НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова від 15.04.2008Про визнання недійсним рішення про виділення земельної ділянки та державного акта про право власності на землю
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
15.04.2008
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України у складі: головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л.,
Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., при секретарі судового засідання
Міщенко Т.В. (за участю представника позивача - М.Н.Г.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку провадження
за винятковими обставинами за скаргою Товариства з обмеженою
відповідальністю "Цефей" (далі - ТОВ "Цефей") справу за позовом
ТОВ "Цефей" до Новосілківської сільської ради Вишгородського
району Київської області, Вишгородського районного відділу
земельних ресурсів Київського обласного управління земельних
ресурсів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний
кадастр", третя особа - ОСОБА_1, про визнання недійсними рішення
та державного акта, В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2005 року ТОВ "Цефей" звернулось до суду з позовом
про визнання недійсними рішення Новосілківської сільської ради від
28 травня 2004 року N 30 про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки
та виданого на підставі цього рішення державного акта про право
власності на землю від 10 червня 2004 року, а також стягнення на
свою користь із відповідача 24 400 грн.
Вишгородський районний суд Київської області постановою від
7 грудня 2005 року в задоволенні позову відмовив.
Апеляційну скаргу позивача на цю постанову апеляційний суд
Київської області ухвалою від 4 квітня 2006 року залишив без
розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 червня
2007 року ( v4_06760-07 ) рішення судів першої та апеляційної
інстанцій залишив без змін.
У скарзі про перегляд рішення касаційного суду за винятковими
обставинами ТОВ "Цефей", посилаючись на наявність підстави,
установленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (далі - КАС),
просить Верховний Суд України ухвалені у справі судові рішення
скасувати, позов задовольнити.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи,
колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України доходить висновку, що ця скарга є частково
обґрунтованою.
У частині 3 статті 186 КАС ( 2747-15 ) передбачено, що заява
про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції
подається протягом десяти днів із дня її проголошення, а в разі
складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160
цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна
скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, 14 грудня 2005 року
ТОВ "Цефей" подало до суду заяву про апеляційне оскарження
постанови Вишгородського районного суду Київської області від
7 грудня 2005 року, а 4 січня 2006 року - апеляційну скаргу на цю
постанову.
Апеляційний суд Київської області, з висновком якого
погодився Вищий адміністративний суд України, залишаючи апеляційну
скаргу без розгляду, послався на те, що строк оскарження
зазначеної постанови суду першої інстанції закінчився 3 січня
2006 року.
Визнати цей висновок обґрунтованим не можна з таких підстав.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від
23 грудня 2005 року N 562-р ( 562-2005-р ) "Про перенесення
робочих днів у січні 2006 року" робочий день із вівторка 3 січня
2006 року було перенесено на суботу 21 січня 2006 року. На
підставі цього розпорядження директор ТОВ "Цефей" видав наказ від
26 грудня 2005 року про перенесення зазначеного робочого дня.
Відповідно до частини 6 статті 103 КАС ( 2747-15 ), якщо
закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший
неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий
день.
За таких обставин висновок апеляційного суду, з яким
погодився касаційний суд, про пропуск строку апеляційного
оскарження не ґрунтується на законі, оскільки суд дійшов його, не
врахувавши перенесення робочого дня.
На підставі викладеного скарга ТОВ "Цефей" підлягає
частковому задоволенню, ухвала Вищого адміністративного суду
України ( v4_06760-07 ), ухвала апеляційного суду Київської
області - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної
інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів Судової палати в
адміністративних справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей"
задовольнити частково.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 червня
2007 року ( v4_06760-07 ), ухвалу апеляційного суду Київської
області від 4 квітня 2006 року скасувати, справу направити до
Київського апеляційного адміністративного суду для вирішення
питання про прийняття апеляційної скарги Товариства з обмеженою
відповідальністю "Цефей".
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім
випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ).
Головуючий В.В.Кривенко
Судді: М.Б.Гусак
В.Л.Маринченко
І.Л.Самсін
О.О.Терлецький
Ю.Г.Тітов
<< Назад |
<<< Главная страница
|
