Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова № 4/752 від 15.01.2008

Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.01.2008                                         Справа N 4/752
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 06.03.2008
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії
     суддів: Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
     розглянувши матеріали    касаційного    подання    Заступника
прокурора міста Києва
     на постанову    від    23.05.06    Київського    апеляційного
господарського суду
     у справі N 4/752 господарського суду міста Києва
     за позовом  Київського  природоохоронного  прокурора  в  інт.
держави в особі Київської міської ради
     до Приватного підприємства "ДІК-Плюс"
     про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
     у справі взяли участь представники
     від Генеральної   Прокуратур   України  Івченко  Олена  Анат.
ст. прокурор відділу посв. N 194 від 27.11.07
     позивача: не з'явилися
     відповідача: не з'явилися
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського суду м.  Києва від 02.02.06 р. (суддя
І.Борисенко),   залишеним   без   змін    постановою    Київського
апеляційного господарського суду від 23.05.06 р.  (колегія суддів:
О.Моторний,  В.Кошіль,  О.Вербицька), в задоволенні позовних вимог
про  повернення  самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою:
м.  Київ, вул. Бучми, 6-а відмовлено, оскільки законність зайняття
земельної ділянки встановлена судом.
 
     Заступник прокурора  м.  Києва  у  касаційній  скарзі просить
скасувати прийняті у справі судові акти,  а  справу  направити  на
новий розгляд.   В   порушення  вимог  ст.ст.  4-2,  4-3,  22,  29
ГПК України ( 1798-12 ) до прокуратури не  надходило  повідомлення
про   призначення  розгляду  справи  N  4/752  на  02.02.06  р.  і
прокуратура   була   позбавлена   можливості   реалізувати    свої
процесуальні  права.  Відомості  в  рішенні  суду  про присутність
представника Київської        природоохоронної         прокуратури
Павліченко С.А. в засіданні 02.02.06 р. не відповідають дійсності.
 
     Крім цього,  висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судом  не   встановлено,   що   відповідач   має   документи,   що
підтверджують  право  власності  або  право користування земельною
ділянкою площею  7  кв.  м  по  вул.  Бучми,  6-а  під  розміщення
капітальної споруди кафе.  Тобто судові акти винесені з порушенням
вимог ст.ст.  125,  126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ). На
підставі  ст.  212 ЗК України спірна земельна ділянка повинна бути
повернена власнику землі.
 
     Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на  предмет
надання  їм  попередніми  судовими  інстанціями належної юридичної
оцінки  та  повноти   встановлення   обставин,   дотримання   норм
процесуального права,  згідно з вимогами ст.  111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ),  колегія суддів дійшла
висновку,  що  касаційне  подання підлягає задоволенню з наступних
підстав.
 
     Відповідно ст.  111-7 Господарського  процесуального  кодексу
України  (  1798-12  ),  переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення,  касаційна інстанція на підставі  встановлених  фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має  права  встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не
були встановлені у рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
 
     Судами попередніх   інстанцій   встановлено,  що  питання  по
відведенню відповідачу земельної ділянки  по  вул.  Бучми,  6-а  у
Дніпровському  районі  вирішується з травня 2000 року.  Листом від
20.06.03  р.  Головне  управління  земельних  ресурсів  повідомило
відповідачу,  що  надання  земельної  ділянки буде здійснюватися в
порядку,  визначеному ст. 123 ЗК України ( 2768-14 ) і пропонувало
надати управлінню перелік документів і,  зокрема, рішення Київради
про відведення земельної ділянки попередньому землекористувачу  та
її план.
 
     На час  винесення рішення від 02.02.06 р.  у відповідача були
висновки  ГУ  містобудування,  архітектури  та  дизайну   міського
середовища  від  11.12.04  р.,  головного  державного  санітарного
лікаря м. Києва від 18.07.03 р., Державного управління екології та
природних ресурсів в м.  Києві від 17.12.04 р.  Судом встановлено,
що  всі  висновки  були  надані  з  порушенням  місячного  строку,
встановленого рішенням  Київської  міської  ради  від  14.03.02 р.
N 313/1747 ( ra0313023-02  )  "Про  затвердження  Порядку  набуття
права  на  землю  юридичними  особами та громадянами в м.  Києві".
Порушення строків   призвело   до   затягування   оформлення    за
ПП "Дік-плюс"   права   користування   земельною  ділянкою.  Також
встановлено, що відповідач уклав договір N 11 від  15.10.05  р.  з
ПП "Смерічка"   на  виконання  проектних  геодезично-вишукувальних
робіт, зокрема, на виготовлення плану відведення земельної ділянки
по  вул.  Бучми,  6-а.  А Дніпровська районна у м.  Києві державна
адміністрація надала ПП "Дік-плюс" дозвіл N 386 від 03.08.05 р. на
розміщення  об'єкта  торгівлі  (ресторанне господарство,  кафе-бар
"Смак") за  адресою  розміщення   об'єкта   торгівлі:   м.   Київ,
вул. Бучми, 6-а строком до 30.08.06 р.
 
     На підставі  встановленого  суди  попередніх інстанцій дійшли
висновку,  що відповідач спірну  земельну  ділянку  самовільно  не
займав і підстави для її повернення відсутні.
 
     Касаційна інстанція такий висновок вважає передчасним.
 
     Відповідно Закону   України  "Про  місцеве  самоврядування  в
Україні" ( 280/97-ВР  )  питання  регулювання  земельних  відносин
вирішуються  на  пленарному  засіданні  ради  - сесії з винесенням
рішення.  Суди  попередніх  інстанцій   не   встановили   обставин
прийняття міською радою рішення про відведення землі відповідачу.
 
     Право на  земельну ділянку або її частину відповідно ст.  120
ЗК України ( 2768-14 ) може  переходити  до  власника  споруди  на
підставі  цивільно-правових угод,  а право користування - на праві
договору оренди. Суди попередніх інстанцій не з'ясовували обставин
щодо порядку придбання відповідачем павільйону по вул.  Бучми, 6-а
в м. Києві (а.с.13).
 
     Тільки встановивши зазначені обставини  можливо  вирішити  чи
підлягає застосуванню ст.  120 ЗК України ( 2768-14 ) або ст.  377
ЦК України ( 435-15 ).
 
     У касаційному поданні заступник прокурора м.  Києва правильно
зазначив,  що  право користування земельною ділянкою виникає після
одержання її власником або користувачем  документа,  що  посвідчує
право власності чи право користування земельною ділянкою,  та його
державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки
до  встановлення  її  меж  в  натурі  (на  місцевості),  одержання
документа,  що посвідчує право на  неї,  та  державної  реєстрації
забороняється.   Використання   землі  без  отримання  документів,
передбачених  в  ст.ст.  125,  126  ЗК  України   (   2768-14   ),
кваліфікується  як самовільне зайняття землі і відповідно ст.  212
ЗК України такі земельні ділянки  підлягають  поверненню  власнику
землі.
 
     Доводи прокуратури   про   неповідомлення  її  щодо  судового
засідання  02.02.06  р.  матеріалами  справи  не  підтверджуються.
Протокол судового засіданні від 18.01.06 р.  свідчить про те, що в
судовому  засіданні  приймав  участь  Павліченко  С.А.   В   цьому
засіданні  була  оголошена  перерва  до 02.02.06 р.  до 16.00 год.
(а.с.30).  У ст.  77 ГПК України ( 1798-12 ) відсутня  вимога  при
оголошенні перерви виносити ухвалу суду і направляти її сторонам у
справі, але про перерву повинно бути зазначено в рішенні суду.
 
     На підставі викладеного колегія суддів  дійшла  висновку,  що
прийняті у  справі  судові  акти  не  відповідають вимогам ст.  43
ГПК України ( 1798-12 ) щодо всебічного,  повного  і  об'єктивного
розгляду  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.  В порушення вимог ст.ст.  84,  105 ГПК України
судові  акти  не  містять  в собі посилання на норми матеріального
законодавства,  якими  попередні  судові   інстанції   керувалися,
приймаючи  свої  рішення.  Судами  не  встановлені  всі  обставини
справи,  що  мають  значення  для  правильного  вирішення   спору.
Прийняті  судові  рішення  не  відповідають вимогам Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР  ),  Земельному
кодексу України ( 2768-14 ).
 
     Незастосування норм  матеріального  права,  які  повинні бути
застосовані, є підставою для скасування прийнятих у справі судових
рішень, а справа направленню на новий розгляд.
 
     Як що відповідач вважає, що міська рада або інші державні або
самоврядні  органи  порушили  його  права  в  результаті  дій   чи
бездіяльності,    то    такі    спори    вирішуються   в   порядку
адміністративного судочинства (ст.  77 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ),  ч. 9 ст. 123 ЗК України)
( 2768-14 ).  Бездіяльність або тяганина у зазначених органах не є
підставою   для   використання   земельної  ділянки  з  порушенням
встановленого порядку її відведення.
 
     При повторному розгляді справи  необхідно  усунути  зазначені
недоліки,   повно   і   всебічно   дослідити   обставини   справи,
скориставшись правами,  наданими ст.  38 ГПК України ( 1798-12  ),
правильно  застосувати  норми  матеріального  права,  що регулюють
спірні правовідносини, і винести обгрунтоване, законне рішення.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7   -   111-12   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ),  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.
 
     Рішення господарського суду  м.  Києва  від  02.02.06  р.  та
постанову Київського    апеляційного   господарського   суду   від
23.05.06 р. у справі N 4/752 скасувати.
 
     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
м. Києва.
 
 Головуючий, суддя                                       В.Овечкін
 
 Судді                                                    Є.Чернов
                                                          В.Цвігун




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner