Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Постанова № 267 від 14.07.2006

Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница





              ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
 
                        14.07.2006  N 267
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      3 серпня 2006 р.
                                      за N 935/12809
 
 
           Про затвердження Правил зберігання, захисту,
          використання та розкриття банківської таємниці
 
           { Із змінами, внесеними згідно з Постановою
                                   Національного банку
             N 428 ( z1222-06 ) від 09.11.2006 }
 
          { Додатково див. Висновок Міністерства юстиції
            N 1/94 ( v1_94323-09 ) від 27.02.2009
                              Наказ Міністерства юстиції
            N 360/5 ( v360_323-09 ) від 27.02.2009 }
 
 
     Відповідно до  вимог глави 10,  статей 64,  71 Закону України
"Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ),  статей 7, 56, 57
Закону України   "Про  Національний  банк  України"  (  679-14  ),
статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N  15-93
(   15-93   )  "Про  систему  валютного  регулювання  і  валютного
контролю",  положень Законів України "Про інформацію" ( 2657-12 ),
"Про  запобігання  та  протидію  легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ), "Про організаційно-правові
основи   боротьби   з  організованою  злочинністю"  (  3341-12  ),
Кримінально-процесуального кодексу  України  (  1001-05,  1002-05,
1003-05  ),  Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 )
та  з  метою  упорядкування  зберігання,  захисту, використання та
розкриття  банківської  таємниці  Правління  Національного   банку
України П О С Т А Н О В Л Я Є:
 
     1. Затвердити Правила зберігання,  захисту,  використання  та
розкриття банківської таємниці (додаються).
 
     2. Юридичному  департаменту  (В.В.  Пасічник) після державної
реєстрації в  Міністерстві  юстиції  України  довести  зміст  цієї
постанови  до  відома територіальних управлінь Національного банку
України та банків для використання в роботі.
 
     3.   Контроль   за  виконанням  цієї  постанови  покласти  на
заступника   Голови  Національного  банку  України  В.Л.Кротюка  і
начальників територіальних управлінь Національного банку України.
 
     4. Постанова  набирає  чинності через 10 днів після державної
реєстрації в Міністерстві юстиції України.
 
 Голова                                               В.С.Стельмах
 
 ПОГОДЖЕНО:
 
 Голова Державного комітету
 фінансового моніторінгу України                        С.Г.Гуржій
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Постанова Правління
                                      Національного банку України
                                      14.07.2006  N 267
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      3 серпня 2006 р.
                                      за N 935/12809
 
 
                             ПРАВИЛА
                зберігання, захисту, використання
                та розкриття банківської таємниці
 
 
                      1. Загальні положення
 
     1.1. Ці Правила розроблені відповідно до  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ),  глави 10,  статей 64,  71 Закону України "Про
банки і банківську діяльність" (  2121-14  ),  статей  7,  56,  57
Закону України   "Про  Національний  банк  України"  (  679-14  ),
статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N  15-93
(   15-93   )  "Про  систему  валютного  регулювання  і  валютного
контролю",  положень Законів України "Про інформацію" ( 2657-12 ),
"Про  запобігання  та  протидію  легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ), "Про організаційно-правові
основи   боротьби   з  організованою  злочинністю"  (  3341-12  ),
Кримінально-процесуального  кодексу  України  (  1001-05, 1002-05,
1003-05 ), Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) і
визначають   вимоги   до   захисту,  зберігання,  використання  та
розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
 
     1.2. Банки зобов'язані  забезпечувати  зберігання  та  захист
інформації,  яка містить банківську таємницю,  з метою недопущення
її незаконного розкриття і завдання внаслідок  цього  матеріальної
чи моральної шкоди своїм вкладникам, кредиторам та іншим клієнтам.
 
     1.3. Працівники   банку   в   разі  прийняття  їх  на  роботу
підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці.
 
     1.4. Банки зобов'язані за погодженням з клієнтом  відображати
в  договорах,  що укладаються між банком і клієнтом,  застереження
щодо збереження банківської таємниці  та  відповідальності  за  її
незаконне розголошення або використання.
 
     1.5. З   метою   запобігання   несанкціонованому  доступу  до
інформації,  що містить банківську таємницю,  суб'єкти,  які мають
доступ до такої інформації,  у власних інструкціях з діловодства з
урахуванням  особливостей  своєї  діяльності  повинні   встановити
особливий порядок реєстрації,  використання, зберігання та доступу
до документів, що містять банківську таємницю.
     Юридичні  та  фізичні  особи, а також службові особи, які під
час   виконання   своїх   функцій   та/або  надання  послуг  банку
безпосередньо  або  опосередковано отримали інформацію, що містить
банківську  таємницю, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і
не  використовувати  її на свою користь чи на користь третіх осіб,
крім випадків, передбачених законодавством України. { Абзац другий
пункту  1.5  глави  1  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 428 ( z1222-06 ) від 09.11.2006 }
 
     1.6. Банки та їх керівники, які винні в порушенні цих Правил,
несуть  відповідальність,  передбачену  статтею  73 Закону України
"Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі - Закон  про
банки).
 
     1.7. Незаконне збирання з метою використання або використання
відомостей, що становлять банківську таємницю, та/або розголошення
банківської таємниці тягне за собою відповідальність,  передбачену
законом.
 
        2. Зберігання, захист та використання інформації,
                 що становить банківську таємницю
 
     2.1. З  метою  забезпечення зберігання та захисту банківської
таємниці банки  зобов'язані  у  внутрішніх  положеннях  встановити
спеціальний порядок ведення діловодства з документами,  що містять
банківську  таємницю,  зокрема   визначити:   порядок   реєстрації
вихідних документів,  роботи з документами,  що містять банківську
таємницю,  відправлення  та  зберігання  документів,  які  містять
банківську  таємницю,  а  також  особливості роботи з електронними
документами, які містять банківську таємницю.
     Установлюючи спеціальний   порядок   ведення   діловодства  з
документами,  що містять банківську  таємницю,  банки  зобов'язані
врахувати вимоги, викладені в цих Правилах.
 
     2.2. Під   час  опрацювання  вихідних  документів  виконавець
документа визначає потребу проставляння на ньому грифа "Банківська
таємниця".
     Необхідність проставляння   такого   грифа    на    документі
визначається виконавцем з урахуванням вимог статті 1076 Цивільного
кодексу  України  (  435-15  )  та  статті  60  Закону  про  банки
(  2121-14 ).
     Гриф "Банківська таємниця" проставляється в правому верхньому
куті першого аркуша документа.
     Гриф "Банківська таємниця" не проставляється  на  документах,
які банки  надають  клієнтам  -  власникам інформації,  що містить
банківську таємницю.
 
     2.3. Реєстрація вихідних документів,  що  містять  банківську
таємницю,  здійснюється  в  спеціальному  журналі  обліку вихідних
документів,  що містять банківську таємницю, окремо від реєстрації
інших вихідних документів.
     Вихідні документи реєструються в день їх підписання.
 
     2.4. Під  час  роботи  з   документами,   що   містять   гриф
"Банківська   таємниця",   працівники   банку   мають  забезпечити
зберігання таких  документів  у  сейфах  або  шафах,  які  надійно
замикаються і до яких не мають доступу треті особи.
 
     2.5. Банки  зобов'язані  під  час  відправлення (передавання)
інформації,  що  містить  банківську  таємницю,   забезпечити   її
гарантовану доставку та конфіденційність.
     Забороняється відправлення документів  з  грифом  "Банківська
таємниця"   з   використанням  факсимільного  зв'язку  або  іншими
каналами зв'язку, що не забезпечують захист інформації.
 
     2.6. Під час роботи  з  документами,  що  містять  банківську
таємницю, на електронних носіях банки мають забезпечити дотримання
таких вимог:
     а) позначка  грифа  "Банківська  таємниця"  до  інформації та
даних  в  електронному  вигляді,  що  мають  визначений  формат  і
обробляються  автоматизованими  системами,  а  також  до лістингів
програмних модулів не додається.  Для текстових  повідомлень,  які
створюються,   обробляються,   передаються   та   зберігаються   в
електронному  вигляді,  наявність   позначки   грифа   "Банківська
таємниця" є обов'язковою;
     б) автоматизовані  системи,  які  обробляють  інформацію,  що
містить  банківську  таємницю,  мають  створюватися  банками таким
чином, щоб обмежити доступ користувачів лише в межах, що необхідні
для виконання їх службових обов'язків.
     Автоматизовані системи  оброблення  інформації  повинні  мати
вбудовану систему захисту інформації, яку неможливо відключити або
здійснити оброблення інформації, минаючи її.
     Автоматизовані системи   оброблення  інформації,  що  містить
банківську  таємницю,  які  працюють  у  режимі   реального   часу
(on-line),  повинні мати таку архітектуру,  за якої користувачі не
мають прямого доступу до  конфіденційних  даних  у  базі  даних  і
можуть   отримувати  доступ  лише  через  сервер  застосувань,  що
здійснює сувору автентифікацію запитів.
     Автоматизовані системи    повинні   здійснювати   обов'язкову
реєстрацію всіх спроб доступу та інших критичних подій у системі в
захищеному від модифікації електронному журналі;
     в) приймання та реєстрація інформації визначеного формату, що
містить банківську таємницю, в електронному вигляді технологічними
АРМ автоматизованих систем здійснюється  згідно  з  технологічними
схемами   проходження   інформації  безпосередньо  на  відповідних
робочих місцях з використанням вбудованої в  ці  технологічні  АРМ
системи захисту інформації;
     г) передавання інформації,  яка містить банківську  таємницю,
електронною  поштою  або  в  режимі  on-line  здійснюється  лише в
захищеному (зашифрованому) вигляді з  контролем  цілісності  та  з
обов'язковим   наданням   підтвердження   про   її  надходження  з
електронним підписом отримувача з використанням засобів захисту;
     ґ) роздрукування  документів з грифом "Банківська таємниця" у
технологічних АРМ здійснюється  згідно  з  технологічними  схемами
роботи   відповідних   АРМ   банку.  На  роздрукованих  документах
проставляється гриф "Банківська  таємниця"  і  вони  обліковуються
згідно з вимогами щодо обліку паперових документів.
     У разі відправлення даних  на  електронному  носії  додається
супровідний лист у письмовій формі з грифом "Банківська таємниця",
у якому зазначаються дані про вміст носія.
     Отримання інформації з баз даних технологічних АРМ нештатними
засобами забороняється.
     Програмні модулі  передаються  і обліковуються на електронних
носіях інформації  з  обов'язковим  супровідним  листом  з  грифом
"Банківська таємниця".
     Лістинги програм захисту інформації,  що  містять  банківську
таємницю,  повинні  зберігатися  банком  на захищених серверах або
електронних носіях.
     Формування архівів в електронному вигляді здійснюється згідно
з технологічними схемами оброблення документів,  а також  вимогами
нормативно-правових  актів  Національного  банку  України  (далі -
Національний банк).  Архіви зберігаються на серверах або зовнішніх
носіях  у  захищеному вигляді із забезпеченням контролю цілісності
інформації під час роботи з архівними документами.
 
         3. Порядок та межі розкриття банками інформації,
                  що містить банківську таємницю
 
     3.1. Письмовий  запит  та/або  дозвіл  клієнта  про розкриття
інформації,  що містить банківську таємницю  і  власником  якої  є
такий клієнт, складається за довільною формою.
     Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта  банку  має
бути  підписаний  цією  особою.  Її  підпис  має  бути засвідчений
підписом керівника банку чи вповноваженою ним особою та  відбитком
печатки банку або нотаріально.
     Письмовий запит (дозвіл) юридичної особи - клієнта банку  має
бути   підписаний  керівником  або  вповноваженою  ним  особою  та
скріплений печаткою юридичної особи.
     Запит та/або  дозвіл  клієнта може бути включений до договору
про надання банківських послуг,  що  укладається  між  клієнтом  і
банком.  У  договорі  також можуть бути визначені підстави та межі
розкриття банком  інформації,  що  становить  банківську  таємницю
клієнта.
     На письмовий  запит   власника   інформації,   що   становить
банківську таємницю або з його письмового дозволу,  банк розкриває
таку інформацію в обсязі,  визначеному  в  письмовому  запиті  або
дозволі.
 
     3.2. Банки   зобов'язані  виконувати  письмові  вимоги  судів
загальної юрисдикції,  а також ухвалені ними  рішення  (постанови)
про  розкриття  інформації,  яка  містить  банківську таємницю,  у
порядку, установленому законодавством України.
     На письмову   вимогу   суду   про  розкриття  інформації,  що
становить банківську таємницю,  або за рішенням (постановою)  суду
про розкриття інформації,  що становить банківську таємницю,  банк
розкриває інформацію в обсязі,  визначеному вимогою  або  рішенням
(постановою) суду.
 
     3.3. Вимога   відповідного  державного  органу  на  отримання
інформації,  яка містить банківську таємницю,  повинна відповідати
нормам частини другої статті 62 Закону про банки ( 2121-14 ).
     Банки повинні  надавати  інформацію,  що  містить  банківську
таємницю,  і в тому разі, коли до належним чином оформленої вимоги
відповідного  державного  органу  додається  перелік   найменувань
конкретних  юридичних  осіб  та/або  прізвищ,  імен та по батькові
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та номерів їх
рахунків.
     Банк на письмову вимогу державних органів, визначених статтею
62 Закону про банки ( 2121-14 ),  розкриває інформацію, що містить
банківську таємницю,  в обсягах,  визначених Законом про банки для
відповідного державного органу.
     Банк відмовляє в розкритті інформації,  що містить банківську
таємницю,  якщо за своєю формою або  змістом  вимога  відповідного
державного органу  не  відповідає  нормам частини другої статті 62
Закону про банки ( 2121-14 ).
     Банк у разі надходження до нього письмової вимоги про надання
інформації,  що містить банківську таємницю, зобов'язаний розкрити
цю інформацію  або  дати  мотивовану  відповідь  про  неможливість
надання  відповідної  інформації  протягом  10  робочих днів з дня
отримання вимоги,  якщо інші строки не встановлені  законодавством
України.
     Якщо підготовка інформації перевищує вищезазначений строк  її
надання,  банк  зобов'язаний  письмово  повідомити про це службову
особу або відповідний державний орган,  що звернувся з вимогою про
надання  інформації,  та  зазначити,  у  який строк надаватиметься
інформація, що містить банківську таємницю.
     Інформацію, що містить банківську таємницю,  банки надають на
адресу вповноважених державних органів у письмовій або електронній
формі, якщо це передбачено законодавством України.
 
     3.4. Для  надання  довідок  за  рахунками  (вкладами)  у разі
смерті їх власників  державним  нотаріальним  конторам,  іноземним
консульським  установам у справах спадщини за рахунками (вкладами)
померлих власників рахунків (вкладів) до банку подається заява  за
довільною формою.
     Довідка складається банком за довільною формою і має  містити
інформацію про наявність рахунку та залишок коштів на ньому.
 
     3.5. Банку  забороняється  надавати  інформацію  про клієнтів
іншого банку,  навіть якщо вони зазначені в документах,  договорах
та  операціях  клієнта,  якщо  інше не зазначено в дозволі клієнта
іншого  банку або вимозі, рішенні (постанові) суду. { Абзац перший
пункту  3.5  глави  3  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 428 ( z1222-06 ) від 09.11.2006 }
     Під час  надання  інформації  стосовно  операцій за рахунками
конкретної  юридичної  особи  або  фізичної   особи   -   суб'єкта
підприємницької  діяльності за конкретний проміжок часу банк надає
інформацію про  рух  коштів  на  рахунку  клієнта  без  зазначення
контрагентів за операціями.
 
     3.6. Банк   має   право   надавати  загальну  інформацію,  що
становить  банківську  таємницю  (відомості  щодо   заборгованості
клієнта перед банком,  суті його діяльності та фінансового стану),
іншим  банкам  в  обсягах,  необхідних  під  час надання кредитів,
банківських  гарантій,  із забезпеченням вимог щодо недопущення її
несанкціонованого розголошення.
 
     3.7. У  разі  надходження  до  банку запиту іншого банку щодо
надання інформації,  необхідної для забезпечення ідентифікації ним
свого   клієнта,  з'ясування  суті  та  мети  проведення  клієнтом
фінансової операції  (операцій)  або  перевірки  наданої  клієнтом
інформації, банк, що отримав такий запит, протягом 10 робочих днів
з дня отримання запиту зобов'язаний безоплатно  надати  банку,  що
зробив такий запит, відповідну інформацію.
 
     3.8. Вимоги  пунктів  3.3 та 3.5 цієї глави не поширюються на
випадки надання спеціально уповноваженому органу виконавчої  влади
з питань  фінансового  моніторингу  (далі  -  Уповноважений орган)
інформації  про  фінансові  операції  у   випадках,   передбачених
законом.
 
     3.9.  Банк  має право надавати інформацію приватним особам та
організаціям для забезпечення виконання  ними  своїх  функцій  або
надання  послуг  банку  відповідно до укладених між такими особами
(організаціями) та  банком  договорів  за  умови,  що  передбачені
договорами  функції  та/або послуги стосуються основної діяльності
банку, яку він здійснює на підставі отриманих банківської ліцензії
та  письмових  дозволів.  { Главу 3 доповнено пунктом 3.9 згідно з
Постановою Національного банку N 428 ( z1222-06 ) від 09.11.2006 }
 
           4. Порядок розкриття інформації, що містить
             банківську таємницю, під час проведення
                        обшуку або виїмки
 
     4.1. Виїмка документів,  які містять інформацію, що становить
банківську таємницю,  проводиться лише за вмотивованою  постановою
судді   та   в   порядку   і   з   дотриманням   вимог   глави  16
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ).
     Банк не   має   права   відмовлятися  пред'явити  або  видати
документи чи їх копії або інші предмети,  які вимагає слідчий  під
час виїмки та які зазначені в рішенні (постанові) суду.
     Банк зобов'язаний    виготовити    копії    документів,    що
вилучаються,  які  засвідчуються  підписом представника банку.  Ці
копії документів залишаються в банку замість вилучених оригіналів.
     Представникові банку  вручається  другий  примірник протоколу
виїмки.
 
     4.2. Під час обшуку видача і  огляд  документів,  що  містять
інформацію,  яка  становить  банківську  таємницю,  проводяться  з
додержанням норм Закону про банки (  2121-14  ),  що  забезпечують
охорону банківської таємниці.
 
         5. Особливості розкриття інформації, що містить
             банківську таємницю, Національному банку
 
     5.1. Для здійснення своїх функцій Національний банк має право
безоплатно одержувати від банків інформацію, що містить банківську
таємницю,  та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених
операцій.
     Банки зобов'язані надавати Національному банку інформацію, що
містить банківську таємницю, у формі:
     документів і копій документів - носіїв відповідної інформації
(договори,  установчі документи, виписки за рахунками тощо) як під
час проведення інспекційних перевірок,  так і на  письмовий  запит
під час здійснення безвиїзного нагляду;
     пояснень щодо проведених банком операцій та з окремих  питань
діяльності банку;
     звітності;
     тощо.
 
     5.2. Запит  Національного  банку щодо надання інформації,  що
містить банківську таємницю,  пояснень стосовно проведених  банком
операцій  та  з окремих питань діяльності банку під час здійснення
безвиїзного нагляду надсилається банку у  формі  листа  поштою,  у
тому  числі електронною.  Такий запит може бути підписаний Головою
або  заступником  Голови   Національного   банку   чи   директором
департаменту   центрального   апарату   Національного  банку,  або
начальником територіального управління  Національного  банку,  або
особами, які виконують їх обов'язки.
 
     5.3. Банки  зобов'язані забезпечити інспекторам Національного
банку та іншим уповноваженим ним особам  вільний  доступ  до  всіх
документів та інформації,  що містить банківську таємницю, під час
здійснення перевірок банків,  у тому числі вільний і повний доступ
до  документів,  що  ведуться  в електронному вигляді у форматі та
режимі їх ведення (роботи з ними).
 
         6. Особливості розкриття інформації, що містить
            банківську таємницю, Уповноваженому органу
 
     6.1. Банки  зобов'язані  інформувати Уповноважений орган про:
операції,  які підлягають  обов'язковому  фінансовому  моніторингу
(стаття  5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 );
     операції клієнта  за  наявності мотивованої підозри,  що вони
здійснюються з метою легалізації (відмивання)  доходів,  одержаних
злочинним  шляхом  (частина  шоста  статті  8  Закону України "Про
запобігання  та   протидію   легалізації   (відмиванню)   доходів,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 );
     операції, щодо яких у банку є або повинні  бути  підозри,  що
вони  пов'язані,  мають відношення або призначені для фінансування
тероризму (частина сьома статті 8 Закону України "Про  запобігання
та протидію легалізації (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним
шляхом" ( 249-15 );
     осіб, які   здійснюють   фінансову   операцію,   що  підлягає
фінансовому моніторингу,  та її характер у разі прийняття  рішення
про  відмову  від  забезпечення  здійснення цієї операції (частина
друга  статті  7  Закону  України  "Про  запобігання  та  протидію
легалізації (відмиванню)   доходів,  одержаних  злочинним  шляхом"
( 249-15 );
     операції клієнта, щодо якого в банку є мотивовані підозри про
надання  ним  недостовірної   інформації,   що   стосується   його
ідентифікації (частина   п'ята   статті   64   Закону   про  банки
( 2121-14 );
     закриття рахунку клієнта на підставі  рішення  уповноваженого
державного  органу  про  скасування державної реєстрації юридичної
особи-клієнта або   скасування   державної   реєстрації   суб'єкта
підприємницької діяльності  -  фізичної  особи  клієнта   (частина
дев'ята статті 64 Закону про банки ( 2121-14 );
     зупинення фінансової  операції,   якщо   її   учасником   або
вигодоодержувачем   є   особа,  яку  включено  до  переліку  осіб,
пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності ( частина перша
статті   12-1   Закону   України   "Про  запобігання  та  протидію
легалізації  (відмиванню)  доходів,  одержаних  злочинним  шляхом"
( 249-15 ).
 
     6.2. Банки на підставі абзацу п'ятого частини першої статті 5
Закону   України   "Про   запобігання   та   протидію  легалізації
(відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом" ( 249-15  )  та
пункту  5  частини  першої  статті 62 Закону про банки ( 2121-14 )
зобов'язані надавати  на  запит  Уповноваженого  органу  додаткову
інформацію,  пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом
фінансового моніторингу.
     У разі    отримання    в    установленому    порядку   вимоги
Уповноваженого органу про надання інформації,  необхідної йому для
виконання  запиту  відповідного  органу  іноземної  держави,  банк
протягом 10 робочих днів має  надати  Уповноваженому  органу  таку
інформацію.
 
     6.3. Надання  інформації  Уповноваженому  органу здійснюється
банками  в  порядку,  установленому  нормативно-правовими   актами
Національного банку.
 
 Директор
 Юридичного департаменту                              В.В.Пасічник




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner