  5,3  тис.
кримінальних  справ,   або   2,8%  [3,7%].  Відмічено   погіршення
оперативності   призначення  справ  до  попереднього  та  судового
розгляду в судах 9 областей,  в тому  числі:   Житомирської - 9,2%
[6,8%],  Луганської -  5,5%  [4,6%],  Херсонської -  3,5%  [2,9%].
Своєчасно  призначають  до  розгляду  справи   суди   Чернівецької
області.
 
     Залишилися невирішеними на кінець  2007  р.  (без  урахування
справ,  провадження  в яких зупинено) 183,8 тис.  цивільних справ,
або 12,7%  [13%]  від  загальної кількості справ,  що перебували в
провадженні  судів,  та 29,1 тис.  кримінальних  справ,  або 12,8%
[12,6%].  Зокрема, суди  не розглянули 1,8 тис. кримінальних справ
стосовно 2,7 тис.  осіб, які трималися під вартою понад 6 місяців,
що на 10,8% більше, ніж у 2006 р.
 
     Несумлінне використання  процесуальних  прав  та  невиконання
процесуальних  обов'язків   деякими   учасниками   процесу   також
негативно  впливали  на оперативність правосуддя.  У 2007 р.  суди
відклали  розгляд  142,5  тис.  кримінальних  справ,   або   62,5%
[61,8%]  від   кількості   справ,   що   перебували у провадженні.
Станом на  1  січня  2008  р.  через  неявку  підсудних,  свідків,
захисників,  прокурорів та інших учасників процесу було відкладено
розгляд 10,6 тис.  [12,2 тис.] справ,  із них майже половина - 5,3
тис.  - через неявку свідків чи потерпілих;  3,4 тис.  справ,  або
32,0%  [30,3%], - через  неявку підсудного. Упродовж минулого року
було  близько  10 тис.  випадків відкладення судами розгляду справ
через  нездійснення  доставки  підсудного,  який  тримається   під
вартою.  У  2007  р.  судами змінено підсудним запобіжний захід на
взяття під варту  у  5  тис.  кримінальних  справ.  Суди  приймали
рішення  про  привід  свідка  чи потерпілого під час розгляду 36,8
тисячі справ,  із них у 14,7 тис.  справ органами внутрішніх справ
не  виконано постанови судів про привід осіб,  що становить  39,9%
[42,1%]  від прийнятих.  Із 26,1 тис.  справ, у яких суди приймали
рішення  про привід підсудного,  не виконано постанови судів у 9,9
тис.  справ,  або 38%   від прийнятих. У зв'язку зі зривом судових
засідань  суди  постановили  окремі  ухвали у 1,9 тис.  справ,  що
становить 1,3%  [1,4%]  від  кількості справ,  у яких розгляд було
відкладено.  Отже,  судам  необхідно  посилити процесуальні заходи
впливу та відповідальність учасників процесу.
 
     Урядом України не в повній мірі виконуються  вимоги  ст.  130
Конституції  України ( 254к/96-ВР ) про те,  що держава забезпечує
фінансування та належні умови функціонування і  діяльності  судів.
Недофінансування  видатків  на утримання судових органів у 2006 р.
призвело  до  призупинення  роботи  деяких  судів у січні - лютому
2007 р.  Потреба   в   коштах   судової   системи   за  бюджетними
програмами  у  2007 р. була  задоволена державним бюджетом лише на
51%, що відповідно вплинуло на організацію роботи судів.
 
     Обсяги бюджетних асигнувань на будівництво,  реконструкцію та
капітальний   ремонт   приміщень   судів   у   2007 р.   становили
44,9 млн.грн.,  або 9%   від потреби. Під загрозою зриву перебуває
Державна  програма  забезпечення  судів   належними   приміщеннями
на  2006  -  2010  рр.  (  918-2006-п ),  оскільки обсяг бюджетних
асигнувань,   спрямованих    державою    на    її    реалізацію  у
2006 - 2007 рр.,  становив  лише   5,5%   від   суми  фінансування
зазначеної Державної програми.
 
     Переважна більшість  судів   ще   й   досі   розміщується   у
приміщеннях, у яких через тісноту неможливо створити належні умови
для здійснення судочинства.  Станом на 1  січня  2008  р.  із  780
судів,  організаційне  забезпечення  яких здійснює Державна судова
адміністрація України, лише 86 приміщень судів, або 11%,  повністю
відповідають   вимогам   щодо   здійснення  судочинства.  У  судах
загальної юрисдикції  немає  достатньої  кількості  залів  судових
засідань.  Так,  станом  на 1 січня 2008 р.  місцеві загальні суди
(крім військових) мали 2105 залів судових засідань,  або 71%   від
потреби   (їх   кількість   повинна  становити  2  тис.  958),  що
унеможливлює належний розгляд справ.
 
     У 2007  р.  Радою  суддів  України  проведено   7   засідань,
розглянуто 128 питань,  1 засідання президії Ради суддів, на якому
розглянуто 4 питання, 5 засідань комітетів Ради суддів України, на
яких розглянуто 19 питань.
 
     У цей  період  Радою  суддів  України розглянуто низку питань
щодо  реалізації  Концепції   судово-правової  реформи  в  Україні
( 2296-12 ) та  були  спрямовані на удосконалення судової системи,
підвищення статусу суддів,  посилення  гарантій  їх  незалежності,
забезпечення прозорого порядку добору кандидатів на посади суддів,
формування  професійного   суддівського   корпусу,   удосконалення
системи  кваліфікаційних  комісій суддів і підвищення ефективності
їхньої  роботи,  удосконалення  системи   оплати   праці   суддів.
Розглянуто  також питання належного фінансування судів,  виконання
Державної програми забезпечення судів  належними  приміщеннями  на
2006 - 2010 рр.  ( 918-2006-п ),  стану забезпечення суддів житлом
та перспективи вирішення цього питання у 2007 р., стану формування
Єдиного державного реєстру судових рішень.
 
     16 березня 2007 р.  Радою суддів України спільно із Верховним
Судом  України  та  Державною   судовою   адміністрацією   України
проведено  розширене  засідання  Президії Верховного Суду України,
президії  Ради  суддів  України  та  колегії   Державної   судової
адміністрації  України,  на  якому  розглянуто  питання  "Про стан
здійснення  судочинства  у  2006 році та  завдання  на  2007  рік"
( v0013700-07  ).   На  засіданні  проаналізовано  тенденції,   що
впливають на сферу здійснення правосуддя, заслухано інформацію про
роботу Ради суддів України у 2006 р., поінформовано про діяльність
Вищої кваліфікаційної комісії суддів  та  детально  проаналізовано
проблеми  організаційного,  матеріально-технічного  й  фінансового
забезпечення судів.  За підсумками обговорення прийнято  звернення
до  Президента України та народних депутатів України щодо розгляду
парламентом законопроектів про судоустрій і  статус  суддів,  стан
кадрового,   матеріально-технічного   й  фінансового  забезпечення
органів судової влади.
 
     У зв'язку з прийнятим Рішенням Конституційного  Суду  України
від  16 травня 2007 р.  N 1-рп/2007 ( v001p710-07 ) визнано таким,
що  не  відповідає  Конституції  України   (   254к/96-ВР   )   (є
неконституційним),  положення  ч.  5  ст.  20  Закону України "Про
судоустрій України" ( 3018-14 ),  відповідно до якого голова суду,
заступник  голови  суду  призначається на посаду та звільняється з
посади Президентом України.
 
     Рада  суддів  України   31  травня  2007  р.  рішенням  N  50
( n0005414-07    )    до    врегулювання    цього    питання    на
законодавчому рівні  взяла  на  себе  відповідальність  здійснення
призначення  суддів  на  посади  голів,  заступників  голів  судів
загальної  юрисдикції   та   звільнення   із   цих   посад   (крім
адміністративних посад у Верховному Суді України).
 
     У 2007 р. Радою суддів України було прийнято 17 рішень, якими
призначено на адміністративні посади в судах загальної  юрисдикції
379 суддів.
 
     Рішенням Ради  суддів  України  від  12  червня 2007 р.  N 68
скликано VIII  позачерговий  з'їзд  суддів  України  для  розгляду
питань:  про стан виконання державою Конституції ( 254к/96-ВР ) та
законів України щодо забезпечення незалежності судової влади,  про
стан   фінансування  та  організаційного  забезпечення  діяльності
суддів,  про дисциплінарну практику кваліфікаційних комісій суддів
і питання Вищої ради юстиції,  а також заслухати звіт членів Вищої
ради юстиції, призначених з'їздом суддів України.
 
     За підсумками засідання цього з'їзду суддів України 26 червня
2007 р. прийнято 6 рішень, зокрема:
     - про рішення Ради суддів України від 31 травня 2007 р.  N 50
( n0005414-07 ) "Щодо призначення суддів на адміністративні посади
в судах загальної юрисдикції та звільнення із цих посад";
     - про  стан виконання в державі Конституції ( 254к/96-ВР ) та
законів  України   щодо   забезпечення   самостійності   судів   і
незалежності суддів;
     - щодо поліпшення  організації  діяльності  судової  системи,
подальшого  забезпечення  належних умов діяльності судів загальної
юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів.
 
     Схвалено Заяву Ради суддів України "Про концептуальні підходи
Ради  суддів  України  до  подальшого  здійснення  судово-правової
реформи в Україні" ( n0003414-06  )  та  Звернення  до  Президента
України,  Верховної  Ради  України,  адвокатів України,  юридичних
вищих навчальних закладів та наукових установ України, працівників
прокуратури   України  (  n0001415-07  )   та  до  суддів  України
( n0003415-07 ) і прийнято рішення про звільнення члена Вищої ради
юстиції за порушення присяги.
 
     30 листопада 2007 р. Рада суддів України прийняла рішення про
друге засідання  VIII  позачергового  з'їзду  суддів  України  для
розгляду  питань:  про  стан здійснення правосуддя в Україні,  про
стан фінансового й матеріально-технічного забезпечення  діяльності
судів  загальної  юрисдикції,  про  концептуальні  засади  судової
реформи в Україні і про вибори члена Вищої ради юстиції.
 
     За підсумками другого  засідання  VIII  позачергового  з'їзду
суддів України 7 грудня 2007 р.  прийнято 4 рішення,  зокрема: про
стан  здійснення  правосуддя  в  Україні  (  nr003415-07  );   про
концептуальні  засади  подальшого  здійснення  судової  реформи  в
Україні   (   nr002415-07   );    про    стан    фінансового    та
матеріально-технічного  забезпечення  діяльності  судів  загальної
юрисдикції ( nr004415-07 ),  а також про призначення  члена  Вищої
ради юстиції ( nr001415-07 ).
 
     Протягом 2007 р.  до Ради суддів України надійшло 5 тис.  842
звернення із пропозиціями, заявами і скаргами щодо органів судової
влади,  що на 75 менше,  ніж за 2006 р. (5 тис. 917). Радою суддів
України розглянуто 5 тис.  842 звернення, а радами суддів регіонів
- 11 тис.,  що на 11%   менше,  ніж у 2006 р.  Найбільша кількість
звернень надійшла з регіонів:  м.  Києва - 561, Одеської області -
341, Дніпропетровської області - 309.
 
     У 2007  р.  порівняно  з  попереднім  роком  дещо  зменшились
кількісні показники надходження звернень  від  народних  депутатів
України  (зі  175 до 92),  Міністерства юстиції України (зі 145 до
110),  Вищої ради юстиції (з  61  до  47).  Натомість  збільшилась
кількість   звернень,  що  надійшли  від  Секретаріату  Президента
України (із 70 до 79), Верховного Суду України (з 12 до 59), Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України (з 18 до 37).
 
     За результатами   розгляду   звернень   найчастіше  громадяни
скаржаться  у  зв'язку  з:  допущеними  судами,   на   їх   думку,
порушеннями норм матеріального та процесуального законодавства під
час розгляду справ - 65,6%;   порушеннями строків розгляду справ -
15,8%;   упередженістю   та  неетичною  поведінкою  суддів - 9,3%;
неналежною   організацією   роботи   суду   -   4,9%;   неналежним
повідомленням про час і місце розгляду справ - 1,9%.
 
     Своєчасне й  повне  виконання  постановлених судових рішень є
гарантією  ефективності  правосуддя.  Водночас,  згідно  з  даними
Департаменту  державної  виконавчої  служби  Міністерства  юстиції
України,  у 2007 р.  примусовому виконанню підлягало 5 млн.  878,6
тис.  виконавчих  документів,  виданих  на підставі судових рішень
загальних судів,  залишилися невиконаними 2 млн.  335,7  тис.  цих
документів,  або 39,7%  [2006 р.  - 36,4%]  від  тих, які фактично
підлягали примусовому  виконанню.  Зазначені  факти  дискредитують
судову владу, негативно позначаються на іміджі держави.
 
     Враховуючи викладене,   Президія   Верховного  Суду  України,
президія  Ради  суддів  України  та  колегія   Державної   судової
адміністрації України П О С Т А Н О В Л Я Ю Т Ь:
 
     1. Верховному  Суду  України  розробити та ініціювати розгляд
Верховною Радою України законопроектів, спрямованих на:
     - формування   єдності  судової  влади,  уніфікацію  процедур
здійснення правосуддя загальними та спеціалізованими судами;
     - усунення  можливості скасування апеляційними судами судових
рішень місцевих судів з  необгрунтованим  направленням  справи  на
новий судовий розгляд;
     - зменшення навантаження  на  суди,  запровадження  спрощених
процедур розгляду окремих категорій справ;
     - усунення подвійного касаційного розгляду справ,  реалізацію
конституційних   засад  оскарження  судових  рішень,  забезпечення
єдності судової практики,  встановлення системи допуску  справ  до
касаційного оскарження;
     - вдосконалення   організації,   діяльності   і   компетенції
третейських судів.
 
     2. Верховному Суду України:
     - надати судам роз'яснення щодо застосування законодавства  у
постановах  Пленуму  Верховного Суду України про практику розгляду
судами цивільних справ  по  першій  інстанції  та  в  апеляційному
порядку;
     - постійно аналізувати  стан  здійснення  судочинства  судами
загальної юрисдикції,  причини зміни та скасування судових рішень,
факти  тяганини  при  розгляді  справ,  вживати  заходи  щодо   їх
усунення.
 
     3. Суддям Верховного Суду України при розгляді справ, а також
під час вивчення стану організації  судочинства  судами  загальної
юрисдикції  та надання судам методичної допомоги звертати особливу
увагу  на  дотримання  ними  процесуальних  строків,  вживати,  за
необхідності, відповідних заходів реагування.
 
     4. З метою забезпечення правильного й однакового застосування
судами  законодавства  рекомендувати   судам   усіх   рівнів   при
здійсненні  правосуддя враховувати правові позиції Верховного Суду
України, визначені в постановах Пленуму Верховного Суду України та
судових рішеннях Верховного Суду України у конкретних справах.
 
     5. Головам   Вищого   господарського   суду  України,  Вищого
адміністративного   суду   України,   апеляційних   загальних    і
спеціалізованих  судів звернути увагу на необхідність забезпечення
якості та строків розгляду справ, зменшення залишків нерозглянутих
справ,  усунення судових помилок, забезпечення системного контролю
за дотриманням єдності  судової  практики,  вживати  заходів  щодо
підвищення професійного рівня суддів.
 
     6. Вищому    господарському    суду    України    та   Вищому
адміністративному суду України:
     - проаналізувати   причини   скасування   судових   рішень  у
господарських  і  адміністративних  справах  в   апеляційному   та
касаційному порядку;
     - у двомісячний строк розробити,  затвердити та направити  до
Верховного  Суду України план організаційних заходів,  спрямованих
на   вдосконалення   стану   здійснення   судочинства   відповідно
господарськими та адміністративними судами;
     - систематично  узагальнювати  судову  практику  та  надавати
методичну допомогу судам нижчого рівня щодо розгляду тих категорій
справ, у яких найвищий відсоток скасованих судових рішень;
     - рекомендувати узгоджувати та координувати з Верховним Судом
України   діяльність   щодо   надання   роз'яснень   законодавства
спеціалізованим судам.
 
     7. Звернути   увагу   апеляційних   судів   на   неможливість
скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий
розгляд  поза  межами  підстав,  визначених процесуальним законом.
Зокрема,  усунути випадки необґрунтованого скасування рішення суду
першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд із
посиланням на те,  що суд при розгляді справи вирішив питання  про
права та обов'язки осіб,  які не брали участі у справі (п.  4 ч. 1
ст.  311 ЦПК ( 1618-15 )),  у той час як ухвалене рішення прав  та
обов'язків   цих   осіб   не  стосується.  Не  допускати  випадків
необґрунтованого направлення апеляційними судами  справ  на  новий
судовий розгляд з підстави не-розгляду судом усіх вимог (п. 5 ч. 1
ст. 311 ЦПК) у разі, коли такі вимоги не є пов'язаними.
 
     8. Головам апеляційних судів вживати організаційних  заходів,
спрямованих  на  суворе  дотримання вимог КПК ( 1001-05,  1002-05,
1003-05 ) щодо постановлення свого вироку  при  скасуванні  вироку
суду  першої  інстанції.  Постійно  вивчати  та  аналізувати  дане
питання  й  обговорювати  на  засіданнях  президій  причини,   які
перешкоджають апеляційним судам здійснювати їхні повноваження.
 
     9. Судам  усіх  рівнів  при  здійсненні  правосуддя необхідно
враховувати,  що   недотримання   встановлених   законом   строків
провадження  у справах порушує конституційні права осіб на судовий
захист,  а також суперечить загальновизнаним  принципам  і  нормам
міжнародного права, закріпленим у ст. 10 Загальної декларації прав
людини ( 995_015 ),  у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод ( 995_004 ),  у п.  3 ст.  14 Міжнародного
пакту про громадянські і політичні права ( 995_043 ).  У зв'язку з
цим   звернути   увагу   суддів   судів  загальної  юрисдикції  на
необхідність   неухильного   дотримання   процесуальних    строків
вирішення справ, а також на неприпустимість фактів тяганини.
 
     10. Звернути   увагу   суддів   на   необхідність  підвищення
особистої відповідальності за своєчасний і якісний розгляд  кожної
судової справи. Вжити заходів щодо усунення випадків незадовільної
підготовки справ до  судового  розгляду,  поверхового  дослідження
доказів  і  неналежного повідомлення учасників процесу,  порушення
строків призначення справ до розгляду,  випадків  необґрунтованого
відкладення справ та зупинення провадження у справах. Реагувати на
кожний факт зриву судового засідання.
 
     11. Звернути  увагу  судів  на  неприпустимість   відмови   у
правосудді  (незаконна  відмова  у  прийнятті  заяв  або  закриття
провадження у справах),  а також  на  неприпустимість  незаконного
повернення   і   залишення   заяв   без  руху,  без  розгляду  або
безпідставного зупинення провадження у справах,  що призводить  до
порушення прав осіб і тяганини при розгляді справ.
 
     12. Головам  судів  усіх  рівнів  забезпечувати  систематичне
вивчення та аналіз причин помилок, які допускають окремі судді, та
вживати заходів щодо їх усунення. Підвищити рівень організаційного
керівництва діяльності  судів,  посилити  контроль  за  своєчасним
розглядом судових справ,  особливо тих, у яких підсудні тримаються
під вартою.  Негайно вжити дієвих заходів щодо  прийняття  судових
рішень у справах, що перебувають на розгляді судів понад один рік.
Проаналізувати  практику  застосування  судами  законодавства  при
розгляді  заяв  про виконання рішень третейських судів.  Своєчасно
виявляти негативні тенденції щодо зниження рівня судового  захисту
та  активно вживати заходів щодо їх усунення,  в тому числі шляхом
постановлення окремих ухвал.
 
     13. Головам апеляційних загальних  та  спеціалізованих  судів
забезпечити   планування  роботи  судів  з  урахуванням  виявлених
недоліків,  які мали місце в роботі  судів.  Із  метою  вироблення
єдиного    підходу    в   застосуванні   норм   матеріального   та
процесуального права на основі аналізу судової статистики постійно
вивчати   й  узагальнювати  судову  практику,  надавати  методичну
допомогу  судам  нижчого  рівня,   зокрема,   направляти   огляди,
узагальнення, проводити семінари.
 
     14. Апеляційним  судам  постійно  вивчати  з виїздом на місця
стан організації здійснення судочинства в місцевих судах,  у  яких
наявна  велика кількість нерозглянутих у встановлені строки справ,
скарг на дії суддів і  низький  рівень  якості  ухвалених  судових
рішень,  та  вживати  заходів  реагування на такі факти.  Особливу
увагу звернути на додержання суддями присяги судді як при розгляді
конкретних   справ,   так   і  поза  виконанням  ними  суддівських
повноважень.
 
     15. Рекомендувати членам Ради  суддів  України,  головам  рад
суддів  та  головам  судів  за  наявності достатніх підстав у разі
недотримання суддями вимог закону,  недбалості,  порушення присяги
невідкладно   ініціювати   притягнення   до  встановленої  законом
відповідальності винних осіб.
 
     16. Раді   суддів   України,   іншим   органам   суддівського
самоврядування  вжити  дієвих  заходів щодо зміцнення незалежності
судів,  захисту від втручання  в  їхню  діяльність,  правового  та
соціального  захисту  суддів,  вирішення нагальних потреб з питань
щодо організаційного забезпечення діяльності судів.
 
     17. Раді суддів України активізувати  роботу  зі  зверненнями
громадян,  забезпечити якісну перевірку скарг на діяльність суддів
і  неналежне  виконання  суддями  своїх  професійних   обов'язків,
напрацювати  пропозиції  щодо  вдосконалення  роботи  із  розгляду
звернень громадян та затвердити  Положення  про  порядок  розгляду
звернень Радою суддів України.
 
     18. Визнати  за доцільне Вищій кваліфікаційній комісії суддів
систематично аналізувати практику роботи кваліфікаційних комісій і
за   результатами   вносити  відповідні  пропозиції.  Розробити  й
постійно  вживати  заходів  щодо  поліпшення  роботи   з   підбору
кандидатів   на   посаду  судді  та  організаційного  забезпечення
процедури призначення на посаду судді.
 
     19. Державній судовій адміністрації України:
     - вжити додаткових заходів щодо реалізації положень Концепції
створення Єдиної інформаційної судової  системи  України  з  метою
забезпечення  обміну  інформацією  між  судами,  Державною судовою
адміністрацією та іншими органами державної влади, які взаємодіють
у процесі підготовки судових засідань та виконання судових рішень;
     - вжити   заходів   щодо   реалізації   Державної    програми
забезпечення  судів  належними  приміщеннями  на  2006 - 2010 рр.,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів  України  від  4  липня
2006 р. N 918 ( 918-2006-п );
     - забезпечити  виконання  заходів  щодо  реалізації  Програми
забезпечення безпеки працівників суду,  охорони приміщень судів та
поліпшення їх технічного оснащення на 2007 - 2009  рр.  відповідно
до розподілу обсягів видатків з Державного бюджету України;
     - продовжити роботу щодо  реалізації  бюджетної  програми  із
забезпечення суддів житлом.  Розробити проекти нормативно-правових
актів про кредитування індивідуального і кооперативного  житлового
будівництва  для  суддів  та  подати  на  затвердження Ради суддів
України;
     - з  метою  упорядкування  мережі  судів  України підготувати
повний аналіз навантаження щодо розгляне справ суддями  загальних,
адміністративних   та   господарських   судів.   Пропозиції   щодо
перерозподілу штатної чисельності у  зазначених  судах  подати  на
розгляд Ради суддів України;
     - розглянути  питання  щодо  збільшення  кадрового  складу  в
існуючих  підрозділах  (відділах)  по  забезпеченню  діяльності  з
радами суддів областей та про введення до  штатної  чисельності  в
Державній  судовій  адміністрації  посад  інспекторів  з  розгляду
звернень  громадян  та  вжити  заходів  щодо  їх  матеріального  і
технічного забезпечення;
     - надати  архівні  приміщення   відділам,   що   забезпечують
діяльність  Ради  суддів  України,  рад  суддів,  та  здійснити їх
матеріальне й технічне забезпечення.
 
     20. Інформувати про прийняту  постанову  Президента  України,
Верховну Раду України та Уряд України.
 
     21. Копію  цієї  постанови  направити  Вищій  кваліфікаційній
комісії суддів, радам суддів, територіальним управлінням державної
судової адміністрації,  Вищому господарському суду України, Вищому
адміністративному суду України та апеляційним судам,  яким довести
її до відома місцевих судів загальної юрисдикції.
 
     22. Контроль   за   виконанням  цієї  постанови  покласти  на
Президію Верховного Суду України та президію Ради суддів України.



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner