НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 1567 від 16.11.2001Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 1
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 16 листопада 2001 р. N 1567
Київ
Про затвердження Плану реагування на
надзвичайні ситуації державного рівня
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 313 ( 313-2004-п ) від 11.03.2004
N 442 ( 442-2008-п ) від 07.05.2008 }
На виконання пункту 2 статті 5 Указу Президента України від
9 лютого 2001 р. N 80 ( 80/2001 ) "Про заходи щодо підвищення
рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру" Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити План реагування на надзвичайні ситуації
державного рівня, що додається.
2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом із
заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої
влади внести у тримісячний термін Кабінетові Міністрів України
проект рішення щодо затвердження типових положень про спеціальні
комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій державного,
регіонального, місцевого та об'єктового рівнів, передбачивши в
них, зокрема, повноваження керівника з ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації відповідного рівня.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2001 р. N 1567
ПЛАН
реагування на надзвичайні ситуації
державного рівня
( У тексті Плану слова "Державна протипожежна охорона МВС",
"Державна пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах МНС"
в усіх відмінках замінено словами "Державна протипожежна
охорона МНС", "Державна спеціальна (воєнізована)
аварійно-рятувальна служба МНС" у відповідному відмінку
згідно з Постановою КМ N 313 ( 313-2004-п ) від
11.03.2004 )
I. Загальна частина
План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня
(далі - План) призначений для:
організації і здійснення взаємоузгодженого комплексу
організаційних та практичних дій (заходів) щодо проведення
аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних
ситуацій природного і техногенного характеру (далі - НС)
державного рівня Державною комісією з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій,
центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами
та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання);
забезпечення у разі загрози або виникнення НС державного
рівня оперативного реагування органів управління, сил і засобів
функціональних та територіальних підсистем єдиної державної
системи запобігання і реагування на надзвичайній ситуації (далі -
органи управління, сили та засоби Системи), запобігання загибелі
людей, зменшення матеріальних втрат та організації першочергового
життєзабезпечення постраждалого населення;
систематизованого і своєчасного надання допомоги
постраждалому населенню.
План визначає організаційні і практичні заходи та порядок
дій, терміни їх виконання, порядок роботи органів управління, сил
і засобів Системи, необхідні для цього фінансові, матеріальні та
інші ресурси і відповідальних виконавців щодо реагування на НС
державного рівня, а також основні заходи організації та проведення
робіт з ліквідації їх наслідків.
Підставою для введення Плану в дію є загроза та (або)
виникнення НС, віднесених до державного рівня згідно з Положенням
про класифікацію надзвичайних ситуацій і Положення про єдину
державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
техногенного та природного характеру, затверджених відповідно
постановами Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099
( 1099-98-п ) та від 3 серпня 1998 р. N 1198 ( 1198-98-п ).
Мета Плану:
визначити органи управління, сили та засоби Системи, які
залучаються до реагування на НС державного рівня, установити
порядок їх розгортання у разі загрози або виникнення НС;
забезпечити своєчасне і за єдиними принципами надання
допомоги постраждалому населенню, місцевим органам виконавчої
влади та органам місцевого самоврядування.
II. Планування реагування на НС державного рівня
Для забезпечення готовності функціональних і територіальних
підсистем Системи до оперативного реагування на НС органами
управління підсистем усіх рівнів розробляються окремі плани
реагування на НС, найбільш імовірні для певної території, галузі,
об'єкта виходячи з прогнозованих даних та експертних оцінок.
Основними завданнями окремих планів реагування на НС є:
визначення можливих джерел НС та їх впливу на навколишнє
природне середовище;
уточнення зон:
можливих руйнувань населених пунктів та особливо важливих
об'єктів господарювання, шляхів сполучення і комунікаційних мереж;
можливого катастрофічного затоплення, осередків пожеж,
радіоактивного, хімічного або іншого зараження;
надзвичайних екологічних ситуацій;
визначення можливих втрат населення, сил та засобів Системи;
встановлення кількісних та якісних показників виведення з
ладу транспортних засобів, промислових, громадських і житлових
будинків та споруд, комунальних і енергетичних мереж, засобів
зв'язку, магістральних газо-, нафто- або інших трубопроводів,
залізничних вузлів, портів, мостів, шляхопроводів тощо;
уточнення розмірів можливих збитків;
визначення характеру та обсягів аварійно-рятувальних і
невідкладних відбудовних робіт, проведення розрахунків сил та
засобів Системи, необхідних для їх виконання;
визначення порядку та організації взаємодії, всебічного
забезпечення дій підпорядкованих сил Системи у зоні НС та
управління ними.
Окремі плани реагування на НС повинні бути взаємоузгоджені,
затверджені відповідними керівниками органів управління Системи,
забезпечувати виконання покладених на ці органи управління і сили
функцій відповідно до Плану.
Типовий розподіл функцій оперативного реагування на НС
державного рівня між центральними органами виконавчої влади
наведено у додатку 1.
III. Порядок подання інформації у режимі підвищеної
готовності та у режимі надзвичайної ситуації
Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації
державного рівня, її можливі наслідки в установленому порядку і в
установлені терміни обов'язково подається до оперативно-чергової
служби МНС через оперативно-чергові (диспетчерські) служби органів
управління функціональних і територіальних підсистем Системи по
вертикалі управління - від об'єктового до місцевого, регіонального
і державного рівня.
Термін проходження інформації від органу управління Системи
об'єктового рівня до державного не повинен перевищувати 1 години,
а передачі інформації від оперативно-чергової (диспетчерської)
служби центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу
місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації
(незалежно від форми власності і господарювання) до
оперативно-чергової служби МНС - 5 хвилин.
Відповідальність за оповіщення і своєчасне, повне та
об'єктивне інформування про загрозу або виникнення НС покладається
на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Оперативно-чергова служба МНС інформує про загрозу або факт
виникнення НС державного рівня (масштабу) і заходи, що
здійснюються і плануються:
Міністра та посадових осіб МНС (за списком) - негайно;
Адміністрацію Президента України, Кабінет Міністрів України,
заінтересовані центральні органи виконавчої влади - протягом
години;
оперативну та мобільну оперативну групи МНС, особовий склад
міжвідомчого оперативного штабу - протягом 30 хвилин;
місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування,
на території яких може вплинути НС або її наслідки, а також
оперативних чергових відповідних управлінь (головних управлінь) з
питань надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій (далі -
регіональні управління) - протягом півтори години.
Оповіщення населення про загрозу виникнення НС і порядок
подальших дій здійснюється оперативним черговим пункту управління
(об'єкта N 1) та усіма оперативно-черговими (диспетчерськими)
службами органів управління територіальних підсистем Системи,
розташованих на територіях, де існує загроза виникнення або впливу
наслідків НС, шляхом передачі через засоби масової інформації
повідомлень про обстановку, що склалася, і необхідні дії.
Тексти повідомлень, призначені для населення, передаються
державною мовою і мовою, якою користується більшість населення у
регіоні.
У населених пунктах, де не здійснюється цілодобове чергування
оперативно-чергових (диспетчерських) служб органів управління
Системи, оповіщення населення здійснюють чергові органів МВС.
IV. Переведення органів управління, сил і засобів
Системи у режим підвищеної готовності
та у режим надзвичайної ситуації
У разі істотного погіршення виробничо-промислової,
радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної
та гідрометеорологічної обстановки або отримання інформації
(прогнозу) про можливість виникнення НС державного рівня, а також
у разі раптового її виникнення вводиться режим підвищеної
готовності:
керівниками міністерств, інших центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій (незалежно від форми власності і
господарювання) - для органів управління функціональних підсистем
Системи;
керівниками місцевих органів виконавчої влади, територіям
яких загрожує НС, - для органів управління територіальних
підсистем Системи, підпорядкованих і розміщених на цій території
структурних підрозділів функціональних підсистем Системи.
Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій переводиться у режим підвищеної готовності
та у режим надзвичайної ситуації за рішенням голови цієї Комісії.
Переведення у режим підвищеної готовності та у режим
надзвичайної ситуації структурних підрозділів апарату МНС,
аварійно-рятувальних підрозділів військ Цивільної оборони (далі -
військ ЦО) та спеціалізованих формувань МНС здійснюється за
рішенням Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
В окремих випадках до вирішення завдань реагування на НС
державного рівня згідно із законодавством можуть залучатися
частини і підрозділи Збройних Сил та інших військових формувань,
які приводяться у режим підвищеної готовності.
У режим підвищеної готовності також приводяться:
комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій;
оперативні групи, створені центральним органом виконавчої
влади, підприємством, установою або організацією (незалежно від
форми власності і господарювання) для реагування на НС;
регіональні управління з питань надзвичайних ситуацій;
необхідні структурні підрозділи місцевих органів виконавчої
влади;
сили та засоби Системи.
Сили та засоби функціональних підсистем Системи для вирішення
завдань реагування на НС приводяться у режим підвищеної готовності
та у режим надзвичайної ситуації рішенням керівників центральних
органів виконавчої влади.
V. Дії органів управління, сил та засобів Системи,
які залучаються до реагування на НС
У режимі підвищеної готовності:
оперативно-черговими та диспетчерськими службами органів
управління Системи негайно здійснюється оповіщення органів
управління, сил та засобів Системи;
оперативно-чергові (диспетчерські) служби переводяться на
посилений режим роботи, розгортаються пункти управління, на яких
розміщуються відповідні органи управління, приводиться у
готовність система зв'язку та обміну інформацією;
розгортається Кризовий центр МНС, у якому розміщується і
розпочинає роботу міжвідомчий оперативний штаб;
посилюється спостереження за об'єктом (територією), що
загрожує виникненням НС, станом навколишнього природного
середовища, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і
територіях, іншими джерелами виникнення НС, а також за прилеглими
до них територіями;
аналізується загальна обстановка та здійснюється
прогнозування можливості виникнення НС, її масштабів та наслідків
(обсягів можливих втрат і збитків), проводиться розрахунок часу
виникнення НС;
вживаються заходи до захисту населення, територій і
навколишнього природного середовища та забезпечення сталого
функціонування об'єктів;
приводяться в готовність до дій, а у разі потреби
здійснюється висування сил і транспортування необхідних засобів до
ймовірної зони НС, організовується їх всебічне забезпечення;
здійснюється уточнення плану реагування підсистеми. Особлива
увага приділяється організації взаємодії між центральними і
місцевими органами виконавчої влади та своєчасному інформуванню
про факт виникнення НС населення, всіх заінтересованих органів
управління, підприємств, установ та організацій (незалежно від
форми власності і господарювання);
розпочинається оперативне розгортання сил реагування,
оперативних груп МНС, інших центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій (незалежно від форми власності і
господарювання);
на засіданні Урядової комісії з ліквідації надзвичайної
ситуації за безпосередньою участю відповідних керівників або у
робочому порядку через міжвідомчий оперативний штаб та органи
управління Системи здійснюється уточнення завдань міністерствам,
іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам
місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям
(незалежно від форми власності і господарювання);
керівники підсистем Системи віддають попередні розпорядження
та уточнюють завдання усім підпорядкованим органам управління і
силам Системи;
формуються і розпочинають роботу оперативні групи, які
зосереджують зусилля на виявленні причин погіршення обстановки,
готують пропозиції щодо її нормалізації, а у разі потреби
висуваються у зону можливого виникнення НС;
здійснюються інші заходи щодо запобігання виникненню НС.
У режим надзвичайної ситуації органи управління, сили та
засоби Системи, які залучаються до реагування, переводяться
протягом двох годин.
Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|