НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 1001 від 21.07.2006Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 5
смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння
населення. Зазначені тенденції впливають на кількісно-якісний
склад трудового потенціалу, продуктивність суспільної праці та її
стимули, кваліфікаційний і освітньо-культурний рівень населення,
вартість робочої сили і доходи населення. Економічні та соціальні
проблеми спричинили безробіття, поширення нелегальної трудової
діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього
потенціалу, значне розшарування населення за рівнем доходів.
Основною метою державної регіональної політики України на
сучасному етапі розвитку є створення умов, що дадуть змогу
регіонам повністю реалізувати наявний потенціал, зробити
максимальний внесок у національну економіку, здобути конкурентні
переваги на зовнішньому ринку.
З урахуванням наведеного державна регіональна політика
повинна бути спрямована насамперед на розв'язання таких проблем:
низька інвестиційна привабливість регіонів та інноваційна
активність в них;
нерозвинута виробнича та соціальна інфраструктура;
зростання регіональних диспропорцій у сфері
соціально-економічного розвитку регіонів;
слабкі міжрегіональні зв'язки;
нераціональне використання людського потенціалу.
III. Принципи регіональної політики
Політика регіонального розвитку в Україні на сучасному етапі
базуватиметься за такими основними принципами:
програмування. Політика регіонального розвитку здійснюється
на основі взаємозв'язаних довгострокових стратегій, планів та
програм розвитку як на державному, так і на
адміністративно-територіальному рівні. Цей принцип також
передбачає щорічне планування необхідних витрат державного
бюджету, що сприяє забезпеченню прозорості, стабільності та
синхронізації в політиці розвитку регіонів;
концентрації. У зв'язку з обмеженістю державних фінансових
ресурсів під час виконання завдань, визначених цією Стратегією,
ресурси концентруються на певних територіях, встановлюється
ієрархічність пріоритетів відповідно до сформульованих цілей,
визначаються вимоги до економічної ефективності їх використання;
синхронізації дій ("синергії"). Передбачається синхронне
проведення ряду реформ, що впливають на соціально-економічний
розвиток регіонів, узгодження пріоритетів та дій центральних і
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування щодо регіонального та місцевого розвитку;
поляризованого розвитку. Передбачається формування "опорних
регіонів" (полюсів, локомотивів зростання), в яких концентруються
фінансові, адміністративно-управлінські, людські та інші ресурси,
з подальшим посиленням інноваційної активності в інших регіонах.
Цей принцип застосовували держави, що перебували на початкових
стадіях соціально-економічного піднесення, коли інноваційна хвиля
тільки починала формуватися та набувала масштабності за рахунок її
концентрації в окремих "полюсах зростання";
додатковості. Передбачається, що фінансова підтримка
регіонального розвитку здійснюється за рахунок державного та
місцевих бюджетів. За цим принципом фінансування з державного
бюджету здійснюватиметься без зменшення фінансування з місцевих
бюджетів;
субсидіарності - розподілу владних повноважень, за якими
місце надання адміністративної (управлінської) послуги максимально
наближено до її безпосереднього споживача з урахуванням повноти
надання належної якості послуги шляхом концентрації матеріальних і
фінансових ресурсів на відповідному територіальному рівні
управління;
збалансованого розвитку. Зумовлює диференційованість надання
державної підтримки регіонам з урахуванням їх потенціалу умов,
критеріїв та строків, визначених законодавством;
партнерства. Передбачається тісна співпраця між центральними
і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, об'єднаннями громадян, суб'єктами господарювання в
процесі реалізації Стратегії, проведення моніторингу та оцінки
виконання визначених завдань;
єдності. Передбачається забезпечення суспільної єдності, яка
полягає у зменшенні відмінностей між окремими регіонами у
використанні людських ресурсів та рівні життя населення;
економічної єдності, яка полягає у зменшенні відмінностей в
економічному розвитку між регіонами; просторової єдності, яка
полягає у створенні інфраструктурних умов для розвитку
периферійних регіонів. Досягнення єдності в усіх трьох вимірах
повинне бути однією із цілей регіонального розвитку та
регіональної політики.
IV. Мета та стратегічні завдання регіональної
політики до 2015 року
Основною метою Стратегії є створення умов для підвищення
конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку
на сучасній технологічній основі, високої продуктивності
виробництва та зайнятості населення.
Виконання зазначених завдань дасть можливість забезпечити
динамічний збалансований розвиток країни в цілому, наблизити
рівень життя до європейських стандартів та створити умови для
посилення економічної активності в усіх регіонах країни, що
сприятиме поступовому пом'якшенню міжрегіональних диспропорцій,
зменшенню ризиків утворення депресивних територій та захистить
суспільство від значних витрат на відновлення належних умов їх
життєдіяльності.
Стратегічні завдання державної політики регіонального
розвитку України до 2015 року
1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів
та зміцнення їх ресурсного потенціалу
Пріоритетний напрям - реструктуризація економічної бази
окремих регіонів і створення умов для диверсифікації на новій
технологічній основі.
Реалізація цього напряму дасть змогу підвищити продуктивність
сфер економіки у регіонах та підтримати нові види діяльності, що
сприятиме підвищенню рівня зайнятості. При цьому будуть задіяні
регіони, в яких необхідно реструктурувати традиційні галузі з
критично високим рівнем зношеності основного капіталу та наявністю
ризиків виникнення техногенних катастроф національного масштабу.
Державна підтримка здійснюватиметься за такими напрямами:
збільшення обсягу інвестицій в основні сфери економіки
регіонів, які визначають стратегічні пріоритети їх розвитку.
Регіональна локалізація нових інвестицій залежить насамперед від
рівня розвитку інфраструктури та людських ресурсів. У сучасних
ринкових умовах значну роль відіграє реклама інвестиційних
можливостей територій та формування дієвого механізму
адміністративного та консультаційно-інформаційного обслуговування
інвесторів.
В умовах гострої конкуренції між регіонами за нові інвестиції
(включаючи іноземний капітал) регіональна політика повинна бути
спрямована на забезпечення регіонів інструментами державної
підтримки, завдяки яким вони зможуть бути конкурентоспроможними на
ринку інвестицій. Створення такої системи потребуватиме як прямої
фінансової підтримки з державного бюджету, так і створення
загальнонаціонального сприятливого інвестиційного клімату.
Основними інструментами державної підтримки, які
використовуються у цьому напрямі, є:
надання субвенцій для забезпечення розвитку інфраструктури;
забезпечення умов для створення нових підприємств, у тому
числі іноземних;
формування державної та регіональної інфраструктури залучення
інвестицій - агентств із залучення інвестицій, бюро з
обслуговування інвесторів;
розвиток інфраструктури підтримки підприємництва - бірж,
виставкових залів, бізнес-інкубаторів, центрів бізнесу,
промислових парків, створення умов для сприяння створенню та
активізації діяльності підприємств (включаючи малі та середні) на
певній території (облаштування території, модернізація та
розбудова виробничих приміщень), об'єктів сфери послуг;
підтримка інвестиційних проектів, що використовують сучасні
енергозберігаючі технології та не забруднюють навколишнє природне
середовище;
підтримка малого та середнього підприємництва. Допомога, що
надаватиметься для розвитку малого та середнього підприємництва,
спрямовуватиметься на:
спрощення процедури створення та реєстрації суб'єктів
підприємництва, ліцензування окремих видів їх діяльності -
встановлення порядку отримання дозволів за заявкою, необхідних для
запровадження діяльності суб'єктів підприємництва, за принципом
"єдиного офісу";
розвиток ринку фінансових послуг, формування мережі
регіональних фондів підтримки підприємництва, запровадження
ефективного кредитно-гарантійного механізму мікрокредитування
суб'єктів малого підприємництва, залучення на прийнятних умовах
іноземних кредитних ресурсів для фінансування малих підприємств, а
також молодих підприємців-початківців;
посилення мотивації місцевих органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування щодо створення сприятливого
клімату для малого та середнього підприємництва шляхом збільшення
частки податкових надходжень, яка залишається в місцевих бюджетах;
стимулювання інноваційної спрямованості розвитку
підприємництва, венчурного бізнесу, запровадження ефективного
механізму правової, фінансової, організаційної, кадрової та
освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів;
розширення мережі навчальних закладів, які готуватимуть
фахівців за напрямом "Економіка та підприємництво";
сприяння створенню та впровадженню інновацій, включаючи
розповсюдження сучасних технологій, зокрема для зменшення ризиків
виникнення техногенних катастроф. Основним фактором економічного
розвитку є впровадження результатів науково-дослідних та
дослідно-конструкторських досліджень, а також реалізація
інновацій.
Діяльність у напрямі нарощення науково-технічного потенціалу
активізується у регіонах, які мають досвід роботи із створення
наукоємних та високотехнологічних продуктів.
Державна підтримка спрямовуватиметься на:
створення ефективної системи взаємодії установ, підприємств
та організацій у галузі науки, освіти, у виробництві, у сфері
підприємництва, фінансово-кредитній сфері з питань активізації
розвитку інноваційної діяльності;
сприяння створенню пайових інвестиційних фондів з реалізації
інноваційних проектів із залученням ресурсів державного та
місцевих бюджетів і приватного капіталу; створення конкурсної
системи відбору інноваційних проектів з урахуванням пріоритетів
розвитку регіонів; розроблення системи проведення незалежної
експертизи інвестиційних проектів і надання можливості малим та
середнім підприємствам брати участь у виконанні державного
оборонного замовлення;
концентрацію фінансових та інтелектуальних ресурсів для
здійснення заходів за визначеними державою пріоритетними напрямами
інноваційного розвитку;
створення умов для спрямування інвестиційних коштів у
високотехнологічні сфери виробництва та на кадрове забезпечення
інноваційної діяльності;
формування позабюджетних джерел підтримки інноваційної
діяльності, законодавче врегулювання питань спільного
інвестування, зокрема регулювання ринку венчурного капіталу у
сфері інноваційної діяльності;
стимулювання створення підприємствами і установами власних
систем екологічного управління відповідно до міжнародних та
національних стандартів.
Держава сприятиме інноваційному розвитку та забезпечуватиме
проведення досліджень і розробок з використанням останніх
науково-технічних досягнень шляхом:
проведення конкурсів вітчизняних інновацій та венчурних
ярмарків з метою забезпечення інвестування насамперед найбільш
перспективних інноваційних проектів;
збільшення обсягів державного замовлення на підготовку кадрів
для інноваційного підприємництва, зокрема інноваційних менеджерів
та фахівців з венчурного інвестування;
розвиток туризму та рекреації. Для диверсифікації економічної
діяльності велике значення має розвиток сфери туризму та різних
форм відпочинку. Економічне зростання, структурні зміни в
економіці та активізація міжнародних контактів сприяють розвитку
сектору послуг. При цьому велику роль відіграють природні та
культурні особливості територій. Розвиток туризму, зокрема
сільського, може бути вагомим чинником зростання рівня зайнятості
населення, особливо у сільській місцевості.
Передбачається стимулювання розвитку підприємництва в
туристичній сфері, сприяння розбудові та модернізації туристичної
та рекреаційної інфраструктури, підвищення якості та забезпечення
конкурентоспроможності вітчизняних пропозицій на світовому ринку
послуг у сфері туризму.
Підвищення рівня надання готельних послуг потребує
реконструкції, модернізації існуючої готельної бази, впровадження
нових технологій, створення економічних стимулів для залучення
інвестицій у будівництво та введення в експлуатацію нових готелів,
що, із свого боку, потребує значних капіталовкладень.
Широкому залученню інвестицій у курортно-рекреаційну сферу
туризму сприятиме:
проведення тендерів на право отримання земельних ділянок у
рекреаційних зонах під забудову об'єктами рекреації з дольовою
участю держави у сфері розвитку інфраструктури;
подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг
за рахунок медичних послуг (діагностика, профілактика та лікування
захворювань) із широким використанням рекреаційних та
лікувально-оздоровчих ресурсів;
збільшення кількості санаторно-курортних закладів, готелів і
створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги;
запровадження стандартів якості надання рекреаційних послуг;
удосконалення механізму правового регулювання діяльності
суб'єктів господарювання, які надають побутові послуги;
створення збалансованої мережі об'єктів побутового
обслуговування, насамперед тих, які надають соціальні види послуг.
Пріоритетний напрям - розбудова та модернізація
інфраструктури, що сприятиме підвищенню інвестиційної
привабливості регіонів.
Недостатньо високий рівень розвитку виробничої і невиробничої
інфраструктури, зокрема житлово-комунального, готельного,
дорожнього, вулично-дорожнього господарства, енергетичного
сектору, транспортних та інформаційних комунікацій, стримує
економічне зростання країни та її регіонів. У зв'язку з цим в
першу чергу підтримуватиметься робота з розбудови та модернізації
інфраструктури національного та загальноєвропейського значення, а
також інфраструктури регіонів, міст та міських агломерацій, які
можуть відігравати роль полюсів зростання. Це сприятиме зміцненню
зв'язків між регіонами, підвищенню рівня просторової мобільності
населення, інвестиційної привабливості територій, які мають
основне значення для залучення додаткових інвестицій, досягнення
високого рівня продуктивної зайнятості населення.
Держава забезпечуватиме координацію діяльності місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,
пов'язаної з розбудовою виробничої та соціальної інфраструктури,
шляхом співфінансування відповідних інвестиційних проектів.
Підвищення конкурентоспроможності регіонів здійснюватиметься
за такими основними напрямами:
розвиток виробничої та соціальної інфраструктури
загальнодержавного і міжнародного значення. Державна підтримка
розбудови та модернізації виробничої та соціальної інфраструктури
в рамках реалізації політики регіонального розвитку
спрямовуватиметься на:
розвиток транспортно-дорожнього комплексу на довгострокову
перспективу на основі комплексного розв'язання проблеми
збалансованого розвитку залізничного, авіаційного, автомобільного,
морського та річкового транспорту і дорожнього господарства,
міських транспортних систем та мультимодального транспорту як
основного елементу розвитку внутрішнього потенціалу держави і
регіонів та підвищення рівня мобільності населення. Підтримка, яка
надаватиметься в рамках проведення політики регіонального розвитку
держави для розвитку транспортної інфраструктури,
здійснюватиметься шляхом виконання програм розвитку національної
транспортної системи та реалізації проектів розбудови міжнародних
транспортних коридорів;
реформування житлово-комунального господарства шляхом
поглиблення демонополізації, створення конкурентного середовища на
ринку житлово-комунальних послуг, залучення у цю сферу приватного
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
