НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Постанова від 19.11.1987Відповідно до ст. 31 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади призначається лише в тих випадках, коли злочинна діяльність винної особи була пов'язана з використанням службового становища
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
ПРЕЗИДІЯ ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
від 19.11.87
Відповідно до ст. 31 КК України додаткове покарання у вигляді
позбавлення права займати певні посади призначається лише в
тих випадках, коли злочинна діяльність винної особи була
пов'язана з використанням службового становища
(Витяг)
Вироком Ленінського районного народного суду м. Одеси Ш.
засуджено за ч. 1 ст. 170 КК України ( 2002-05 ) до трьох років
позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму з
позбавленням права на підставі ст. 31 КК України ( 2001-05 )
займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком
на п'ять років. Касаційна інстанція вирок залишила без змін.
Ш. визнано винною у тому, що, працюючи старшим продавцем
ринку, вона дала завідуючому іншим ринком Х. хабара в розмірі
100 крб. за прийняття на роботу свого чоловіка.
За протестом заступника Голови Верховного Суду України судові
рішення змінено з таких підстав.
Винність Ш. у дачі хабара доведена наявними у справі
доказами, і основну міру покарання їй призначено відповідно до
вимог ст. 39 КК України ( 2001-05 ), а от додаткову міру покарання
у вигляді позбавлення права займати певні посади - без достатніх
підстав.
Згідно із ст. 31 КК України ( 2001-05 ) це додаткове
покарання призначається лише в тих випадках, коли злочинна
діяльність винної особи була пов'язана з використанням службового
становища або з виконанням обов'язків за певною посадою.
Як видно з матеріалів справи, Ш. вчинила злочин, не
пов'язаний з виконанням обов'язків старшого продавця. Тому рішення
суду про застосування до неї зазначеної додаткової міри покарання
є невірним.
Президія обласного суду погодилась з доводами протесту і
виключила з вироку це рішення.
Бюлетень законодавства і юридичної практики України,
1993, N 4, стр. 38
<< Назад |
<<< Главная страница
|