НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова № 280 від 28.03.1997Про хід структурної перебудови вугільної промисловості
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 28 березня 1997 р. N 280
Київ
Про хід структурної перебудови
вугільної промисловості
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 798 ( 798-97-п ) від 26.07.97
N 72 ( 72-98-п ) від 23.01.98
N 968 ( 968-98-п ) від 27.06.98
N 1281 ( 1281-98-п ) від 17.08.98
N 26 ( 26-99-п ) від 06.01.99
N 368 ( 368-2001-п ) від 23.04.2001
N 224 ( 224-2002-п ) від 28.02.2002
N 720 ( 720-2006-п ) від 25.05.2006 }
Відповідно до Указів Президента України від 7 лютого 1996 р.
N 116 ( 116/96 ) "Про структурну перебудову вугільної
промисловості" та від 9 січня 1996 р. N 41 ( 41/96 ) "Про
додаткові заходи щодо матеріального та морального заохочення
працівників вугільної промисловості" і прийнятих на їх розвиток
рішень Кабінет Міністрів України, Міністерство вугільної
промисловості, інші центральні органи виконавчої влади, обласні
державні адміністрації здійснюють організаційні та економічні
заходи, спрямовані на стабілізацію роботи галузі та
соціально-економічної обстановки в шахтарських регіонах.
Незважаючи на складне фінансове становище, в 1996 році для
потреб вугільної промисловості виділено з державного бюджету
1124,5 млн. гривень, що становить 82,6 відсотка передбаченої для
галузі суми, в тому числі за рахунок видатків на технічне
переозброєння підприємств паливно-енергетичного комплексу - 946,5
млн. гривень, або 94,6 відсотка. Значну роль відіграла підтримка
галузі з боку Кабінету Міністрів України в питаннях забезпечення
розрахунків споживачів за відвантажене їм вугілля, виділення
коштів на оплату палива для закладання до державного резерву на
електростанціях, а також кредитів комерційних банків для
обладнання нових лав. Зусиллями урядових робочих груп,
контролюючих і правоохоронних органів на вугільних підприємствах
наведено певний порядок, притягнуто до відповідальності посадових
осіб, що допускали зловживання із коштами та іншими матеріальними
цінностями.
Завдяки вжитим заходам відвернуто небезпеку некерованого
саморуйнування вугільної промисловості, забезпечено нормальне
функціонування більшості вугільних підприємств і, як результат,
постачання народному господарству вугільної продукції, не допущено
негативних соціальних наслідків реструктуризації галузі.
Це підтверджує правильність обраної Президентом України,
Кабінетом Міністрів України лінії на посилення державної підтримки
вугільної промисловості як галузі, що має стратегічне значення для
розвитку сучасного виробництва, гарантує енергетичну незалежність
держави.
Водночас передбачені указами Президента України та рішеннями
Кабінету Міністрів України заходи здійснюються не в комплексі і не
в повному обсязі, що знижує їх ефективність, зменшує вплив
державної підтримки на стан справ у галузі. Основна ланка
паливно-енергетичного комплексу поки що перебуває у глибокій
кризі, ускладнюючи становище в економіці в цілому і залишаючись
джерелом соціального напруження в країні.
У 1996 році видобуто 70,3 млн.тонн вугілля, що на 13,3 млн.
тонн (15,9 відсотка) менше, ніж у 1995 році. Виробничі потужності
вугледобувних підприємств використовуються лише на 56,2 відсотка.
Особливо незадовільно працювали об'єднання "Стахановвугілля"
(завдання з видобутку вугілля виконано на 28,8 відсотка),
"Антрацит" (31,1 відсотка), "Свердловантрацит" (31,5 відсотка),
"Лисичанськвугілля" (38 відсотків) у Луганській області та
"Орджонікідзевугілля" (49,3 відсотка) і "Дзержинськвугілля" (51,4
відсотка) у Донецькій області.
Основними причинами цього є зниження середньодобового
навантаження на очисний вибій на 69 тонн проти планового, у тому
числі на 83 тонни - на комплексно-механізований вибій; відплив
гірників з очисних вибоїв (8,6 тис. чоловік); невиконання завдань
щодо своєчасного введення в дію 156 очисних вибоїв. На
підприємствах галузі значно погіршилася технологічна та виробнича
дисципліна, залишається надзвичайно високим рівень аварійності і
виробничого травматизму. Значної шкоди завдали галузі страйки,
внаслідок яких недовидобуто 5,3 млн. тонн вугілля.
Непродуктивно працювали збагачувальні фабрики, завантаження
яких становило лише 31,5 відсотка їх виробничої потужності.
Невиконання завдань з видобутку вугілля, погіршення якості
продукції, утримання великих за кількістю працівників допоміжних
служб поряд із зниженням обсягів вуглевидобутку та інші чинники
негативно позначилися на фінансових показниках галузі.
Фінансове становище підприємств украй ускладнюють неплатежі,
велика частка бартеру у взаєморозрахунках, яка в цілому становить
близько 78 відсотків, а на деяких вугільних підприємствах досягає
90 відсотків. Реалізувавши у 1996 році 54,3 млн. тонн вугільної
продукції на суму 4450 млн. гривень, підприємства Міністерства
вугільної промисловості одержали за розрахунками за неї лише 977,7
млн. гривень. На 1 березня 1997 р. заборгованість електростанцій
Міністерства енергетики та електрифікації вугільним підприємствам
за відвантажене їм паливо становила 172 млн. гривень, підприємств
Міністерства промисловості - 16,4 млн. гривень, обласних
паливопостачальних організацій - 28,5 млн. гривень, комерційних
структур - 49,7 млн. гривень.
Становище ускладнюється масовими порушеннями фінансової
дисципліни, нецільовим і неефективним використанням коштів, у тому
числі бюджетних, які своєчасно не виявлялися і не усувалися
Міністерством вугільної промисловості, керівниками виробничих
об'єднань та контролюючими органами.
З цих причин за підсумками роботи в 1996 році на шахтах не
виплачено заробітної плати на загальну суму 686,7 млн. гривень, з
нарахуваннями - 1313,7 млн. гривень, а у вугільній галузі в цілому
відповідно 742,9 і 1399,5 млн. гривень.
Структурна перебудова галузі здійснюється фрагментарно. Чітко
не визначено перспективи підприємств, особливо шахт, які не
увійшли до холдингових компаній. Реальною стала загроза розпаду
шахтобудівного комплексу, вугільного машинобудування, втрати
ремонтної бази, сервісних центрів з ремонту шахтного устаткування.
Таке становище пояснюється значною мірою тим, що Міністерство
вугільної промисловості недостатньо виконує роль керівного центру.
Керівники Міністерства, більшості вугільних підприємств виявляють
невміння працювати в умовах реформування економічних відносин,
мобілізувати внутрішні можливості галузі. Серед них посилюються
утриманські настрої, сподівання лише на бюджетні кошти.
Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство
соціального захисту населення, Міністерство праці не надають
галузі необхідної допомоги у розв'язанні проблем, зокрема в пошуку
можливих шляхів і механізмів подолання кризи платежів, погашення
заборгованості із заробітної плати, підвищення соціального статусу
гірників та поліпшення соціально-економічної ситуації у
шахтарських регіонах.
Міністерство енергетики та електрифікації, Міністерство
промисловості, інші центральні органи виконавчої влади, обласні
державні адміністрації не забезпечують своєчасних і повних
розрахунків за відвантажену їм вугільну продукцію, що ще більше
загострює фінансове становище галузі.
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Роботу Міністерства вугільної промисловості, Міністерства
фінансів, Кіровоградської та Луганської обласних державних
адміністрацій щодо виконання указів Президента України і рішень
Кабінету Міністрів України з питань структурної перебудови
вугільної промисловості визнати недостатньою і такою, що не
забезпечує виведення галузі з кризи, стабілізації її роботи і
розв'язання соціально-економічних проблем шахтарських регіонів.
2. Вказати Міністру вугільної промисловості Русанцову Ю.О. на
серйозні недоліки в організації виконання указів Президента
України і рішень Кабінету Міністрів України щодо структурної
перебудови галузі і стабілізації її роботи.
Русанцову Ю.О. вирішити питання про відповідальність
керівників вугільних підприємств та їх об'єднань за недоліки у
керівництві дорученими їм ділянками роботи.
3. Вказати Міністру енергетики та електрифікації Бочкарьову
Ю.Г., Міністру промисловості Мазуру В.Л., головам обласних
державних адміністрацій: Житомирської - Малиновському А.С.,
Вінницької - Матвієнку А.С., Сумської - Єпіфанову А.О. на
невиконання вимоги Кабінету Міністрів України щодо забезпечення
розрахунків з вугільними підприємствами за відвантажену вугільну
продукцію і попередити їх про персональну відповідальність за
своєчасне проведення цих розрахунків у повному обсязі.
Керівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
забезпечити під особисту відповідальність ліквідацію
організаціями, що належать до сфери їх управління, існуючої
заборгованості за відвантажену вугледобувними (вуглепереробними)
підприємствами продукцію, а також разом з Міністерством вугільної
промисловості забезпечити укладення договорів (контрактів) на
поставку вугільної продукції безпосередньо з її споживачами.
Міністерству вугільної промисловості терміново розробити
механізм розрахунків підприємств, що видобувають коксівне вугілля,
за використану електроенергію, передбачивши оплату не менш як 50
відсотків її вартості у грошовій формі.
4. Враховуючи надзвичайну важливість вугільної промисловості
для економіки та енергетичної незалежності України надавати і далі
державну підтримку вугледобувним підприємствам.
5. Міністерству фінансів забезпечити виділення в повному
обсязі коштів, які будуть передбачені Державним бюджетом на 1997
рік для фінансування вугільної промисловості, а Міністерству
вугільної промисловості забезпечити в 1997 році видобуток не менш
як 80 млн. тонн вугілля за графіком згідно з додатком та
максимальну його переробку на збагачувальних фабриках для
зменшення обсягів відвантаження споживачам рядового вугілля.
( Пункт 6 втратив чинність у частині затвердження Порядку
визначення вугледобувних підприємств, яким надається державна
підтримка, та механізм її надання на підставі Постанови КМ N 26
( 26-99-п ) від 06.01.99 ) 6. Затвердити Порядок визначення
вугледобувних підприємств, яким надається державна підтримка, та
механізм її надання, а також Програму закриття неперспективних
вугільних шахт і розрізів торфодобувних підприємств (додаються).
( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 224
( 224-2002-п ) від 28.02.2002 )
7. Надати право Міністерству вугільної промисловості разом з
Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції та
Міністерством фінансів переглядати річні терміни виконання
заходів, передбачених Програмою ліквідації та закриття
неперспективних вугільних шахт і розрізів торфодобувних
підприємств, залежно від обсягів виділених бюджетних коштів з
урахуванням зміни форми власності на майно цих шахт.
Міністерству вугільної промисловості щорічно до 1 березня
доповідати Кабінетові Міністрів України про хід реалізації
Програми закриття неперспективних шахт і розрізів торфодобувних
підприємств.
{ Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 368
( 368-2001-п ) від 23.04.2001, N 224 ( 224-2002-п ) від
28.02.2002, N 720 ( 720-2006-п ) від 25.05.2006 }
8. Міністерству вугільної промисловості, Міністерству
фінансів, Міністерству економіки разом з Національним агентством з
реконструкції та розвитку в тижневий термін розробити і затвердити
графік фінансування заходів, спрямованих на закриття збиткових і
неперспективних шахт, у обсягах, що передбачаються на 1997 рік.
( Пункт 9 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 968
( 968-98-п ) від 27.06.98 ) 9. Підтримати пропозицію Міністерства
вугільної промисловості та Донецької обласної державної
адміністрації про передачу в установленому порядку до статутних
фондів державних холдингових компаній "Селидіввугілля",
"Добропіллявугілля" і "Жовтеньвугілля", створених згідно з Указом
Президента України від 7 лютого 1996 р. N 116 ( 116/96 ), пакетів
акцій акціонерних товариств, створених відповідно на базі
Ясинівського, Донецького та Горлівського коксохімзаводів.
Міністерству вугільної промисловості, Міністерству
промисловості та Донецькій обласній державній адміністрації разом
з Фондом державного майна здійснити у першому півріччі ц. р.
необхідні заходи у зв'язку з передачею зазначених пакетів акцій.
( Пункт 10 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 968
( 968-98-п ) від 27.06.98 ) 10. Установити, що державні
холдингові компанії "Селидіввугілля", "Добропіллявугілля" і
"Жовтеньвугілля" є власниками електроенергії та коксу, вироблених
з використанням вугілля, що поставляється на електростанції та
металургійні підприємства цими компаніями. Оплата
електростанціями вартості переробки палива та транспортування
електроенергії електричними мережами здійснюється холдинговими
компаніями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
2 серпня 1996 р. N 894 ( 894-96-п ) "Про заходи щодо
упорядкування реалізації електричної енергії і розрахунків за
неї".
11. Міністерству економіки, Міністерству фінансів разом з
Міністерством вугільної промисловості передбачити у проекті
Державного бюджету на 1997 рік кошти на утримання об'єктів
соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі
вугледобувних підприємств і передаватимуться з державної у
комунальну власність.
12. Міністерству вугільної промисловості спрямувати:
необхідну кількість коштів на будівництво пріоритетних
об'єктів вугільної галузі, які споруджуватимуться, та тих, що
підлягають консервації в 1997 році, погашення заборгованості за
виконані в 1996 році роботи на тих об'єктах, будівництво яких
передбачалося програмою на 1996 рік за рахунок централізованих
капітальних вкладень, а також виплату вихідної допомоги
і всіх належних сум, які згідно із законодавством сплачуються
підприємствами і організаціями на день звільнення працівникам, що
вивільняються у зв'язку з скороченням штатів та ліквідацією
підприємств вугле-, шахтобудівного комплексу; ( Абзац другий
пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 798
( 798-97-п ) від 26.07.97 )
200 млн. гривень за рахунок коштів державної підтримки
вугледобувних підприємств, що передбачаються на 1997 рік, на
поповнення лінії діючих очисних вибоїв.
13. Міністерству вугільної промисловості разом з Агентством з
питань запобігання банкрутству підприємств та організацій у
місячний термін розглянути перелік вугле-, шахтобудівних
підприємств та організацій, проаналізувати їх
фінансово-економічний стан і подати Кабінетові Міністрів України
узгоджені пропозиції щодо занесення цих підприємств до реєстру
неплатоспроможних.
14. Міністерству вугільної промисловості разом з іншими
заінтересованими центральними органами виконавчої влади, обласними
державними адміністраціями та галузевими профспілками в
десятиденний термін доопрацювати проект Положення про соціальний
захист працівників вугільної промисловості, вивільнених у зв'язку
з ліквідацією шахт (розрізів), і подати його в установленому
порядку на затвердження Кабінету Міністрів України.
15. Дозволити Міністерству вугільної промисловості
спрямувати, як виняток, частину бюджетних коштів, передбачених на
реструктуризацію вугільної промисловості, для фінансування:
цільових комплексних галузевих науково-технічних програм і
заходів щодо реформування галузевих наукових організацій - 5 млн.
гривень;
введення в експлуатацію в поточному році цеху з виробництва
довгомірних сталевих канатів на Харцизькому канатному заводі (ВАТ
"Силур") - 12 млн. гривень;
створення на базі відкритого акціонерного товариства
"Лисичанський завод гумотехнічних виробів" потужностей з
виробництва важкозаймистих конвеєрних стрічок з виділенням для
цього 4 млн. гривень як внеску держави до його статутного фонду.
Міністерству промисловості забезпечити починаючи з III
кварталу 1997 р. випуск зазначеної продукції.
16. Міністерству вугільної промисловості, Міністерству
фінансів разом з Національним банком у першому півріччі ц.р.
вирішити питання щодо залучення в 1997 році вугледобувними
підприємствами кредитних ресурсів комерційних банків для
обладнання лав. З метою підтримки вітчизняних товаровиробників
спрямувати зазначені ресурси, а також бюджетні кошти, які
виділяються вугільній промисловості, для придбання продукції
матеріально-технічного призначення, передусім виробленої на
машинобудівних заводах України.
Міністерству фінансів передбачити у проекті державного
бюджету на 1998 рік кошти на часткове погашення зазначених
кредитів та оплату відсотків за користування ними.
17. Міністерству вугільної промисловості, Міністерству праці,
Міністерству економіки, Міністерству фінансів разом з галузевими
профспілками в місячний термін проаналізувати структуру боргів із
заробітної плати, що утворилися за попередній період, розробити та
подати конкретні пропозиції щодо розв'язання цієї проблеми.
18. Міністерству фінансів з метою зменшення заборгованості
обласних паливопостачальних організацій виділяти Міністерству
вугільної промисловості кошти з державного бюджету в частині
різниці між оптовою та роздрібною ціною вугільної продукції, а
також субсидій населенню на придбання твердого палива з
віднесенням зазначених видатків на взаєморозрахунки між державним
бюджетом та місцевими бюджетами дотаційних областей.
19. Міністерству вугільної промисловості, Міністерству
економіки, Міністерству фінансів разом з Фондом державного майна
до 1 липня 1997 р. подати Кабінетові Міністрів України пропозиції
щодо запровадження механізму, який би стимулював передачу в оренду
збиткових шахт, що підлягають закриттю, зокрема шляхом звільнення
орендаря від попередніх боргових зобов'язань та зниження орендної
плати.
20. Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі
разом з Міністерством вугільної промисловості, Міністерством
економіки, Міністерством фінансів продовжити практику сезонного
цінового стимулювання реалізації вугільної продукції, запроваджену
ними в 1996 році.
21. Міністерству транспорту, Міністерству економіки,
Міністерству фінансів, Міністерству вугільної промисловості
розробити і ввести в дію на період з 1 квітня по 31 жовтня 1997 р.
спеціальний (сезонний) тариф на перевезення залізничним
транспортом експортної вугільної продукції, яка реалізується за
сезонними цінами.
22. Міністерству вугільної промисловості, Міністерству праці,
Державному комітетові по нагляду за охороною праці разом з іншими
заінтересованими центральними органами виконавчої влади та
галузевими профспілками в місячний термін здійснити комплексну
перевірку стану безпеки праці на вугільних підприємствах,
проаналізувати причини високого рівня травматизму та аварійності,
вишукати всі можливі внутрішні резерви та вжити дієвих заходів для
його зниження.
23. Державному комітетові по нагляду за охороною праці
виділити Міністерству вугільної промисловості з Державного фонду
охорони праці 5 млн. гривень |