НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 1001 від 21.07.2006Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 6
капіталу, впровадження систем управління якістю
житлово-комунальних послуг відповідно до ДСТУ ISO серії 9000,
формування дієвих інститутів управління житловими будинками,
модернізації матеріально-технічної бази житлово-комунального
комплексу, впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
під час надання житлово-комунальних послуг.
Державна фінансова підтримка, що надаватиметься органам
місцевого самоврядування, спрямовуватиметься у рамках реалізації
політики регіонального розвитку на фінансування проектів з питань:
запобігання аваріям та техногенним катастрофам;
створення житлового фонду соціального призначення;
модернізації житлового господарства, у тому числі систем
теплозабезпечення житлових будинків;
розвитку і реконструкції централізованих систем
водопостачання та водовідведення;
установлення будинкових засобів обліку споживання води і
теплової енергії;
розвитку міського електротранспорту, оновлення його рухомого
складу;
створення систем управління якістю та екологічного управління
відповідно до ДСТУ ISO серій 9000 та 14000 на підприємствах
житлово-комунального господарства;
розвиток інфраструктури охорони навколишнього природного
середовища, покращення умов життя населення, екологічної ситуації
в регіонах, зокрема поліпшення стану водних ресурсів. Пріоритетною
стане діяльність, пов'язана з будівництвом очисних споруд,
розбудовою каналізаційних мереж, обладнанням водозаборів,
збереженням та розвитком нетрадиційних джерел енергії,
запровадженням системи обліку води і теплової енергії під час їх
виробництва, транспортування та споживання, зменшенням рівня
забруднення повітря та раціонального використання природних
ресурсів і відходів, підвищенням рівня лісистості до оптимального
науково обґрунтованого шляхом створення нових лісів, забезпеченням
захисту від шкідливої дії вод, зокрема будівництвом захисних дамб,
берегоукріпленням, регулюванням гідрологічного режиму річок;
розвиток інфраструктури науки і освіти (вищої,
професійно-технічної, середньої), науково-дослідної діяльності,
формування інституцій технологічного розвитку та інновацій;
розвиток інформаційної інфраструктури на основі сучасних
систем супутникового та оптико-волоконного зв'язку;
розвиток великих міст і міських агломерацій. Реалізація
пріоритетних напрямів здійснюватиметься шляхом розбудови і
модернізації технічної та суспільної інфраструктури найбільших
міських агломерацій і великих міст (Донецьк, Дніпропетровськ,
Київ, Львів, Одеса, Харків) з метою перетворення їх на основні
осередки припливу людей, товарів, капіталу та інформації.
Основною метою розвитку великих міст і міських агломерацій є
створення умов для посилення їх стимулюючої ролі в
соціально-економічній, науково-культурній, суспільній та
екологічній сфері. Насамперед увага приділятиметься модернізації
комунікаційної, телекомунікаційної інфраструктури, розвитку науки,
вищої та професійно-технічної освіти, культури і мистецтва,
охороні навколишнього природного середовища з метою участі в
культурному і економічному обміні між містами в Україні, ЄС,
державах світу.
Державна підтримка діяльності у цьому напрямі
здійснюватиметься шляхом:
облаштування та розвитку виробничої та соціальної
інфраструктури територій з метою залучення інвестицій, розвитку
ринкової інфраструктури;
формування та удосконалення освітньої бази і підтримки
наукових досліджень, насамперед вищої та професійно-технічної
освіти;
розвитку інфраструктури охорони навколишнього природного
середовища;
розвитку транспортної інфраструктури, насамперед будівництва
доріг, аеропортів, системи комунікацій;
розвитку інфраструктури культури та мистецтва;
розвиток інфраструктури інформаційного суспільства.
Телекомунікаційна революція та зростання значення засобів масової
інформації сприяє формуванню інформаційного суспільства. Для
забезпечення конкурентоспроможності України та її регіонів у цій
сфері необхідно активно впроваджувати Інтернет, особливо у
сільській місцевості, здійснювати лібералізацію
телекомунікаційного ринку, забезпечити розвиток торгівлі через
Інтернет, розширити доступ та підвищити рівень комп'ютерних знань
населення, особливо молоді. Інформаційні технології повинні
сприяти локальному та регіональному розвитку, охороні
навколишнього природного середовища та збереженню культурних
цінностей, а також забезпечувати доступ до інформації про
провадження діяльності місцевими органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування.
Впровадження сучасних технологій, надання телеінформаційних
та мультимедійних послуг сприятиме динамічному розвиткові
національної економіки, підвищенню конкурентоспроможності
регіонів, створенню нових робочих місць.
Державна підтримка спрямовуватиметься насамперед на підтримку
регіональних та місцевих ініціатив стосовно:
розбудови інфраструктури, що сприятиме розвиткові
інформаційного суспільства;
модернізації локальних та регіональних телеінформаційних
мереж та забезпечення доступу до Інтернет в навчальних закладах.
Надання державою такої підтримки в рамках реалізації політики
регіонального розвитку матиме особливе значення для розвитку
регіонів і територій з недостатнім рівнем доступу до
телекомунікаційних та мультимедійних послуг з метою збільшення їх
інвестиційної привабливості.
З метою ефективного розвитку сфери зв'язку необхідно
використовувати досвід інших держав, залучати інвестиції,
впроваджувати сучасні технології швидкісного передавання даних.
Насамперед слід передбачити:
створення і розвиток національної високошвидкісної
мультисервісної мережі наступного покоління, що розрахована на
задоволення потреб інформаційного суспільства і багатооператорське
ринкове середовище;
пошук ефективних технічних та організаційних рішень для
розширення високошвидкісної мережі масового доступу до
стаціонарного і мобільного зв'язку і встановлення прийнятних
тарифів на доступ до зазначених видів зв'язку для всіх категорій
користувачів, зокрема до недомінуючих операторів телекомунікацій
та інтернет-провайдерів.
Пріоритетним напрямом у зазначеній сфері є будівництво
магістральних цифрових волоконно-оптичних та радіорелейних ліній
зв'язку, що забезпечать значно більшу пропускну спроможність.
2. Забезпечення розвитку людських ресурсів
Поліпшення якості людських ресурсів є запорукою динамічного
розвитку країни та її регіонів. Реалізація політики їх розвитку
здійснюватиметься з урахуванням регіональних особливостей
демографічної ситуації, рівня зайнятості населення та його життя,
що сприятиме створенню нових робочих місць, насамперед у сфері
розвитку інновацій, перекваліфікації вивільнених працівників,
поліпшенню соціально-трудових відносин між роботодавцями та
найманими працівниками, забезпеченню самозайнятості населення,
розвиткові фермерства, селянських господарств, підтримці малого і
середнього бізнесу.
Запровадження європейських та світових стандартів освіти
забезпечить доступ до навчання усіх верств населення, сприятиме
поліпшенню якості освіти, забезпеченню її безперервності.
Пріоритетний напрям - забезпечення високих стандартів
навчання, доступного для працівників протягом усього періоду їх
виробничої діяльності.
Зусилля держави спрямовуватимуться на:
поліпшення якості освіти (зокрема шляхом створення у
навчальних закладах систем управління якістю освітніх послуг
відповідно до національних та міжнародних стандартів ISO серії
9000) та підвищення кваліфікації працівників з метою інтеграції
вітчизняної освіти у європейський освітній простір;
забезпечення доступу до високоякісної освіти, зокрема шляхом
надання цільової підтримки обдарованим дітям та дітям з
малозабезпечених сімей;
посилення взаємодії та співробітництва вищих навчальних
закладів і науково-дослідних установ із суб'єктами підприємництва,
місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого
самоврядування.
Пріоритетний напрям - активізація співпраці у сфері освіти і
науки.
У рамках активізації співпраці у сфері освіти і науки
передбачається збільшення наукового потенціалу, активізація
зовнішніх контактів навчальних закладів та дослідних установ
шляхом:
активного використання потенціалу науково-дослідних установ
для розв'язання проблем соціально-економічного розвитку міст;
надання підтримки молодим науковцям, залучення їх до
виконання науково-дослідних робіт для потреб регіональної
економіки;
створення регіональних наукових центрів, які виконуватимуть
інноваційні програми, розраховані на середньострокову перспективу,
за рахунок місцевих бюджетів. Такі центри повинні активізувати
наукові дослідження, що проводитимуться фахівцями навчальних
закладів. У наукових центрах проводитиметься також стажування
аспірантів та молодих вчених.
Пріоритетний напрям - забезпечення повної зайнятості
працездатного населення.
Реалізація зазначеного пріоритету передбачає:
створення механізму запобігання зростанню безробіття;
розширення переліку послуг із працевлаштування (навчання і
перепідготовки спеціалістів, насамперед у сфері інноваційної
діяльності);
запровадження механізмів легалізації зайнятості;
сприяння і надання підтримки підприємницькій ініціативі
безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття,
виконання регіональних програм розвитку малого підприємництва, а
також залучення коштів іноземних інвесторів та благодійних
організацій;
забезпечення взаємодії між ринком освітніх послуг та ринком
праці шляхом здійснення підготовки спеціалістів відповідно до
потреб регіону.
У сфері міграційної політики здійснюватимуться заходи щодо:
створення привабливого ринку праці, стимулювання зворотних
процесів зовнішньої трудової міграції шляхом збільшення кількості
робочих місць, передусім у виробничій сфері, стимулювання
самозайнятості населення та розвитку малого підприємництва;
формування внутрішнього попиту на наукомістку продукцію,
підтримки експорту наукомістких послуг та реформування системи
оплати праці у галузі науки;
активізації роботи із створення технополісів;
укладення міжнародних договорів з питань трудової міграції та
соціального захисту трудових мігрантів;
реалізації політики лібералізації доступу громадян України на
ринки праці інших країн;
запровадження механізму спрямування грошових переказів
трудових мігрантів на вигідних умовах з використанням вітчизняної
системи банківських установ.
3. Розвиток міжрегіонального співробітництва
Розвиток міжрегіональних економічних зв'язків та
транскордонного співробітництва забезпечить підвищення ролі
регіонів у зовнішньоекономічному співробітництві, їх активну
участь у діяльності міжнародних організацій.
Подолання дезінтеграційних тенденцій та активізація
консолідаційних процесів на регіональному рівні пов'язані
насамперед з прискоренням економічного зростання (зокрема в
обробній промисловості та інвестиційній сфері), наданням
пріоритетності розвитку імпортозамінного виробництва і проведенням
політики регулювання тарифів на транспортні послуги. Разом з тим
поновлення інтеграційних тенденцій не стане реінтеграцією у
розумінні відновлення економічних зв'язків, що існували в єдиному
народногосподарському комплексі протягом 80-х років XX сторіччя.
Нова міжрегіональна інтеграція повинна здійснюватися з урахуванням
критеріїв ринкової ефективності геополітичних інтересів України та
результатів виконання завдань соціальної політики.
Основу поглиблення співробітництва регіонів повинна становити
економічна складова як вихідна для активізації інших видів
відносин між регіонами. Складовою міжрегіональних відносин є
економічне, торговельне, науково-технічне, інформаційне, культурне
співробітництво. Саме зміцнення міжрегіональних господарських
зв'язків на основі поглиблення регіональної і галузевої
спеціалізації дає змогу повною мірою розкрити і задіяти внутрішній
потенціал територій, а також забезпечити здійснення інтеграції
регіонів України в єдиний національний економічний комплекс. За
таких умов міжрегіональна економічна інтеграція потребує
реалізації відповідної державної політики, розроблення заходів,
виконання яких сприятиме взаємовигідному співробітництву регіонів,
розвиткові внутрішнього ринку та виходу на зовнішній ринок.
Нагальною потребою є органічне поєднання інтеграційного руху
з вирішенням завдань щодо розширення добросусідських відносин з
усіма країнами шляхом запровадження механізму взаємовигідного
співробітництва прикордонних територій та розвитку транскордонної
співпраці на нових засадах як фактора, що сприяє інтеграції
України до Європейського Союзу.
Інтеграція України в європейські структури відповідно до
пріоритетних напрямів співпраці між Україною та Європейським
Союзом, схвалених Радою з питань співробітництва Україна - ЄС, та
Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу потребує
поступового залучення до інтеграційного процесу не лише
центральних органів виконавчої влади, а й регіонів, органів
місцевого самоврядування, територіальних громад.
Особливого значення розвиток транскордонного співробітництва
набув у зв'язку з наближенням у травні 2004 року кордонів
Європейського Союзу до України та запровадженням Європейською
Комісією нового інструменту сусідства на Європейському континенті,
першим кроком якого є розроблення програм Польща - Білорусь -
Україна, Словаччина - Угорщина - Україна та Румунія - Україна.
Виконання таких програм сприятиме соціально-економічному розвитку
прикордонних регіонів.
Пріоритетний напрям - розширення міжрегіональної економічної
взаємодії.
Розвиток міжрегіонального співробітництва в Україні можливий
передусім за умови докладання відповідних зусиль учасниками такого
процесу, а також необхідної державної підтримки. Слід об'єктивно
оцінити економічний потенціал кожного регіону і виявити взаємні
інтереси розташованих у них суб'єктів господарювання та
адміністративно-територіальних одиниць.
Розвитку міжрегіонального економічного співробітництва
сприятиме виконання заходів щодо:
розширення виробничої кооперації підприємств різних регіонів;
розроблення спільних інвестиційних проектів, регулярного
обміну інформацією про потреби суб'єктів господарювання в
інвестиціях;
об'єднання зусиль, спрямованих на створення національної
мережі міжнародних транспортних коридорів;
проведення наукових досліджень і соціологічних опитувань із
зазначеної проблематики, проведення конференцій, семінарів,
зустрічей, засідань за круглим столом та інших організаційних
заходів для прийняття узгоджених рішень.
Пріоритетний напрям - розвиток транскордонного, у тому числі
єврорегіонального співробітництва.
Завданням розвитку транскордонного співробітництва є
ефективне використання природно-ресурсного, демографічного,
виробничого і науково-технічного потенціалу з метою вирішення
питань комплексного розвитку територій.
Розвиток транскордонного співробітництва відбуватиметься
шляхом:
пайового державного фінансування програм та проектів розвитку
транскордонного співробітництва;
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
