Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова № 21/206-07-6894 від 06.02.2008

Про визнання недійсним договору страхування


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 06.02.2008                                Справа N 21/206-07-6894
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 13.03.2008
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Козир Т.П.  - головуючого,  Мележик Н.І.,  Подоляк О.А., за участю
представників сторін:  позивача  - Петрука В.П.  дов.  N ГО-07/150
від 28.09.2007  року,  Стовбура  О.О.  дов.  N  ГО  -  08/01   від
02.01.2008 року, відповідача - Зуба Б.В. дов. від 05.11.2007 року,
     розглянувши касаційну скаргу ЗАТ  "Страхова  група  "ТАС"  на
постанову Одеського    апеляційного    господарського   суду   від
20 листопада  2007  року  у  справі  за  позовом   ЗАТ   "Страхова
група "ТАС"   до  СФГ  "Ольга"  про  визнання  недійсним  договору
страхування, У С Т А Н О В И В:
 
     У серпні 2007 року ЗАТ "Страхова група  "ТАС"  звернулось  до
суду  з  позовом  до  СФГ  "Ольга" про визнання недійсним договору
страхування N 0120372121 від 15 травня 2007 року.
 
     Позов обґрунтував  тим,  що  особа,  яка  підписала   спірний
договір   від   імені   позивача,  вийшла  за  межі  наданих  йому
повноважень.
 
     Рішенням господарського суду Одеської області від  12  жовтня
2007 року позов задоволено.
 
     Визнано недійсним    договір   N   0120372121   добровільного
комплексного страхування майбутнього врожаю  сільськогосподарських
культур, укладений   15   травня   2007  року  між  ЗАТ  "Страхова
група "ТАС" та СФГ "Ольга".
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
20 листопада 2007 року рішення суду скасовано.
 
     У позові відмовлено.
 
     У касаційній  скарзі  страхова  група "ТАС" просить скасувати
постанову  суду  апеляційної  інстанції,   а   рішення   місцевого
господарського суду залишити без зміни, посилаючись на неправильне
застосування судом апеляційної інстанції ст.ст.  203 ч.  1,  3, 5,
215 ч. 1, 3, 216, 241, 998 ч. 2 ЦК України ( 435-15 ) та порушення
ст.ст. 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ).
 
     Заявник наполягає  на   недійсності   угоди   у   зв'язку   з
відсутністю  повноважень  на  її укладення у представника позивача
Биця Ю.М.
 
     У відзиві на касаційну  скаргу  відповідач  не  визнає  її  і
просить відхилити.
 
     Вважає постанову   суду   апеляційної  інстанції  законною  і
обґрунтованою.
 
     У судовому   засіданні   представник    відповідача    заявив
клопотання  про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з
заміною представника.
 
     Клопотання судом   касаційної    інстанції    відхилено    як
необґрунтоване.
 
     Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги,  вивчивши  матеріали  справи,  суд  вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Відповідно до   ст.   16  Закону  України  "Про  страхування"
( 85/96-ВР  )  договір  страхування  -  це  письмова   угода   між
страхувальником  і  страховиком,  згідно  з якою страховик бере на
себе зобов'язання у разі  настання  страхового  випадку  здійснити
страхову  виплату  страхувальнику  або  іншій особі,  визначеній у
договорі страхування страхувальником,  на  користь  якої  укладено
договір  страхування,  а  страхувальник  зобов'язується сплачувати
страхові платежі у  визначені  строки  та  виконувати  інші  умови
договору.
 
     Як встановлено  судом,  15  травня  2007  року  між сторонами
укладено   договір   N   0120372121   добровільного   комплексного
страхування  майбутнього врожаю сільськогосподарських культур,  за
яким страхувальник - відповідач  зобов'язався  сплатити  страхових
платіж  та  виконувати  інші  умови цього договору,  а страховик -
позивач  зобов'язався  відшкодувати  страхувальнику  збитки,   які
будуть  заподіяні  страхувальнику  внаслідок  настання  страхового
випадку згідно з умовами та в порядку,  визначеними цим  договором
та правилами страхування.
 
     Договір укладається   на   підставі  заяви  про  страхування,
карти - схеми сівозмін полів,  технологічної  карти,  довідки  про
урожайність,  копії  свідоцтва  якості  посівного  матеріалу,  які
надаються страхувальником страховику та є  невід'ємними  додатками
до цього договору.
 
     Обов'язковою умовою    підтвердження    інформації,   наданої
страхувальником в заяві на страхування,  є  підписання  первинного
акту огляду стану (сходів) посівів культури.
 
     Відповідно до п.п.  2.1,  2.2 договору об'єктом страхування є
майнові   інтереси   страхувальника,   пов'язані   з   володінням,
користуванням      та     розпорядженням     майбутнім     врожаєм
сільськогосподарських культур, що належать страхувальнику на праві
власності або знаходяться в його розпорядженні на правах оренди.
 
     На умовах   цього  договору  застрахований  майбутній  врожай
гороху  на  полях,  що  перебувають  за   адресою:   с.   Затишшя,
Фрунзівського району Одеської області, землі СФГ "Ольга".
 
     Згідно п.п. 3.1-3.2 вказаного договору страховими ризиками за
ним є неотримання врожаю у зв'язку з  його  повною  або  частковою
загибеллю   чи   пошкодженням   внаслідок   прямої  дії:  весняних
заморозків  (ожеледі,  вимерзання),  граду,  землетрусу,   лавини,
земельного  зсуву,  земельного  або земельно-водного селю,  пожежі
внаслідок стихійного лиха, бурі, урагану через відсутність опадів,
бурану,   зливи,   повені,   паводку,   посухи,   нестачі  води  у
зрошувальних  каналах,  протиправних  дій  третіх  осіб   стосовно
посівів.
 
     П. 3.2   договору   містить   визначення  термінів  страхових
ризиків.
 
     Страховим випадком,  за п. 3.3 вказаного договору, визнається
заподіяння   прямих  збитків  майновим  інтересам  страхувальника,
пов'язаних    з    неотриманням    або    недоотриманням    врожаю
сільськогосподарських  культур  в  результаті  настання  страхових
ризиків,  визначених п.  3.1 цього договору,  та у зв'язку з  яким
наступає  зобов'язання  страховика сплатити страхове відшкодування
страхувальнику або призначеній ним особі, яка може зазнати збитків
в результаті настання страхового випадку (вигодонабувач).
 
     Страхова сума визначена на підставі п.п.  5.2.,  5.3.,  6.3.,
6.4. договору загалом в розмірі 876 480 гривень 00 коп.
 
     Страховий платіж за договором склав 30 676 гривень 80 коп.
 
     За умовами договору страховий  платіж  страхувальник  повинен
перерахувати страховику  в  строк  до  00  год.  00 хв.  15 травня
2007 року.
 
     Сплата страхового    платежу     підтверджується     випискою
АКБ "ТАС  -  Комерцбанк"  від  21  травня  2007  року по особовому
рахунку СФГ "Ольга".
 
     Від імені позивача договір підписаний директором Бицем  Ю.М.,
який діяв  на  підставі  довіреності  N  04-05/314  від  27 квітня
2007 року.
 
     Биць Ю.М.   прийнятий   директором   Південної   регіональної
дирекції  ЗАТ  "Страхова  група  "ТАС"  з  4  травня  2007 року на
підставі наказу N 274-к від 27 квітня 2007 року.
 
     Згідно Положення   про    Південну    регіональну    дирекцію
ЗАТ "Страхова    група   "ТАС"   Південна   регіональна   дирекція
ЗАТ "Страхова група "ТАС" є не юридичною особою,  а  територіально
відокремленим  підрозділом  юридичної  особи  - позивача,  діє від
імені ЗАТ "Страхова група "ТАС" в межах повноважень,  передбачених
Статутом   товариства  та  цим  Положенням.  Всі  рішення  органів
управління  позивача  є  обов'язковими  для  виконання   Південною
регіональною дирекцією ЗАТ "Страхова група "ТАС".
 
     Повноваження директора,    зокрема   Биця   Ю.М.,   визначені
пунктами 6.1.,  6.3.12.,  3.15 Положення про Південну  регіональну
дирекцію  ЗАТ "Страхова група "ТАС",  за якими управління поточною
діяльністю Дирекції здійснює її директор,  який  діє  на  підставі
цього Положення   та   довіреності,  наданої  йому  ЗАТ  "Страхова
група "ТАС".
 
     Діяльність Південної  регіональної  дирекції  ЗАТ   "Страхова
група "ТАС" спрямовується та координується юридичною особою.
 
     Директор Південної   регіональної   дирекції   ЗАТ  "Страхова
група "ТАС" укладає з  юридичними  та  фізичними  особами  України
договори,    у    тому    числі    страхування,   перестрахування,
купівліпродажу,  доручення,  оренди, інші господарські договори та
вчинює інші правочини, передбачені законодавством України, в межах
наданих товариством повноважень.
 
     Згідно довіреності  N  04-05/314  від  27  квітня  2007  року
директор Південної регіональної дирекції ЗАТ "Страхова група "ТАС"
Биць Ю.М.  уповноважений  від  імені  ЗАТ  "Страхова  група  "ТАС"
представляти  інтереси  цього товариства в органах державної влади
та місцевого самоврядування,  на  підприємствах,  в  установах  та
організаціях будь-яких форм власності, господарювання та галузевої
належності,  а також перед фізичними особами, з питань, пов'язаних
з діяльністю Південної регіональної дирекції, в межах повноважень,
наданих Положенням про Дирекцію.
 
     Для виконання представницьких  функцій  за  цією  довіреністю
Бицю  Ю.М.  як  директору  Південної  регіональної Дирекції надано
право укладати (розривати)  та  підписувати  договори  страхування
відповідно  до  ліцензій на право здійснення страхової діяльності,
правил та умов страхування,  в тому  числі  договори  страхування,
максимальна  страхова  сума  за  якими  перевищує встановлену цією
довіреністю  за   умови   письмового   погодження   уповноваженими
представниками  товариства  (шляхом  отримання дозволу),  зокрема,
договір    страхування    ризиків    аграрного    товаровиробника,
максимальний розмір суми якого не перевищує 400000 гривень 00 коп.
 
     Також місцевим  господарським судом встановлено,  що директор
Південної  регіональної  Дирекції  уклав   спірний   договір,   не
одержавши  на  це  відповідного  дозволу  від  позивача,  як цього
вимагала видана йому довіреність.
 
     Цей факт не спростовано судом апеляційної інстанції.
 
     Відповідно до ст.ст.  352, 355 ГК України ( 436-15 ) загальні
умови здійснення  страхування,  вимоги до договорів страхування...
визначаються ЦК України ( 435-15  ),  цим  Кодексом,  законом  про
страхування, іншими законодавчими актами.
 
     Згідно ст.  979  ЦК України ( 435-15 ) та ст.  354 ГК України
( 436-15 )  за  договором  страхування  одна  сторона  (страховик)
зобов'язується  у  разі настання певної події (страхового випадку)
виплатити  другій  стороні  (страхувальникові)  або  іншій  особі,
визначеній   у   договорі,  грошову  суму  (страхову  виплату),  а
страхувальник  зобов'язується  сплачувати  страхові   платежі   та
виконувати інші умови договору.
 
     За правилом ст. 998 ЦК України ( 435-15 ) договір страхування
є нікчемним або визнається недійсним у випадках,  встановлених цим
Кодексом.
 
     Згідно ст.  241  ЦК  України  (  435-15 ) правочин,  вчинений
представником  з  перевищенням   повноважень,   створює,   змінює,
припиняє  цивільні права та обов'язки особи,  яку він представляє,
лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
 
     Статтею 215 ЦК  України  (  435-15  )  підставою  недійсності
правочину  визначено  недодержання  в  момент  вчинення  правочину
стороною (сторонами) вимог,  які встановлені  частинами  першою  -
третьою,  п'ятою  та шостою ст.  203 ЦК України.  Якщо недійсність
правочину прямо не встановлена законом,  але одна  із  сторін  або
інша  заінтересована  особа заперечує його дійсність на підставах,
встановлених законом,  такий правочин  може  бути  визнаний  судом
недійсним.
 
     Статтями 202,  203, 207 ЦК України ( 435-15 ) дано визначення
правочину і встановлено,  що зміст правочину  не  може  суперечити
цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства;  особа,  яка
вчиняє  правочин,  повинна   мати   необхідний   обсяг   цивільної
дієздатності;  правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій
формі,  якщо він підписаний його стороною  (сторонами).  Правочин,
який вчиняє юридична особа,  підписується особами,  уповноваженими
на це її установчими документами,  довіреністю, законом або іншими
актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
 
     Місцевий господарський   суд,   задовольняючи   позов,  повно
встановив обставини справи,  перевірив всі доводи сторін, дослідив
і  оцінив  всі  надані  ними доказами,  правильно застосував норми
матеріального  і  процесуального  права  та  прийшов  до  юридично
вірного  висновку  про  відсутність  у  Биця  Ю.М.  повноважень на
укладення спірної угоди від імені позивача і  обґрунтовано  визнав
спірний договір недійсним.
 
     Суд апеляційної інстанції,  відмовляючи в позові,  прийшов до
юридично помилкового висновку щодо  наступного  схвалення  спірної
угоди позивачем,  підтвердивши факт укладення вказаного договору з
перевищенням  повноважень  і  не  спростувавши  факту  надходження
коштів  саме  на  рахунок  відокремленого  підрозділу  - Південної
регіональної Дирекції, відкритий в АКБ "ТАС - Комерцбанк".
 
     Проте, цей  висновок  суду  не  відповідає  вимогам  ст.  241
ЦК України  (  435-15  ),  яка  визначає умовою визнання дійсності
угоди,  укладеної з перевищенням повноважень,  подальше  схвалення
такої   угоди  саме  юридичною  особою,  а  не  її  територіальним
відокремленим підрозділом,  керівник  якого  діяв  з  перевищенням
наданих йому повноважень.
 
     З огляду  на викладене,  постанову суду апеляційної інстанції
визнати законною  не  можна,  тому  вона  підлягає  скасуванню,  а
рішення   господарського   суду   Одеської   області   законне   і
обґрунтоване, а тому зміні не підлягає.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,   111-7,   111-9,   111-10,   111-11
Господарського процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ),  суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Скасувати постанову  Одеського  апеляційного   господарського
суду від 20 листопада 2007 року.
 
     Рішення господарського  суду  Одеської  області від 12 жовтня
2007 року залишити без зміни.
 
 Головуючий                                                Т.Козир
 
 Судді                                                   Н.Мележик
                                                         О.Подоляк




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner